Небезпечний 2017-й: ворог змінює тактику та б’є по всіх напрямках

2017 рік не пройшов для Україні без гучних та резонансних подій. Переважна більшість з них була пов’язана з диверсіями як у сфері оборони так і кібербезпеки. Не обійшлося без замахів, на жаль успішних, на відомих діячів та свідків у важливих справах.

“Прямий” нагадує про резонансні події для того, щоб показати як змінилася тактика та методи роботи ворога і щоб він не застав нас зненацька, а ми стали уважнішими та відповідальнішими.

Вибухи на складі боєприпасів у Балаклії

Вночі 23 березня у місті Балаклія Харківської області вибухнув один з найбільших в Україні складів боєприпасів.

Пожежа охопила кілька майданчиків зберігання танкових та артилерійських снарядів калібру 125 і 152 мм, вогонь поширився приблизно на третину території бази, площа якої становить 368 га.

Місцеві жителі почали одразу залишати місто, згодом і влада розпочала евакуацію людей у 5-кілометровій зоні навколо військових складів.

Пожежу на складі загасили лише наступного дня — 24 березня. Наступні декілька днів на складі лунали поодинокі вибухи. Розмінування ж території тривало аж до середини травня. 19 травня віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Геннадій Зубко заявив, що місто повністю розміновано.

Пожежа знищили близько 70% боєприпасів, повністю зруйнувала 5 будинків та пошкодила понад 300. Внаслідок інциденту загинули двоє жінок, ще троє осіб отримали поранення.

Наразі основною версією вибухів на складі є диверсія, зокрема міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков назвав цей інцидент прямим актом агресії Росії.

Вбивство Дениса Вороненкова у Києві

У Києві 23 березня на перехресті бульвару Тараса Шевченка та вулиці Пушкінської біля готелю Прем’єр Палас з автоматів розстріляли двох людей — колишнього депутата Державної Думи РФ Дениса Вороненкова та його охоронця. Вороненков від отриманих поранень помер. Під час перестрілки охоронець екс-депутата поранив нападника, який згодом також помер в лікарні.

Денис Вороненков був свідком у справі про дії російських військовослужбовців на території України та у справі державної зради екс-президента України Віктора Януковича. Саме з цим і пов’язують його вбивство.

Наразі справа про вбивство екс-депутата Держдуми знаходиться в суді. За версією слідства виконавцем вбивства є колишній нацгвардієць Павло Паршов, а замовником — кримінальний авторитет Володимир Тюрін, який в свою чергу діяв за вказівкою ФСБ РФ.

У свою чергу російська сторона відкидає будь-які звинувачення в причетності до цієї справи.

Масова вірусна атака на держвідомства та компанії України

27 червня в Україні почалися масові хакерські атаки. Близько з 12-ї години вірус-здирник невідомого походження, подібний на WannaCry, атакував комп’ютерні системи сотень держустанов та компаній. Цей вірус називався Petya.A або mbr locker 256.

Вірус поширювався дуже швидко. Проявлявся він у відмові роботи комп’ютерів на платформі Windows, перезавантаженні і шифруванні даних. Сайти низки компаній не працювали через атаки, в інших офісах відключили всі комп’ютери після перших ознак атаки. Вірус шифрував інформацію на жорсткому диску комп’ютера, вимагаючи за відновлення роботи викуп розміром 300 доларів у біткоінах.

Від атаки вірусу постраждали: близько 30 банків, серед яких Ощадбанк, Південний, ОТП, ПУМБ, ТАСКомерцбанк, Укргазбанк, Розрахунковий центр, Мега банк, Кристал банк, Укрсоцбанк, Радабанк, Кредо банк, Idea банк, Юнісон, Перший інвестиційний банк, Кредит оптима, Траст капітал, Проминвестбанк, Реконструкції і розвиток, Вернум, Глобус. Також система інфраструктури (80% підприємств, підпорядкованих Міністерству інфраструктури), Кабмін, мобільні оператори, ЗМІ, підприємства енергетичної сфери.

Під удар потрапили і низка ЗМІ: медіахолдинг ТРК “Люкс” (24 Канал, радіо “Люкс”, Радіо Максимум, Zaxid.net, Без Табу); Український медіа холдинг (“Комсомольська правда в Україні”, “Кореспондент”, Football.ua); Чорноморська ТРК; Телеканал ATR; за деякими даними – “Інтер” і UA:Перший.

