Є чим пишатися: найбільші успіхи України у 2017 році

Бути скептиком – не важка справа. Україна все ще потерпає від російської агресії, а тому говорити про гігантські досягнення в економіці країни, яка страждає від війни – зась. Проте так можна думати, не беручи до уваги досягнення та ігноруючи здобутки, які дійсно вже нині масштабно міняють життя українця на краще. Позитивних та масштабних змін цього року насправді було вдосталь. Ці реформи змінять життя країни, проте, мабуть, не для вічних скептиків. Отже, ось вони, 10 успіхів – кардинальних змін країни цього року.

Безвіз

Безумовною перемогою року (хоча й дорога була до цього дещо довшою і з не однією перепоною) стало введення в дію безвізового режиму. Не варто навіть намагатися недооцінювати це досягнення. Тільки уявити те, що Україна матиме безвіз ще 5 років тому, було неможливо. А тому переконливо можна стверджувати, що дата введення безвізового режиму – 11 червня – назавжди ввійде в українську історію.

Тут краще говорити цифрами. Відвідування українцями Європейського Союзу загалом зросло на 15% з дня набуття чинності безвізовим режимом, якщо порівнювати з аналогічним періодом 2016 року – такі дані демонструє представництво ЄС в Україні. А це означає, що українці близько 11 мільйонів разів перетнули кордон із країнами Євросоюзу від дня набрання чинності безвізовим режимом між Україною та ЄС. За даними Державної прикордонної служби України, українці більше 2,5 мільйона разів в’їхали в країни ЄС за біометричними паспортами. Багато людей, хоч і мали біометричні паспорти, але подорожували за раніше виданими довгостроковими візами. 7,7 мільйона українців виїхали до країн Євросоюзу за візами в закордонних паспортах старого зразка.

У рамках підготовки до “безвізу” оснастили біометричним обладнанням 157 пунктів пропуску, зокрема 97 – засобами контролю за відбитками пальців. Нині система біометричного контролю функціонує в усіх авіаційних, міжнародних і міждержавних пунктах пропуску на кордоні з країнами ЄС.

З моменту отримання Україною безвізового режиму з Євросоюзом пасажиропотік аеропорту «Київ» зріс на третину в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Про це на своїй сторінці в Facebook написав в. о. начальника Київської митниці Сергій Тупальський, передає ЦТС.

Як нещодавно зауважив о. начальника Київської митниці Сергій Тупальський, тільки через аеропорт «Київ» (Жуляни) з 11 червня 2017 по сьогоднішній день кордон на виїзд перетнули близько 330 тисяч громадян, а на в’їзд – понад 360 тисяч. Це на третину більше, ніж за аналогічний період минулого року, в середньому – 2 тисячі осіб на добу. За даними Тупальського, більше 90% пасажирів, які подорожували з України, прямували в країни Євросоюзу. Назвав глава столичної митниці і найпопулярніші напрямки з аеропорту «Київ»: Будапешт, Варшава, Вроцлав, Гамбург, Нюрнберг, Познань і Рим.

“І ми розуміємо, що це тільки початок. Значна кількість українців ще просто не встигли отримати біометричні паспорти. Тому кількість громадян України, що вільно подорожують до країн ЄС, буде неухильно зростати”, – наголосив чиновник.

“Страшилки” по темі величезного відтоку українців не справдилися. Натомість спостерігаємо природню тенденцію до розвитку поїздок до ЄС туристичного характеру.

Обіцяні реформи

Президент України, виступаючи у Верховній Раді у вересні, наголосив, що очікує від парламентарів якнайшвидшого ухвалення дуже очікуваних суспільством реформ.

Освітню реформу парламентарі ухвалили вже 5 вересня. Більше грошей вчителям, менше перевірок, платні уроки і 12 років у школі – це основне, що має змінитися у навчанні після ухвалення нового закону “Про освіту”. Відтепер щороку на освіту виділятимуть не менше 7% ВВП.

