Бізнесмен з активами в ОРДЛО та кредит у 60 мільйонів доларів “тіні” депутата з ОПЗЖ — розслідування “Схем” про “Укрексімбанк”

Журналісти програми “Схеми” підготували розслідування про “Укрексімбанк”. Попри застосування проти них фізичної сили в кабінеті очільника банку Євгена Мецгера й знищення відеозаписів, їм вдалося успішно завершити справу й розкрити невідомі деталі про скандальну фінустанову.

Про це йдеться в матеріалі “Радіо Свободи”.

Хто такий Євген Мецгер і чим особливий “Укрексімбанк”?

Червень 2020 року. Хмельницька область. Під час наради з місцевими бізнесменами Володимир Зеленський телефонує очільнику великого державного банку. Переказує прохання підприємців – відтермінувати погашення кредитів на рік. Співрозмовник президента України – Євген Мецгер, який буквально за кілька місяців до цього став головою правління “Укрексімбанку”.

Мецгер – земляк президента з Кривого Рогу, банкір з майже 20-річним стажем. Журналістам видання “НВ” вдається встановити зв’язок між ним та Зеленським – через дружину Мецгера Юлію. У липні 2019-го її призначають в наглядову раду іншої державної фінустанови – “ПриватБанку” – за президентською квотою.

Сам Євген Мецгер в інтерв’ю називає свої стосунки з президентом “робочими”.

Попри те, що це банк – державний, його менеджмент за законом має бути незалежним від політичних впливів.

Втім, голова правління банку змінювався чи не щоразу із обранням нового президента країни.

Чим особливий “Укрексімбанк”?

Це великий банк, третій в країні за розміром активів. Створювався на початку 1990-х, щоб обслуговувати здебільшого експортно-імпортні операції, згодом зайняв нішу просто корпоративного банку, який спеціалізується на обслуговуванні бізнесу.

“Зараз ця ситуація змінюється. Він стає більш важливим для державних програм. Банк має велику соціальну роль, тобто у фінансуванні саме соціальних державних проєктів”, – каже експерт центру CASE Україна Євген Дубогриз.

Наприклад, цей банк – один із найбільших кредиторів президентського проєкту “Велике будівництво”. У червні позичив “Укравтодору” чергові 5 мільярдів гривень на ремонт доріг.

На початку цього року банк видав кредит держпідприємству Антонов – 3 мільярди гривень на будівництво трьох нових літаків Ан-178 для Збройних сил України.

Що ще відрізняє “Укрексімбанк” від інших, приватних, банків України?

“Нам, звичайним платникам податків, звичайним українцям, він цікавий насамперед тому, що він занадто багато грошей постійно вимагає з бюджету”, – пояснює Євген Дубогриз.

Експерти порахували, що лише за нинішнього керівництва банку держава профінансувала “Укрексім” на майже 7 мільярдів гривень. А всього за останні 12 років – докапіталізація коштом платників податків склала понад 42 мільярди гривень.

Тому питання, кому керівники банку погоджують видачу великих кредитів і чи ці кредити повертаються – становить суспільний інтерес.

Не про всі великі кредити державного банку звітують у пресрелізах. На це має бути згода позичальника. Увагу “Схем” привернув один великий кредит, про який не писали у ЗМІ – запитання про це і призвели до застосування сили та спроби видалення всього відео редакції працівниками банку.

Багатомільйонний кредит для сумнівного бізнесмена

У квітні 2021 року “Укрексімбанк” ухвалив рішення видати кредит на 60 мільйонів доларів. Щоб розуміти масштаб суми – це всього вдвічі менше, ніж дісталось “Антонову” на будівництво військових літаків. Кого ж так щедро профінансував державний банк?

У розпорядженні “Схем” – кредитний договір, укладений між банком та позичальником.

Дві компанії беруть кредит на 60 мільйонів доларів. Наразі власником обох є Сергій Брюховецький. Він же виступає поручителем за договором.

Хто такий Сергій Брюховецький?

Публічно доступної інформації про цю людину небагато. Бізнесмен родом із Горлівки Донецької області. У двохтисячних він був депутатом Горлівської міської ради від Партії регіонів.

Сергій Брюховецький – тесть Федора Христенка, теж вихідця з Донеччини – нині народного депутата від партії “ОПЗЖ”.

Водночас, як вдалося встановити “Схемам”, Сергій Брюховецький – власник бізнесу на окупованій території в рідній Горлівці. Мова йде про компанію “Спец-реммаш”.

Ця компанія, зареєстрована у Горлівці, є в українському реєстрі юридичних осіб.

