День Незалежності України: фото, відео та історія військових парадів у Києві
Сьогодні, 24 серпня, на 30-й День Незалежності в Україні вперше відбудеться потрійний парад – на Хрещатику в Києві, в Одесі та на річці Дніпро у столиці країни.
PRM.UA нагадує історію проведення військових парадів на День Незалежності України.
1994 року в Україні відбувся перший військовий парад на день Незалежності.
Центральною вулицею Києва Хрещатиком пройшли лише військовослужбовці без військової техніки. В інших містах України пройшли святкові концерти, виставки й масові гуляння та салюти.
Як відомо, перший президент України Леонід Кравчук не був прихильником парадів і за його каденції жодного військового маршу Хрещатиком зі зброєю не відбулося. “Україна офіційно позиціонувалась як без’ядерна позаблокова держава. Виходячи з цієї концепції, ми вважали, що нам не потрібно демонструвати військову силу, а нам потрібно демонструвати силу українську”, – пояснив свою позицію Кравчук.
Наступним став військовий парад 1998 року за президентства Леоніда Кучми. Вперше було видано пам’ятні нагрудні знаки для військовослужбовців ЗСУ — учасників параду.
Майданом Незалежності у Києві пройшли не тільки підрозділи ЗСУ та інших формувань, а й вперше було залучено легку наземну військову техніку.
Приймав парад міністр оборони генерал армії України Олександр Кузьмук.
1999 року у Києві знову проводили військовий парад. До ходи військових, і танків у механізованій колоні, додалася авіація над центром столиці.
У дійстві взяли участь 3300 військовослужбовців та 122 одиниці колісної та гусеничної техніки: бойові машини піхоти, бронетранспортери, зенітні ракетні комплекси і вперше – важка гусенична техніка: танки Т-64Б та самохідні гаубиці МСТА-С. Прохід танкової колони у складі 13 бойових машин і батареї з 6 гаубиць став можливим завдяки спеціальним асфальтохідним “башмакам”. Для кожного траку потрібна була окрема пластина, а на оснащення двох танкових гусениць йшло 600 гвинтів та близько п’яти-шести годин робочого часу.
Уперше ж на цьому параді було залучено авіацію. А завершувала дійство в повітрі пілотажна група “Українські соколи”, родзинкою якої була фігура “тюльпан” – розліт літаків у різні боки.
Приймав парад міністр оборони України Олександр Кузьмук
У 2000 році на параді до Дня Незалежності не залучили техніку та авіацію. Офіційна причина – нестача коштів.
Втім, той День Незалежності відзначився протестами та проривом міліцейських кордонів. Так, на 24 серпня 2000-го було заплановано освячення Свято-Успенського Собору Києво-Печерської лаври предстоятелем УПЦ (Московського патріархату) Володимиром.
Але “Комітет захисту українських святинь” у складі 33-х політичних партій та громадських організацій провів акцію протесту. На думку її учасників, собор повинні були освячувати представники УПЦ Київського патріархату. Між протестувальниками та міліцією виникли зіткнення.
2001 на День Незалежності відбувся масштабний військовий парад. До Києва приїхали президенти Росії Володимир Путін та Польщі Олександр Квасневський. Крім того, був присутній й Македонії – Борис Трайковський.
Напередодні, 23 серпня, на Майдані Незалежності в Києві встановили верхню частину монументу Незалежності (Берегині).
Хрещатиком пройшли 1450 військових, частина підрозділів були вдягнені в старовинну козацьку форму. У складі механізованої колони пройшли 173 одиниці техніки, серед них були нові танки Т-84 “Оплот”. Тоді ж відбувся авіаційний парад. Загалом взяли участь 6 з половиною тисяч військовослужбовців. Участники отримали пам’ятні нагрудні відзнаки.
Загалом участь в цьому масштабному параді взяли 6,5 тисячі військовослужбовців.
Також паради пройшли у Львові та Вінниці, Одесі, Чернігові та Севастополі.
У 2002 році День Незалежності пройшов у жалобі через трагедію на Скнилівському аеродромі, коли 27 липня під час виконання фігури вищого пілотажу винищувач Су-27 впав на глядачів, в результаті чого загинули 77 осіб і 543 отримали поранення.
Прохід 13 парадних коробок тривав всього 8 хвилин.
Парад почався з того, що оркестр виконав велику музичну композицію, яка тривала понад 20 хвилин. Потім на Майдан вийшла тисяча музикантів, які представляли 29 різних колективів – наймасовішій військовий оркестр у світі.
