Довіру підірвано: які існують загрози співпраці України з МВФ

У 2020 році світова спільнота зіткнулась зі справжніми викликами у сферах охорони здоров’я та фінансової забезпеченості на тлі пандемії коронавірусу. Карантин змусив сучасний бізнес “грати за його правилами” в умовах падіння соціально-економічної ситуації.

Україна не стала виключенням, карантинні обмеження, недосвідченість влади призвели до швидкої економічної деградації. Так, у березні 2020 року, вперше за чотири роки Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства зафіксувало скорочення ВВП України на рівні 0,5%. Згодом, це стало лише початком – за перші шість місяців 2020 року ВВП України скоротився на 6,5%. У жовтні року падіння Індексу виробництва базових галузей (ІВБГ) прискорилося до 7,9%, а кількість прямих іноземних інвестицій в Україну за рік зменшилась у понад 20 разів, дефіцит бюджету продовжував стрімко зростати. Так, за січень-листопад держбюджет виконано із дефіцитом у розмірі 117,2 млрд гривень.

Для врівноваження ситуації, яка склалась в економічній сфері, зокрема закрити “діру” в бюджеті та розв’язати проблеми, пов’язані із пандемією COVID-19, Україна має залучитися підтримкою Міжнародного валютного фонду.

З огляду на це, PRM.ua опрацював ймовірність отримання наступного траншу від МВФ у 2021 році.

Три умови від МВФ, або як уряд підірвав довіру Фонду

Так, ще у травні в результаті переговорів Україна і МВФ відмовилися від програми розширеного фінансування Extended Fund Facility і повернулися до співпраці в рамках короткострокового механізму stand-by. В рамках програми фонд може виділити Україні 5 мільярдів доларів, з яких держава вже отримала перший транш – 2,1 мільярда доларів, виконавши низку умов від МВФ.

У зв’язку з цим, народний депутат фракції “Європейська Солідарність” Олексій Гончаренко заявив, що програма stand-by, яка погоджена на 18 місяців, за угодою з МВФ, свідчить про мінімальну довіру до України.

Після виділення першого траншу, планувалось ще чотири перегляди програми: за підсумками червня, вересня і грудня цього року, а також червня 2021 року – із завершенням цих переглядів відповідно 1 вересня і 1 грудня цього року і 15 травня і 15 жовтня – наступного. Розміри другого і третього траншу – по $700 млн, третього – $560 млн і завершального четвертого – $980 млн

Передбачалося, що віртуальна місія першого перегляду програми буде працювати 13-23 липня, проте цей план був порушений.

Експерти пояснюють “замороження” співпраці МВФ з Україною зміною на початку липня глави НБУ Якова Смолія, який пояснив свою відставку “політичним тиском”.

“Нацбанк фактично повернувся в ситуацію 2015 року, в якій він вже був, коли кредит довіри від МВФ потрібно купувати практично з нуля. І, як показує практика, на це йде приблизно 6-9 місяців. І причому під час цих 6-9 місяців повинен бути clean track record (бездоганна діяльність, – Ред.) “, – вважає заступник голови Національного банку Дмитро Сологуб.

Крім того, для подальшої співпраці з Україною Міжнародний валютний фонд висунув низку вимог щодо гарантій незалежності Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Вищого антикорупційного суду.

Попри це, судді Конституційного Суду України ухвалили скандальне рішення про скасування відповідальності за незаконне збагачення та неправдиве декларування. В свою чергу, Фонд таку ініціативу сприйняв негативно, та наголосив на необхідності посилення антикорупційних інституцій в Україні, нагадавши, що це є “важливим зобов’язанням за програмою, підтриманою МВФ”.

“Запуск комплексної електронної системи доступу до інформації про активи та доходи високопосадовців у 2016 році був і залишається критично важливим кроком уперед в боротьбі з корупцією, і його не потрібно скасовувати”, — йдеться у заяві МВФ.

“Доти, поки не буде подолано конституційної кризи й не буде вирішене питання щодо повернення в Українське законодавство норм по боротьбі з корупцією, я думаю, що траншу нам не бачити. В кращому випадку ми зможемо відновити співпрацю з МВФ всередині наступного року, а якщо більш песимістично підходити, то це буде абсолютно нова програма”, – заявив виконавчий директор “Економічного дискусійного клубу” Олег Пендзин.
Разом з цим, Верховна Рада змогла відновити повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції, які 27 жовтня скасував Конституційний суд.

Окрім того, важливим кроком для продовження співпраці стало визначення параметрів проєкту держбюджету на 2021 рік. Після тривалих переговорів, Мінфіну вдалося “підлаштуватися” під параметри бюджету, які повинні були збігатися з оцінками фахівців фонду.

Варто зазначити, що тоді законопроєкт про Держбюджет-2021 викликав занепокоєння у економічних експертів та політичних сил.

“Бюджет виглядає не дуже реалістичним. І я впевнений, що цьому чи наступному уряду доведеться переглядати його за підсумками першого кварталу наступного року. Питання не в бюджеті, як такому, а в тому, що уряду справді бракуватиме грошей. Особливо у першому кварталі, коли з точки зору надходжень, бюджет був найслабший завжди”, – сказав Кушнірук.

