Новий рік та Різдво в країнах Азії: які особливості святкування у Китаї та Японії

Новий рік та Різдво — одні із найважливіших свят не тільки в Україні, а всьому світі. Тому не дивно, що в кожній окремій країні існують свої традиції святкування цих свят. Особливо виділяються країни Азії з їхнім далекосхідним колоритом. Говорячи про Азію на думку одразу приходять дві країни — Китай та Японія, саме про них і поговоримо.

Святкування Різдва в Японії.

Японці в більшості, не являючись християнами, також святкують Різдво. Вони називають це свято «Курісумасу», японський варіант слова «Christmas». У Японії це свято не офіційне та немає ніякого релігійного значення, тому святкування відбувається лише ввечері 24 грудня. Традиція святкувати в країні, де сходить сонце, виникла під впливом західної культури. Історія свята в сучасному вигляді починається в 1868 році, коли один із найбільших магазинів «Марудзен» влаштував розпродаж американських святкових прикрас, а вже в 1886 році в порту міста Йокогама для іноземних моряків встановили першу ялинку.

Різдво для японців майже те саме, що свято закоханих. Молоді люди влаштовують вечірки, а закохані пари проводять час разом. Гарною прикметою вважається в цей день зробити пропозицію коханій чи почати зустрічатися.

Традиційно японці використовують не справжні ялинки, а штучні різних кольорів: червоні, білі та сріблясті. Міста починають прикрашати ще в листопаді, хоча і традиція головної ялинки міста відсутня, їх там дуже багато.
Іншими атрибутами свята, у зв’язку з його романтичною забарвленням, є різноманітні зображення сердечок і фігурки купідонів і янголят. Для створення зимової атмосфери, у разі відсутності справжнього снігу, його замінник продається в магазинах.

Японський новий рік

Не відходячи далеко від Японії розповімо про святкування Нового року в цій країні. До вестернізації свято відзначали за китайським сонячно-місячним календарем у лютому-березні, однак після впровадження григоріанського календаря почали святкувати 1 січня. З 28 по 4 січня країна занурюються у святкові канікули. Новий рік для японців один із найважливіших свят, тому й підготовка до нього йде ретельно. Під Новий рік японці старанно прибирають та прикрашають свою оселю. Напевно, найяскравішою частиною оздоблення є кадомацу — прикрасу з бамбуку, гілочок сосни, інколи сливи або інших дерев. Її прикрашають гілками папороті, мандаринами, а іноді й пучком водоростей. Сімейна вечеря проходить без розмов та пісень, кожна страва має певний символ.

Про настання нового року сповіщають 108 ударів дзвонів, які звільняють людину від її вад та відганяють злих духів. Після останнього удару японці лягають спати, щоби прокинутися, коли сходить сонце та зустріти Новий рік із його першими променями.

Не забули і японці про «Діда Мороза». У Японії він звичайно теж є. Його ім’я Сегацу-сан (пан Новий рік). Він одягнений у блакитне кімоно. Протягом передноворічного тижня він ходить по домівках і офісах та вітає японців із наступаючим святом, хоча подарунків він не дарує. Тому в останні роки все більше маленьких японців віддають перевагу Одзи-сану (Санта-Клаусу), який з’явився в Японії нещодавно й теж під впливом західної культури, однак із подарунками.

Китайський Новий рік.

Новий рік китайці найчастіше називають Свято весни, яке відзначається більше тисячі років, і присвячене вшануванню предків. Точної дати святкування немає, адже кожного року вона зазвичай різна і знаходиться в проміжку між 12 січня та 19 лютого, а святкування триває декілька днів.

Напередодні свята китайці приділяють особливу увагу чистоті оселі, проводиться генеральне прибирання. Двері та вікна фарбують у червоний колір, який відганяє злих духів. Будинки прикрашають різноманітними прикрасами: паперовими гірляндами, візерунками, ліхтариками та написами.

Обов’язковий ритуал — новорічна вечеря, за якою збираються всі члени родини. Традиційна страва на столі — пельмені, які символізують найкращі побажання.
Під час святкування не дозволяється мити голову, бо можна змити вдачу. Також китайці намагаються уникати в ці дні гострих предметів та числа 4, бо воно є символом трауру та приносить невдачу.

У наступні дні заведено відвідувати родичів, друзів, колег та відвідування храмів. Завершується святкування масштабним фестивалем повітряних ліхтариків.

Спеціально для “Прямого” підготував Шелудько Олексій (студент ІІ курсу КНУКіМ)