Під час параду стався кумедний випадок. Після проходження “коробки” барабанщиків Київського військового ліцею імені Богуна на Хрещатику залишилась лежати біленька туфля. Та хлопець не розгубився і решту парадної дистанції мужньо подолав в одній туфлі.
За ліцеїстами крокував офіцерський парадний розрахунок слухачів на той час Академії оборони Збройних Сил. Один із заступників начальника навчального закладу, який йшов попереду “коробки”, миттєво зорієнтувався і так підібрав крок, що поставив ногу поруч із загубленою ліцеїстом туфлею і кивком стопи відкинув її в сторону.
Одразу ж після виступу військових музикантів головний військовий диригент Збройних Сил Володимир Деркач отримав погони генерал-майора.
Командував парадом перший заступник начальника Генерального штабу генерал-лейтенант Микола Пальчук, а приймав – Міністр оборони генерал армії України Володимир Шкідченко
Посол США в Україні Карлос Паскуаль, який був присутній на параді, зізнався журналістам, що музика справила на нього найбільше враження.
Натомість директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Мішель Дюре заявив, що відсутність на параді військової техніки продемонструвало всьому “людяність” Збройних сил України – мовляв, і без військової техніки було очевидно, що українські військові є професіоналами.
У 2003 році вперше за історію парадів було запроваджено хорове виконання гімну України. Відтоді й надалі урочисте проходження військ традиційно розпочиналося з маршу “Козацька слава”.
Для музичного забезпечення параду з 1031 осіб сформували 3 зведених оркестрових батальйони та хори ансамблів пісні і танцю. Також взяв участь оркестр барабанщиць “Киянки”. У свою чергу, популярний співак Іво Бобул заспівав Гімн України.
Цього разу було залучено близько 5 тисяч військовослужбовців. Урочистим маршем пройшли 16 зведених батальйонів.
Парад пройшов без військової техніки.
Командував парадом головнокомандувач Сухопутних військ Збройних Сил — начальник гарнізону міста Києва генерал-полковник Петро Шуляк. Приймав парад військ Міністр оборони України Євген Марчук.
Парад 2004 також відбувався без військової техніки. 24 серпня 2004 року Хрещатиком у складі 19 зведених батальйонів пройшли близько 5 тисяч військовослужбовців та працівників правоохоронних органів.
Усі військовослужбовці та працівники правоохоронних органів, які брали участь у параді військ 24 серпня 2004 року, отримали пам’ятний нагрудний знак, котрий розробили фахівці воєнно-геральдичної служби, надалі його вручали учасникам усіх подальших військових парадів — змінювалася лише пластинка з написом року параду на колодці.
Командував парадом головнокомандувач Сухопутних військ генерал-лейтенант Микола Петрук, а приймав Міністр оборони Євген Марчук.
З 2005 року військові паради наказом президента Віктора Ющенка були скасовані. Секретаріат президента Віктора Ющенка в той рік пообіцяв відмовитися від “шароварщини” при святкуванні Дня Незалежності.
У 2005—2007 роках святкування Дня Незалежності України відбувалося без параду військ. Замість колон бронетехніки та озброєних батальйонів Хрещатиком крокували військові музиканти.
2008 року після нападу Російської Федерації на Грузію президент України Віктор Ющенко дозволив проведення параду. У ньому взяли участь 144 одиниці наземної техніки, 22 літаки і вісім вертольотів.
Хрещатиком пройшли одна танкова рота з 10 танків Т-64БМ “Булат”, парашутно-десантна рота на десяти БМД-2, по одній механізованій роті на БТР-80, БМП-1У “Шквал” і БМП-2 загальною кількістю в 30 машин , по одній самохідно-артилерійській батареї на 2С1 “Гвоздика” і 2С3 “Акація”, батареї реактивних систем залпового вогню “Град”, “Ураган” та “Смерч”, батарея зенітно-гарматного ракетного комплексу “Тунгуска”, батарея зенітно-ракетного комплексу “Оса”, окремий зенітний ракетний дивізіон Бук-М1, ракетні дивізіони С-200В Вега і С-300ПС. У складі повітряної колони ін олетелі літак-розвідник Су-24МР і 3 бомбардувальники Су-24М, 6 винищувачів МіГ-29, 6 винищувачів Су-27, 4 штурмовики Су-25, літак транспортної авіації Іл-76, літак транспортної авіації Ан-26, ланки вертольотів Мі 8 і Мі-24.
