Через зарплати “у конвертах” держбюжет недоотримує до 150 млрд грн щороку – голова Державної служби України з питань праці
Скільки недоотримує бюджет через зарплати “у конвертах”, скільки насправді безробітних в Україні та чому не вистачає працівників навіть на високооплачувані вакансії.
Про це у програмі “Подія”” на телеканалі “Прямий” розповів голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега.
Про специфіку діяльності Державної служби України з питань праці
– Що робить Державна служба України з питань праці? Які у вас “від” і “до”?
Основні два великі питання, що робить Державна служба праці як виконавчий орган, який реалізує державну політику в сфері праці, охорони праці, гігієни праці, – це здійснення нагляду і контролю за дотриманням, в першу чергу, трудового законодавства. Тобто йде мова про дотримання трудових прав громадян на виробництві, які офіційно працюють. І вже з цього витікає друге важливе завдання – це боротьба з незадекларованою працею: зарплати “в конвертах”, з тіньовиками, з людьми, які працюють і в легальному, і нелегальному секторі економіки, але без будь-яких правовідносин між роботодавцем і працівником.
Друга частина великих повноважень – це сфера охорони праці, тобто безпека, гідні умови праці, засоби індивідуального захисту. І все, що пов’язано з цими питаннями, ми на сьогоднішній день як приводимо наше законодавство національне до вимог директив ЄС по охороні праці, так і власне здійснюємо нагляд та контроль, щоб виправляти, на жаль, ту ситуацію, яка у нас є в Україні з травматизмом, в тому числі зі смертельним, на робочих місцях.
– Я читав, 366 загиблих за рік. Якщо ми будемо порівнювати з Польщею, Францією чи з Німеччиною, – це більше чи менше? Де Україна знаходиться?
Якщо говорити про європейські країни, Україна трошки ще є в негативному статусі. Тому що на 100 тисяч працюючих це високий показник. В європейських країнах він значно менший. Я буквально два тижні був на Міжнародному конгресі з охорони праці в Стамбулі. І говорили про таку концепцію “бачення нуль”. Тобто коли всі країни разом зі своїми соціальними партнерами – а це профспілки і роботодавці – спрямовують максимум зусиль для того, щоб травматизм, зокрема смертельний, на виробництві йшов до нуля… І ми намагаємося спрямовувати свою роботу для того, щоб формувати і виховувати в людей цю культуру охорони праці, культуру дотримання трудових відносин.
Ми хочемо в Україні побудувати модель сервісної служби – менше перевірок. Бо, кажуть, тиснуть на бізнес, розвивають корупцію і все решта. І в цьому правда також є. Бо від цього ми ще повністю не відійшли і з цим також боротьба триває. Але є речі, які ми повинні контролювати доволі жорстко. І на сьогоднішній день керівництво держави – президент і прем’єр – чітко говорять: наша задача не збільшувати кількість перевірок, але перевірки робити там, де дійсно їх потрібно робити. Тобто ми оцінюємо, де найбільші ризики є, і таким чином плануємо свою діяльність, до кого, так би мовити, завітати в гості.
Ми мали приклад, коли в Кемерово сталася трагедія. І абсолютно правильне рішення, що ДСНС отримало доручення від уряду йти на випередження та перепровірити. 150 чи, може, більше закладів, які вже сказали, що їх треба зараз зупинити або негайно виправляти ситуацію з технікою безпеки, бо катастрофа.
Про боротьбу з тіньовою економікою та зарплатою “в конвертах”
Ще два роки чи три роки тому у нас єдиний соціальний внесок був 44%. Бізнес дуже обурювався, що драконівське ЄСВ. Після Майдану прийшов уряд Яценюка – ЄСВ знизили до 22, наполовину. З тією надією, що бізнес, отримавши зменшення такої кількості податків, буде збільшувати самостійно заробітну плату, буде легалізовувати своїх працівників, для того щоб іти в конструктивний діалог з державою. Натомість ми отримали в бюджеті Пенсійного фонду дірку в межах 100-140 мільярдів гривень. Звідки брати ці гроші, де шукати ресурс? Прийнято було рішення, що не може бути мінімальна заробітна плата в Україні 1600 гривень. Підняли до 3200. Зараз – 3723, біля 4000. Президент поставив завдання також вишукувати формулу, що ще збільшити, більше 4000.
Знову ж таки, як нам працювати, як ми всі, які живемо в одній державі, все-таки повинні якось на цю всю справу… Не тільки слухати про те, як від політиків чуємо, що все погано, все пропало, всюди зради. Та ні! Процеси йдуть. Навіть підняття цієї мінімальної зарплати.
– Ви сказали, що працедавці починають розуміти, що не вигідно не оформлювати, не вигідно платити “в конвертах”. Ви просто це бачите по цифрах, що щось змінилося?
Ми бачимо по цифрах, ми бачимо по кількості зареєстрованих платників, зокрема по даним Пенсійного фонду і Державної фіскальної служби. Знову ж маємо інструмент – штрафні санкції. І ми популярно роз’яснюємо, де тільки можна. Більше 110 тисяч гривень штрафу за одного працівника, якщо інспектор праці виявить такий факт.
