Сергій Корсунський назвав причини, які могли підштовхнути Ердогана до оголошення позачергових виборів

Туреччина глибоко зав’язла у сирійському конфлікті. За цей час з’явилися певні проблеми в економіці. Про це “Прямому” повідомив Надзвичайний та повноважний посол України в Турецькій Республіці (2008-2016) Сергій Корсунський.

– Будь ласка, поясніть нам, що стоїть за такою швидкою домовленістю між Ердоганом та його колегою.

Я хотів би сказати, що таке рішення абсолютно неочікуване. Тому що Реджеп Таїп Ердоган неодноразово казав, що вибори відбудуться виключно у встановлені терміни. Але я хочу нагадати, що рік тому, 16 квітня, в Туреччині відбувся конституційний референдум. Були прийняті 2018 поправок до Конституції, згідно з якими Туреччина переходить до президентської форми правління. Саме про вибори, які мають перетворити посаду президента Туреччини на американську модель виконавчої влади, коли не буде посади прем’єр-міністра, а очолювати уряд буде президент, вони і мали відбутися в 2019 році.

Але пройшов рік. За цей час Туреччина глибоко зав’язла у сирійському конфлікті. За цей час з’явилися певні проблеми в економіці. І у Бахчелі… З одного боку, вона формально є начебто опозиційна партія. А з іншого – саме ця партія разом з правлячою вдвох ініціювали референдум. В нього виникла ідея, що вже немає чого чекати, зрозуміло, до чого йде Туреччина. Це рішення прийнято народом. І треба провести вибори раніше, з тим щоб усунути це двовладдя – існує президент, є уряд, є прем’єр-міністр. І таке рішення він вніс.

Президент Ердоган погодився, але вирішив, що це треба робити ще раніше. Крім того, буквально вчора була оприлюднена чергова доповідь ЄС стосовно ситуації в Туреччині. Вони кожен рік оцінюють, так би мовити, прогрес Туреччини в європейській інтеграції. І, за оцінкою фахівців, ця доповідь була найкритичнішою за багато-багато років. Можливо, цей крок і підштовхнув Ердогана до того, щоб не погоджуватися на серпень, а зробити це в червні.

– Минулорічні зміни до Конституцію, цим хоче скористатися якомога швидше Реджеп Таїп Ердоган, аби отримати виключні повноваження, які навіть порівнюють за впливом з Ататюрком.

Я би порівнював з президентом США – та модель американська. Тобто немає прем’єр-міністра, а є президент, який очолює правлячу партію, і він контролює уряд і фактично особисто призначає багато-багато урядовців. Тобто фактично це американська модель президентської влади.

– В останні десятки років у Туреччині досить швидкий розвиток економіки. Ви сказали, що там є певні негаразди. Які саме? Що, люди почали гірше жити, щось їм бракує? Чи відчувають люди якісь проблеми і невдоволення владою пана Ердогана?

Дивіться, криза фінансова 2008-2009 років Туреччина пройшла досить красиво. Вони розробили дуже серйозний план заохочення внутрішнього споживання. І це є така зрозуміла з точки зору економіки модель, яка призвела до того, що економіка продовжувала розвиватися. У них було місяців 6-8 затишшя, але потім все пішло далі дуже добре. У них була давно проведена дуже сильна банківська реформа. І жоден банк не збанкрутував, а навпаки вони отримували прибутки. Але все має ціну. Це внутрішнє споживання – це що? Це внутрішнє кредитування. Люди брали кредити, купували квартири, машини, побутову техніку. Все це держава спонсорувала. Цей пузирьок такий надувається. Тому що далі так не може продовжуватися без кінця. Тому що треба кредити повертати. А проблеми в економіці зберігаються.

Крім того, величезний тягар пов’язаний з біженцями. Туреччина витратила 15 мільярдів доларів на 3 мільйони біженців. І вона зараз активно бере участь у війні. І це все величезні витрати. Якщо подивитися на ту ж саму ліру, то вона девальвувалася, зараз вона пересікла психологічну відмітку у 4. В 2008 році це було 1,6. Це для Туреччини, з одного боку, стимуляція експорту. Показники формальні непогані. Але, з іншого боку, ці проблеми накопичилися. Вони ще не відчуваються настільки сильно, щоб ви це побачили. Зовні країна процвітає: прекрасна інфраструктура, нові об’єкти здаються. Притому фахівці кажуть, що може наступити момент, коли балансувати рахунок зовнішній – а Туреччина дуже сильно залежить від експорту й імпортних операцій – буде нічим.

