Чіпи, ембріони, аутизм: хто такі антивакцинатори й при чому тут держава

Пандемія коронавірусу в Україні набирає обертів. Статистика добових захворювань і смертності росте з кожним днем, а в регіонах поступово посилюють карантин. Водночас повністю вакцинованих громадян в країні приблизно 16,3%, і ще близько 20% українців зробили перше COVID–щеплення. Це найгірші показники в Європі. На цьому тлі все більш небезпечними стають антивакцинатори – люди, які не хочуть вакцинуватись через власні страхи й переконання, які сформувались внаслідок сумнівної та неправдивої інформації.

Хто такі “антивакцинатори”, звідки вони беруться й до чого тут держава – розбирався PRM.UA

Коли з’явились антивакцинатори й чим вони обґрунтовують свою правоту 

Противники щеплення з’явились разом з винайденням перших вакцин. У 1798 році англійський вчений Едвард Дженнер винайшов першу вакцину проти віспи. Ця хвороба передається так само як грип чи COVID-19 – повітряно-крапельним шляхом, але смертність від неї значно вища. Втім, уже тоді знайшлися люди, які не хотіли, щоб їм вводили ослаблені чи мертві збудники хвороби для формування імунітету. Тоді держава офіційно не підтримувала вакцинацію, вважаючи її доволі сумнівним експериментом, однак з часом вакцинація показала свою успішність.

Противники вакцинації розповсюджували чутки про негативний вплив вакцини проти віспи, пов’язуючи щеплення з іншими хворобами та смертю вакцинованих. Крім того, релігійні переконання європейців та американців тих часів вважали гріховним будь-яке зовнішнє втручання в людське тіло.

Першим справжнім щепленням було введення людині збудника коров’ячої віспи (результат був успішним, з’явився імунітет). У зв’язку з цим перші антивакцинатори малювали карикатури у яких в людини з тіла вилізають корови. Нерідко звучали й конспірологічні закиди щодо змови багатіїв проти бідних.

Оскільки перша державна кампанія з вакцинації проти віспи була затверджена лише у середині ХІХ столітті, за попередні віки хвороби вбила сотні мільйонів людей. Але завдяки масовому щепленню через епідемію віспи вдалось приборкати. 1978 року британка Джанет Паркер стала останньою офіційною жертвою цієї хвороби, а у 1980 році ВООЗ оголосила про подолання віспи. На жаль, це перший і єдиний випадок повного подолання інфекційного захворювання.

З появою державних програм з вакцинації почали з’являтись антивакцинаторські рухи. Позаяк у західних країнах щеплення стало політикою, яка спочатку мала примусовий характер, люди стали гуртуватись і чинити спротив. Почались масові демонстрації проти примусової вакцинації, люди малювали плакати з мертвими дітьми та викрикували гасла проти щеплення. Втім, коли ту чи іншу європейську країну накривала епідемія, кількість бажаючих вакцинуватись суттєво зростала.

Перший судовий позов проти примусової вакцинації відбувся у 1902 році у США. Мешканець штату Массачусетс Геннінг Джейкобсон спробував оскаржити своє право на розпорядження власним тілом на свій розсуд. Однак суд визнав правомірною вимогу щеплення, оскільки в даному випадку йшлося про безпеку громадян, які могли заразитись від позивача смертельною хворобою.

Окрім віспи були також інші спалахи вірусів – поліомієліту, грипу, лихорадки еболи. Сьогодні, коли світом шириться коронавірусна хвороба COVID-19, меседжі антивакцинаторів залишаються такими ж, як у часи пандемії віспи. Водночас рівень сучасних технологій дозволяє створювати й поширювати антивакцинаторські фейки у великій кількості.

Велике значення має невідоме походження коронавірусу, що дає прихильникам теорії змови велике поле для творчості. Так, згідно з дослідженням групи “Рейтинг”, більшість опитаних схильні вірити саме у рукотворне походження COVID-19. У США багато антивакцинаторів належать до конспірологічного руху QAnon. Так, опитування за липень 2021 року показало, що кожен п’ятий американець вірить “ковідну змову”.

Віра у штучне походження коронавірусу породила міф про те, що через вакцинацію здійснюється вживлення в людей мікрочіпів для подальшого контролю. Менш поширеним, але схожим міфом є те, що вакцини “вбивають восьмий ген”, який у 2004 році нібито відкрив американець Дін Хаммер. Він стверджував, що цей ген відповідає за духовність і зв’язок з богом.

