Коаліція “Рамштайн” проти коаліції “друзі миру” в українському питанні

Джерело: Facebook-сторінка автора (10.10.2024)

Цього тижня розпочинається чергова партія геополітичних шахів. Її заспів мав бути 11 жовтня в Берліні на зустрічі лідерів США, Великої Британії, Франції та Німеччини, а на другий день мав відбутися черговий раунд у форматі “Рамштайн”, де планувалася участь перших осіб щонайменше 20 держав західної коаліції.

Ці заходи перенесені, але вони відбудуться пізніше. І Зеленський вчасно зорієнтувався, заповнивши паузу двосторонніми зустрічами з європейськими лідерами НАТО.

Через приблизно два тижні в російській Казані зустріч БРІКС, там поговорять “друзі миру”, учасники ініціативи Китаю та Бразилії, як припинити російсько-українську війну.

Потім, 5 листопада вибори президента США і Конгресу.

А завершиться цей раунд зустріччю G 20 наприкінці листопада.

Чи означає все це, що ми виходимо на якусь фіналізацію війни, на якусь траєкторію переговорів і пошук формули миру?

Ряд західних видань повідомили нам про те, що як найбільш вірогідний розглядається “німецький сценарій”, тобто прийняття ФРН до НАТО у 1955 р., при тому, що НДР залишилася частиною радянського блоку.

Західні медіа пропонують приєднання України до НАТО, з поширенням на неї якихось безпекових гарантій на ту територію, яку зараз вона контролює, а доля окупованих територій відтерміновується на невизначений час і на політико-дипломатичну розвʼязку.

Перше, що впадає у вічі, це те, що приєднання частини Німеччини до Альянсу відбувалося в умовах відсутності війни та присутності на цій частині американських військ.

Друге: ніхто, жодна посадова особа на Заході поки не робила Україні подібних пропозицій офіційно.

Отже, це виглядає на сьогодні як зондаж можливої реакції України, її влади та суспільства.

Припустимо, чисто теоретично, що подібна пропозиція надійде. Прийняття України в НАТО  з поширенням ч. 5 на ту територію, яку контролює українська влада став би частковою перемогою України у цій війні й частковою поразкою Росії.

Частковою, бо з одного боку Україна б застерігала свою безпеку і державність на 80 відсотках своєї території, але залишала б невирішеним питання окупованих територій.

А Росія зберігала б режим Путіна і свою військову потугу, але б назавжди втрачала Україну. Головна мета, з якою Путін починав війну, знищення української держави, зазнала б фіаско.

Але найголовніша поразка полягала б для Путіна в тому, що він не зміг би пояснити та продати ні своїй еліті, ні своєму плебсу, ні союзникам по БРІКС вступ України в НАТО.

Така розвʼязка означала б геополітичну перемогу України й Заходу і геополітичну поразку Росії, а відтак і “глобального Півдня”.

Я б погодився розглядати такий варіант за наступних обставин:
Коли мова йде не тільки про запрошення з невизначеною датою, а про запрошення і вступ протягом 2025 року.

Коли Україні надають настільки достатню кількість озброєнь, що це дозволяє вирівняти та стабілізувати лінію фронту. Щоб було зрозуміло, на яку територію поширюється дія 5 статті.

Коли питання визволення окупованих територій залишається в компетенції України, а не блокується фактом вступу в НАТО.

Зрозуміло, що Путін буде категорично проти подібної розвʼязки й робитиме все, від нього залежне, щоб цього не сталося. В першу чергу ядерним шантажем і ескалацією на полі бою.

Проте і на Заході я не бачу готовності та сміливості піти на цей варіант. На Заході немає на сьогодні політичного лідерства, готовності взяти на себе справжню відповідальність, проявити сміливість, піти, можливо, на ризик і прийняти рішення.

Розмови про недопущення ескалації, ризики третьої світової, можливість відновити діалог з РФ, якщо вона одумається — це все політичне боягузтво, якими гарними словами це не прикривали б.

Реальна воєнна ескалація буде за будь-яких варіантів. Треба просто передбачити, де буде виграш, а де буде поразка в результаті ескалації. Якщо увесь час діяти реактивно, обережно і цілий час боятися ескалації, прямого зіткнення з Росією то доведеться визнати, що Захід програв це протистояння.

А відтак програв боротьбу за глобальне лідерство.

Велика небезпека для України є в тому, що домінантний на Заході сьогодні погляд полягає в тому, щоб досягнути припинення вогню і якогось перемирʼя, підписаного чи не підписаного, на теперішній лінії фронту без прийняття України до НАТО.

Це однозначно означатиме черговий поділ України, досягнення тимчасового перемирʼя користуючись з нас. Різниця з попередніми поділами лише в тому, що вони були по Дніпру, по Збручу, за нашою спиною і проти нашої волі.

А зараз нам пропонують з цим погодитися і називають це фіналізацією війни.

Україна за жодних обставин не може погодитися з таким “миром”.

Так, тоді нам не залишиться іншого вибору як продовжувати захищатися, нарощувати власне виробництво зброї, просити зброю у тих, хто буде готовий давати.

У Заходу насправді також не буде шансів не давати нам зброю. Вони ж чудово розуміють, що падіння України є їхньою поразкою і це не тільки відкриє Путіну дорогу на Захід, а й стимулює інші авторитарні режими піти в наступ.

Ось вам і примара третьої світової, якої так не хочуть допустити західні лідери.

Головну небезпеку я вбачаю в тому, що коаліція “Рамштайн” і коаліція “друзі миру” сходяться в одному пункті щодо російсько-української війни, в пункті припинення вогню, перемирʼя і пошуку якогось компромісу.

Якщо, не дай Боже, така глобальна змова двох протилежних по суті світових блоків буде реалізована то умовно Захід повинен “умиротворити” Україну, а глобальний Південь-росію.

Ми по суті стоїмо на порозі двох можливих геополітичних розвʼязок цієї війни. Одна передбачає воєнну перемогу України й таку подальшу трансформацію РФ, яка позбавить її імперського статусу, режиму Путіна і визволення поневолених Росією народів.

І це є перемога Заходу.

А друга передбачає завершення російсько-української війни поділом України та залишенням її держави у сірій зоні невизначеності. Це є перемога не лише Росії, а й усього “глобального Півдня”.

Бо в такому випадку подальша доля України опиняється на краю прірви. Наступна війна буде не за горами.

А найбільшим злочином буде вважати та говорити, що така розвʼязка принесе тривалий мир у світі й новий справедливіший світовий порядок.

Важливо, щоб українська влада та українське суспільство усвідомлювали ці небезпеки й були до них готове.

До якого з цих варіантів йде справа(чи, до якогось викривлено-гібридного), ми дізнаємось досить швидко. Геополітична шахівниця, що розпочинається, дасть відповідь ближче до кінця року.

Як повідомляло видання Financial Times, аналітики та офіційні особи на Заході обговорюють можливість вступу України до НАТО без повернення всіх захоплених Росією територій, порівнюючи цей варіант завершення війни із вступом до НАТО Західної Німеччини без Східної. Крім того, у західних ЗМІ курсують чутки на можливу згоду України на перемир’я з РФ в обмін на гарантії безпеки від США та майбутній вступ до Європейського Союзу та НАТО.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.

• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, зображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.