Крім того, ви знаєте, у них був період з Росією серйозного загострення, були втрати, пов’язані з тим, що російські туристи туди не їздили. Потім вони помирилися. Там ціна питання була 10-11 мільярдів доларів. Тобто ми говоримо про серйозні гроші. І я не кажу, що це єдиний фактор. Але, безумовно, він один з факторів.

– А наскільки популярна сирійська війна? Наскільки підтримується Ердоган впродовж цієї війни? Яке ставлення населення до війни в Сирії?

Справа в тому, що Ердоган блискуче вміє будувати політичний меседж, який іде до народу. І цей меседж побудований на двох пунктах: Асад – це вбивця, він має бути усунутий. І це не підлягає дискусії. Тому що постійно в турецьких ЗМІ показують кадри вбитих дітей. І навіть якщо ви згадаєте стару досить історію, коли вбили російського посла Карлова, то той турецький колишній поліцейський, який це зробив, він зробив після того, як він подивився кадри вбитих дітей. І в нього просто спалахнуло в душі все те, що там накопичилося. Це один меседж.

А другий меседж – він ще більш важливий – це курди. Північна Сирія контролюється курдами. Для Туреччини курди – це терористи. Особливо ті, які закордоном. Такі курди, які нормально живуть в Туреччині, вони, в принципі, мають можливість жити як громадяни країни без жодних проблем. Але ті організації, які за кордоном, – це терористи. Тому для Ердогана зараз меседж будується так: ми не воюємо за якусь абстрактну мету, а ми захищаємо наш кордон, 900 кілометрів, щоб курдські формування більше ніколи не загрожували терористичними актами ні на півдні Туреччини, ні на сході, ні в Стамбулі, де це все відбувалося.

Тому я думаю, що в даному випадку він має мандат, і він діє дуже обережно і виважено. Він не піде, як ви кажете, руками і ногами. Але те, що присутність там поки що буде серйозна – я не маю сумніву.

– Як ви оцінюєте на сьогодні стосунки між Києвом та Анкарою?

Ви знаєте, це питання досить непросте. Тому що Туреччина, особливо після перевороту, вона проводить настільки прагматичну політику, що легко загубитися. З одного боку, для нас це дуже важливо – вона не визнає анексію Криму. І це питання навіть не може бути поставлено на порядку денному. Це абсолютно однозначна позиція. З іншого боку, Туреччина не запроваджувала санкцій, не висилала російських дипломатів, і навпаки під час тієї кампанії останньої Ердоган сказав, що у нас гарні стосунки з Росією. При тому турки підтримали рішення НАТО вислати російських дипломатів і не кредитувати нових. Тобто Туреччина діє таким чином, який, в першу чергу, найкращим способом відповідає їхнім національним інтересам.

Наші відносини розвиваються досить активно. Вони і були активні, і зараз вони продовжуються. Якщо подивитися на кількість і якість візитів, то це буквально на всіх рівнях відбувається обмін делегаціями, дискусіями і переговорами. Інша справа, що по деяких напрямках практичних результатів ще треба почекати трішки – так, як з тією самою зоною вільної торгівлі. Там є така серйозна позиція Туреччини, з якою ми боремося. Воно вигідно обом сторонам, але треба дійти якогось компромісу.

Я все-таки думаю, що для нас Туреччина має бути другом, і ми маємо робити все можливе для того, щоб зберегти, принаймні в тих питаннях, які для наших національних інтересів важливі, підтримку цієї країни. Вона контролює Босфор, вона є найбільшою економічною потугою. І, звичайно, її позиція дуже важлива в багатьох аспектах.

У середу, 18 квітня, президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган оголосив про те, що 24 червня 2018 року в країні відбудуться дострокові президентські і парламентські вибори.

Туреччина позитивно оцінює удар по об’єктах режиму Башара Асада в Сирії.

14 квітня збройні сили США, Великобританії і Франції нанесли авіаудари по низці об’єктів в Сирії, пов’язаних з розробкою та використанням хімічної зброї.

Дії США та союзників вже підтримали ЄС та НАТО. У відповідь на ракетні удари по хімлабораторіях у Сирії президент РФ Володимир Путін пригрозив “новою хвилею біженців”.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.