Будапештський меморандум 2.0? Що означають домовленості США і Німеччини щодо “Північного потоку-2”
21 липня на сайті Міністерства закордонних справ ФРН з’явився текст “Спільної заяви США та Німеччини на підтримку України, енергобезпеки Європи та спільних цілей щодо захисту клімату”, яка стала наслідком Вашингтонських домовленостей між американськими і німецькими лідерами щодо добудови російського газогону “Північний потік-2” та подальшої ролі України, яка після 2024 року автоматично втрачає статус головного транзитера газу з РФ у країни Європи.
І тим самим вона може втратити не тільки бюджетні надходження у розмірі 1,5-2 мільярдів доларів на рік, а й останнього запобіжника від повноцінної військової агресії Росії проти України.
Чи справедлива така думка, PRM.UA розповіли українські експерти.
ЩО СТАЛОСЬ
Згідно з оприлюдненою заявою США і Німеччини, адміністрація Джо Байдена фактично відмовиться від санкцій проти газопроводу “Північний потік-2”, а Німеччина натомість погодиться допомогти Україні в енергетичних проєктах і буде “використовувати всі доступні важелі для забезпечення продовження на термін до 10 років (після 2024 року – ред.) угоди про транзит російського газу територією України”.
До того ж офіційний Берлін готовий запустити Пакет стабільності України для підтримки енергетичної безпеки України, який має захистити Україну від можливих спроб Росії скоротити поставки газу шляхом збільшення реверсних поставок із країн ЄС.
Німеччина і Сполучені Штати підтримуватимуть інвестиції у Зелений фонд України на суму не менше 1 мільярда доларів, в тому числі від третіх сторін,
Крім того, у МЗС Німеччини переконують, що спільно з США країна підтримує Ініціативу трьох морів задля зміцнення взаємозв’язку інфраструктури та енергетичної безпеки в Центральній і Східній Європі. У зв’язку з цим Берлін панує забезпечити фінансування окремих проєктів в енергетичному секторі на суму до 1,77 мільярда доларів у 2021-2027 роках.
БЕЗ УКРАЇНИ ПРО УКРАЇНУ. “ПВНІЧНИЙ ПОТІК-2” -ЦЕ НОВА РЕАЛЬНІСТЬ
Керівнику політико-правових програм ГО “Центр суспільного розвитку” Ігорю Рейтеровичу домовленості між США і Німеччиною нагадали славнозвісний “Будапештський меморандум”, згідно з яким, Україна під декларативні гарантії з боку Заходу позбулась своєї ядерної зброї, залишившись згодом сам на сам проти російської агресії.
“Це навіть не “Будапештський меморандум” – це набагато гірше. До нього ми могли хоча б апелювати, а тут ні про що взагалі – на превеликий жаль”, – наголосив експерт.
На його думку порушення принципу “нічого про Україну без України” було так показово порушено саме через абсолютну недолугість чинної влади.
“Нас просто поставили перед фактом. І цей “факт”, що найгірше, він складається не з конкретних пропозицій, які виписані у вигляді покрокового плану, а у вигляді звичайної декларації, де відсутні будь-які дати, крім того, що там написано про додаткових 10 років транзиту територією України. Якщо коротко підсумувати – це поразка України, безумовно”, – зазначив Рейтерович.
Головною її причиною цього він вважає політику чинної влади.
Можна по-різному ставитись до дій наших західних партнерів, але просто кажучи, ми своє “домашнє завдання” абсолютно не виконали і навіть не намагались
Ігор Рейтерович
Втім, політолог Олег Саакян назвав угоду між США і Німеччиною очікуваною.
“Вона – не найгірше, що могло бути, у неї включено компенсаторні механізми для України. Звісно, це не пакет-максимум, і зрозуміло, що “Північний потік-2” буде добудовано, і було зрозуміло заздалегідь, що зупинити його шанси вкрай низькі. І проблема української влади – це те, наскільки ми готові були сприйняти цю нову реальність“, – зауважив він.
Втім, з таким твердженням не згоден керівник “Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. На його думку, США і Німеччина у своїй двосторонній декларації все ж намагались захистити інтереси України.
“Я вважаю, що ця угода не є поганою для України, якщо подивитись текст угоди, то вона на 70-80% цього тексту, то воно приділено питанню України. По-перше, для України Німеччина зобов’язується зберегти транзит після 2024 року. По-друге, про інвестиції у “зелену енергетику”, я вважаю, що чинна влада взагалі не використовує потенціал “зеленого курсу”, який є на Заході. В цілому, я оцінюю цю угоду більше ніж позитивно, ніж негативно”, – зазначив він.