Командував парадом — командувач Сухопутних військ Збройних Сил генерал-полковник Іван Свида. Приймав парад — міністр оборони України Юрій Єхануров.
У 2009 році військова техніка не рухалась Хрещатиком, а була виставлена окремо для показу на Європейській площі. Серед них вперше представлені новинки українського оборонно-промислового комплексу основний бойовий танк “Оплот”, бронетранспортер БТР-4 “Ладья”, транспортний засіб “Дозор-Б”, бойова броньована машина спецназу БММ “Козак”.
Головною вулицею Києва прокрокували 3,4 тисячі військовослужбовців у 20 парадних розрахунках.
Родзинкою параду став проліт авіалайнерів Авіаційної національної транспортної компанії імені Антонова – спочатку в небі над Хрещатиком пролетів новітній український пасажирський літак Ан-148, а замкнув демонстраційний проліт найбільший у світі літак Ан-225 “Мрія” та винищувачі МіГ-29, пілотовані “Українськими соколами”.
Також над Хрещатиком вперше пролетіли літаки Б-12 морської авіації Військово-морських сил. Штурмовики Су-25, винищувачі МіГ-29, літак-розвідник Су-24МР, бомбардувальники Су-24М і винищувачі Су-27 пролетіли чотирма групами.
Маршовий супровід забезпечували 18 оркестрових колективів ЗС України.
Командував парадом командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-полковник Іван Свида. Приймав парад начальник Генерального штабу — Головнокомандувач Збройних сил України генерал армії України Сергій Кириченко.
Також пройшов військовий парад пройшов і в Одесі.
Після того, як Віктор Янукович став президентом України паради у Києві на честь Дня Незалежності не проводилися. Зокрема було скасовано навіть парад на честь ювілейної 20-ї річниці, що виправдали економією коштів. Навіть на феєрверки президент Віктор Янукович наклав заборону через спеку.
2011 до ювілейної 20-ї річниці незалежності України президент Віктор Янукович видав указ про скасування військового параду у містах Києві, Керчі, Одесі, Севастополі, а також містах, де розташовані штаби військових округів і видів Збройних сил України.
Київська міська адміністрація відмовилась від запуску феєрверків з нагоди святкування Дня Незалежності.
Опозиційні партії, що увійшли в “Комітет опору диктатурі”, заявили на 24 серпня власну святкову ходу в Києві.
24 серпня 2011 року прихильники опозиційних партій зібралися на мітинг біля пам’ятника Тарасу Шевченку, що навпроти червоного корпусу Київського університету імені Тараса Шевченка, в кількості кількох тисяч і вирішили піти до Адміністрації президента. Утім, на своєму шляху вони зустріли посилені кордони міліції, зокрема загону “Беркут”.
Відбулася сутичка, силовики застосовували сльозогінний газ. Організатори ходи закликали учасників уникати силового протистояння і розпорошено йти на Хрещатик. Міліцейські кордони біля Хрещатика не пропускали туди людей із символікою опозиційних партій.
У 2010-2013 роках військові паради га День Незалежності не проводилися з метою “економії коштів державного бюджету”.
Наступний парад відбувся вже після перемоги Революції Гідності 2014 року вже за президентства Петра Порошенка.
Тоді терміново відремонтували центр міста, який постраждав під час вуличних боїв у лютому 2014 року.
Всього в параді взяли участь понад 2,5 тисячі військових і 11 оркестрів : військовослужбовці збройних сил, Національна гвардія, прикордонники, курсанти військових училищ, інститутів, університетів і ліцеїв та барабанщиці.
Крім того, Хрещатиком проїхало 145 одиниць бойової техніки. В тому числі один позашляховик M1097A2 HUMVEE, бронетранспортери БТР-80, БТР-ЗЕ1, БТР-70 і БТР-4Е, одна бронемашина KRAZ Spartan, 9 бронемашин KRAZ Cougar, броньована медична машина БММ-4С і так далі. Потім рушили реактивні системи залпового вогню “Бастіон-01” та “Бастіон-02” і найбільш потужні РСЗВ — “Смерч”, комплекси зенітно-повітряної оборони “Оса”, “Точка-У”. Замкнули колону ЗРК С-300
Символічним стало проходження зведеної “коробки”, до котрої увійшли 120 учасників бойових дій на сході України
Вже наступного дня вся військова техніка з параду відбула в зону АТО. Частина техніки та особового складу по завершенню параду вирушили до зони АТО.
Керував парадом генерал-лейтенант Анатолій Пушняков.
