Нам головне – не боятися: Іванна Климпуш-Цинцадзе про газ, IKEA, популізм та нові вибори
З чим підійшла нинішня влада до нових виборів та про нові виклики перед Україною розповіла у програмі “Подія” на телеканалі “Прямий” віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Про перспективи створення антикорупційного суду
Наскільки я знаю, ведуться тісні консультації з нашими західними партнерами щодо того, щоб знайти ту формулу, яка би була прийнятна і відповідна до пропозицій Венеціанської комісії, які були надані щодо законопроекту по антикорупційному суду. І, як на мене, то найближчим часом цей підхід буде узгоджений між нами, нашими парламентарями і нашими колегами з-за кордону. І я сподіваюся, що вже нарешті це рішення буде проголосоване у парламенті. Як на мене, це вже просто безвідповідально відтягувати з прийняттям цього рішення через те, що навіть тоді, коли ми його приймемо в парламенті, то ми будемо потребувати багато часу для того, щоб створити суд, щоб провести всі ці процедури, щоб реально він запрацював. Як на мене, ми втрачаємо час, допоки його немає.
– Але там питання, яке ніхто не може вирішити. Фактично все узгоджено, крім цього права вето (іноземних експертів на призначення суддів антикорупційного суду – ред.).
Є різні варіації стосовно того, чи це право вето, чи це включення в процес відбору кандидатів до антикорупційного суду представників міжнародної спільноти і незалежної громадської спільноти. Я думаю, що ми вже мали прецеденти того, як в інші структури відбиралися кандидати. Тому є різні варіанти. І саме довкола того, в який спосіб це можна інкорпорувати в процедуру відбору, щодо цього і ведуться дебати. Я думаю, що ставити на голосування законопроект, коли є така чутлива тема і остаточно немає узгодженої позиції, то це теж неправильно. І саме тому ці дискусії точаться вже довший час, на жаль.
Про реформи в Україні та політичний спротив їх реалізації
– Що не задовольняє європейських партнерів і північноатлантичних партнерів в роботі українських урядовців, парламентарів, Адміністрації президента? Всі розуміють, що реформи йдуть, але йдуть повільно. А крім того, що вони йдуть повільно, все решта задовольняє західних партнерів?
У нас є багато серйозних просувань, перемог, здобутків, але є і ті сфери, в яких ми ніяк не просунемося, попри те, що ніби вся базова робота зроблена, і вже можна було би рухатися далі. Очевидно, ми знаємо про те, що є цілі сфери, в яких ми не можемо пробити, щоб законопроекти почали прийматися. Це ж та сама моя улюблена сфера транспорту, де у на розгляді Верховної Ради після багатьох перевнесень знаходяться законопроекти на виконання угоди про асоціацію: і по автомобільному транспорту, і про перевезення небезпечних вантажів, і по морським перевезенням, і по внутрішньо водним перевезенням, і по залізничному транспорту… Це цілий комплекс речей.
Очевидно, він не задовольняє уряд, що ці законопроекти не рухаються. Бо без основи законодавчої ми не можемо йти далі по виконанню. І точно так само, очевидно, це викликає незадоволення наших партнерів.
І так в багатьох сферах у нас є позитивні здобутки, а десь є обґрунтовані чи необґрунтовані затримки. Колись вони пов’язані з політиканством, і це ми теж бачимо, а колись вони пов’язані з об’єктивними чинниками, наприклад, починаючи від недостатньої фахової компетентності для того, щоб опрацювати те чи інше питання, і закінчуючи відсутністю політичної волі в парламенті голосувати. Ми теж бачимо ті моменти, коли ми говоримо про євроінтеграцію, коли ми змінюємо правила, процедури на більш чіткі, на більш зрозумілі, на більш прозорі, то тоді ми бачимо, який чиниться шалений спротив тому, щоб прийняти те чи інше рішення. Бо звичні до корупційних схем і до корупційних прибутків різні групи впливу активізовуються і починають чинити шалений опір. Відповідно, рішення застрягає в дискусії, яка далеко не завжди має об’єктивний характер.
З наближенням виборчого періоду я бачу загострення цього політиканства, яке бере свій початок і своє коріння в популізмі. Я бачу, коли політичні партії чи представники політичних партій, які прийшли до парламенту на гаслах євроінтеграційних, зараз починають маніпулювати з поняттями євроінтеграції, загострюють, нечесно представляють аргументи, і в результаті намагаються через гасла і прості відповіді на складні питання отримати підтримку людей, що не має, в принципі, нічого спільного з необхідності вирішення того чи іншого питання. І тому це є політиканство, яке насамперед не від незнання, а від маніпуляцій і щоб отримати зиск в підтримці людей в короткостроковій перспективі.
Але ми знаємо, що багато речей нам вдається. І буквально в п’ятницю ми запустили велику кампанію “Євроінтеграція – сила можливостей”, щоб показати тих реальних людей, тих реальних українців, які чи то в бізнесі, чи то в науці, чи то в освіті, чи то в культурі, вони вже сьогодні живуть за іншими принципами і правилами. Вони своїм прикладом показують, як можна користуватися тими перевагами, які вже сьогодні є в тих успіхах, які нам вдалося здійснити.
