Нова ескалація? Чи дійсно Росія почала концентрувати свої війська біля українського кордону

30 жовтня американське видання The Washington Post з посиланням на власні джерела повідомило, що Європейські та американські аналітики стурбовані новою концентрацією російських військ біля українського кордону. Ворожій активності передувало застосування Збройними силами України ударного безпілотника “Bayraktar” проти російської артилерії на Донбасі. Крім того, військове напруження відбувається на тлі спроб Кремля спровокувати енергетичну кризу в Україні та Європі.

Чи дійсно Росія почала концентрацію своїх військ біля українських кордонів, або ж це чергова інформаційна атака Кремля – розбирався PRM.UA.

Що передувало новому загостренню на Донбасі

Концентрації російських військ біля України передували спроби Кремля позбавити нашу державу військової підтримки Заходу, а також поглибити енергетичну кризу в Україні. Так, 26 жовтня Збройні сили України застосували ударні дрони “Bayraktar” для ліквідації групи противника, яка з відстані у понад 15 кілометрів з артилерії обстрілювала селище Гранітне.

Волонтер Роман Донік повідомив, що звичайними засобами виявити ворожу батарею не змогли через значну відстань. Крім того, російські найманці та окупанти почали масовані обстріли наших позицій з артилерії.

“У відповідь, для збереження життя вояків, та цивільного населення, піднято БПЛА “Байрактар”, була виявлена батарея, та ракетою знищена одна гармата”, –  зазначив Донік і додав, що після пострілу з українського безпілотника терористи втікли, що дозволило ЗСУ підняти у повітря більшу кількість дронів.

Згодом міжнародні партнери висловили занепокоєність через застосування ЗСУ ударного безпілотника. У відповідь на це українське МЗС заявило, що використання БПЛА для знищення ворожої артилерії не суперечить мінським домовленостям.

“Перше, Україна нічого не порушувала. Друге, ми дотрималися необхідних процедур комунікації через Спільний центр координації та контролю з ОБСЄ для того, щоб застосувати право на самозахист”, – підкреслив Кулеба.

За його словами, що партнери України мали б бути занепокоєні насамперед тим, що знищена дроном гаубиця, яка заборонена Мінськими домовленостями, була розташована набагато ближче, ніж це дозволено.

“Так от чомусь, коли гаубицю підсовують до лінії розмежування, обстрілюють наші позиції та вбивають наших солдатів, то цей факт залишається без належної оцінки. Ми спілкуємося з німецькими колегами, не маємо сумнівів, що вони залишаються принциповими прихильниками мирного врегулювання, але будь-які оцінки повинні надаватися з урахуванням повного контексту ситуації. Лише тоді, вони є об’єктивними і дозволяють цільовий аудиторії правильно сприйняти ситуацію”, – додав міністр.

Того ж дня Кремль закликав Європу та США відмовитись від військової підтримки України. Про це заявила речниця Міністерства закордонних справ Російської Федерації Марія Захарова. повідомляють російські ЗМІ.

“Складається враження, що Київ свідомо заводить переговори в контактній групі в глухий кут, щоб розв’язати собі руки для повернення Донбасу військовим шляхом”, – наголосила представниця МЗС країни-агресора.

За її словами Україна впевнена у можливості силового вирішення конфлікту завдяки безперервній підтримці західними країнами, які постачають Києву зброю та боєприпаси. Вона також вкотре розкритикувала розгортання військово-тренувальних місій ЄС на території України.

“Ми закликаємо західні столиці, які накачують Україну зброєю — це насамперед Вашингтон, а також Берлін із Парижем, — припинити заохочувати мілітаризацію країни та використати свій вплив, щоб повернути Київ на шлях досягнення міцного миру на Донбасі політико-дипломатичними засобами”, – сказала Захарова.

Водночас речниця МЗС РФ вкотре змовчала про агресивну політику Кремля та стала наголошувати га провокаціях і обстрілах з боку російських найманців на Донбасі.

