Франція і Польща обговорюють відряджання 40 тисяч європейських солдатів в Україну
Польща і Франція обговорюють пропозицію Парижа розмістити миротворчу місію в Україні після закінчення бойових дій, щоб не дати Росії порушити припинення вогню і демаркаційну лінію, яка може бути встановлена в майбутньому.
Про це повідомляє польська газета Rzeczpospolita.
Директор Центру досліджень безпеки при Французькому інституті міжнародних відносин Елі Тененбаум, який працює над проєктом такої місії, пояснив виданню, що контингент може складатися з п’яти бригад (близько 40 тисяч солдатів). Польща могла б узяти на себе командування однієї з них.
Президент Емманюель Макрон і прем’єр-міністр Дональд Туск обговорять це питання на зустрічі в четвер, пише Rzeczpospolita.
Це підтвердили виданню Politico дипломат ЄС і французький чиновник. “Це правда”, – сказав дипломат, відповідаючи на запитання щодо повідомлення про переговори між двома країнами про можливе розміщення в Україні іноземного миротворчого контингенту чисельністю 40 тисяч осіб.
Він не уточнив, з яких країн можуть прибути солдати. Макрон і Туск мають намір обговорити це питання, кажуть джерела Politico.
Польський високопосадовець, однак, був здивований пропозицією Макрона. “Це не та формула, яка дала б нам змогу ухвалити таке рішення”, – сказав він, додавши, що рішення про миротворчу місію має ухвалюватися під егідою ООН або Організації з безпеки та співробітництва в Європі, а не під час двостороннього обговорення з президентом Франції.
За його словами, відряджання польських військ в Україну “мало б сенс лише у форматі НАТО”.
Київ наполягає, що для укладення можливої мирної угоди Україна має отримати гарантії суверенітету і безпеки у вигляді вступу до НАТО. Однак США і Німеччина виступають проти її запрошення до альянсу.
Готуватися до відправлення європейських військ в Україну потрібно, зокрема, для того, щоб захистити її від нової російської агресії, якщо буде укладено мирну угоду, говорив у листопаді міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна. За його словами, якщо США, як і раніше, відмовлятимуться запрошувати Україну в НАТО, Європі доведеться взяти місію з її захисту на себе, розгорнувши на її території війська після закінчення бойових дій.
Ідея відряджання західних військовослужбовців в Україну, вперше висловлена в лютому Макроном, обговорювалася під час його зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером наприкінці листопада.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро тоді ж закликав західних союзників “не встановлювати червоних ліній” у питанні підтримки України. На запитання про можливість відряджання туди французьких військ він відповів: “Ми не виключаємо жодного варіанту”.
На початку грудня цієї теми торкнулася і міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок. “Німецька сторона буде всіма силами підтримувати все, що служить миру в майбутньому”, – відповіла вона на запитання про можливе розміщення німецьких миротворців в Україні.
Щоправда, у Німеччині, судячи з усього, незабаром зміниться уряд. Канцлер Олаф Шольц у середу попросив Бундестаг проголосувати з питання про довіру до уряду, після того, як у листопаді розвалилася керівна коаліція.
Позачергові вибори відбудуться в лютому, за їхніми підсумками, як очікується, канцлером стане лідер Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц. Щодо Росії він займає більш жорстку позицію, ніж Шольц, але на початку грудня назвав розмови про німецьку миротворчу місію “безвідповідальними”.
Нагадаємо, мирний план Кіта Келлога, спецпредставника по Україні обраного президента США Дональда Трампа, передбачає створення демілітаризованої зони між територіями, які контролюють РФ і Україна, яка охоронятиметься військами НАТО або країн, що не входять до Північноатлантичного альянсу.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.