Також постраждали аеропорт “Бориспіль”, “Укрзалізниця”, Київський метрополітен, ДТЕК, Укренерго, Київенерго, Укрпошта, “Нова пошта”.

Після України вірус Petya.A почав заражати комп’ютерні мережі в Росії (зокрема “Роснефть” та деякі банки), Франції, Великобританії, Іспанії, Індії, США. Загалом програма-здирник дуже швидко поширився по всьому світу.

Пожежа на складі боєприпасів під Калинівкою

Катастрофа сталась 26 вересня на стратегічних складах боєприпасів 48 арсеналу ЗСУ під Калинівкою, що на Вінниччині. У зону ураження вибухонебезпечних речовин і предметів, які знаходилися на цих військових складах потрапили населені пункти у радіусі п’яти кілометрів.

Вже за півгодини розпочалась евакуація жителів і станом на 2 годину ночі більшість жителів Калинівки та сусідніх населених пунктів були евакайовані. Всього було евакуйовано близько 30 тисяч осіб.

Близько 2 тисяч будинків зазнали пошкоджень від вибухів, повністю було зруйновано 12. Серйозних травм зазнала одна жінка. За даними Генштабу, 70% складу не постраждало.

На ліквідацію наслідків інциденту було виділено близько 130 млн грн. Повністю вдалось очистити території від боєприпасів лише 28 листопада. Як і у випадку з вибухами та пожежею на складі в Балаклії найбільш імовірною версією події назівалася диверсія з боку РФ.

22 листопада у Військовій прокуратурі заявили, що причиною пожежі стала недбалість одного з військових, який неналежно виконував службові обов’язки щодо контролю пропускного режиму. В результаті працівники приватного підприємства із забороненими легкозаймистими речовинами потрапили на територію, де зберігалися боєприпаси. Щодо майора було складено адміністративний протокол і його оштрафували.

Вибух біля телеканалу “Еспресо”

Ввечері 25 жовтня, в Києві, на вулиці Адама Міцкевича, поблизу будівлі, де розташований офіс телеканалу “Еспресо” стався вибух. В результаті загинуло двоє людей – охоронець народного депутата від “Радикальної партії Олега Ляшка” Ігоря Мосійчука Руслан Кушнір, а також випадковий перехожий – колишній підполковник МВС Михайло Морміль. Постраждали від вибуху сам нардеп Ігор Мосійчук, політолог Віталій Бала.

Встановлено, що вибуховий пристрій був встановлений у мопед, який спеціально поставили поблизу входу у будівлю. За словами слідчих, вибухівку привели в дію дистанційно.

Головною версією вибуху вважається замах на Ігоря Мосійчука. У прокуратурі розслідуються кілька імовірних причин замаху – з боку російських спецслужб, через його політичну та громадську діяльність та замах з особистих причин. Не виключають правоохоронці і варіанту, що замах був скоєний на інших діячів, які могли перебувати біля телеканалу в той час.

Обстріл Окуєвої та Осмаєва

Вбивство Аміни Окуєвої сталося ввечері 30 жовтня на залізничному переїзді біля селища Глеваха Київської області. Автомобіль, в якому знаходилася Окуєва, був обстріляний з автомату. Її чоловік, Адам Осмаєв, отримав поранення.

Аміна Окуєва була помічницею нардепа від “Радикальної партії” Ігоря Мосійчука, а також активною учасницею Революції Гідності. Після початку бойових дій на Донбасі, вона вирушила туди у складі батальйону “Київ-2”, пізніше служила у батальйоні “Золоті ворота”. Її чоловік Адам – чеченський військовик, якого звинувачували у замаху на президента РФ Володимира Путіна. На подружжя вже скоювали замах у червні цього року. Тоді поранень зазнав Осмаєв та нападник.

Слідство розглядає дві основні версії події – дії російських спецслужб з метою дестабілізації ситуації в Україні і помста чеченців Адаму за те, щой він виступив проти голови Чечні Рамзана Кадирова.

Окуєву поховали 1 листопада на військовому кладовищі в Дніпрі поруч з її командиром Ісою Мунаєвим.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.