Масові зґвалтування, катування та вбивства мирних українців у Бучі: свідчення очевидців та хроніка геноциду українців

На початку квітня 2022 року Україну та світ сколихнула інформація про масові вбивства мирних мешканців російськими військовими у місті Буча під Києвом. Те, що відкрилось після звільнення Київщини від окупації, свідчить про цілеспрямовану й сплановану політику геноциду українського народу з боку Кремля.

І злочини російських військових на Київщині, яка відносно недовго перебувала під окупацією, лише верхівка айсбергу – які жахи творять росіяни на інших захоплених територіях можна поки лише здогадуватись. Під окупацією перебуває безліч населених пунктів на сході та півдні України, включаючи обласний центр Херсон.

Кількість людей, убитих російськими військами лише у Бучі, вже більша, аніж жертв Вуковарської різанини в Югославії в 1991 році. Тоді жертвами масового вбивства хорватських полонених і мирних жителів у Вуковарі, скоєного сербськими добровольцями та загонами Югославії у 1991 році, стали від 255 до 264 осіб.

Різанина у Бучі: як відкрилась правда про геноцид українців на Київщині

Одразу після відступу російських військ з Бучі почали з’являтись фото- та відеосвідчення навмисного вбивства цивільного населення російськими окупантами. Подробиці російських звірств жахають. 

Розташування тіл деяких вбитих містян свідчить, що російські військові їх вбили просто під час того, як вони пересувались по місту у своїх справах — ось, як, наприклад ці велосипедисти.

Останні секунди мирного мешканця з останнього фото навіть потрапили на відео з квадрокоптера і були опубліковані виданням The New York Times.

Втім, це все ж не свідчить про “випадковий” характер вбивств мирних мешканців. Адже було виявлено десятки тіл українців зі зв’язаними руками за спиною та вибитими пострілами у голову — вони теж лежали просто посеред вулиць. Ще сотні знайшли у місцях масових поховань. А це свідчить, що розстріли були цілеспрямованими й спланованими й ретельно розрахованими.

Звертає на себе й характерний почерк російських катів – у великої кількості їхніх жертв зв’язані руки за спиною, вбиті вони одним чи кількома пострілами у голову або у тулуб. Так страчували в основному чоловіків віком від 16 до 65 років. Їхні тіла часто кидали прямо просто неба.

Але вбивали загарбники з РФ й жінок та навіть дітей. Фото руки вбитої у Бучі жінки з яскраво-червоним й пронизливо життєлюбним манікюром облетіло весь світ і стало одним із символів страшних злочинів проти людяності, здійснених російськими окупантами в Україні.

Вже стало відомо, що вбиту 52-річну українку звали Ірина, вона за день до початку вторгнення приїхала до Бучі на урок з макіяжу. “Доню, я на старості років нарешті зрозуміла найголовніше – треба любити себе і жити для себе! І нарешті я буду жити, як я хочу! Тож і ти живи зараз, як хочеться душі, не для чоловіка, а для себе!” – переповіла її слова на останній зустрічі візажистка Анастасія Субачева.

Супутникові знімки свідчать про те, що тіла вбитих на вулицях Бучі почали з’являтися там 9 березня, невдовзі після того, як місто опинилося під російською окупацією. 

Хоча вже стало відомо, що російські військові почали безпричинно стріляти у мирних мешканців Бучі одразу після захоплення міста 3 березня.

Про те, що масові вбивства були організовані вищим керівництвом Росії свідчать й те, що лише на території Бучі було виявлено щонайменше три місця масових поховань цивільного населення.

Перше місце масового поховання, як свідчать супутникові знімки американської компанії Maxar Technologies, з’явилось у Бучі ще 10 березня біля церкви Андрія Первозванного і всіх святих. Розміри траншеї, яку вирили російські загарбники, становлять 13,7 метра.

Після звільнення міста там знайшли тіла 67 людей. Про це повідомив директор Ірпінського міського центру первинної медико-санітарної допомоги Андрій Левківський.

