Економіка

Міноборони під час війни витратило 36,3 мільярда гривень на озброєння, яке так і не було постачено – ЦПК

Міноборони під час війни витратило 36,3 мільярда гривень на озброєння, яке так і не було постачено  – ЦПК

Фото: Міноборони України

Міністерство оборони України заплатило 36,3 мільярда гривень за зброю та речі, яких українські військові так і не побачили, хоча гроші платників податків на них були витрачені. На цей момент оборонне відомство подало до суду  на постачальників на 8,9 мільярда гривень – і це сума лише тих контрактів, інформація про які фігурувала в позовах міністерства станом на кінець травня 2023 року.

Про це з посиланням на дані Міністерства фінансів України повідомляє Центр протидії корупції на шпальтах Дзеркала тижня.

Йдеться про так звану прострочену дебіторську заборгованість. Це коли замовник (Міноборони) сплачує кошти постачальнику, але обіцяний товар не отримує в строк, обумовлений у договорі. Тобто це зброя та речі, яких українські військові просто так і не побачили.

“За період з 1 січня 2022 року по 1 травня 2023 року становить 36,3 млрд грн. Для порівняння, 36,3 млрд грн — це майже 3 тисячі канадських бронемашин Senator для наших захисників, які могли б урятувати тисячі життів військових. Або близько 5 тисяч протитанкових ракетних комплексів FGM-148 Javelin”, – зазначають у ЦПК.

Інформацію про значні обсяги простроченої дебіторської заборгованості в Міноборони підтвердила й голова Державна аудиторська служба України.

“Проте після відмовок і брехні Резнікова через скандал з “яйцями по 17″ зрозуміло, що визнавати помилки, а тим паче виправляти їх, міністру вдається хіба що під тиском громадськості. Ситуацію могло б виправити створення професійних агенцій, які відповідають за оборонні закупівлі, та передання їм функцій закупників”, – вказують у ЦПК.

Водночас ситуація з закупівлями зброї наразі не дає підстав для оптимізму, адже ще у липні 2022 року в Україні створили ДП “Агенція оборонних закупівель”. І саме це підприємство заборгувало Міноборони 131,5 мільйона за непостачене озброєння.

Оптимізму не додає й бекграунд керівництва агенції, що розпоряджається 355 мільярдами гривнями податків, яке в Міноборони “забули” публічно представити. Її керівник Володимир Пікузо, який раніше, працюючи в державному секторі, незаконно нараховував собі сотні тисяч гривень премій і доплат. Його заступник Олександра Коваленко отримував підозру за службову підробку угод із компаніями США та Великої Британії. Тоді посередницьким компаніям було переказано 7,5 мільйона доларів за фіктивні консультаційні послуги.

“Проте Пікузо й Коваленко — просто пішаки у великій грі з закупівлі зброї для України. На чолі цього процесу залишається заступник Резнікова та ексбізнес-партнер Андрія Єрмака Денис Шарапов. Як і батько Єрмака, який свого часу працював у ГУР РФ, Шарапов має неабиякі звʼязки з “російськими елітами”, – наголошують у ЦПК.

Денис Шарапов, Андрій Єрмак та його батько Борис Єрмак були партнерами у спільному бізнесі ТОВ “Медійна група європейського партнерства”. Четвертим партнером був росіянин Рахамім Емануїлов, який окрім підприємництва займається ще й письменницькою діяльністю.

“Серед його творчого доробку — монографія “Террор во имя веры: религия и политическое насилие” та книжка під назвою “Возрождение России: медведь превращается в тигра. Експартнер Єрмака та Шарапова бере активну участь у політичному житті РФ і належить до дискусійного клубу “Валдай”, – пише ЦПК.

“Україна не заслуговує на таких “управлінців”. Деяким з них місце хіба що за ґратами. Особливо під час війни”, – підсумували у Центрі протидії корупції.

Нагадаємо, за інформацією журналістів “Наші гроші”, Міноборони закупало кевларові шоломи PASGT за вчетверо вищою за ринкову ціною.

Раніше Кабінет міністрів України схвалив постанову, відповідно до якої Агенція оборонних закупівель стає службою Міністерства оборони України та здійснюватиме закупівлі озброєння та військової техніки для ЗСУ

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitterTelegram та Instagram.