Але 11 грудня 2014 року окупаційна влада у Горлівці зареєструвала компанію “Спец-реммаш” вже за так званими місцевими “законами”.

Ці дані “Схеми” отримали та перевірили з двох незалежних одне від одного поінформованих джерел – у “фінансових органах” на окупованих територіях

І співвласником цієї компанії там значиться Сергій Григорович Брюховецький.

Яку діяльність вона веде?

Як і до окупації Росією частини території Донецької і Луганської областей, вона ремонтує обладнання для місцевих шахт.

Так, у фірми Брюховецького послуги замовляють, наприклад:

• “Шахта Комсомолець Донбасу”
• “Макіїввугілля”
• “Торезантрацит”
• “Шахта імені О.Ф. Засядька” та інші.

Усі перелічені підприємства перебувають під прямим контролем угруповання “ДНР”.

Фірма Брюховецького “Спец-реммаш” тільки за 2020 рік заробила понад 5 мільйонів рублів. Що на той час – близько двох мільйонів гривень.

Про те, що компанія справді веде активну діяльність у Горлівці, існує чимало згадок на різних сайтах, пов’язаних з угрупованням “ДНР”. Тут проходять практику місцеві студенти.

Органи окупаційної влади звітують про графік перевірок на підприємстві, наприклад, це перевірки дотримання так званого “трудового законодавства” в ОРДО, а на сайті так званого “Мінпромторгу “ДНР”” вказують, що один з заводів під контролем окупаційної влади співпрацює з ТОВ “Спец-реммаш”.

Проводячи активну господарську діяльність, бізнес Брюховецького сплачує податки у місцевий “бюджет” ОРДО.

Наприклад, за 7 місяців 2021 року компанія сплатила до скарбниці окупаційної адміністрації щонайменше три з половиною мільйони рублів. Це приблизно 1,4 мільйона гривень.

В Україні Кримінальний кодекс тлумачить такі дії як фінансування тероризму. “Схеми” намагалися зв’язатися і з самим Сергієм Брюховецьким, а також пробували передати прохання про коментар через його зятя, народного депутата Федора Христенка. Але він не вийшов на зв’язок.

Чому державний “Укрексімбанк” на чолі з Євгеном Мецгером видав багатомільйонний доларовий кредит бізнесмену, який веде бізнес та платить податки на окупованій території? Чи проводились усі необхідні перевірки? Якщо так, чи дійсно у банку не змогли встановити цих даних? А якщо встановили – чому це не зупинило кредитний комітет банку?

Саме ці питання журналісти “Схем” й намагались поставити Євгену Мецгеру під час того самого інтерв’ю.

Кредит на заставу для цього ж кредиту

Не менш важливо було з’ясувати й інші обставини видачі цієї позики.

Зокрема, під які цілі було видано кредит та чи достатні гарантії отримав банк, що він коли-небудь поверне собі цю велику суму.

Щоб отримати багатомільйонний валютний кредит в “Укрексімбанку”, державній фінустанові запропонували заставу. Це – один з найбільших в Україні, київський торгово-розважальний центр SkyMall. Цей актив відомий тим, що навколо нього вже десятиліття точиться боротьба.

З 2010 року цей ТРЦ на Лівому березі Дніпра біля Північного мосту перебував в епіцентрі корпоративного конфлікту між естонським інвестором Хілларом Тедером та київським бізнесменом Андрієм Адамовським. Сторони застосовували “важку артилерію” – наприклад, за часів Петра Порошенка на боці Адамовського до справи долучався соратник президента Олександр Грановський.

Коли до влади прийшов Володимир Зеленський, про ситуацію навколо SkyMall йому в не надто дипломатичному тоні натякнула президентка Естонії Керсті Кальюлайд.

“У нас уже були такі випадки, коли наші люди втрачали тут власність. І навіть отримавши рішення арбітражу у свою користь, так і не змогли повернути своє майно. Тому я не можу порадити естонцям інвестувати в Україну”, – сказала Керсті Кальюлайд.

“Вже сама наявність такого публічного підсвітлення цього конфлікту і конфлікту з попереднім інвестором мала би насторожити кредитний комітет щодо ліквідності такого активу у заставу”, – каже експертка Центру протидії корупції Тетяна Шевчук.

Заплутана судова тяганина навколо ТРЦ із залученням сторонами різних можновладців тривала ціле десятиліття.

Також досі триває кримінальне провадження, яке веде Державне бюро розслідувань у супроводі Офісу генерального прокурора. Через це на майновий комплекс ТРЦ неодноразово накладали арешт.