Крім того, 29 жовтня стало відомо, що Росія з 1 листопада зупинить постачання в Україну вугілля, яке використовується для потреб енергетики. Країна ухвалила таке рішення нібито через зростання попиту на нього всередині.

“Ухвалене рішення повʼязане зі зростанням попиту на енергетичні марки вугілля. В осінньо-зимовому періоді необхідно приділяти особливу увагу забезпеченню власних потреб у країні”, – заявили в Мінекономрозвитку Росії.

Водночас у міністерстві зазначили, що постачання інших марок вугілля із Росії триває і становитиме у листопаді “більше половини всього вугілля, що постачається в Україну”. Цю інформацію підтвердив голова парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус. Він зауважив, що такі дії РФ схожі на ту “енергетичну війну”, що відбувалася восени 2014 року.

“З 1 листопада Російська Федерація зупиняє поставки енергетичного вугілля в Україну. Мова іде про вугілля марки А (антрацит) та П (пісне). Таке вугілля завозила компанія ДТЕК (Луганська ТЕС, Криворізька ТЕС), Донбасенерго (Славянська ТЕС) та Технова (Дарницька ТЕЦ, Сумська ТЕЦ, Чернігівська ТЕЦ)”, – написав Герус.

Він також зазначив, що заборона не розповсюджується на коксівне вугілля, а стосується лише вугілля, яке використовується для потреб енергетики.

Наступного дня з’явилась інформація, що Україна купуватиме вугілля у Польщі, Казахстані та Південно-Африканській Республіці. Про це заявив перший заступник міністра енергетики Юрій Власенко, повідомляє пресслужба Міненерго.

“Робота нашої теплової генерації забезпечується переважно українським вугіллям. У жовтні на теплоелектростанції надійшло понад 1,1 млн тонн вугілля власного видобутку. Це становить 85% від загального постачання”, – сказав Власенко.

Він повідомив, що наступного місяця планується збільшити постачання вітчизняного вугілля до 1,4 млн тонн. Також збільшиться частка імпорту завдяки диверсифікації джерел постачання вугілля.

“Українські компанії вже мають контракти на постачання вугілля у листопаді з Польщі, Казахстану та Південно-Африканської республіки. Державна компанія “Центренерго” планує імпортувати з цих країн близько 200 тисяч тонн вугілля. Також тривають перемовини з постачальниками зі Сполучених Штатів Америки”, – зазначив перший заступник міністра.

На думку публіциста і телеведучого Віталія Портникова, відмова РФ постачати Україні вугілля має наметі дестабілізацію та примус до поступок Кремлю зі сторони Банкової.

Після політичних заяв Росії про необхідність припинити військову підтримку України Заходом, а також спроби прискорити перспективу енергетичної кризи всередині нашої країни, стало відомо про концентрацію військ РФ біля українських кордонів.

Експертна думка: навіщо Кремль концентрує війська біля України

30 жовтня у  виданні The Washington Post вийшов матеріал про пересування російських військ в бік України. Співрозмовники видання стверджують, що бачать “незвичайні переміщення техніки та військових на західному фланзі Росії”. Це посилило побоювання, що виникли у квітні, коли країни Заходу закликали російську сторону відвести війська від українського кордону.

У редакції зазначили, що у  соціальних мережах з’явилися відеозаписи, на яких зафіксовані російські військові ешелони та автоколони, що перевозять техніку на південь та захід Росії.  Газета повідомляє, що у США та ЄС почали фіксувати переміщення військ після завершення російсько-білоруських навчань “Захід-2021”, які відбувалися з 10 до 15 вересня на 14 полігонах в обох країнах.

“Річ у тім, що це не навчання. Схоже, це не тренувальні маневри. Щось відбувається” – сказав Майкл Кофман, директор програми вивчення Росії некомерційної аналітичної групи CNA з Вірджинії.