“На пів мільярда скорочується фінансування Міністерства оборони. Це наша безпека, наш бій з московською федерацією, наше завтра. Але ми це скорочуємо. Ми скорочуємо субсидії. Я не прихильником субсидій. Вважаю, що люди мають мати можливість заробити і можливість платити. Але в критичній ситуації – криза фінансова, економічна, коронавірусна – люди не мають звідки взяти кошти в той час, як завдяки “слугам” вдвічі-втричі позростали тарифи. Причому не тільки на газ, але й на світло, воду, опалення тощо. Де люди мають взяти ці кошти? Ні, ми скоротимо”, – заявила в ефірі “Прямого” народна депутатка фракції “Європейська Солідарність” Софія Федина.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса виділив три важливі проблеми, які загрожують співпраці України з Міжнародним Валютним Фондом.

“Коли президент каже, що Україна все виконала – це не правда! У нас є комплекс проблем з трьох питань. Перше – це довіра до Нацбанку після звільнення Смолія під політичним тиском. Друге – це питання бюджету і “недоробок” з боку українського Мінфіну, яких дуже багато, але основний – це бюджет. І третє – це руйнація антикорупційної інфраструктури. Всі ці три напрямки зараз є загрозливими й треба їх усі вирішувати”, – сказав в ексклюзивному коментарі “Прямому” Фурса.

Співпраця МВФ з Україною та ймовірність отримання наступного траншу

21 грудня 2020 року Міжнародний валютний фонд розпочинає онлайн-місію щодо перегляду програми співпраці з Україною, але попри це держава фізично не встигає отримати транш до кінця року.

За словами голови Національного банку України Кирила Шевченка місія МВФ в Україні триватиме також у січні наступного року.

“Тому що у МВФ є процедури: скільки часу займає перегляд, скільки часу готуються документи, коли вони подаються на розгляд ради директорів, і тільки після цього відбувається виділення коштів. З огляду на те, що зараз вже майже 1 грудня, що 25 грудня починаються різдвяні свята в Європі, а потім новорічні свята, ми фізично не встигаємо завершити цю процедуру отриманням грошей в цьому році “, – заявила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.
Народна депутатка України фракції “Європейська Солідарність” Ніна Южаніна привітала повернення місії Міжнародного валютного фонду в Україну, але констатувала, що їм буде важко працювати з української владою.

“Але я можу констатувати те, що місії (МВФ – ред.) буде важко працювати в Україні, оскільки в них буде велика кількість питань до нашої влади, а відповідей точно немає. Це будуть питання стосовно незалежності антикорупційних органів. В нас проблеми не тільки з НАЗК, НАБУ та декларуванням, а й з усією роботою антикорупційної інфраструктури і ці питання не вирішуються за один день”, – сказала Южаніна.

Водночас за пів року співпраці з МВФ, українська влада встигла декілька разів суттєво підірвати довіру європейських партнерів: спричинила відкат в реформах, провалила антикорупційну інфраструктуру та порушила основну умову – незалежність Національного банку України, коли на початку липня 2020 року з посади пішов керівник регулятора Яків Смолій.

За словами американського економіста, старшого наукового співробітника Atlantic Council Андерса Аслунда, уряд президента Володимира Зеленського також не надав переконливих пропозицій про те, як розвіяти побоювання МВФ, викликані невиконанням Україною зобов’язань передбачених меморандумом.

“Проблеми, що оточують команду Зеленського, тривожно накопичуються. Якщо український уряд докорінно не перегляне свою поточну економічну політику і політичну траєкторію, він навряд чи отримає будь-які кошти МВФ, Світового банку чи Європейського Союзу, поки Володимир Зеленський залишається президентом. Проблеми, з якими стикається його команда, численні і глибокі”, – впевнений американський економіст, старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд.

Підбиваючи підсумки, можна резюмувати, що отримання траншу від МВФ є надзвичайно важливим для подальшого функціонування української економіки. В іншому випадку країна може потрапити у “боргове цунамі” через значний дефіцит бюджету, в який Україна потрапила внаслідок ситуації з коронавірусом та недосвідченість влади. Тому, у наступному році уряд має плідно попрацювати над підтримкою бізнесу і відновленням економічного зростання, переглянути рівень проведених реформ. Це все може посприяти поверненню довіри МВФ та зниженню ризику фінансової нестабільності України для отримання справді важливого результату.

Нагадаємо, Міжнародний валютний фонд розпочав онлайн-місію щодо перегляду програми співпраці з Україною.

Раніше, в НБУ заявили, що Україна виконала всі умови МВФ для отримання нового траншу.

Крім того, Ніна Южаніна пояснила, чому місії МВФ буде важко працювати з Україною.

Раніше перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова повідомила, що Україна “фізично” не встигне отримати транш Міжнародного валютного фонду (МВФ) до кінця 2020 року.і

УКРАЇНА НЕ ОТРИМАЄ ТРАНШУ ВІД МВФ – ЕКОНОМІСТ НАЗВАВ ПРИЧИНУ

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.