Експерт наголосив, що існування “Північного потоку-2” треба прийняти як даність.
США і Байден зробили все, що могли у цій ситуації, щоб зберегти єдність з Німеччиною, а по-друге, щоб задовільнити чомусь “ображеного” українського президента і українську владу
Олександр Мусієнко
Домовленості щодо “Північного потку-2”, на думку міністра інфраструктури України у 2016-19 роках Володимира Омеляна, є позитивними лише для Вашингтона, Берліна і Москви, але аж ніяк не для України.
“Очевидно, що США І Німеччина при укладанні Вашингтонської декларації керувались в першу чергу двосторонніми інтересами, а також інтересами північноатлантичної спільноти.
Він переконаний, що здача українських інтересів сталась саме через проросійську позицію чинної української влади.
Безумовно, є фактом те, що довіра до Володимира Зеленського з боку офіційного Вашингтона і Берліна дорівнює нулю. Вони чітко розуміють, що Зеленський діє передусім в інтересах Росії, а не в інтересах навіть України. І тому ці домовленості щодо України відбуваються без Зеленського
Володимир Омелян
Водночас запуск “Північного потоку-2” – це серйозний удар по єдності Європейського Союзу.
“Західний світ програв не Росії, а сам собі. Росія не виграла. Програла європейська єдність, яка стала “донором” для відносин США і Німеччини. Росія, скоріше, стала вигодонабувачем, ніж стороною, яка виграла “, – підкреслив Олег Саакаян.
ЧИ ЗМОЖУТЬ США І НІМЕЧЧИНА ЗМУСИТИ РОСІЮ ЗБЕРЕГТИ ТРАНЗИТ ГАЗУ ЧЕРЕЗ УКРАЇНУ ПІСЛЯ 2024 РОКУ
Олександр Мусієнко переконаний, що так – і це може стане наслідком окремої газової угоди між Росією і Німеччиною щодо функціонування “Північного потоку-2”.
“Укладення угоди з РФ передбачає продовження транзиту газу через газотранспортну систему України. Тобто тут м’яч на полі Меркель. В угоді між Німеччиною і Росією щодо газу, Берлін може гарантувати український транзит – тобто запуск “Північного потоку-2″ може (і вочевидь буде) передбачати збереження українського транзиту”, – заявив він.
З цим різко не згодні інші опитані PRM.UA експерти.
“Опосередковано – це перемога Росії, оскільки вона виконала цілі, які вона ставила перед собою. Те, що вони використовуватимуть запуск “Північного потоку-2” з точки зору геополітики – я в цьому не сумніваюсь. Але Росія не буде цим газогоном махати, як кийком – все буде спокійніше, росіяни діятимуть іншими методами – через німецький бізнес. Коли після виборів у Німеччині діятиме новий уряд, то він може дуже швидко “забути” про санкції проти Росії. РФ всього, що захотіла – досягла”, – зауважує Олег Рейтерович.
За його словами, наразі у Кремля є нова мета – щоб ті декларації, які вчора були озвучені – залишились просто деклараціями.
Росіяни зараз просто будуть чекати, а потім дуже конкретно розмовлятимуть з новою німецькою владою щодо того, щоб ці декларації залишились просто деклараціями
Ігор Рейтерович
Як наголосив Володимир Омелян, оприлюднений документ не є угодою, а має суто декларативний характер, тобто це не є зобов’язуюча угода, а просто це декларація про наміри.
“Німеччина може обіцяти все, що завгодно, але буде позиція Росії, яка полягає у дуже простій речі – це повне поглинання України. Наскільки буде дієвою позиція Німеччини у протидії російській агресії – це дуже дискусійне питання… Ми бачимо, що Берлін є стороною у Нормандському форматі, і у багатьох інших речах – але це ні до чого не призвело – українські території так і залишаються окупованими”, – заявив ексміністр.
Втім, на його думку, добре, що Україна прозвучала у цьому документі, хоча б у такому контексті.
Але це чітко вказує на те, що ми цікаві союзникам тільки тоді, коли ми сильні. І це питання до нинішнього керівництва України. А чинна влада нас веде до хаосу, до розвалу держави і повного контролю над Україною з боку Росії
Володимир Омелян
Очікувати реального виконання декларації США і Німеччини щодо “Північного потоку-2” і газових “гарантій” Україні було б дуже інфантильно, вважає Олег Саакян.