Наголошується, що сили 41-ї загальновійськової армії Росії, які базуються в Новосибірську, приєдналися до угруповання біля українських кордонів замість того, щоб повернутися в місце своєї дислокації. Аналогічна ситуація з 1-ю гвардійською танковою армією – з-під Москви її перекинули в бік України.

Кофман також вважає, що цього разу ситуація, можливо, заслуговує на особливу увагу, оскільки риторика Кремля щодо України останнім часом стала жорсткішою.

“Я думаю, потрібно зробити крок назад і поглянути на цей рік цілісно, ​​і якщо ви це зробите, ви дізнаєтеся, що російський тон і меседж Україною кардинально змінилися”, – сказав він.

Експерт відмічає, що у заявах, зроблених протягом року, Путін та інші російські високопосадовці говорили, що розширення діяльності НАТО в Україні є “червоною лінією” для Москви, тоді як раніше вони називали членство України в НАТО “кроком, з яким вони не могли миритися”.

Кофман сказав, що цього року Росія несподівано вклала великі гроші у створення готового резерву для своїх збройних сил, а також наказала своїм військам відпрацьовувати маневри проти дронів, що привернуло увагу військових аналітиків.

У статті також згадується, що у своєму виступі в дискусійному клубі “Валдай” Путін сказав, що формального членства України в НАТО може ніколи не відбутися, “але військова експансія на території вже йде, і це справді є загрозою для РФ”.

Крім того, Дмитро Медведєв, заступник голови Радбезу Росії, у статті в газеті “Коммерсант” назвав Україну “васальною державою”, яка перебуває “під прямим іноземним контролем”.

Підняв градус напруги й самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, який звинуватив Сполучені Штати у нібито будівництві військових баз НАТО в Україні з використанням навчальних центрів як прикриття.

Водночас посольство США у Києві попередило у п’ятницю, що Росія неодноразово використовувала гаубичну артилерію та безпілотники проти українських сил “у прямому порушенні” липневої угоди про припинення вогню 2020 року.

“Офіційна російська риторика про те, що Україна посилює ситуацію, не тільки вводить в оману, а й сприяє ескалації напруженості”, – йдеться у заяві американських дипломатів.

На думку заступника міністра тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (2016-2019) Георгія Туки, варто очікувати ескалації як відповідь на використання ЗСУ безпілотників.

“Ті відео,  які фіксують пересування важкої техніки зі сходу Росії на захід, до українського кордону – цим відео три дні. Саме три дні тому самі ж росіяни почали викладати в мережі ці ролики. Також учора ГРУ повідомило, що на Донбас прибула техніка, яку відремонтували на території РФ, а також нова техніка для радіоелектронної боротьби.

Я припускаю, що ескалація відбудеться. І найбільш логічний напрямок – це Донбас. Не виключаю, що найближчим часом можуть бути доставлені російські засоби протиповітряної оборони, які будуть використані для знищення “байрактарів”, які ведуть спостереження за окупованою територією”, – сказав Тука в ефірі “Прямого”.

З ним погоджується політолог і телеведучий Тарас Березовець, який вважає, що РФ також здійснює інформаційний тиск завдяки відео з переміщення окупаційних військ в бік України.

“Відео з російськими ешелонами, які рухаються до українського кордону стали масово з’являтись у російських пабліках в соцмережах. Це не характерно для РФ, оскільки соцмережі в Росії знаходяться під жорстким контролем силових структур і спецслужб. Поява там будь-якої інформації про російських військових жорстоко карається реальними тюремними строками. Тільки у 2019 році за репости й публікації в соцмережах було засуджено понад 700 росіян”, – нагадує політичний експерт.

Своєю чергою публіцист Віталій Портников звертає увагу на те, що минуле загострення на Донбасі завершилось для Путіна зустріччю з президентом США.