За словами мера Бучі Анатолія Федорука, місце масових поховань виявлено ще й на території підприємств “Украгропостач”, де “російські окупанти скидали, як дрова, тіла людей із зав’язаними руками”. А ще – вулиці Вокзальна, Яблунська та дитячий табір “Променистий”, де теж знайшли людей із зав’язаними руками та кульовими отворами.

Мер міста каже, що на вулицях Бучі досі є автомобілі, в яких “цілі сім’ї загиблих – діти, жінки, бабусі, чоловіки”. На деяких автомобілях було великими буквами російською мовою написано “Діти”, але це все одно не окупантам холоднокровно розстрілювати цілі сім’ї.

В одному з корпусів табору “Променистий” російські військові влаштували справжню катівню. Після звільнення міста правоохоронці знайшли там понівечені тіла п’ятьох чоловіків. Їх розстріляли за кілька днів до відступу з міста. До того над ними знущалися – руки кількох з них туго, аж до впивання у шкіру, зв’язані білими кабельними стяжками. В одного щонайменше три кульових поранення – обличчя, коліно і серце. Іншого довго били тупим предметом, ймовірно прикладом, по голові.

“Військовослужбовці збройних сил російської федерації катували беззбройних мирних мешканців, а після цього вбивали їх”, – йдеться у повідомленні Генпрокуратури України.

Біля стіни, забризканої кров’ю, поліцейські виклали 21 зібрані в підвалі гільзи – це приблизно по чотири постріли на кожного.

Всього станом на вечір 6 квітня відомо про 320 закатованих та вбитих мирних мешканців Бучі, тривають пошуки інших жертв. “Більшість з них загинули внаслідок розстрілів, а не обстрілів. “Практично 90% — це кульові ураження, а не осколкові”, – повідомив міський голова Анатолій Федорук виданню DW.

Але трагедія у Бучі, яка жахнула весь світ, не є найбільшою навіть на Київщині — постраждали усі окуповані населені пункти — Гостомель, Бородянка, Ірпінь, Макарів та інші.

“Насправді по людям, по жертвам найгірша ситуація в Бородянці. Я думаю, що ми будемо окремо говорити про Бородянку. Там є про що говорити”, – повідомила генеральний прокурор України Ірина Венедіктова.

“Русский мир” без прикрас: тортури й зґвалтування

Окрім цілеспрямованого знищення українських мирних громадян російські військові вдавались також до масових тортур над мешканцями окупованих населених пунктів та зґвалтування, у тому числі дітей.

Так, одна з мешканок Бучі повідомила, що її та її чоловіка чотири дні катували російські військові. Попри благання жінки, останнього постійно били, внаслідок чого він помер.

До їхнього помешкання росіяни навідались близько 20:00. Спершу побили її чоловіка автоматами біля під’їзду, а потім піднялись до квартири та почали обшук. “Обшук недовго був. Забрали мене з собакою моєю, пекінескою, та повели нас на другий поверх, там у них штаб був”, – розповіла жінка, зауваживши, що їх із чоловіком вели зі зв’язаними руками та схиленими головами.

Згодом жінку відпустили, а її чоловік залишився у полоні. Згодом їй повідомили про тіла двох чоловіків у підвалі. “Приходжу… Впізнала його по кросівках, по штанах. Він, бідненький, лежав обмочений. Обличчя понівечене, він вже холодний. Його розвернули трохи, а на обличчі така вм’ятина”, – розповіла Тетяна. Вона додала, що її чоловіку вистрелили у голову, а на тілі були сліди катувань.

Ще один мешканець Бучі, Олександр розповів, що у перший день російської окупації, 27 лютого, люди ховались від росіян у під’їзді одного з будинків.

“Там було шість чоловіків та три чи чотири жінки.З шести чоловіків трьох убили. У перший день Женю застрелили, просто так. Ми навіть не знаємо, чому. Другого, Льоню, застрелили вранці. Подивились його документи і вистрілили у спину. Третього вбили, коли напились. Вони заставили його зібрати телефони. Він зібрав, приніс їм, а вони його застрелили та ще й гранату кинули”, – сказав Олександр.