Ми використовуємо цей інструмент для того, щоб підприємці розуміли всю серйозність і роботи інспекторського складу, і тих рішень, які на сьогоднішній день в державі приймають. Але, безперечно, це поки що тільки перші кроки, які ми бачимо по наповненню Пенсійного фонду за минулий рік. Близько 300 тисяч нових людей зареєструвалися.
Статистика України дає приблизно 3,7 мільйони працівників, які працюють без офіційного працевлаштування. У формальному секторі економіки – в будівництві, в сільському господарстві, ліс рубають і таке інше – але вони фантоми-люди. І власне це та цільова наша аудиторія, з якою ми повинні працювати.
– І якщо б вони платили податки, скільки б скарбниця отримала грошей?
Я думаю, що це не одна сотня мільярдів. Тобто це десь ми рахували приблизно, що це в межах… якщо брати цифру 3,7 мільйона людей неоформлених, то це одне. А Міжнародна організація праці дає порядка 4-4,5 мільйона. Хоча я думаю, враховуючи цю трудову міграцію, то, можливо, цифра десь 3-3,5 мільйони є більш-менш достовірною. І це 100-150 мільярдів гривень, які повинні були би додатково надходити до бюджету.
Про боротьбу з корупцією та добір кадрів
За останні чотири роки після Майдану боротьба з корупцією зі сторони правоохоронних органів посилилася в рази. І в нашій системі, на жаль чи на щастя, є випадки, коли також затримують працівників, інспекторів і порушуються кримінальні справи, і судове слідство йде. Але не можна всіх прирівняти до хабарників, всіх під одну лінійку. Тому що я знаю свої колективи, я розумію, з якими людьми я працюю. Безперечно, всім в душу не заглянеш, і що там в голові робиться. Але так, як ми намагаємося побудувати і випрацювати ці всі механізми, унеможливити максимально, щоб таких непопулярних речей, як хабарництво, не відбувалося.
Тому ми в процесі добру і формування. Ми маємо на сьогоднішній день вакансії. Можливо, чують потенційні наші працівники… Постійно інформація по всіх областях, по центральному апарату конкурси проходять. І ми дійсно шукаємо і потребуємо дійсно порядних людей, які хочуть попрацювати на цю справу.
Про роботу Державної служби зайнятості України
– Скільки безробітних в Україні – офіційних і неофіційних?
Я точно не скажу. Але офіційна статистика служби зайнятості в цьому році зменшилась десь до 300-400 тисяч офіційно безробітних… Люди мігрують, люди виїжджають за кордон. Вони не реєструються в службі зайнятості. І служба також поміняла формат роботи. Приходили колись, писали заяву, отримували кошти нібито на якусь підприємницьку діяльність, ніколи навіть нею не думали займатися – і потім через півроку або знаходили роботу, або знімались з цього обліку.
А зараз служба дуже багато працевлаштовує, пропонує існуючі вакансії ще до офіційного реєстрування як безробітного. І тому великий відсоток просто в цю статистику не попадає, і це правильно. Тому що люди, які приходять і яким пропонується робота, і їм ця робота підходить, – це дуже класно. Людина прийшла і тут же отримала сервіс, отримала послуги, їй запропонували такий спектр – вона вибрала, їй підійшло, руки потисли, і роботодавець офіційно взяв цю людину на роботу. Ми точно знаємо, що там платити “в конвертах” зарплату не будуть.
– А чому це така зміна в службі зайнятості? Ви мені зараз якийсь комунізм просто розповіли. Це щось там змінилося?
Змінилося. Роботодавці відчувають гостру проблему в кадрах. І вони куди найперше звертаються? Вони йдуть в центри зайнятості, тому що там повний об’єм інформації: які є люди, з якою освітою, зі стажем роботи, практичними навичками. І тому цей процес зараз, напевно, і з державницької позиції змінився, в тому числі і шляхом таких природних реалій, коли масова міграція, і роботодавці дійсно потребують кваліфікованих кадрів.
Я ніколи не думав, що проблема з шахтарями, з працівниками у вирубках під землею може бути, з майстрами дільниць. Тому що там доволі непогана заробітна платня. А виявляється, що їдуть і звідти, з Кривбасу, в країни прибалтійські країни. Там все-таки краще. І це стоїть зараз дуже гостре… Те, що ви кажете, що це комунізм? Ні, це українські на сьогоднішній день реалії, які зумовлюються цими всіма факторами і чинниками.
– Що очікувати українцям в цьому році, якихось змін? Ви щось хочете зробити?
В цьому році ми хочемо, щоб всі до нас дослухалися і дійсно почали виправляти ситуацію з неоформленими працівниками. Це тоді буде нам всім, для всієї України великий плюс. Тому що це дасть змогу дійсно робити ті всі соціальні виплати, їх збільшувати. Бо гроші нізвідки не беруться. Тому я думаю, що ми спільними зусиллями, в тому числі через популяризацію через засоби масової інформації, будемо цього результату досягати.
Нагадаємо, за словами міністра соціальної політики Андрія Реви, ресурси для вирішення проблем пенсійної системи знаходяться в тіньовій економіці.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.