Масштабні бойові дії між Ізраїлем і Палестиною: що до цього призвело та коротка історія конфлікту

ЗАГОСТРЕННЯ КОНФЛІКТУ МІЖ ІЗРАЇЛЕМ І ПАЛЕСТИНОЮ. ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ

З 7 травня, в останній день Рамадану, в Єрусалимі сталися сутички між палестинцями та ізраїльськими правоохоронцями, постраждали понад 200 осіб. Це спричинило ескалацію довготривалого конфлікту між Ізраїлем і Палестиною. У сутичках постраждали понад 300 людей.

10 травня на Храмовій горі в Старому місті Єрусалиму поновилися сутички між палестинцями та ізраїльськими силовиками, внаслідок чого постраждали сотні осіб.

Цього ж дня з Сектора Гази по Ізраїлю було випущено сім ракет, одну з яких ізраїльській армії вдалося перехопити. Видання Times of Israel повідомило, що в бік Ізраїлю було випущено десятки ракет, які впали у різних містах, в тому числі в Єрусалимі.

Відповідальність за атаки по Ізраїлю взяло на себе військове крило ХАМАСу — “Бригади Аль-Кассам”. Палестинське угруповання “Ісламський джихад” також повідомило про завдання ударів по Ізраїлю.

За повідомленнями Армії оборони Ізраїлю, з території Сектора Газа було випущено понад 200 ракет. У відповідь на це ізраїльські сили “ліквідували 15 терористів ХАМАСу, знищили 130 військових цілей ХАМАСу та “Ісламського джихаду”, в тому числі: 2 тунелі, військовий об’єкт розвідки ХАМАСу, місця виготовлення та зберігання зброї”.

11 травня палестинський ісламістський рух ХАМАС випустив понад сто ракет по ізраїльським містам. Під обстріл потрапили Тель-Авів, а також міста Ашкелон й Ашдод. Більшість ракет було перехоплено, однак одна потрапила у пустий автобус на півдні Тель-Авіва, троє людей були поранені, серед яких п’ятирічна дитина

Тоді військові Ізраїлю розпочали проведення в Секторі Газа антитерористичної операції під кодовою назвою “Страж стін” (“Шомер а-Хомот”) після масованого ракетного обстрілу ізраїльської території. Водночас ХАМАС оголосив про початок військової операції “Меч Аль-Кудсу” (“Єрусалимський меч”).

За оцінкою ізраїльських військових, з вечора 10 травня по ранок 12 травня з Сектора Газа в бік Ізраїлю в цілому випустили вже понад 1000 ракет.

За три доби, які минули від початку конфлікту, постраждали сотні осіб, щонайменше 50 осіб загинули.

З ЧОГО ПОЧАЛОСЯ НОВЕ ЗАГОСТРЕННЯ?

Конфлікт між Ізраїлем і Палестиною загострився 7 травня, коли сталися заворушення між поліцією та палестинськими протестувальниками. Це сталося через бажання ізраїльської влади виселити палестинців із району Шейх-Джарр у Східному Єрусалимі й віддати ці території єврейським поселенцям

Рішення про виселення сімдесяти сімей 10 травня мав розглядати Верховний суд Ізраїлю, однак засідання відклали на невизначений термін через загострення конфлікту.

Ізраїль вважає території, на яких мешкають палестинці, своїми, а Палестина й більшість країн світу — палестинськими.

Суперечка щодо власності на землю бере початок у XIX столітті, коли історична Палестина знаходилася під владою Османської імперії. У 1876 році два єврейських фонди купили частину земель в їхніх арабських власників. Йорданія захопила цей район разом з іншою частиною Східного Єрусалиму в ході арабо-ізраїльської війни 1948 року і звела там десятки будинків, в яких поселилися сотні тисяч палестинських біженців.

Ізраїль захопив території у 1967 році й анексував Східний Єрусалим, а згодом повернув право власності на будинки в районі Шейх-Джарр євреям. У 1982 році палестинці підписали угоду про визнання права власності євреїв на землі й дозволили їм жити на них як «захищеним орендаторам». Однак згодом заперечили це та заявили, що їх обманом змусили підписати документи.

Частина палестинців створила власні земельні титули часів Османської імперії, які, за їхніми словами, підтверджують право власності на землю. Та єврейські поселенці наголошують, що євреї купили земельні ділянки в ХІХ столітті, а присутність їхньої нації тут ще у стародавні часи дає права жити в місті вічно.

Тобто питання власності на землю лишається у підвішеному стані вже впродовж десятиліть. І в Шейх-Джаррі чи не щотижня відбувалися акції протесту. Наблизила конфлікт до точки кипіння саме дата суду, коли все мало вирішитися.

