Лише одиниці заплямовують судову систему, 80% справ навіть не оскаржують – секретар Великої Палати Верховного Суду України
Чим займається Велика Палата Верховного Суду України, чому у нашій країні несправедливо недолюблюють суддів, чому частина суддів проти введення суду присяжних та через що українське суспільство недолюблює суддівський корпус.
Про це у програмі “Подія Вересня” на телеканалі “Прямий” розповів секретар Великої Палати Верховного Суду Всеволод Князєв.
Про специфіку розгляду справ у Великій Палаті Верховного Суду України
– Що таке Велика Палата і хто такий секретар?
Як було раніше? Було три касаційних суди: Вищий адміністративний суд, Вищий господарський суд і Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ. Над ними був Верховний Суд України, в якому була Цивільна палата, Адміністративна палата, Господарська і Кримінальна палати. Все. І в цьому була проблема – що чотири палати не мали між собою порозуміння. Цивільний суд міг таке рішення винести, а господарський – міг інше. І люди не знали, де їм шукати захисту, до якого суду бігти. І починалися зловживання.
А зараз створена Велика Палата. Якщо виникають такі суперечності – це один з тих моментів, чим вона займається – то Велика Палата переглядає і приймає рішення. І воно обов’язкове для всіх. Все. Не буде більше різної практики, не буде більше таких зловживань. І є ще певна кількість функцій у Великої Палати. Ми найскладніші справи розглядаємо, справи особливої важливості і так далі, і так далі.
– А як визначаються “справи особливої важливості”?
Самі судді Верховного Суду, якщо вони бачать, що справа містить виключно правову проблему, яка вкрай важлива для всього українського суспільства, то така справа передається до Великої Палати. Велика Палата складається з суддів, які делеговані з усіх спеціалізацій судових у Верховному Суді – по п’ять з кожної спеціалізації і голова Верховного Суду за посадою. Всього 21 суддя. І якщо така справа є надзвичайно важлива, то вона передається до Великої Палати і там вона розглядається.
Про англосаксонську правову систему і співвідношення її з українсько. Судовою реформою
В англосаксонській системі приймає Верховний Суд рішення – це є прецедент. І всі інші суди користуються цим прецедентом. Так буде і у нас. Ми приймаємо рішення з конкретної справи, але тільки з конкретної справи. Є елементи прецеденту. Йде зближення правових систем. Все гарне, що є в англосаксонській системі, треба це переймати. Все те, що є в європейській системі континентального права, треба перекладати на цю систему. Тобто це добре – коли ми беремо з різних правових систем якісь корисні моменти і використовуємо це для покращення нашої правової системи. Тут нічого поганого немає.
Про перспективи впровадження суду присяжних в Україні
Якщо воно працює в європейських країнах, якщо воно працює у США, то чому його не має бути у нас? Звичайно, має бути. Може, не так просто зараз його запровадити одномоментно. Бо, по-перше, фінансування недостатнє, бо є проблема з набором присяжних. У нас десь воно передбачено в якихось обмежених моментах, але воно вже є і поступово впроваджується. Ніхто не хоче йти у присяжні. Кажуть: а що мені будуть платити за це? “Нічого. Я не піду, я буду на роботі працювати і заробляти гроші”. Набирати присяжних є велика проблема. Ніхто їх не фінансує. Це перше.
Друге – рівень правосвідомості громадян має зростати. Бо важко набрати таких людей і довірити їм вирішити, чи особа винна, чи не винна, які не мають якогось мінімального рівня правосвідомості. А він, на жаль, достатньо низький наразі серед українців. Це треба вирішувати шляхом і правової освіти, і роз’яснювальної діяльності. Це все треба робити. І тоді ми зможемо це впровадити. Тобто є певні проблеми. Але беззаперечно, що ми повинні до цього йти. Бо це є у всіх розвинутих країнах. Це прогресивна ідея.
– А є в судовій ланці розуміння цього?
Судді не дуже готові до цього. Будемо казати відверто. Вони кажуть: “Ну як? Я працюю 30 років суддею, я знаю Кримінальний кодекс, я знаю всі ці злочини, як їх кваліфікувати. І тут прийдуть люди, які з вулиці, і будуть вирішувати, чи винен він, чи не винен?”. Але, може, так і повинно бути? Може, це є важливим елементом демократії? Може, навіть простим людям видніше, чи доведена вина, чи не доведена? Там же 12, наприклад, людей. Різні думки. Якщо воно є в розвинутих країнах і воно працює – чому можна казати, що воно не буде у нас працювати? Буде працювати. Треба лише виписати цей механізм детально.
Про сприйняття суспільством судової системи та недовіру до суддів
– Є розуміння всередині судового співтовариства, що недовіра до суддівського корпусу – це проблема?
