Думки

Чи слід українцям боятися вибухів мобільних девайсів?

Чи слід українцям боятися вибухів мобільних девайсів?

Фотоколаж: facebook К.Корсун

Джерело: Facebook-сторінка автора

Чи слід українцям боятися вибухів мобільних девайсів? Це питання було чи не найпопулярнішим цього тижня, тому розказую окремо. Для любителів простих рішень та коротких відповідей: в цілому боятися не слід, я не вважаю вірогідним повторення бейрутського сценарію в Україні, принаймні у схожих масштабах.

А тепер детальніше.

Щоб відтворити бейрутський сценарій масового вибуху девайсів, необхідно реалізувати дві складові: технологічну та агентурну.

Технологічна полягає у тому, щоб розібратися яка була застосована вибухівка та як її вбудували у мобільні пристрої або у їхні акумулятори. Думаю, росіянські фахівці доволі скоро це з’ясують, оскільки ймовірно вже мають доступ до великої кількості підірваних у Бейруті пейджерів та радіостанцій.

Також треба з’ясувати якими командами здійснювався віддалений та швидкий перегрів акумуляторів, що (ймовірно) ініціювало вибух. Самі подібні технології відомі досить давно, років з 20, але ізраїльтяни явно їх вдосконалили, маючи серйозний R&D потенціал – чого не мають наші лаптеногі візаві.

Чи зможе ЙР якісно відтворити подібне “технологічне рішення” – сумніваюся, принаймні не скоро. Агентурна складова полягає у тому, щоб доставити працююче “технологічне рішення” цільовій аудиторії: військовим, політикам чи пересічним громадянам, причому у масових масштабах.

Тут запорєбрікам дещо простіше: в Україні досі існує досить розгалужена мережа російських агентів, а рівень корупції серед чиновників все ще загрозливо високий.

З хороших новин: наразі вже повністю відсутній елемент несподіванки. Успіх ізраїльської операції “Бомбезний пейджер” був спричинений фактором несподіванки та неочікуванням подібного вектору атаки. Тепер усі про це знають та відповідні служби вживатимуть контрзаходи. Правда ж, ДВКР?

Крім того, наскільки мені відомо, засоби індивідуального зв’язку на кшталт стільникових телефонів в українську армію не постачаються централізовано, а цифрові шифровані радіостанції надаються переважно країнами-партнерами з урахуванням вимог безпеки. Але теоретично можна “вклинитися” у ланцюжки невеликих поставок засобів зв’язку, наприклад, волонтерськими організаціями.

Існує можливість створити “фейкових волонтерів”. Та навіть цілком доброчесні волонтерські організації не завжди мають можливість проконтролювати весь шлях поставки техніки від виробника до кінцевого користувача – може бути купа посередників, у тому числі з числа ворожої агентури.

Для виробників засобів зв’язку це також був важливий урок, який, сподіваюся, буде врахований. Якщо, скажімо, розглядати версію підміни оригінальних акумуляторів на “спеціально підготовлені” – то для виробників можливою відповіддю може бути, наприклад, незйомна акумуляторна батарея. Або спеціальні чіпи ідентифікації для перевірки оригінальності батареї. До речі, в останній верcії iOS18 функція перевірки оригінальності встановлених запчастин вже є. Надурити її можна, але доведеться перепаювати материнську плату.

Загалом я вважаю малоймовірною загрозу масових вибухів мобільних девайсів в Україні. Ізраїльтянам якось вдалося приховати підготовку свого вибухового сюрпризу для кількох тисяч девайсів. Але приховати те ж саме для сотень тисяч пристроїв після того, як ця загроза стала усім відома – буде на порядки складніше.

Тим більше, що в Україні продається техніка переважно від відомих масових виробників через офіційних ретейлерів, а не по таємному спецзамовленню через кількох мутних посередників. Що також знижує ризики.

Принагідно не рекомендую купляти техніку китайських виробників. Усі вони контролюються тамтешнім комуністичним урядом, який, як відомо – точно не друг Україні. Про якісь продукції навіть не згадую.

Ну і, звісно, краще не користуватися технікою, яка прибула з близькосхідного регіону. Мало лі шо.

Нагадаємо, 17 вересня у Лівані сталася масова хакерська атака на пейджери, внаслідок чого вони вибухнули. Такі пристрої зв’язку використовувались для виклику членів угруповання “Хезболла”. Через вибухи відомо про понад 1500 постраждалих.

Згодом у ЗМІ повідомили, що ізраїльська спецслужба “Моссад” заклала невелику кількість вибухівки в 5000 тайванських пейджерів, які замовило ліванське угруповання “Хезболла”, за кілька місяців до вибухів.

18 вересня вдруге за останні дні пролунала серія вибухів у Лівані. Повідомляється, що знову детонують пристрої зв’язку, однак на додачу вибухає ще й інша електронна техніка.

Слід зазначити, що на початку цього року лідер “Хезболли” Хасан Насралла суворо обмежив використання мобільних телефонів, які, на його думку, стають все вразливіше для ізраїльського стеження, за словами деяких чиновників, а також експертів з безпеки. Але пейджери були модифіковані ізраїльською шпигунською службою ще “на рівні виробництва”.

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitterTelegram та Instagram.