“Можна сказати, що підготовка Росії до нових агресивних дій проти України є доконаним фактом з точки зору міжнародної громадськості. Але я не бачу в цьому якоїсь сенсації. Остання концентрація російських військ біля наших кордонів мала переконати Путіна в тому, що це дієвий засіб не лише для тиску на Україну, але й для тиску на Захід.

Минулого разу президент США Джо Байден зателефонував своєму російському колезі, після чого відбувся перший саміт лідерів двох країн у Женеві… У Москві запам’ятали урок. Якщо відбувається концентрація військ, то можна очікувати на пожвавлення контактів з Вашингтоном і посилення тиску на Київ”, – говорить Портников.

На його думку, для російського керівництва це є важливим зараз, коли йдеться про перспективу енергетичної кризи в Україні й коли одним з варіантів вирішення цієї кризи буде покращення відносин з РФ.

Він також упевнений, що концентрація військ РФ на кордоні з Україною – це такий самий інструмент тиску Кремля на Україну, як і створення енергетичних проблем, намагання позбавити Україну її транзитного статусу тощо.

“Економічні та військові важелі водночас – це і є стратегія російського наступу на Україну. Мета цієї стратегії також є очевидною – ліквідація української державності та приєднання територій нашої країни до складу РФ. Це спільна мета Путіна для обох західних сусідів Росії – України та Білорусі”, – переконаний Портников.

Політичний експерт Тарас Чорновіл вважає, що українська влада мала б показати готовність і надалі давати відсіч агресивним діям ворога, однак цього, ймовірно, не відбудеться.

“Зеленський дав добро на те, щоб ЗСУ могли відповідати на ворожі обстріли й застосовувати безпілотники. Начебто все добре, але якби Путін був упевнений, що після “байрактару” будуть й інші дії, то він був би набагато обережніший. Але ж ми знаємо наше керівництво. Ще страшніше те, що його знає й Путін”, – каже експерт у коментарі “Anneksiya Net”.

Водночас Тарас Березовець вважає, що наразі не варто очікувати повномасштабного наступу росіян, однак загострення на фронті є практично неминучим.

“Шанси на повномасштабне російське вторгнення залишаються мінімальними. Йдеться радше про кампанію з тиску на Україну, однак це не скасовує ймовірність загострення на фронті. Може збільшитись кількість снайперських та артилерійських обстрілів, а також обстрілів зі стрілецької зброї. Загострення між ЗСУ та російськими окупантами є практично неминучим. Однак про повномасштабний наступ наразі не йдеться. Сьогодні Путін не готовий до такого сценарію”, – говорить політолог.

Своєю чергою Тарас Чорновіл припускає ймовірність загострення, до якого українська влада може бути не готовою.

“Путіну треба підіймати ставки для тиску на Захід. Вони можуть спробувати примусити США до переговорів через напад на Україну. Таке лише в РФ могли придумати, але це реально. Також вони хочуть примусити ЄС до прискореної сертифікації “Північного потоку-2” та відмови від так званого “третього енергопакета”.

На мій погляд, українська влада не готова проявити жорстку позицію та готовність воювати. Це лякає, адже Путін може підіймати ставки й обстрілювати наші території. І на це треба буде відповідати. Але виставляння замість себе прессекретаря, голову свого Офісу чи якогось Подоляка – це не відповідь, а доказ того, що українська влада налякана”, – каже експерт.

Як відомо, Росія з 1 листопада зупинить постачання в Україну вугілля, яке використовується для потреб енергетики. Країна ухвалила таке рішення нібито через зростання попиту на нього всередині.

Нагадаємо, на Донбасі для знищення артилерії російських найманців Збройні сили України залучили безпілотні літальні апарати “Bayraktar”.

Раніше до України прибула третя партія додаткової військової допомоги США на 60 млн доларів. Вона містить в собі боєприпаси, протитанкову і високоточну зброю, а також медичне обладнання.

До того ж у Міноборони заявили, що до кінця 2021 року в Україні планують створити військову місію Європейського Союзу, до якої залучать 30 постійних радників ЄС.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.