Я думаю, що розуміння є. І всі ці події, які були в минулі роки, вони докорінно змінили сприйняття багатьох суддів щодо того, як необхідно працювати, як треба спілкуватися з суспільством, як треба себе поводити. Все змінилося дуже. Давайте будемо казати відверто: якщо до 2013 року суддя був, якщо на рівні району, не царем і богом, але він був майже десь там, – зараз такого немає. Зараз суддя тричі подумає, щоб зробити щось таке, що може погано бути сприйнято суспільством.
Багато суддів скаржаться: я не можу зараз з сусідом навіть полаятись, бо я суддя, і це покажуть по телебаченню, і буде погано. Це перший бік цього питання. Другий бік – що, чесно кажучи, переважна більшість суддів порядні і кваліфіковані люди. Є такі одиниці, які заплямовують судову систему. І саме це попадає в медіа. А те, що кожен рік судді розглядають мільйон справ в Україні, і з них 80% навіть не оскаржуються – про що це каже? Що всі сторони задоволені цим рішенням.
Про “самоочищення” судової гілки влади та діяльність Вищої ради правосуддя
Процент поганих людей у середньому однаковий і серед депутатів, і серед суддів, і серед лікарів. Не можна казати, що судді гірші, ніж, наприклад, працівники бібліотеки. Всі люди різні. Але взяти і сказати, що судді будуть ідеальною кастою, що там не буде поганих людей, – так неможливо. Бо коли суспільство в цілому не є ідеальним, не можна очікувати, щоб якийсь інститут окремо від усіх інших був ідеальний.
Щодо самоочищення. Ви знаєте, воно відбувається, поступово відбувається. Багато суддів вже залишили лави судової влади: пішли у відставку, не очікуючи кваліфікаційного оцінювання, звільнилися, хтось не пройшов оцінювання, і так далі. Вже багато суддів дійсно пішли. Чи всі погані судді пішли – я би не казав. Я не буду оцінювати і не маю права оцінювати своїх колег позитивно чи негативно, але кажемо, що процес очищення все ж таки відбувся – судді самі поуходили.
Зараз Вища кваліфікаційна комісія суддів проводить оцінювання суддів. І погані судді ще будуть додатково відсіяні. Але тут велику роль повинно зіграти і суспільство. Суспільство повинно вказати на таких суддів. Ми повинні побачити це і дійсно очиститися від них.
Працюючи у Великій Палаті, ми кожен день якраз розглядаємо справи щодо суддів, які вчинили дисциплінарні правопорушення. І їх звільнена дуже велика кількість. Може, це не помітно, але кожен день ми розглядаємо з десяток справ. Це і судді “Автомайдану”, це і судді, які інші вчиняли правопорушення. Тобто процес цей іде. Багато суддів звільняються. Якщо раніше, до 2013 року, звільнити суддю було майже неможливо, то зараз дійсно створена Вища рада правосуддя, яка цим займається постійно. І зараз я би на місці судді будь-якого дуже подумав би перед тим, як вчинити якесь таке порушення. Бо Вища рада правосуддя зараз звільняє суддю аж просто-запросто.
Про комунікацію з суспільством
Я запрошую всіх на наш оновлений сайт Верховного Суду. Кожен день оновлюється інформація, правдива, пишеться про різні справи, які розглядається. І там можна все побачити і мати якусь більш-менш об’єктивну інформацію.
Результати є. Є про що розказати. Все ж судді – не політики. Давайте ми це констатуємо. Судді – не політики. Основне завдання – розгляд справ. Я зараз прийшов на ефір – я прийшов прямо з судового засідання. І так кожного дня. Навантаження таке… Ми сьогодні розглядали справу щодо осіб, які брали кредити в банків. І змінили ситуацію докорінно. Якщо банки раніше, після настання терміну виплату кредиту продовжували нараховувати проценти аж до смерті цієї людини і навіть спадкоємцям ще нараховували, і людина брала телевізор в кредит, а віддавала квартиру потім під це, то ми потім цю ситуацію змінили. Ми встановили, що після настання строку кредиту більше проценти не нараховуються.
– Дайте людям віру. Розкажіть про деякі ще справи, де стало щось інакше, більш справедливо.
Розкажу вам ще цікаву справу. Розглядали справу щодо пенсії колишніх працівників МВС. І винесли рішення на користь цих пенсіонерів. Бо дійсно нараховувалися пенсії не в тому обсязі, в якому вони ризикували своїм життям на такій важкій роботі. І Кабінет Міністрів на підставі нашого рішення вніс зміни до своїх нормативних актів і встановив механізм виплати пенсій цим особам. Це дуже позитивно. І це стосувалося 156 тисяч справ, які розглядалися в Україні. Вони всі одним рішенням Верховного Суду були вирішені і пенсійні права були поновлені у людей.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.