Коронакриза: як постраждали економіки країн світу від пандемії
Фото: pixabay
Офіційно перший випадок захворювання на новий вид вірусу у світі зафіксували в Китаї у грудні 2019 року. Нині хвороба всім відома як коронавірусна хвороба чи COVID-19. Проте видання South China Morning Post з посиланням на дані уряду повідомило, що насправді все почалось з 17 листопада 2019 року – саме цього дня із симптомами коронавірусу до лікаря звернувся чоловік, і відтоді щодня кількість хворих лише зростала.
До кінця грудня 2019 року в Китаї вже почали повідомляти про спалахи масового захворювання на COVID-19. Для управління стримування епідемії були створені керівна робоча група ЦК КПК по боротьбі з епідемією пневмонії, викликаної коронавірусом нового типу, і Спільний механізм профілактики й контролю Держради КНР.
Перші випадки поширення вірусу за межами КНР зафіксували в Південній Кореї, Таїланді, Японії, Індії, США, Австралії та Великобританії. Пізніше вірус почали виявляти й в інших європейських країнах. А в Україні перший офіційно підтверджений випадок COVID-19 зафіксували на початку березня.
Вірус поширювався світом неймовірно швидко. Лікарі не знали, як лікувати хворих, адже абсолютно новий тип коронавірусу SARS-CoV-2 виявився стійким до багатьох препаратів, до того ж його потрібно було ще вивчати у лабораторіях. Тим часом вірус нещадно вражав людей зі слабким імунітетом, переважно літнього віку. Рівень смертності в країнах швидко зростав. І єдиним розумним виходом із катастрофічної ситуації стало введення жорсткого карантину, за прикладом Китаю.
Усі країни одна за одною почали спершу вводити локальні карантинні обмеження, а згодом – повністю перекривати кордони на в’їзд та виїзд. Такий вид тотального обмеження у масштабах від малих населених пунктів до сполучень між країнами вплинув не лише локально на економіку кожної з них, але й на світову, як на єдиний макроорганізм.
“Коронакриза”
Соціально-економічну кризу 2020 року назвали найгіршою з часів Великої депресії (1929-1930 рр.) чи повоєнного часу після Другої світової війни, і навіть охрестили її окремим терміном – “коронакриза”.
На початку пандемія мала лише локальний вплив на фондові біржі Китаю, де з 21 січня 2020 року розпочали знижуватися обсяги торгів. Проте вже 27 січня, на тлі зростання числа хворих, падіння торкнулося і європейської біржі, що надалі призвело до глобального обвалу фондового ринку, який розпочався 20 лютого 2020 року.
Безпосередньо пандемія призвела до закриття підприємств в країнах з високим відсотком хворих на COVID-19, різкого зростання попиту на продукти повсякденного попиту і спекуляцій на ринку певних товарів: противірусних препаратів, санітарних масок, засобів для дезінфекції.
Через зупинку підприємств в усьому світі попит на нафту і нафтопродукти значно впав. На тлі зниження попиту Росія й ОПЕК не змогли домовитися про скорочення видобутку нафти та почали цінову війну на ринку вуглеводнів що, своєю чергою, призвело до обвалення цін на нафту.
Тривалий карантин змінив пріоритети споживання: впав попит на ряд товарів, такі як автомобілі й одяг, але при цьому виріс попит на товари для будинку, які полегшують домашній побут, наприклад, хлібопічки та біде, так і на домашній спорт (велотренажери) і на домашні розваги (онлайн-ігри, настільні ігри).
Також зріс попит на товари для домашнього офісу, оскільки багато видів робіт стали віддаленими, відповідно переживають пік популярності додатки для відеоконференцій такі як Zoom, Microsoft Teams і їх аналоги. При цьому компанія Microsoft відзначає, що в Китаї попит на дистанційну роботу залишився і після зняття карантину.
Великі виробники автомобілів, такі як Volkswagen, BMW, Daimler і багато інших були змушені значно скоротити виробництво або навіть повністю зупинити його.
Як коронавірус вплинув на сферу розваг і туризм
По всьому світу було обмежено відвідування кінотеатрів, кінофестивалі були скасовані або відкладені, кінопрем’єри відкладені, а кіновиробництво було тимчасово зупинено.
Однак разом з тим потокове мовлення стало більш популярним (в зв’язку з цим Netflix, як і YouTube, довелося знизити якість потокового відео, щоб знизити навантаження на провайдерів, що призвело до зростання акцій Netflix.
