Політика

Неодностайна згуртованість: наскільки Європа готова до введення військ в Україну

Неодностайна згуртованість: наскільки Європа готова до введення військ в Україну

Фото: Reuters

Наразі немає одностайності серед лідерів Євросоюзу щодо скерування військового контингенту в Україну. Однак в Європі розуміють, що на поряду денному стоїть їхня безпека, тому це питання має бути розв’язано у перспективі, принаймні зі сторони Великої Британії, Франції або Німеччини.

Таку думку в етері “Прямого” висловив військовий аналітик Олексій Гетьман.

“Тут не треба одностайності. Достатньо і двох країн, щонайменше двох країн, таких як Велика Британія і Франція, які мають ядерну зброю. І тому ядерна зброя на сьогоднішній день виглядає як гарант того, що будь-яка країна не захоче нападати на країну, яка має ядерну зброю. Сюди б ще було непогано долучити Німеччину. Ми знаємо їхні потужності, виробничі потужності, ми знаємо їхню дуже чудову техніку, яку вони можуть виробляти”, – зазначив Гетьман.

За його словами, ключовим моментом може стати також і співпраця з європейськими збройовими компаніями, що у подальшому сприятиме посиленню обороноздатності України.

“Було б дуже непогано, щоб ті компанії, які з нами співпрацюють, теж були долучені. Якщо вони не хочуть долучатися військовими, то нехай хай долучаються співробітниками Rheinmetall та інших компаній. Вже укладені певні угоди з нашими відповідними зокрема приватними компаніями. Я думаю, що ми можемо виробляти зброю дуже непогано. За тією зброєю, яку виробляє Україна, вже є черга в світі. Вона дуже користується великою популярністю, бо вона випробувана у бойових діях. Тому, якщо не армія, то нехай це будуть співробітники”, – пояснює військовий аналітик.

На запитання про те, де можуть бути розміщені ці військові контингенти і яка їх кількість має бути, Гетьман зауважив, що вони не перебуватимуть на безпосередній лінії зіткнення з військами РФ, а стануть своєрідними гарантами об’єктів критичної інфраструктури.

“Для того, щоб вони приймали участь у бойових діях, треба велика кількість, там 10-20 тисяч, вони принципового питання не вирішать. Це декілька відсотків від того, що потрібно. Я впевнений, що вони не будуть знаходитись безпосередньо на лінії зіткнення. Це десь критичні об’єкти, енергетичні об’єкти. Вони там мають бути гарантом того, що нічого не прилетить, бо навряд чи захочуть атакувати об’єкти Російська Федерація, на яких знаходяться військовослужбовці країн, які є ядерними країнами”, – пояснює військовий аналітик.

“При всіх їхніх, пробачте за таке слово, понтах з боку Російської Федерації, вони доволі бояться потужних європейських країн, що б вони не розповідали, що вони там всіх можуть перемогти. Вони нас четвертий рік не можуть перемогти, і не хочуть зв’язуватись безпосередньо в лоб з такими країнами, як Німеччина, Франція чи Велика Британія”, – наголосив Олексій Гетьман.

Нагадаємо, у Парижі завершився саміт “Коаліції охочих”, у якому взяли участь представники 31 країни, а також президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен і генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Учасники зустрічі обговорили подальшу підтримку України, санкційну політику щодо Росії та перспективи безпекових гарантій.

Водночас Франція виступила з ініціативою розгорнути миротворчі сили в центральній частині України, ймовірно, вздовж річки Дніпро. Це питання активно обговорюється в рамках європейських військових структур.

Як повідомлялося, напередодні Президент України Володимир Зеленський прибув до Франції з офіційним візитом. Він провів зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном. Лідери двох країн обговорили поточний стан війни в Україні, гуманітарну ситуацію, а також подальші кроки у співпраці між Україною та Францією.

Згодом Володимир Зеленський повідомив про успішні результати зустрічі європейських лідерів у Парижі, на якій були визначені ключові напрямки співпраці щодо посилення обороноздатності України та тиску на Росію.

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitterTelegram та Instagram.