Постає питання: чи можна вважати таку заставу під кредит у 60 мільйонів “Укрексімбанку” надійною? Чи зможе державний банк у разі потреби продати ТРЦ і повернути свої гроші, коли навколо нього стільки суперечок та судів?

“Усі розуміють, що якщо вже не можна майно продати одномоментно, і це триватиме пів року, рік, роки, судова тяганина, вартість цього активу буде падати”, – підсумовує Тетяна Шевчук.

Так, корпоративний конфлікт давно вийшов за межі України. Справу слухали і в Лондоні, і на Кіпрі. Тепер інша сторона конфлікту, компанія естонця Хіллара Тедера заявила про намір витребувати вже у держави Україна 750 мільйонів доларів компенсації – через Міжнародний інвестиційний суд.

“Суперечка стосується насамперед втрати вартості понад 750 мільйонів доларів США через спірне право власності на торговий центр SkyMall”, – йдеться в заяві компанії Тедера.

Залишається запитання – а як ТРЦ взагалі опинився в руках бізнесмена Брюховецького? Як він зміг його закласти у банк?

Як випливає з документів – суть кредиту, виданого “Укрексімбанком” якраз і полягала в тому, щоб профінансувати цю його покупку. Цей механізм викладений у кредитному договорі обсягом у понад 100 сторінок, який є у розпорядженні “Схем”.

У сухому залишку: “Укрексімбанк” видав кредит бізнесмену з Горлівки, щоб той за ці гроші придбав проблемний ТРЦ у однієї із сторін конфлікту – структур з орбіти бізнесмена Адамовського. У спілкуванні зі “Схемами” сам Адамовський написав, що стосунку до “Скаймоллу” на даний момент не має, а хто бенефіціар ТРЦ, знає лише із преси.

“Якщо почати аналізувати всі ці транзакції, всі ці операції, які відбулись, то виглядає так, що кредит стосувався того, що пан Брюховецький просто придбав SkyMall, а далі це все, яким чином це відбулось, це було просто технічна процедура, що це кредит на дві компанії. Але вся ця схема, вона зводиться до того, щоб придбати SkyMall”, – каже фінансовий аналітик Центру протидії корупції Антоніна Волкотруб.

Державний банк, який часто працює зі збитками і потребує мільярдних фінансових вливань з українського бюджету, видає багатомільйонний доларовий кредит бізнесмену, чия компанія провадить діяльність в ОРДО та сплачує податки окупаційній владі. Кредит цей видається на викуп проблемного активу в однієї зі сторін гучного корпоративного конфлікту, – торгово-розважального центру у столиці, на який наполегливо заявляють право інші особи.

Як гарантію повернення цього кредиту кредитний комітет погоджується взяти в заставу сам ТРЦ SkyMall, за який роками точаться судові суперечки, який є об’єктом кримінальних проваджень і боротьба за який ведеться у декількох юрисдикціях.

Поручителем кредиту виступає бізнесмен із Горлівки, фірма якого сплачує податки окупаційній владі – що за Кримінальним кодексом може бути оцінене як фінансування тероризму.

Як таке можливо? Хто і як ухвалив таке рішення у банку, де нібито діють системи суворого внутрішнього і зовнішнього фінансового моніторингу? Де валютні кредити мають перевіряти особливо прискіпливо?

Ці питання “Схеми” і намагались поставити під час візиту до голови Правління “Укрексімбанку” Євгена Мецгера.

Як відомо, на журналістів програми розслідувань “Схеми” напали в державному “Укрексімбанку” під час запису інтерв’ю з головою правління фінустанови Євгеном Мецгером у його кабінеті. Так, працівники банку застосували фізичну силу до оператора “Схем” Олександра Мазура, відібрали в нього дві камери, забрали картки, на які здійснювався запис, і видалили записане відео.

Водночас у Національній спілці журналістів прокоментували інцидент та заявили, що всі відео, які банк наразі передає правоохоронцям в ході розслідування нападу, затерті або обрізані.

Згодом у Сполучених Штатах Америки заявили, що стурбовані ситуацією зі свободою слова в Україні. Зокрема, Вашингтон очікує на прозоре розслідування нападу на журналістів програми “Схеми” в кабінеті голови “Укрексімбанку”.

Крім того, тимчасовий виконувач обов’язків голови правління Укрексімбанку Сергій Єрмаков відсторонив від роботи осіб, які є фігурантами внутрішнього розслідування банку щодо нападу на журналістів “Радіо Свобода”.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.