Не дивлячись на непросту долю внесення поправок, Рада вже 3 жовтня ухвалила поданий президентом України законопроект “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адмінсудочинства України та інших законодавчих актів”, який входить до пакету судової реформи. Важливо, що документ передбачає створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка забезпечує обмін документами в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Пенсійну реформу парламент ухвалив 3 жовтня. Потрібна реформа в державі теж гаряче обговорювалася у суспільстві. Нарешті був ухвалений документ, згідно з яким мінімальний страховий стаж для тих, хто виходитиме в Україні на пенсію, починаючи з 2018 року підвищать із 15 до 25 років. Надалі він щороку зростатиме і сягне 35 років у 2028-му. Особам, які не матимуть 15 років страхового стажу, призначатимуть державну соціальну допомогу, коли їм виповнюватиметься 65 років. Починаючи з 1 січня 2028 року ті, хто пропрацював 40 років і більше, зможуть отримувати пенсію за віком незалежно від свого фактичного віку. Важливим у цьому процесі є те, що закон передбачає запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового пенсійного страхування з 1 січня 2019 року. Кабінету міністрів доручили до 1 липня 2018-го створити інституції для цього.

Чи не найбільш гостро обговорювалася у суспільстві медична реформа. Однак 19 жовтня Рада підтримала проект закону “Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів”. Під час доопрацювання до другого читання з медреформи виключили співоплату медичних послуг (частину оплачує пацієнт, частину держава). Тому реформа ділить медичні послуги на повністю безкоштовні і платні. Послуги, які повністю безкоштовні для пацієнта називаються державним гарантованим пакетом. У нього планують занести 80% найпоширеніших звернень до лікаря. Доплачувати за базовий пакет нічого не треба. З податків виділятимуться гроші на оплату сімейних лікарів. Такий пакет буде доповнюватися і коригуватися щороку і затверджуватися Кабінетом міністрів. Гроші на цей пакет будуть брати окремою статтею витрат. Чи не найосновнішою ідеєю медреформи – гроші за пацієнтом. Якщо до лікаря прийде пацієнт, то держава видасть за нього в середньому 210 гривень на рік. Планується, що кожен лікар вестиме в середньому приблизно 2000 пацієнтів. При такій кількості клієнтів доктор отримуватиме 420 тисяч гривень на рік (35 тисяч гривень на місяць).

Кроки до реінтеграції Донбасу, питання введення миротворців

“Чи можете ви уявити будь-який діалог на окупованій території? Єдина передумова для ведення такого діалогу – це виведення російських військ”, – наголосив президент України Петро Порошенко під час своєї промови на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі 11 жовтня. Ця промова стала важливою передумовою та приводом широкого міжнародного обговорення питання введення миротворчої місії на Донбас.

24 листопада Петро Порошенко обговорив з канцлером Німеччини Ангелою Меркель питання розміщення міжнародної миротворчої місії на окупованій Росією частині Донбасу. Україна має повну підтримку своїх західних партнерів у питанні відновлення територіальної цілісності України. Як заявляв президент України Петро Порошенко, США повністю підтримали пропозицію України щодо введення миротворців ООН на Донбас. Головною умовою України розміщення миротворчої місії на Донбасі – відсутність у її складі російських миротворців.

Стоп “маски-шоу”

7 грудня в Україні набув чинності прийнятий Верховною Радою 16 листопада закон про захист бізнесу. Норми про використання під час судового розгляду відеозаписуючої техніки вступлять в силу лише з 1 січня 2019 року.

Чим важливе прийняття цього законодавства? Закон передбачає відео – та аудіофіксацію прийняття рішень про обшук і безпосередньо самих обшуків, без яких здобуті докази не будуть братися до уваги судами. Тепер передбачається безперешкодний доступ адвокатів до процесу обшуку, заборону на вилучення оригіналів документів і серверів, на яких вони зберігаються, а також заборону силовим органам порушувати справу у разі, якщо за цією фабулою вона вже була закрита якоюсь силовою структурою.

Цей довгоочікуваний закон про захист бізнесу від тиску з боку силових органів Верховна Рада 16 листопада ухвалила.

Наближення до стандартів НАТО та до самого Альянсу

Російсько-білоруські навчання тільки підтвердили побоювання України та світу: навчання “Захід-2017” відпрацьовувалися наступальні, а не оборонні дії. Як заявляв секретар РНБО Олександр Турчинов, активні заходи з боку Сил НАТО та ЗС США з моніторингу російської військової активності свідчать «про повне розуміння західними військовими масштабів російської воєнної загрози».

В умовах продовження російської агресії проти України та можливих нових небезпек обговорення питання актуальності вступу України до НАТО.