Ще один “генетичний” антивакцинаторський міф пов’язаний із заявою Біла Гейтса, яку прихильники конспірології потрактували на свій лад. У 2021 році мільярдер сказав, що РНК-вакцини ніби вводять в організм “інструкції” для вироблення антитіл проти ковіду. Згодом антивакцинатори заявили, що РНК-вакцини змінюють людське ДНК, хоча з токи зору біології це неможливо.

У соціальних мережах багато антивакцинаторських груп, що поширюють подібні міфи з посиланнями на псевдодослідження та псевдовчених. Найбільші з цих спільнот з’явились ще задовго до пандемії коронавірусу й виступають проти будь-якого обов’язкового щеплення.

Наразі Facebook видаляє антивакцинаторські фейки через порушення правил соцмережі (поширення дезінформації). Зазвичай знищують повідомлення про те, що коронавірус є вигадкою, про зв’язок COVID-19 і технології 5G, про неефективність масок та соціальної дистанції. Також Facebook намагається боротися з фейками про шкідливість вакцин, наявність в них чіпів і тканин людських ембріонів.

Чи варто боротися з антивакцинаторами і до чого тут держава

Кількість принципових антивакцинаторів в Україні складає приблизно 35%. Набагато більше тих, хто сумнівається в ефективності й безпечності вакцинування проти COVID-19. Людей, у яких завжди “все складно” й які постійно шукають нову інформацію, дослідження, і бояться наважитись. Таких західні соціологи назвали фенсіттерами (fence-sitters) – тих, хто постійно спостерігає “сидячи на парканчику”. Іншими словами, ще інертна частина населення без стійких переконань щодо якогось суспільно важливого питання.

І хоча сумніви є ознакою критичного мислення, вони у фенсіттерів ніколи не закінчуються прийняттям рішення. На це може бути декілька причин, які можна звести до нестачі довіри.

По-перше, для багатьох країн, особливо для пострадянських, характерною є недовіра до держави. Відсутність ефективної комунікації з боку уряду та слабка інформаційна кампанія з вакцинації сприяють сумнівам у населення. У країнах із найбільш масовим щепленням інформаційна кампанія стартувала ще до початку вакцинації. Так було в Ізраїлі, Австралії та Канаді.

В Україні ж комунікація з боку влади була спочатку зовсім відсутньою, а коли почали завозити перші дози індійської вакцини, стали звучати сумнівні заяви деяких політиків. Замість переконувати людей у користі вакцинації влада ніби виправдовувалася за свої провали, що тільки поглибило недовіру й сумніви.

По-друге, інформаційна війна в інтернеті та ЗМІ включає, зокрема, й дезінформацію щодо вакцинації порти COVID-19. Російські ботоферми й тролі проявили особливу активність у поширенні фейків про вакцини на Заході. Про участь ворожих ботів у масштабній кампанії проти вакцинації повідомила Американська асоціація громадського здоров’я. З появою російської вакцини Sputnik-V почалась активна кампанія з дискредитації західних препаратів проти ковіду, про що неодноразово писали у ЗМІ.

Ще однією причиною сумнівів щодо вакцинації є лікарі, які часом не здатні пояснити пацієнту, чому йому треба зробити COVID-щеплення. У такому разі людина буде сама шукати відповіді та застрягне у численних (псевдо)дослідженнях, думках блогерів та експертів.

Іноді лікарі відомо розповсюджують фейки про щеплення. Так, ірландська вчена Долорес Кехілл переконувала, що РНК-вакцина призводить до руйнування організму власною імунною системою. Після подібних заяв жінку попросили покинути науковий комітет Євросоюзу.

Ще одним псевдонауковим дослідженням було нібито виявлення у ковід-вакцині частин абортованих людських ембріонів, що викликає захворювання на аутизм. Про це написала колишня американська вчена Тереза Дейшер. Невдовзі виявилось, що стаття не пройшла наукового рецензування, мала численні порушення та не містила доказової бази. Втім, міф про частини ембріонів у вакцині швидко поширився й набув популярності серед антивакцинаторів.