ІСТОРІЯ КОНФЛІКТУ МІЖ ІЗРАЇЛЕМ І ПАЛЕСТИНОЮ

Велика Британія взяла під контроль територію нинішніх Ізраїлю і Палестини у 1920 році після поразки у Першій світовій війні Османської імперії, яка володіла цими землями. Більшість населення становили араби, євреї були в меншості.

Напруженість між двома народами зросла, коли міжнародна спільнота дала Британії завдання створити в Палестині “національний дім” для євреїв.
Для євреїв це був дім їхніх предків, але палестинські араби також претендували на землю і виступали проти такого кроку.

У період з 20-х до 40-х років кількість прибулих туди євреїв зростала, бо багато людей тікали від переслідувань у Європі та шукали батьківщини після Голокосту Другої світової війни.

У 1947 році ООН проголосувала за розділення Палестини на окремі єврейську та арабську держави, а Єрусалим став міжнародним містом.

Цей план прийняли єврейські лідери, але відхилила арабська сторона, і він ніколи не був реалізований.

У 1948 році британські правителі не змогли розв’язувати проблему й пішли, а єврейські лідери оголосили про створення держави Ізраїль.

Внаслідок цього до країни вдерлися війська з сусідніх арабських держав. Сотні тисяч палестинців втекли або були виселені з домів – вони називають це Аль-Накба, або “Катастрофа”.

Наступного року бойові дії закінчились припиненням вогню, Ізраїль на той час контролював більшу частину території
.
Йорданія окупувала землі, які стали називати Західним берегом, а Єгипет – Газу.
Єрусалим був розділений між ізраїльськими силами на Заході та Йорданією на Сході.

У Ізраїлі ці події відомі як Війна за незалежність (1948-49 роки).

Далі між Ізраїлем і арабськими відбулось ще шість війн: 1956 року — Суецька криза, 1967 — Шестиденна війна, 1967-1970 — Війна на виснаження, 1973 — Війна Судного дня, 1982 — Ліванська війна, 2006 — Друга Ліванська війна.

МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ

Нинішній конфлікт, на думку експертів, може спричинити призвести до активізації Третьої інтифади або ж до початку Четвертої. Інтифада – арабський бойовий рух, спрямований на захоплення території Палестини. Втім, інші спостерігачі пов’язують загострення в Ізраїлі з виборами у Палестині, які відбудуться цього року – політична партія ХАМАС таким чином намагається мобілізувати свій електорат. Є також думка, що ескалація конфлікту може бути пов’язана з Росією, яка може “підігрівати” ситуацію для тиску перед майбутніми переговорами на президента США Джо Байдена.

ЩО ТАКЕ ІНТИФАДА

Під словом «інтифада» найчастіше розуміють збройну боротьбу палестинських арабів проти ізраїльтян Західного берегу річки Йордан та сектору Гази (з якого Ізраїль остаточно вийшов 2005 року).

Перша інтифада або “війна каміння” почалась 9 грудня 1987 року. На її початку палестинці в основному використовували проти ізраїльтян каміння та саморобну зброю. Офіційно інтифада завершилась підписанням угод в Осло (серпень 1993), в результаті яких 1994 року була створена Палестинська національна адміністрація.

За даними організації “Бецелем”, за перші тринадцять місяців інтифади загинули 326 палестинців і 12 ізраїльтян. З початку інтифади й до підписання «угод в Осло» загинули 111 ізраїльтян та понад 2 тисячі палестинців; з них, до 1100 — убиті ізраїльтянами і 1000 — в результаті внутрішніх конфліктів (Palestinian Human Rights Monitoring Group).

Друга інтифада почалась у вересні 2000 року.Безпосереднім приводом для початку інтифади стало відвідання Аріелем Шароном Храмової гори в Єрусалимі, що розглядалось керівництвом Ізраїлю як легітимний акт, оскільки, за умовами мирних угод, доступ до неї було відкрито для вірян усіх релігій. У зв’язку з цим друга інтифада відома також як “інтифада аль-Акси” (за назвою мечеті, розташованої на Храмовій горі).

Під час боїв та сутичок другої інтифади було вбито 1450 палестинців і 525 ізраїльтян. У це число входять бойовики та цивільні особи, терористи-смертники та їхні жертви, палестинські “колабораціоністи”, яких палестинські бойовики запідозрили у співпраці з Ізраїлем. Попри те, що загиблих ізраїльтян утричі менше, число цивільних жертв серед них складає 40 % від загальної кількості.

Третя інтифада почалась 12 грудня 2017 року палестинський рух ХАМАС заявив про початок третьої інтифади після рішення США визнати Єрусалим ізраїльською столицею. Про це повідомив прессекретар руху Абдулатів Алкану. Він пообіцяв новий “День гніву” проти рішення Америки.

За матеріалами: BBC, “Заборона”, Суспільне.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.