За словами чоловіка, окупанти застрелили і його брата, коли той просто йшов з дому до укриття. Він додав, що росіяни системно вбивали мирних мешканців і навіть хвалились цим. Олександр додав, що на його вулиці просто вбивали людей, а в інших районах Бучі мирних мешканців катували, зв’язували руки та розстрілювали.

Один із чоловіків, який пережив російську окупацію, повідомив, що коли до їхнього житлового комплексу приїхала перша колона окупантів, вони знесли ворота, заїхали танками та почали все руйнувати.

“У нашому комплексі – 600 квартир. Всі пограбовані. Виносили все, що має хоч якусь цінність. Холодильники, мікрохвильові печі, телефони, ноутбуки, навіть пральні машини”, – розповів житель Бучі. Він додав, що окупанти проживали у квартирах людей, а в одному із приміщень створили свій штаб.

Інша жителька Бучі розповіла, що окупанти просто так розстріляли чоловіка. Коли вбитого ховали за гаражами, над головами людей пролетіли кулі окупантів.

Про ще один випадок звірячих катувань з боку російських військових написав у Facebook відомий волонтер Юрій Бірюков.

Він також опублікував фото одного з закатованих українців:

У подвірʼї церкви Андрія Первозванного у Бучі також виявили тіло чоловіка з відрізаним носом. “Місцеві розповіли, що бачили, як його повели в будівлю із завʼязаними руками. З будівлі він вже не вийшов”, – повідомляють журналісти видання “Бабель”.

Крім того, кількох убитих російськими окупантами дітей у Бучі та Ірпені Київської області були пов’язані руки, що може вказувати на тортури. У дівчаток до 10 років виявлено сліди зґвалтування, свідчить головний редактор “Бабеля” Євген Спірін. “У деяких убитих дітей пов’язані руки. Дітей. Зв’язували дітей. Застрелені собаки. Убиті жінки. Дівчатка до 10 років із порваними піхвами. Ірпінь, Буча, Дмитрівка. Як із цим жити й чи варто взагалі жити. Як це пояснити собі? Як?”, — написав журналіст у Facebook.

Усе більше фіксується злочинів російської армії на території України й проти статевої свободи та недоторканості – мова йде про зґвалтування.

Факти зґвалтувань з боку окупантів здебільшого стають відомими після звільнення захоплених українських територій, хоча більшість зґвалтованих воліють не розповідати про це правоохоронцям. Тому про реальну кількість сексуальних злочинів проти українських жінок, дівчат та дітей достеменно не відомо.

За словами українського омбудсмена Людмили Денісової, тільки в одній Бучі отримали 25 звернень від дівчат та жінок про зґвалтування російськими військовими. “Разом їх 25 у віці від 14 до 24 років”, – повідомила вона ВВС Україна.

“Закликаю жінок та дівчат повідомляти про випадки вчинення сексуального насильства російськими військовими, як би важко це не було, адже лише так можна притягнути злочинців до відповідальності”, – наголосила уповноважена за прав людини.

Станом на 5 квітня на гарячу лінію громадської організації”Ла Стради”, куди можуть анонімно звернутись жертви сексуального насилля, надійшло сім звернень про зґвалтування. Одне – з Херсонщини, решта – з Київщини. “Деякі постраждалі не готові говорити навіть з правоохоронцями”, – розповіла журналістам юристка та віцепрезидентка “Ла Страда-Україна” Марина Легенька.

Звірства російських військових неможливо осягнути, розповідає членкиня правління Асоціації жінок-юристок “ЮрФем”, яка допомагає постраждалим від сексуального насильства жінкам Лариса Денисенко.

“Це ґвалтування у присутності дітей або ґвалтування неповнолітніх у присутності батьків. Це ґвалтування у підвалах на очах в усіх присутніх, яких тримають на “мушці”, – зазначає правозахисниця. Дуже часто, за її словами, зґвалтування супроводжуються як убивствами, так і завданням шкоди потерпілим: вибиті зуби, збрите волосся, поламані кінцівки.

Так вже відомо, про двох зґвалтованих на Київщині сестер 15 та 16 років. Після цього інші дівчата в селищі знову стали стригтися, “щоб бути менш привабливими”, тому що кремлівські війська витягували жінок за волосся з підвалів для знущань з них.