Велика кількість псевдодосліджень і псевдоекспертів лише посилюють сумніви людей щодо вакцинації. Цьому сприяють також недовіра до державних інституцій та відсутність ефективної інформаційної кампанії з боку держави.

Переконаних антивакцинаторів навряд можливо перетягнути “на світлу сторону”. Ці люди мають чіткі уявлення, принципи та цілісний світогляд. Тому основна увага має бути спрямована на фенсіттерів – тих, хто сумнівається.

Успіхи західних країн свідчать про можливість вакцинування більшості населення, якщо держава підходить до цього питання фахово. На жаль, українська влада демонструє скоріше декларативне піклування системою охорони здоров’я, аніж реальні кроки по її зміцненню. Попри заяви про фінансові надбавки медикам бачимо страйки лікарів через борги по зарплатах. Результатом є масове звільнення медичного персоналу.

Уряд ввів так званий адаптивний карантин, за якого не потрібно закривати заклади різного типи за наявності вакцинованого персоналу. Таке рішення зумовлене бажанням зберегти й без того слабку економіку, яка ще не оговталась після першого локдауну. Втім, з вакцинацією також проблеми.

Велика кількість українців навідріз відмовляється від нескладної й до того ж безкоштовної вакцинації. Натомість популярності набирають фальшиві сертифікати, які готові купляти противники щеплення за чималі гроші. Таким чином, замість добровільної вакцинації, на яку сподівалась влада, в Україні лише збільшилась корупція, про що свідчать заяви Національної поліції. Так, у першій половині жовтня правоохоронці вилучили близько 200 підроблених COVID-сертифікатів та відкрили майже 90 кримінальних проваджень.

Накази про обов’язкове щеплення представників деяких професій також не вплинуть на загальне навантаження медичної системи. Адже для вироблення колективного імунітету потрібен час, але збільшення смертності від ковіду свідчить про швидке поширення вірусу серед людей.

Усвідомлення критичного стану вітчизняної системи охорони здоров’я підкріплюється й тим, що за останні два роки в Україні суттєво зменшилась кількість медичного персоналу. Так, за даними Держстату, з серпня 2019 по серпень 2021 року чисельність штатних працівників у системі охорони здоров’я зменшилася із 782,9 до 720,7 тисячі або більш як на 62 тисяч. Стільки медиків сьогодні не задіяно в усіх відділеннях, де надають допомогу хворим на коронавірус.

Водночас інформації про зменшення кількості антивакцинаторів в Україні немає. Навпаки, час від часу вони влаштовують зібрання та публічні акції. Так, 19 жовтня біля Верховної Ради відбувся мітинг проти вакцинації дітей та проти вакцинації від коронавірусу.

Противники щеплення колоною пройшли центром Києва, зупинилися біля будівлі столичної мерії, далі рушили до Майдану Незалежності та вулицею Грушевського піднялися до будівлі парламенту. Серед мітингувальників переважно люди похилого віку. Всі вони були без захисних масок. Дехто тримав у руках церковні хрести, ікони.

Люди стоять із плакатами, на яких, зокрема написано “Примусова вакцинація – це геноцид”, “Примусова вакцинація – це медичний експеримент, який поза законом”, “Стоп вакцинація! Вакцинація – сукупність семи смертних гріхів”, “Стоп вакцинація! Моє тіло – боже діло!”.

Як свідчить історія, антивакцинатори є невід’ємною частиною масової вакцинації. Деяким країнам вдається зменшити кількість противників щеплення до мінімуму, який не перешкоджає створенню колективного імунітету. В іншому випадку особисте небажання багатьох людей вакцинуватись стає суспільно небезпечним.

Раніше у МОЗ пояснили, наскільки ефективна вакцина Moderna проти штаму коронавірусу “Дельта”. Перша доза цієї вакцини на 96% запобігає госпіталізації та смерті від індійського штаму.

Нагадаємо, через спалах штаму “Дельта” в США повернули обов’язковий масковий режим у приміщеннях.

Крім того, у Африці виявили новий штам коронавірусу. Штам, ідентифікований дослідниками з Національного інституту інфекційних хвороб та Платформи інновацій та секвенування досліджень Квазулу-Наталь, називається С.1.2.

Водночас у ВООЗ заявили, що новий штам коронавірусу з Африки наразі не становить загрози. Водночас дослідники наголошують, що він, імовірно, агресивніший та може бути стійким до вакцин.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.