Після Будапештського меморандуму варто розуміти – те, що написано на папері – не факт, що воно буде здійснюватися. І зараз це завдання для української влади і дипломатії випрацювати механізми (дотримання умов декларації чи санкцій проти РФ – ред.), наповнювати ці механізми змістом, щоб виконувати ці гарантії було б вигідніше, ніж ігнорувати. Багато в чому від України залежить, чи зможемо ми цей пакет домовленостей зробити дієвим і таким, що посилює нашу безпеку. Бо сам факт існування цих домовленостей, ще не означає їхнього виконання
Олег Саакян
“Ця угода – це результат заздалегідь програної стратегічної битви. Зміна вектору щодо РФ відчувалась ще до приходу Байдена, а для аналітиків, – ще заздалегідь. Цей інтерес не був прихованим, він декларувався оточенням Байдена. І руки Кремлю були розв’язані заздалегідь, зараз просто відбулась фіксація цього”, – додав він.
ЧИ РОЗВ’ЯЖЕ ГАЗОВА УГОДА РУКИ РОСІЇ ДЛЯ ПОДАЛЬШОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ
“Я думаю, що дії Кремля будуть прив’язані до 2024 року, коли закінчується контракт на транзит газу через територію України. У перші роки “Північний потік-2” може не запрацювати на повну потужність, але якщо це станеться і “угода” між США і Німеччиною залишиться декларацією, то те, що “труба” яка додатково стримувала Кремль від повномасштабної агресії у 2014-15 роках, може зникнути”, – вважає Ігор Рейтерович.
А далі, за його словами, Україна опиниться один на один з Росією: “У нас не буде аргументу щодо контролю над ГТС. І Кремль може наважитись на широкомасштабне вторгнення не зважаючи на якісь економічні фактори”.
З цим не згоден Олександр Мусієнко.
“Я думаю, що не розв’яже руки Росії для подальшої агресії. Є запобіжники. В першу чергу від американців, і їх достатньо, щоб у Кремлі зрозуміли, що будь-які кроки щодо ескалації у першу чергу щодо України отримають протидію з боку США і НАТО”, – зазначив експерт.
Він вважає, що попри усі образи і претензії з боку української влади США вперто продовжують підтримувати Україну, президента якої запросили у Вашингтон: “Тому це все у комплексі говорить про те, що американці будуть залишатись нашими союзниками, попри неправильні і помилкові дії української влади”.
Експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” Олександр Краєв не виключив у подальшому масштабних російських провокацій для виведення з ладу української газотранеспортної системи для того, щоб максимально заповнити газом “Північний поток-2”.
У росіян є відпрацьований сценарій. Згадаємо 2008 рік, згадаємо усі наші “газові війни”. Росії жодним чином не важко влаштувати якусь провокацію на нашій ГТС, скажімо, якийсь невеликий вибух, або ж перепони у постачанні газу, звинуватити Україну у неефективності і повністю переорієнтуватися на Північний потік-2″. Це може бути стратегією росіян на найближчий час
Олександр Краєв
За його словами ,газова декларація між США і Німеччино несе великі безпекові виклики для України.
“Нам гарантуються інвестиції в енергетику, спецпредставник ФРН з енергетичних питань, але насправді це намагання перевести ці проблеми з безпекової сфери в економічну, хоча жодним чином безпекова складова не зникла. Якщо Україна залишаться без ГТС чи наша ГТС вже не потрібна, то у Путіна набагато важелів впливу на Україну”, – підкреслив він.
Усі можливі важелі впливу на Росію, якщо вона буде себе агресивно поводити, прописані дуже розмито, як сказали американці, це зроблено для того, щоб росіяни не знали, що на них очікує. Але, на мою думку, це зроблено, щоб потім розбиратись окремо з кожною окремою проблемою. Такий підхід ми бачили у 2014-15 роках. І він не настільки дієвий, як того очікують європейці й американці
Олександр Краєв
РІЗКА РЕАКЦІЯ УКРАЇНИ і ПОЛЬЩІ. ЩО ДАЛІ?
Українська влада дуже болісно сприйняла рішення США і Німеччини щодо “Північного потоку-2”. Про це можна судити зі роздратованої заяви міністрів закордонних справ України Дмитра Кулеби та міністра закордонних справ Польщі Збігнєва Рау.
На їхню думку, відмова від спроб зупинити запуск газопроводу “Північний потік – 2” посилює кризу і створює “додаткові політичні, військові та енергетичні загрози для України і Центральної Європи в цілому”. Також в заяві йдеться про те, що продовження будівництва газопроводу дозволяє Росії “чинити деструктивний вплив на ситуацію безпеки в Європі, поглиблює розбіжності між державами – членами НАТО і ЄС”.
Україна і Польща вважають, що для відновлення балансу безпеки в Європі необхідно вести переговори з урядами країн, “які найсильніше відчувають на собі негативні наслідки” Північного потоку – 2 “.