У Броварському районі російський окупант вдерся до оселі застрелив господаря, вбив собаку, а потім тричі зґвалтував його 33-річну дружину, при цьому погрожуючи зброєю їй та 4-літній дитині подружжя. “Я застрелив твого чоловіка, тому що він нацист”, – сказав, приставивши пістолет до голови Наталі, 20-річний російський військовий

Також резонансною стала історія з Маріуполя, де російські військові ґвалтували жінку на очах її 6-річного сина. Від отриманих травм жінка померла, дитина посивіла — на її волоссі після пережитих травм з’явилось пасмо з сивиною.

Представники Human Rights Watch зафіксували свідчення про багаторазове зґвалтування 31-річної жінки на Харківщині. Під час злочину російський нелюд порізав жінці ножем шию та щоку та відрізав пасма волосся. Як йдеться у звіті організації, росіянин погрожував вбити дитину Ольги, якщо вона відмовиться робити, що він скаже. Солдат приставляв до горла жінки ніж і розрізав шкіру на шиї, порізав, щоку ножем і відрізав трохи волосся. Він вдарив її книгою по обличчю і кілька разів давав ляпаса.

У Херсонській області російські загарбники зґвалтували вагітну 16-річну дівчину та 78-річну бабусю. “Відновлюючи мирне життя у звільнених селах Херсонської області, якими ми зараз займаємося, ми дедалі більше стикаємося зі страшними історіями. Такими, наприклад, як зґвалтування 16-річної вагітної дівчини та 78-річної бабусі в одному із сіл на інгулецькому напрямку. Це те, чому ніколи не буде вибачення”, – повідомив начальник військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул. начальник військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул.

І таких історій безліч у всіх регіонах, де перебувають окупаційні війська РФ. І далеко не всі ці випадки стають надбанням ЗМІ.

Масові вбивства на Київщині це не випадковість. Геноцид українців – цілеспрямована політика Кремля

Масштаби та характер російських злочинів проти мирного населення на окупованих територіях свідчать про чіткий та цілеспрямований план російської влади з фізичного винищення українського населення, принаймні найбільш активної та патріотично налаштованої його частини, з метою позбавити українців волі до спротиву й відмовитись від боротьби за свою незалежність та національну ідентичність.

Можна констатувати, що дії Росії в Україні щодо мирних мешканців підпадають під категорію “геноцид”.

Згідно з чинним міжнародним правом, геноцид визначається як цілеспрямовані дії з метою повного або часткового знищення груп населення чи народів за національними, етнічними, расовими, корисливими чи релігійними мотивами. До таких дій належать:вбивство членів цієї групи; нанесення тяжких тілесних або психічних ушкоджень членам такої групи; створення членам групи умов, які розраховані на повне чи часткове її знищення; унеможливлення народження дітей в середовищі групи; насильницька передача дітей цієї групи іншій групі.

Ще 19 лютого Foreign Policy з посиланням на джерела у розвідці США повідомила, що Росія має список відомих осіб та активістів, яких планує знищити після вторгнення в Україну.

22 лютого США повідомили ООН, що володіють достовірною інформацією про складання Москвою списків українців, які мають бути вбиті або відправлені до таборів після військової окупації. У листі представниці США в ООН Батшеби Нелл Крокер Верховному комісару ООН з прав людини Мішель Бачелет йшлося про те, що плани Москви після вторгнення включатимуть тортури, насильницькі зникнення та повсюдні людські страждання. “У нас є достовірна інформація, яка вказує на те, що російські сили складають списки ідентифікованих українців, які мають бути вбиті або відправлені до таборів після військової окупації”, – написано у документі, який частково оприлюднили у The Washington Post.

Вчора, 7 квітня, німецьке видання Der Spiegel повідомило, що розвідка Німеччини (BND) отримала перехоплення радіоповідомлень військових РФ про масові вбивства у Бучі, які вказують на те, що ці злочини не були випадковими, а вписуються у звичайну тактику або навіть стратегію ЗС РФ.