Того ж дня в Одесі відбувся морський парад, в якому брали участь кораблі ВМС України та Державної прикордонної служби.
Ввечері пролунав святковий салют двадцятьма артилерійськими залпами в Києві, Одесі та інших містах, де розміщені штаби оперативних командувань Збройних сил.
2015 року військовий парад розпочався з артилерійських залпів, потім була хвилина мовчання в пам’ять про загиблих бійців в АТО. Всього взяли участь 2,3 тисячі військовослужбовців збройних сил і Національної гвардії України, прикордонників і курсантів та лише дві машини HUMVEE.
Відкриваючи парад, президент України Петро Порошенко згадав бої за Іловайськ, наголосив, що Україна багатократно зміцнила свою обороноздатність та озвучив втрати української армії та силовиків за півтора роки російської агресії – близько 2100 осіб.
14 військових частин отримали бойові прапори з відзнакою – стрічкою до бойового знамена “За мужність і відвагу”. Добровольчі підрозділи, зі сформованих 2014 року, котрі переважно були зараховані до різних силових структур, на марші були представлені батальйоном “Айдар”, який на той час зазнав найбільших втрат під час АТО.
У 2016 році на 25-річчя Незалежності України Хрещатиком проїхало понад 200 одиниць військової техніки – танки і БТРи, які, за традицією, після параду були знову відправлені в зону АТО. Хрещатиком також прокрокувала Литовсько-польсько-українська бригада. Хвилина мовчання супроводжувалась виконанням пісні “Пливе кача”.
В урочистих заходах до Дня Незалежності взяв участь президент Польщі Анджей Дуда.
Головним нововведенням військового параду 2016 став “Марш нескорених” – Хрещатиком пройшли близькі та родичі загиблих героїв, а також ветерани, військові капелани та волонтери. В руках вони тримали портрети, прапори і нагороди.
На трибунах було присутнє вище керівництво країни, перший, другий і третій президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко, глави оборонних відомств Туреччини, Грузії, Литви, Латвії, Молдови, Польщі, Чорногорії, Естонії, заступник міністра оборони Великої Британії і глава Пентагону Джеймс Меттіс.
Військовики крокували у парадних та повсякденних одностроях нового зразка авторства колективу розробників на чолі з Олексієм Руденко
Певні зміни сталися у музичному супроводі: було презентовано аранжування для в/о “Запорозького маршу” Миколи Лисенка, закордонні делегації почав супроводжувати “Unter dem Siegesbanner” фон Блона, за президентську фанфару від початку терміна Порошенка, замість класичної “Червона калина&За Україну”, слугувала тема з “України” Тараса Петриненка.
2017 року у військовому параді 24 серпня взяли участь понад 4500 військовослужбовців та близько 70 одиниць техніки, з яких 25 одиниць – нові зразки. Вони були виставлені для огляду на Хрещатику. Першими центральною вулицею пройшли ветерани та учасники АТО.
Майданом Незалежності вперше крокували військові підрозділи 10 країн-партнерів: Великої Британії, Канади, Литви, Молдови, Польщі, Сполучених Штатів Америки, Грузії, Латвії, Румунії та Естонії.
Також на параді були присутні міністри оборони: США (Джеймс Меттіс), Литви (Йозас Олякас), Латвії (Раймондс Берґманіс), Молдови (Віорел Чиботару), Польщі (Антоній Мацеревич), Чорногорії (Міліца Пеянович-Джурішич), Естонії (Свен Міксер), заступник міністра оборони Великої Британії, командувач Армії США в Європі Бен Ходжес.
Вирізнився парад 2017-го і тим, що вперше указом президента військовим частинам і з’єднанням, які проявили мужність і героїзм, і особливо відзначилися в ході бойових дій, були присвоєні почесні найменування зі стрічками до бойового знамена. Таких було 7 частин: 5 зі складу Збройних сил і по одній частині – Національної гвардії і прикордонної служби.
Ще однією особливістю параду стало проходження групи прапороносців у новій церемоніальній формі з бойовими прапорами війська Української Народної Республіки. Вони вийшли з прапором Першого Українського козацького полку імені Богдана Хмельницького, який в 1917 році брав участь у параді на Хрещатику. Духовий оркестр виконав запорізький марш, написаний композитором Миколою Лисенком, який використовувала Армія УНР.
2018 року у параді до Дня Незалежності “Марш нової армії” взяли участь представники Збройних сил, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Служби безпеки України, інших відомств, а також понад 20 військових оркестрів. Загалом Хрещатиком пройшли 4500 осіб.