До США терміново відбула делегація народних депутатів України, які мають намір через Конгрес США вплинути на долю “Північного потку-2” і газовий транзит територією України.
Розкритикували позицію США і Німеччини й в український опозиції.
Так, за словами п’ятого президента України, лідера “Європейської Солідарності” Петра Порошенка, міжнародні партнери мають побачити сильну і внутрішньо об’єднану Україну, яка не сприймає жодних “договорняків” за своєю спиною.
“Замість одного виклику, яким дотепер був сам Північний потік – 2, тепер ми отримуємо два — додалося американсько-німецьке взаєморозуміння. Якщо згадати ще й про російського агресора, то ситуація виглядає досить загрозливою. По суті, Україну беруть у залізні лещата з усіх боків, тиснуть погодитися на «оборудку», пропонують черговий Будапештський меморандум 2.0 без справді надійних, юридично зобов’язуючих гарантій для України”, – констатував Петро Порошенко.
Він порадив чинному президенту України Володимиру Зеленському на зустрічі з американським лідером Джо Байденом переконати Вашингтон не допустити запуску російського газогону.
Поки не завершено будівництво Північного потоку – 2, поки не сертифіковано весь газогін, поки ним не пішов газ — нічого не втрачено
Петро Порошенко
На думку Олега Саакяна, у публічному полі емоційність реакції в Україні пов’язана з тим, що в українському суспільстві були завищені очікування, що інтереси Києва на 101% будуть врахований і “Північний потік-2” добудовано не буде.
До того ж, за його словами, американо-німецькі домовленості серйозно вплинуть і на єдність серед країн Європейського Союзу.
Якби там не було, Україні вже час думати, що надалі робити зі своєю газотранспортною системою.
За словами Ігоря Рейтеровича, є варіант залучення іноземних інвесторів, але цю ініціативу було заблоковано у парламенті.
“Ідея була непогана. І, можливо, вона буде якось відновлена… Але чи вистачить зараз розуму чинній владі це зробити – я не знаю. Бо вони зараз більше починають з Китаєм загравати, ніж думати про євроінтеграцію. Але спочатку треба формальні механізми використати – той же третій економічний пакет (у ньому передбачено анбандлінг власності, що вимагає відокремлення видобувних та збутових підрозділів від транспортних магістралей – ред.). І не чекати , а виходити з конкретними планами”, – зазначив він.
Також не слід забувати про можливість будівництва терміналу для приймання скрапленого газу.
“Є проєкти за п’ятого президента Петра Порошенка, коли він їздив у Катар… Будується зараз другий канал біля Стамбула, значить нам потрібно розглядати будівництво терміналу для скрапленого газу в Одеській області. Є над чим задуматись і над чим працювати”, – нагадав Олександр Мусієнко.
Крім того, добре, що домовленості між Вашингтоном і Берліном щодо “Північного потоку-2” і української ГТС зустріли великий спротив у Конгресі США.
“На американському напрямку нам потрібно діяти через Конгрес. Ми бачимо дуже велике невдоволення конгресменів – як демократів, так і республіканців. Це остання можливість саме по американському треку це питання зупинити”, – заявив Олександр Краєв.
Але, на думку Володимира Омеляна, у чинної влади дуже обмежена здатність відстоювати інтереси України на зовнішньополітичній арені.
Я сподіваюся, що певне ставлення світових лідерів до Зеленського не матиме поганих наслідків для нашої держави. Адже одна річ – це Зеленський, а інша – Україна. Але тим не менш ситуація загрозлива. І це питання до українського народу, бо очевидно, що з Зеленським ми будемо програвати. І за Зеленського питання України будуть вирішуватись без українців. І, безумовно, це спершу будуть політичні поразки, потім економічні поразки, а потім це будуть військові поразки з подальшою окупацією України
Володимир Омелян
Тож можна констатувати, що Україна через зовнішню політику чинної влади та постійні спроби загравання з Росією зазнала ще однієї нищівної поразки – як в політичній, так в економічній і безпековій сферах, у втративши у перспективі свій “бронежилет” проти повноцінної військової та економічної агресії РФ – транзит російського газу до ЄС, який був чи не єдиним стримуючим фактором для Кремля. Також вже остаточно і вже відкрито та навіть демонстративно було порушено принцип “нічого про Україну без України”, наша країна майже остаточно втратила свою суб’єктність на міжнародній арені. Подальша доля України знову вирішується не в Україні – на даному етапі у Конгресі США, який єдиний може зупинити реалізацію домовленостей між США і Берліном щодо “Північного потоку-2” і українського газового транзиту. І цим “останнім шансом” потрібно скористатися сповна.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.