Найближчим часом ми оголосимо про три категорії поїздів і нові ціни – в. о. глави “Укрзалізниці”
Виконуючий обов’язки голови правління ПАТ “Укрзалізниця” Євген Кравцов розповів у програмі “Подія Вересня” на телеканалі “Прямий” про можливість нових тарифів за користування залізничним пасажирським сполученням, оновлення локомотивного і вагонного складу за участі General Electric та “приватизацію” вокзалів.
Про пасажирські перевезення та інвестиції в рухомий склад
– Скільки держава додає, щоб ви функціонували?
Нуль гривень.
– А чому ви тоді збираєтесь підвищувати ціни на квитки, якщо з фінансами все добре?
Треба, і дуже сильно. По-перше, “Укрзалізниця” – це один із найбільших платників податків в Україні. Ми знаходимося в п’ятірці. Минулого року заплатили 12 мільярдів гривень. Тобто “Укрзалізниця” не отримує гроші з бюджету, а навпаки надає гроші в бюджет. За рахунок чого ми отримуємо прибутки? За рахунок вантажних перевезень. І все. Пасажирські перевезення на сьогодні збиткові. Минулого року, якщо взяти окремо пасажирські перевезення, то залізниця на них втратила 10 мільярдів гривень. В багатьох країнах держава дотує пасажирські перевезення.
– Скільки треба грошей, щоб оновити рухомий склад?
Ми маємо фінансовий план, інвестиційний план на кожен рік. І я можу сказати, що ми маємо певну стратегію на наступні чотири роки. І нам необхідно витратити за цей час приблизно 10 мільярдів доларів в еквіваленті або 250 мільярдів гривень. Це приблизно виходить, якщо поділити на ці 4-5 років, по 2-2,5 мільярди в рік. Це величезні кошти. Можна сказати, що цього року ми плануємо інвестувати саме в основні засоби 26 мільярдів гривень. Це в 2,5 рази більше, ніж минулого року, в 4 рази, ніж позаминулого року. Але це необхідно, тому що необхідно оновлювати сам рухомий склад і вкладати кошти в нові вагони, нові локомотиви, капітальний ремонт колій, інше.
– А коли люди відчують?
Яка у нас є ціль, і як люди мають це відчути? По-перше, ми маємо чесно всім нашим пасажирам сказати, що у нас є різні потяги на сьогодні. Є ті, котрі ми змогли оновити, вкласти в них кошти. Це ми оцінюємо приблизно як третина на сьогодні, котрі відповідають критеріям комфортності. Є ті, котрі є середньої якості і з котрими є певні проблеми, але умовно, зважаючи на вартість проїзду, вони є прийнятними. Є третина, котрі дійсно є проблемними і їх необхідно дуже швидко оновлювати.
Але проблема знову ж таки з вартістю проїзду. Ми плануємо таке зробити впродовж цих трьох місяців, оголосити про категорії потягів, принаймні щоб пасажири розуміли, за що вони платять. По-друге, ми плануємо цю середню категорію взяти найпершою. Цього року ми плануємо оновити 200 вагонів. Загальна кількість нашого пасажирського парку – це 3 тисячі вагонів. Тобто це менше 10% – це приблизно 8%. Якщо оновлювати так принаймні впродовж п’яти років, ми зможемо оновити до половини рухомого складу.
Але треба розуміти, що для цього, зважаючи на збитковість сьогодні пасажирських перевезень, нам треба джерело. Ми не можемо покласти всю вартість проїзду в поточних цінах на пасажирів. Звичайно, необхідна підтримка держави або через бюджетне фінансування, або спеціальними програмами. Це те, що ми на сьогодні з урядом спільно плануємо отримати від парламенту. Це необхідна річ.
Про співпрацю з General Electric
– Тут що, дійсно General Electric буде виробляти потяги?
Так. По-перше, ми не перші, котрі йдуть таким шляхом. Чомусь і наші колеги-сусіди з Казахстану робили те ж саме. Але вони розпочали тільки програму з оновлення тепловозів ще десять років тому. І на сьогодні вже збудували таких саме тепловозів вже більше 300 штук. Це дуже багато. Тобто вони оновили майже весь світ парк.
З General Electric у нас були досить довгі перемовини, і не тільки з ними. Вони змогли надати нам найкращу пропозицію. І ми плануємо дійсно впродовж наступних 5-7 років спільно з ними виробити в Україні до 200 локомотивів.
– А де? Тому що колись був “Луганськтепловоз”. Тепер в Луганську нічого немає.
На сьогодні, на жаль, як підприємство його вже не існує. І це якраз одна з проблем, чому нам необхідно було настільки швидко знайти інше.
– А на базі чого?