Було скасовано або відкладено безліч фестивалів, виставок і конкурсів, а театри, музеї, художні галереї та інші культурні установи по всьому світу закрили.
Найбільше від тотального закриття кордонів постраждала туристична галузь. За даними Всесвітньої туристичної організації, за перші вісім місяців 2020 року кількість міжнародних поїздок знизилося на 70%, що призвело до втрати 730 мільярдів доларів.
Фахівці кажуть, що туристична галузь у світі буде поступово відновлюватись. Хоча подорожей і поменшає, проте вони будуть більш тривалими.
Як постраждав ВВП країн світу
Загалом, за даними біржового порталу take-profit.org, ВВП багатьох країн світу сильно впав (ріст ВВП за 2020 рік):
Японія ➜ -5,8%
Канада ➜ -5,2%
Німеччина ➜ -4%
Австралія ➜ -3,8%
Данія ➜ -3,7%
США ➜ -2,8%
Фінляндія ➜ -2,7%
Нідерланди ➜ -2,5%
Швейцарія ➜ -1,6%
Норвегія ➜ -0,2%
Хоча в Новій Зеландії під кінець року спромоглися не тільки втримати ВВП, але й збільшити його до +0,4%. В Об’єднаних арабських еміратах +1,6%, а у Великобританії +1,3%.
В Україні ж ВВП до кінця 2020 року впав до позначки -3,5%. А на початку року через коронавірус уряду України в квітні довелося терміново переглядати Держбюджет. Було прийнято рішення створити спеціальний Фонд боротьби з коронавірусом. Вже 13 квітня Верховна Рада України прийняла за основу і в цілому доопрацьований законопроєкт про зміни до бюджету-2020 у зв’язку з ситуацією з коронавірусом. А вже 18 квітня президент Володимир Зеленський підписав зміни до закону про Держбюджет-2020.
Проте згодом виявилося, що з Фонду боротьби з коронавірусом під час епідемії зникли мільйони гривень. Зокрема велика частина коштів з COVID-фонду була витрачені на “Велике будівництво” доріг під патронатом президента Володимира Зеленського, в той час, коли медикам не вистачало захисних костюмів і масок, в лікарнях для хворих не вистачало, або ж узагалі не було апаратів ШВЛ, кисню і медикаментів для лікування інфікованих.
Економіка країни стрімко падала. За даними Державної служби статистики, впродовж першого кварталу 2020 року реальний ВВП зменшився на 1,5% (у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року). А у порівнянні з четвертим кварталом 2019 року ВВП зменшився на 0,8% (з урахуванням сезонного фактора).
У II другому кварталі падіння ВВП було на рівні 11,4%. А в третьому кварталі – економіка України скоротилася на 3,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року. Хоча, у порівнянні з другим кварталом, ВВП України зріс на 8,5%.
Найсильніше коронакриза вдарила по звичайних найманих працівниках та малих підприємцях. Рівень безробіття в країні серйозно виріс.
За даними Державного центру зайнятості, упродовж січня-вересня 2020 року 1 мільйон українців мали статус зареєстрованого безробітного, 888 тисяча осіб отримували допомогу по безробіттю.
Зокрема, з початку дії карантину, з 12 березня по 30 вересня 2020 року 504 тисячі українців отримали статус зареєстрованого безробітного, 428 тисяч осіб почали отримувати допомогу по безробіттю. Станом на 21 жовтня 2020 року 410 тисяч безробітних перебували на обліку у службі зайнятості, 347 тисяч з них отримували допомогу по безробіттю.
Повідомляється, що станом на 20 жовтня 2020 року до центрів зайнятості підприємці подали майже 223,7 тис. пакетів документів, з них 195,45 тис. – ФОПи, які є застрахованими особами. Це дозволило здійснити виплати та зберегти робочі місця для 370,7 тисячі громадян, з них 181,6 тисячі – ФОПи.
Пізніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль навіть визнав, що введені карантинні обмеження негативно вплинули на населення України та призвели до вибуху безробіття в країні.
Загалом, за прогнозами різних аналітиків, економіки кожної з країн світу й макроекономіка планети в цілому буде відновлюватися ще не один рік, навіть після вакцинації від коронавірусу і зняття карантинних обмежень. Тому варто набратися терпіння. Адже реалії сьогоднішнього життя з COVID-19 ще не скоро покинуть людство.
Текст підготувала: Анастасія Філінська.