Зміст радіоповідомлень співвідноситься з місцеперебуванням тіл убитих мирних громадян уздовж головної вулиці Бучі. В одному з них військовослужбовець заявив, що він та його товариші застрелили людину на велосипеді. В іншій розмові чоловік, за даними Der Spiegel, каже, що українських солдатів спочатку допитують, а потім розстрілюють. У перехоплених матеріалах російські військові обмінюються інформацією про звірства, як про їхню повсякденність.

Як зазначає Der Spiegel, перехоплені BND розмови свідчать про те, що масові вбивства в Бучі не були ані випадковими діями, ні діяннями окремих солдатів, що втратили контроль. З набагато більшою ймовірністю дані матеріали вказують на те, що вбивства мирних жителів стало частиною звичайного способу дій російських військових, а можливо, і частиною їхньої стратегії з метою поширення страху та жаху серед цивільного населення та придушення опору, роблять висновок німецькі журналісти.

Про те, що інформація іноземних розвідок відповідає дійсності, а масові вбивства українців були сплановані довели й самі дії російських загарбників.

Так, станом на 29 березня росіянами на окупованих територіях було викрадено  11 мерів українських міст та 8 посадовців муніципалітетів. 3 квітня було знайдено тіла голови сільради Мотижина (Київська область) Ольги Сухенко, її чловіка Олександра та їхнього сина Ігоря. Російські окупанти викравли їх ще 23 березня, коли захопили населений пункт.

Мер окупованого Херсона повідомив, що російські війська отримали базу даних більш ніж сотні місцевих активістів – усіх цих людей викрали.

“У них (росіян — ред.) виявились особисті справи на кожного мого профільного заступника, інформація умовно від родоводу дружини до прізвиська улюбленого собаки. Те саме стосується тероборони та херсонських учасників бойових дій, які були в Донецьку та Луганську, дані про те, де вони живуть і чим володіють. Наразі в Херсоні перебуває Росгвардія, ФСБ, які “обробляють” активістів, “працюють” за АТОшниками. Я знаю, що людей б’ють, намагаючись ламати психологічно”, – розповів він в інтерв’ю “УП”.

Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань зазначив, що російські військові на своїх блокпостах перевірять українців за списком прізвищ, де міститься перелік людей з активною проукраїнською позицією, військових, журналістів та волонтерів.

Як повідомив заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов, у Херсоні почав діяти аналог донецької катівні “Ізоляція”.  “Якщо практично весь місяць людей викрадали й пресували, то зараз почали закатовувати. Протягом останнього тижня з’явилася інформація про жорсткі катування, про людей, які стали інвалідами після того, як вийшли з цих катувань, про інсульти. Зокрема, така інформація проскочила у мера Олешок про членів самооборони Олешок, яких всіх практично затримали, і там багато закатованих”, – зазначив він.

Також відомі випадки, коли викрадали місцевих жителів, які виходили на проукраїнські мітинги в окупованих містах. Зокрема, 3 квітня під час такої акції в Каховці російські військові затримали п’ятьох місцевих жителів і відвезли їх у невідомому напрямку. Активістка з Каховки розповіла, що затриманих відпустили протягом трьох днів. За словами активістки, до мітингувальників застосовували тортури.

Про “фільтраційні” методи російських окупантів у Бучі розповів місцевий мешканець Владислав Козловський виданню “Вот так”.

“Нас поставили на коліна і почали “шмонати”. У мене були із собою гроші, годинник. Усе забрали, як і в інших, тобто просто пограбували. Когось із людей вони знали, перевіряли документи і, якщо людина брала участь в АТО або була записана в теробороні, одразу розстрілювали. Перевіряли татуювання, “нациків” шукали. Насправді розстрілювали навіть тих, у кого був офіційний герб України”, – наголосив чоловік.

За його словами, окупанти “стріляли або в потилицю, або в серце”. Того дня вони стратили вісьмох чоловіків. Самого Козловського допитували про те, де проживають ветерани АТО або “націоналісти”. Потім його сильно побили й дали прикладом по голові. Він також розповів, що за кілька тижнів після окупації до міста в’їхали кадировці, які ходили житловими районами й стріляли в усіх, кого бачили, зокрема й у людей похилого віку.