Більше того, Україна вже активно вбудовує стандарти НАТО. У систему підготовки Збройних сил України впроваджуються стандарти НАТО, зокрема, проводяться спільні навчання з арміями інших країн. Також впроваджується система підготовки інструкторів у навчальних центрах для забезпечення потреб сил оборони, що відповідає стандартам НАТО.

У 2017 році для потреб української армії за участю іноземних партнерів підготовлено 136 інструкторів. Як заявляв начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко, збройні сили України до кінця 2020 року перейдуть на стандарти Північноатлантичного альянсу.

А 1 грудня президент України Петро Порошенко анонсував проведення референдумів за вступ до НАТО та ЄС.

Наступного року ж на території України пройдуть та країн-сусідів відбудуться спільні військові маневри повітряних сил “Чисте Небо — 2018”. Як наголосили у відомстві, зазначені багатонаціональні навчання підрозділів Повітряних Сил, у яких окрім України, планують взяти участь чотири країни НАТО, стануть не лише добрим прикладом розширення та посилення військової співпраці, а й вплинуть на безпеку європейського неба.

Вдала зустріч Порошенка із Трампом

“Було дивовижно сьогодні приймати у нас в Нью-Йорку президента Петра Порошенка”, – саме так охарактеризував 45-ий президент США зустріч зі своїм українським колегою.

Порошенко заявив, що зустріч з президентом США Дональдом Трампом, яка тривала годину, була надзвичайно продуктивною. США демонструють прихильність саме до України. Рішення розширити санкційний список щодо Росії за анексію Криму та війну на Донбасі було ухвалено якраз в день візиту.

Україна та Канада

Угода про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою набула чинності 1 серпня. ЗВТ з Канадою було підписано 11 липня 2016 року під час візиту до України прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо.
Набуття чинності угоди – чудова новина, бо Канада відкриє для українських експортерів 98% свого ринку товарів, що є предметом двосторонньої торгівлі.

Резолюція щодо Криму

14 листопада 3-й комітет ГА ООН ухвалив резолюцію щодо ситуації з правами людини в тимчасово окупованому Криму, внесену за ініціативи президента Петра Порошенка. В оновленій резолюції є вимога до Росії щодо виконання тимчасових заходів наказу Міжнародного суду ООН про скасування заборони Меджлісу кримськотатарського народу та забезпечення навчання українською та кримськотатарською мовами.

Треба також додати, що Генпрокуратура України збирає доказову базу порушень в окупованому Криму для звернення в Міжнародний кримінальний суд. Як повідомляв “Прямий”, спостерігачі “Кримського дому” зафіксували в окупованому Росією Криму близько 300 випадків порушення прав людини.

19 грудня на 73 пленарному засіданні Генеральної асамблеї ООН підтримали резолюцію про ситуацію із правами людини у тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим і Севастополі (Україна). Президент України Петро Порошенко привітав ухвалення резолюції 72-ої сесії Генасамблеї ООН щодо порушення прав людини в Криму.

Повернення українських полонених додому

25 жовтня Росія звільнила Умерова й Чийгоза та передала їх Туреччині. “За звільнення Ілмі Умерова та Ахтема Чийгоза вболівав український народ та весь світ. Вони – справжні герої та патріоти свого народу, приклад незламності духу та свідчення невідворотності нашої перемоги”, – так заявив Петро Порошенко під час зустрічі з Чийгозом та Умеровим.

Це стало визначною подією, безумовно. Через деякий час почали говорити й про можливість звільнення українських в’язнів до Нового року. Так, українська сторона зробила всі необхідні пропозиції для того, щоб розблокувати звільнення заручників: на минулій зустрічі в Мінську була підтверджена готовність усіх сторін здійснити таке звільнення до новорічних і різдвяних свят. Про це заявила перший віце-спікер Верховної Ради, член гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко. “Мова йде про те, що якщо нічого не зірветься, ми звільнимо 74 наших героїв і героїнь”, – заявила Геращенко.

27 грудня видатна подія – повернення українських полонених додому – нарешті відбулася! 73 людини повернулися на українську землю. Були бойовики, які вирішили не повертатися в рамках обміну. Як заявив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука в коментарі “Прямому”, бойовики, які відмовились повертатись на тимчасово окуповану територію Україну в рамках обміну “306 на 74” не хочуть опинитись в справжньому пеклі.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.