Два дурні і муха: огляд на літню абсурд-комедію “Жувальці”
Майже непомічною в українському прокаті лишилась французька абсурдно-сюрреалістична комедія Квентіна Дюпьє “Жувальця”.
Кінооглядач “Прямого” пояснює чому це кіно все ж варте глядацької уваги.
“Жувальця” – це історія двох друзів-невдах Ману та Жан-Габе, які раптом стали власниками гігантської, розміром з середнього пса, мухи. Замість того, щоб прибити розносницю хвороб, кумпелі вирішують почати її дресувати, щоб навчити грабувати банки. Для якісної дресури двом новоспеченим зоокіперам треба гроші, що призводить до низки смішних пригод та кримінальних авантюр.
Абсурд та сюрреалізм – це кити на який стоїть творчість Дюпьє, який також відомий як музикант Mr. Oizo. В арсеналі режисера картина про помсту шини Роберти, а остання його робота “Шкіра оленя” – про чоловіка, якого змушувала вбивати шкіряна куртка. Не вганяючи себе в прорахованість авторського кіно, але водночас не втрачаючи традиційного стилю французького комедійного кіно, Дюпьє вдається знімати комедії, які не стріляють сатиричним ядом на сучасне суспільство і його безкінечні проблеми, а створюють світ, який цих проблем не знає. Така ескапічність в сюжетах створює унікальний світ картини, яка живе за своїми правилами, ігноруючи реальність, а глядач повинен прийняти ці правила, щоб отримати задоволення від перегляду.
Переводячи героїв (два відомі у Франції коміки Грегуар Людіг та Давид Марсі) з одної абсурдної в іншу божевільну пригоду, режисер жонглює видами гумору – від старомодного анекдоту до чорних жартів. При цьому особливо роль в атмосфері стрічки відіграє операторська та монтажерська робота, яку виконав також Дюпьє. Наповнюючи картину яскравими кольорами та заливаючи кожну можливу сцену сонячним світлом, Дюпьє задає тон легкої, хоч і абсурдної, комедії, хоч і з кримінальним відтінком. Фільм попри химерність сюжету неймовірно смішний та дивиться на одному подиху (що зокрема пов’язано і з невеликим хронометражем картини). Можна сказати, що “Жувальця” – це історія про світ, який існує паралельно від нашої ковідної реальності, де може й незвично, але весело.
В сухому залишку, “Жувальця” – це ідеальне літнє кіно, яка переповнене гумором на будь-який смак, тонким французьким шармом, а також авторським абсурдом, який в наші буремні пандемічні часи не здається вже й таким абсурдом.
Спеціально для Прямого Ігор Кромф
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.