Окрім того, що російські командири вже відкрито наказують своїм підлеглим стріляти в мирних мешканців України, офіційний рупор Кремля “РИА Новости” прямо закликало до геноциду українців й виправдало знищення нелояльного до окупантів з РФ мирного населення.

“Денацифікація необхідна, коли значну частину народу, найімовірніше, його більшість, освоєно і втягнуто нацистським режимом у свою політику. Тобто тоді, коли не працює гіпотеза “народ хороший – влада погана”. Визнання цього факту – основа політики денацифікації, всіх її заходів, а сам факт і є її предметом”, – написав автор статті, відомий політтехнолог Тимофій Сергейцев у статті “Что Россия должна сделать с Украиной”.

Як стверджується у цьому справжньому нацистському маніфесті Кремля, “винна і значна частина народної маси, яка є пасивними нацистами, посібниками нацизму”. “Вони підтримували нацистську владу та потурали їй. Справедливе покарання цієї частини населення можливе лише як несення неминучого тягаря справедливої ​​війни проти нацистської системи”, – додається у статті.

У світлі такої позиції Росії вже зовсім по-іншому й виглядає й прибуття в обозі російських військ численних мобільних крематоріїв. Як вважалось, їх мали використовувати для утилізації трупів окупаційної армії, але з огляду на абсолютну байдужість командування військ РФ до долі тіл своїх загиблих військовослужбовців, цілком можливо, що крематорії прибули в Україну саме для приховування військових злочинів Росії проти активістів, представників влади та мирного населення.

“Солдати заходили в Україну з військовим оркестром та колонами Росгвардії. Але за ними завжди йшли мобільні крематорії. Навіщо брати крематорії, якщо не віриш у спротив? Тепер зрозуміло – щоб приховати воєнні злочини. Це не помилка виконавця. Це спланований геноцид”, – написав радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк.

Переконаний у тому, що вбивства мирного населення у Бучі – це військовий злочин і це буде визнано світом як геноцид, й президент України Володимир Зеленський.

“Ми знаємо тисячі людей, вбитих та закатованих, з відрубаними кінцівками, зґвалтовані жінки та вбиті діти. Я думаю, що це і є геноцид. Убивства в Бучі доводять, що ненависть росіян до українців перевершує все, що Європа бачила із часів Другої світової війни. Єдиний спосіб зупинити це – допомогти Україні вигнати росіян якнайшвидше”, – наголосив він під час відвідин Бучі 4 квітня.

До Верховної Ради України вже внесено проєкт постанови “Про здійснення Російською Федерацією геноциду української нації”.

“…беручи до уваги численні свідчення злочинів Російської Федерації, її збройних формувань та репресивних органів у Бучі, Волновасі, Ірпені, Маріуполі, Охтирці, Харкові, Чернігові та багатьох інших місцях на території України Верховна Рада України постановляє: 1. Визнати злочинні дії Російської Федерації, що тривають на території України з 24 лютого 2022 року, геноцидом української нації”, – йдеться у документі.

Проте, як наголосив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, геноцид українців з боку РФ не зупинити лише політико-дипломатичними заходами. “Убивства в Бучі доводять, що ненависть росіян до українців перевершує все, що Європа бачила із часів Другої світової війни. Єдиний спосіб зупинити це – допомогти Україні вигнати росіян якнайшвидше“, – підкреслив міністр.

Він зазначив, що партнери України знають її потреби. “Танки, бойова авіація, важка зенітна зброя. Надайте їх зараз”, – наголосив Дмитро Кулеба.

Нагадаємо, 24 лютого Президент РФ Володимир Путін оголосив війну Україні та розпочав масштабне вторгнення. По низці українських міст були завдані ракетні удари, атаковані військові об’єкти Збройних сил України.

Після цього Верховна Рада запровадила воєнний стан в Україні. У зв’язку з чим президент України Володимир Зеленський підписав указ про загальну мобілізацію та утворив Ставку Верховного головнокомандувача.

До слова, у деяких областях України запровадили комендантську годину, як вимушений крок в умовах війни.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.