Час неочікуваних пригод: рецензія на фільм “Джуманджі: Наступний рівень”
Вчора, 12 грудня, на екрани українських кінотеатрів вийшов пригодницький фільм “Джуманджі: Наступний рівень”, який є продовженням стрічки “Джуманджі: Поклик джунглів” 2017 року. Режисером, як і попередньої частини, виступив Джейк Касдан.
Варто зазначити, що попередній фільм, попри скромний бюджет в 90 мільйонів доларів та не дуже високі очікування, зібрав майже 1 мільярд в прокаті. Тим самим, ставши найкасовішим домашнім проєктом Sony Pictures в історії. В новій частині автори вирішили йти іншою стежкою успіху, що зіграло як в плюс так і в мінус.
Що глядачам приготувала стрічка на цей раз – читайте далі в матеріалі “Прямого”.
Сюжет
Після подій, що відбувались в попередньому фільмі, пройшло чимало часу. Кожен з головних героїв живе своїм життям. Фрідж продовжує займатись спортом та грати у футбол, Марта – вчиться та відвідує вечірки, Бетані – насолоджується свою красою та популярністю. Лише у Спенсера, так і не вийшло адаптуватись до життя після гри. Його ніхто не сприймає серйозно, адже хлопчина дуже не впевнений в собі.
Можливо саме тому, таємно від своїх друзів він зберіг фрагменти відеогри Джуманджі, яка була знищена наприкінці попереднього фільму. Спенсер намагається відремонтувати картридж гри, через що і нехтує зустріччю з давніми друзями. Ті, приходять, за ним додому, проте не знаходять друга, але розуміють, що гра знову запущена.
Спенсер не лишає вибору друзям, і вони з острахом вирішують знову повернутись в Джуманджі.
Сценарій та акторська гра
Проте цього разу, щось пішло не так і до гри забрало, окрім незмінної четвірки, ще й двох дідусів. Один з яких – це дідусь Спенсера на ім’я – Едді, а інший – його колишній компаньйон Майло. Обом придумали банальну історію, мовляв колись старенькі посварились, і ось тепер, коли вони потрапили в Джуманджі, їм знову доведеться помиритись. Окрім нових персонажів, ще одним нововведенням стала можливість змінити свого аватара.
Примітно, що до ролей головних героїв повернулись – Дуейн Джонсон, Джек Блек, Кевін Харт і Карен Гіллан. А відтак, першу половину фільму “Скеля” Джонсон намагається повторити міміку Денні ДеВіто. Що в нього чудово виходить.
Дійсно, у глядача таке відчуття, що це початкові герої, але вже в інших тілах. Відчувається, що за сильним Брейвстоуном знаходиться Спенсер, а вбивцею Рубі Кругхаус – сором’язлива Марта.
Складно не погодитись, що ще одним вдалим рішенням, було додати до фільму гумору. Якісного гумору. Фільм насичений яскравими, а головне смішними діалогами.
Проте є декілька сцен, на яких хочеться закцентувати увагу. Адже окрім веселих діалогів, є ще й розмови не на часі. Наприклад, герой висить на високій, моторошній скелі, і ось – саме час поговорити про велике і щире кохання. Чи героя переслідують кровожерливі бандити – час виголосити пафосну промову. Не зовсім зрозуміло для чого у фільмі показувати такі сцени.
Ще одним мінусом стрічки – є багато безглуздих смертей. Якщо деякі – були створені, щоб розвеселити глядача, то інші – взагалі не мали ніякої цінності. В середині та в кінці фільму, коли глядач вже повністю вловив задум, та пильно стежить за тим, що відбувається на екрані, йому не хочеться дивитися на подібні сцени, щоб не відволікатися від основного сюжету.
Звукова доріжка стрічки теж лишила не однозначне враження. З одного боку, не могла не потішити, поява культової пісні Welcome To The Jungle легендарного гурту Guns N’ Roses. Проте з іншого боку, в деяких моментах напруга у фільмі підсилювалась за допомогою гучної динамічної музики, а не за допомогою акторської гри, що на початку стрічки дуже відчувалось.
Загальне враження
В результаті, глядач отримує фільм “Джуманджі: Наступний рівень”, який не претендує на Оскар. Серед недоліків можна зазначити відсутність мотивації героїв у деяких сценах, подекуди не якісну графіку чи не зрозумілі діалоги. Проте фільм все ж заслуговує вашої уваги, адже на всі ці промахи можна закрити очі. “Джуманджі: Наступний рівень” доволі не поганий розважальний, пригодницький фільм.
У порівнянні з попередньою стрічкою, він вийшов кращий і цікавіший. В цьому – більше жартів, більше нових персонажів, більше пригод. Оцінок не буде. Сходити в кінотеатр варто. Можливо він і не вразить вас, проте змусить посміхатись і гарно провести час.
Підготувала рецензію Іра Вакулюк.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.