Уперше участь у параді військ взяли жінки-військовослужбовці, а також і військові капелани.
У дійстві взяли участь близько 250 одиниць техніки (включаючи нову самохідну гаубицю “Богдана” і ПТРК “Джавелін”). Крім того, по Хрещатику пройшлися військові з 18 країн світу, включаючи 15 країн-учасниць НАТО – всього 300 осіб.
Кияни вперше кияни побачили маловідому українську високотехнологічну техніку – контрбатарейні радари і станції акустичної розвідки та інші зразки, які були виставлені на Михайлівській площі. На Софійській площі розташувався мобільний мінометний комплекс UKR-MMC.
Крім того, вперше на параді військовослужбовці використовували вітання “Слава Україні! Героям слава!” замість традиційних радянських звернень.
Вперше за дев’ять років участь у параді взяла військова авіація. Широкому загалу було презентовано новий український літак Ан-178.
Також на параді відбулося урочисте надання нових почесних назв низці військових частин, зокрема:
• 3-й окремий полк спеціального призначення на честь князя Святослава Хороброго
• 15-та бригада транспортної авіації на честь авіаконструктора Олега Антонова
• 30-та окрема механізована бригада на честь князя Костянтина Острозького
• 55-та окрема артилерійська бригада на честь Запорозької Січі
• 56-та окрема мотопіхотна бригада за місцем дислокації Маріупольська
• 93-тя окрема механізована бригада, на честь визначного символу української військової звитяги Холодного Яру
• 406-та окрема артилерійська бригада на честь генерал-хорунжого Олексія Алмазова
• 21-ша окрема бригада охорони громадського порядку НГУ на честь Петра Калнишевського
• 3-й прикордонний загін Східного РУ ім’я Героя України полковника Євгена Пікуса
• 27-й прикордонний загін Західного регіонального управління ДПСУ — імені героїв Карпатської Січі
• 31-й прикордонний загін Західного регіонального управління ДПСУ — імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича
А ось 2019 за ініціативою нового президента України Володимира Зеленського не проводили військовий парад, який він назвав “помпезним і точно не дешевим”.
За рішенням Володимира Зеленського, кліпмейкер Алан Бадоєв став новим режисером святкових заходів до Дня Незалежності. У минулому він був бізнес-партнером Зеленського по телепродакшину Gaudi Studio. Чи не найбільше українських громадян вразив у цей день реп на Майдані Незалежності співачки Аліни Паш та спів Тіни Кароль на даху консерваторії.
Натомість відбулась так звана “Хода гідності”, в якій взяли участь представники різних військ, ветерани АТО, медики, вчителі, спортсмени, дипломати, волонтери та діти.
2020 вперше в історії України парад до дня Незалежності організовували ветеранські організації, адже Володимир Зеленський знову відмовся офіційного параду не проводилося.
Святкування Дня Незалежності, яке відбувалось Софійській площі у Києві, запам’яталось “зайчиком” з прапором України, виступом Вєркі Сердючки на вагоні, російською мовою та піснею “Шльопки”.
Натомість учасники війни на Донбасі, рождини Небесної Сотні волонтери та рідні загиблих зібрались на “Ходу ветеранів”, яка пройшла від парку Шевченка до Майдану Незалежності.
Також на марші пройшла колона з гаслом #Free — “Здобудемо Волю — відновимо Право”, що вимагають звільнення Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко, Яни Дугарь, обвинувачених у вбивстві Павла Шеремета.
Цього 2021 року президент Володимир Зеленський таки вирішив провести військовий парад. з метою демонстрації українцям військово-технічних досягнень країни, а також щоб громадяни країни дізнались, на що конкретно витрачалися бюджетні кошти.
Тож на Хрещатику пройде 5000 військових, також проїде новітній український танк “Оплот-2М”, а також повітряний парад – одночасна участь авіації Повітряних сил Сухопутних військ, ВМС, ДПСУ, Нацгвардії, Нацполіції, ДСНС, ДП “Антонов” і держав-партнерів. Над Хрещатиком летітиме і найбільш важковозний літак у світі — Ан-225 “Мрія”. На його рахунку — понад двісті сорок світових рекордів.
Від ВМС ЗСУ у військовому Параді участь братимуть малі броньовані артилерійські катери “Костопіль”, “Бердянськ”, “Нікополь” та десантні катери “Сватове”, “Малин” і “Станіслав”.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.