Про долю реформ в разі зміни політичного курсу після виборів
– Відчувається, що є небезпека, що будуть загальмовані реформи після виборів?
У нас є загроза. Ми бачимо, як піднімають голови реваншистські сили, які вирішили, що вже, напевно, їх ніхто ніколи не покарає за те, що вони робили протягом багатьох років до Революції Гідності. І ми бачимо, що вони піднімають свої голови і намагаються претендувати на більшу громадську підтримку. Очевидно, ми також бачимо, як популістичні сили, які, виходячи з того, що нам всім як громадянам економічно і морально непросто через війну, і багато сімей просто спрямовують свої зусилля для того, щоб фізично вижити, – вони цим користуються і намагаються пообіцяти, що завтра вони прийдуть, і буде манна небесна падати з неба на кожного громадянина, чи вони забезпечать те, що взагалі не потрібно буде платити за комунальні послуги. І воно чомусь буде просто безкоштовно як повітря буде потрапляти до українських родин. Так от, це неправда. І мені би хотілося, щоб ми багато часу приділяли саме навчанню людей критично мислити: наскільки така обіцянка має під собою реальні підстави, наскільки такі речі реально можливі.
Про ініціативи уряду на енергетичному ринку
По-перше, уряд зосередив свої зусилля на тому, щоб підвищити внутрішній видобуток газу. І ми вже на кінець цього року будемо мати більше 16 мільярдів кубометрів газу, які видобудемо тут в України. І це вперше ми нарощуємо за роки внутрішній видобуток. Це одне.
Друге – ми минулого року, з точки зору євроінтеграційної, виконали всі свої зобов’язання законодавчі щодо забезпечення енергоефективності. І тепер ми на цьому будуємо інструменти, в який спосіб можемо допомагати людям у своїх домівках чи муніципалітетам, чи регіональній владі забезпечувати енергоефективність будівель. І для цього ми також створюємо разом з нашими партнерами Фонд енергоефективності.
Ми також зобов’язалися, що ми будемо йти на розділення різних гілок “Нафтогазу”, де ми будемо відділяти газотранспортну систему: видобуток окремо, а транспортування окремо. І на цей шматок діяльності щодо транзиту і щодо транспортування ми будемо запрошувати західних інвесторів для менеджменту, для участі в менеджменті, для участі в керуванні цією компанією. І зараз вже ця ведеться робота щодо того, щоб вести розмову з потенційними партнерами, які можуть зайти в Україну.
Це непростий процес. І, очевидно, нам потрібно працювати над тим, щоб він відбувався швидше. Ця робота ведеться. Позиція є, позиція зрозуміла і спрямована на енергоефективність, на використання альтернативних видів палива, на зменшення залежності від конкретного постачальника з РФ і на те, щоб залучити західний капітал для управління нашою газотранспортною системою.
Про перспективи входження на український ринок компанії IKEA та співпрацю з ЄС
– Наскільки точно ви знаєте, що IKEA і H&M в цьому році вийдуть на ринок України?
Я думаю, що абсолютно точно. Я знаю, що вони нарешті-таки вийдуть на наш український ринок. І для нас це надзвичайно важливо через те, що це не перша спроба IKEA вийти на український ринок, і вона була більше 6-7 років тому. І вона була невдала через позицію якраз української місцевої влади. Тому для нас є надзвичайно важливим те, щоб це зусилля і це намагання зараз було позитивним. Воно не так легко давалося – повернути довіру до інвестора для того, щоб він готовий був навіть просто розглянути цю можливість. Але думаю, що це вже вирішене питання. Принаймні так мене повністю запевнили у Швеції, де я буквально минулого тижня перебувала з візитом.
Ми говоримо саме про те, що вони тут мають відкривати безпосередньо виробництво. Йдеться про те, що вже є домовленість спільна. І, очевидно, без того, щоб просто домовитися в Швеції, не маючи підґрунтя про це говорити в Україні, то це би було просто безвідповідально. Тому чекаємо і сподіваємося, що нічого не завадить цим планам.
Товарообіг між Україною та ЄС на даний момент складає 41% нашого товарообігу з закордоном. Він став нашим найбільшим торговельним партнером. Три-чотири роки тому ми про це мріяти навіть не могли і не думали, що так буде розвиватися. І щокварталу ми бачимо позитивну тенденцію щодо зростання нашого експорту до країн ЄС. І, підкреслю, товарів також з доданою вартістю, і також зростання імпорту з країн Європейського Союзу.
Так, та частина, яка йде за квотами безмитно, вона, очевидно, не така достатня, як нам би того хотілося. Але ми бачимо за тими товарними позиціями, на яких маємо безмитні квоти, ми їх дуже швидко вибираємо, але наші виробники продовжують і понад квоту в 5-7 разів більше експортувати. І це точно так само вигідно, це так само конкурентно і це користується попитом в країнах ЄС.
Я переконана, що ми здібні і вміємо швидко навчатися. Нам головне – не боятися і бачити приклади того, що це можливо, і як це можливо, і конкретних людей, які це зробили. Знати, що це не якій фантастичні астронавти, які пройшли поверхнею Місяця, а це реальні люди, які сидять поряд з нами офісах, які ходять поряд з нами по місту. Вони це змогли – значить, і ми точно так само зможемо.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.