У нас є декілька варіантів. На сьогодні General Electric веде перемовини вже фінальні з Крюківським заводом. Ми пропонували їм власне депо. І на наших локомотивних депо буде створено базу для сервісу локомотивів. Але не тільки Крюків, а й багато інших українських підприємств мають бути залучені до цього процесу виробництва. Тому що плануємо підняти рівень локалізації до 40%.
Чому це важливо? Не тільки через те, що наші підприємства будуть залучені до цього великого проекту, великого процесу. Але найголовніше для них – вони зможуть поставляти свою продукцію на глобальні ринки. І українські підприємства, коли пройдуть сертифікацію для постачання на цей контракт, вони зможуть постачати для GE по всій сітці їх виробництва. І не тільки для GE. Це буде поштовх для того, щоб українські підприємства змогли вийти на світовий ринок, пройти сертифікацію і перейти на інші моделі роботи.
Про оновлення дорожньої інфраструктури
Для того, щоб перейти на швидкість руху поїздів до 250-300 кілометрів на годину, треба побудувати зовсім іншу колію, за іншими стандартами. А по існуючій колії є можливість підняти швидкість руху і зменшити час подорожі. Ми з кінця минулого року ведемо перемовини з іспанською компанією Talgo. Вона має технології. Це виробник локомотивів
Використовуючи нашого стандарту інфраструктуру, вони можуть підняти швидкість десь приблизно на 20% середню по часу прямування і приблизно на стільки ж зменшити час руху. Якщо казати про п’ять годин, то зменшити їх близько до чотирьох. Ми зараз вивчаємо, наскільки зараз це реально, наскільки це може використовуватися в нашій поточній ситуації, в ситуації з нашою інфраструктурою. І це один з можливих шляхів.
– І коли це буде?
Минулого тижня наші колеги були з візитом до Talgo. І придивлялися модель, технології та інше. Ми будемо приймати певні рішення. Сподіваємося, що зможемо знайти якесь позитивне рішення впродовж наступних місяця-двох.
Про застосування механізму концесії для оновлення інфраструктури “Укрзалізниці”
На сьогодні у нас є більше 120 вокзалів по всій Україні і більше тисячі станцій. Вокзали нам приносять більше ніж півмільярда гривень збитків. Це нонсенс для європейської залізниці. Тому що в усіх нормальних європейських залізницях вокзали є одним з основних джерел прибутку. Завдяки тому, що це комерційні площі, їх можна здавати, комерціалізувати і таке інше. У нас здебільшого вокзали, на жаль, є монументальними спорудами, котрі нам коштів приносять недостатньо.
Що ми плануємо зробити? Це виокремити всі наші вокзали всередині “Укрзалізниці” в окрему структуру, котра буде залишатися в “УЗ”. І поставити завдання – зробити цей напрямок прибутковим. Для цього оголосили, що одним з можливих інструментів є концесія. Це може бути і управління, і оренда, й інші варіанти, котрі будуть приносити нам прибутки і насправді давати сервіс для пасажирів.
По-перше, ми плануємо думати не тільки про найбільші вокзали, а й про всі вокзальні комплекси, котрі є. По-друге, обов’язково ми будемо залучати тут провідних експертів міжнародних, міжнародні девелоперські компанії, компанії з управління активами, щоб це зробити найкращим чином. І при цьому з нашого боку є і вже сформовані, і ми плануємо їх оголосити, чіткі вимоги стосовно того, які сервіси, які стандарти мають бути на вокзалах.
Про підвищення вартості залізничних квитків
Якщо казати про ринкову економіку, то інфляція і подорожання є суттєвою умовою цієї економіки. Економіка зростає, і товари дорожчають. По-перше, ми не індексували і не підвищували вартість тарифу на пасажирські перевезення вже більше трьох років. Це дуже довгий термін. На сьогодні у нас є такі потяги, котрі від Києва на відстані 500-600 кілометрів, вартість їх проїзду менше ста гривень. Це не покриває жодних витрат, навіть операційних. Але питання ще й в іншому: що навіть на таких напрямках перевезення в автобусах набагато дорожче. І це ненормальна ситуація. Тому що залізниця завжди має по вартості бути між автобусними перевезеннями, які найдешевші, і авіаційними, які найдорожчі.
Якщо у нас вартість квитка апріорі не покриває наших розходів, і чим більше ми продаємо квитків, тим більші збитки. 2016 рік – збитки від пасажирських перевезень були 8,8 мільярдів гривень. Минулого року – 10. Ми зробили підвищення тарифів і квитків цього року не в один підхід, а два, для того щоб це було легше для пасажирів. І ми робимо перше підвищення перед літніми перевезеннями, а друге – вже восени. За цей рік ми отримаємо додатково від збільшення тарифу приблизно до півмільярда гривень. Зважаючи на великі розміри збитків, це не настільки більше. Наступного року це буде більше, тому що це буде вже обидва подорожчання з самого початку року. Але в будь-якому разі це не настільки багато, наскільки могло б бути, якщо дивитися на економічну суть цього процесу.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.