Образи і шантаж: навіщо Медведєв написав статтю про “погану українську владу”

11 жовтня у російських медіа з’явилась стаття заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва. У тексті він заявляє про “безглуздість контактів з чинним українським керівництвом”. Стаття рясно всіяна образами на адресу України та особисто Володимира Зеленського. Його порівнюють з “представниками єврейської інтелігенції, які з ідейних причин просились на службу в СС”. Втім, у статті також є низка чітких сигналів, які країна-агресор надіслала українському керівництву.

З якою метою Кремль санкціонував вихід статті Медведєва та які меседжі у ній закладені – з’ясовував PRM.UA.

Образи й звинувачення: про що йдеться у статті Медведєва

Текст починається із заяви, ніби Україна досі знаходиться у пошуку своєї ідентичності та “особливого шляху” й при цьому “вигадує” собі нову історію. Після цього короткого пасажу з’являються прямі звинувачення українських політиків і особливо президента Зеленського.

Медведєв називає його “… людиною, яка має певні етнічні корені, все життя говорила російською мовою. Більш того, працювала в Росії та отримувала значні кошти з російських джерел”. Представник країни-окупанта, наголошує, що Зеленський “відмовився від своєї ідентичності та почав служити найбільш оскаженілим націоналістичним силам України”.

Медведєв вдається до порівняння Зеленського з колаборантами минулого століття: “коли представники єврейської інтелігенції у нацистській Німеччині з ідейних причин попросилися б на службу в СС”.

Після прямих образ на адресу Зеленського слідує хамське звинувачення у прийнятті “ублюдочного” закону про корінні народи України. Медведєв чомусь переконаний, що український президент хоче стати “найбільшим націоналістом” і “молитись про блаженну пам’ять Бандери й Шухевича”.

Після закидів на адресу Зеленського Медведєв продовжує давню російську тему про зовнішнє управління, під яким нібито знаходиться Україна.

“Українські керівники нинішньої генерації – люди абсолютно несамостійні… Держава знаходиться під прямим іноземним управлінням” – заявляє російський політик, маючи на увазі США та Євросоюз, які нібито керують Україною.

Далі Медведєв наголошує, що США нічого не потрібно від України, крім протистояння з Росією і створення того, що Путін у своїй статті назвав “анти-Росією”.

Потім член Радбезу країни-агресора знову переходить до “обурення” українським керівництвом. Медведєв заявляє, що “на чолі України стоять слабкі люди, які прагнуть тільки до того, щоб набити свої кишені”. З натяком на скандальне розслідування Pandora Papers політик додає, що вкрадені гроші бажано, на всякий випадок, зберегти гроші на закордонному офшорі.

Наступним звинуваченням одіозного російського політика є те, що на чолі України стоять “неосвічені та необов’язкові люди, які постійно змінюють позицію на догоду своїм заокеанським господарям”. Медведєв згадує “Мінські угоди” й зустрічі в Нормандському форматі. Ймовірно, маються на увазі якісь домовленості між Зеленським та Путіним, які, на думку російського політика, не були виконані. Втім, нічого конкретного у статті не наводиться.

У кінці тексту Медведєв пропонує вихід зі “скрутного дипломатичного становища” – чекати, доки в Україні не зміниться керівництво. Політик наголошує, що РФ буде говорити лише з тією владою в Україні, яка “не націлена на тотальну конфронтацію з Росією на межі війни, не на організацію дебільних “Кримських платформ”. А поки що, пише Медведєв, діалог Україною неможливий.

Таким чином, більшість тексту присвячена звинуваченням української влади в націоналізмі, “непостійності” та нібито порушенні якихось (невідомо яких) домовленостей. Також у статті звучали вже старі теми про “втрату суб’єктності” та “зовнішнє управління”. У контексті заяв президента Зеленського про необхідність зустрічі з Путіним віч-на-віч, статтю Медведєва можна тлумачити як однозначне “ні” Кремля щодо перспектив такої зустрічі. Про це також натякнув речник президента РФ Дмитро Пєсков, коли його запитали про статтю Медведєва.

Так, речник Путіна вважає, що в статті Медведєва “багато що називається своїми іменами”, і є складнощі відновлення діалогу, оскільки попередні домовленості нібито не виконуються українською стороною.

“Дійсно, ми неодноразово говорили про неможливість прямих контактів двох президентів до тих пір, поки незрозуміло, що має бути на порядку денному. Тому в цьому плані все, що написане Дмитром Анатолійовичем, йде в унісон з тим, що в різних формулюваннях вже озвучувалося на різних рівнях”, – додав він.

Як відреагували в Україні на провокаційні заяви Кремля

В Офісі президента назвали статтю Медведєва “вкрай дивним, недоречним та неактуальним текстом”. Радник голови ОП Михайло Подоляк заявив, що Медведєв, який атакує українську владу, давно випав з актуального політичного порядку денного.

“Якщо стаття Медведєва “в такій образливій тональності”, була його особистою ініціативою, то так він міг хіба що “показати старшим товаришам, що він ще чогось вартий”, – сказав радник голови ОП “Українській правді”.

Водночас у Зеленського схиляються до думки, що Медведєв не діяв самостійно та опублікував статтю за чиєюсь вказівкою.

“Оскільки особливої репутаційної цінності Медведєв вже не має, рішення вкласти в його уста відкриті образи та настільки брутальну брехню може свідчити про той факт, що Медведєвим як слабкою фігурою, про яку ніхто не буде шкодувати, просто скористалися, щоб заявити різку шантажистську позицію”, – зазначив Подоляк.

В Офісі глави держави також нагадали, що стаття вийшла в день візиту до Москви представниці Держдепу США Вікторії Нуланд.

“Це показує досить нервовий стан російської влади, яка просто не знає, як вивести з глухого кута відносини між Росією та цивілізованим світом, – вважає Подоляк. – Якщо і розглядати це як сигнал, то звернути увагу на нього варто було б, перш за все, самим росіянам. Якщо від імені держави допускається така стилістика, то справи кепські”.

В ОП наголосили, зважають лише на заяви чинного президента РФ Путіна, а від його імені, на думку команди Зеленського, “офіційно звучали інші формулювання, і необхідність переговорів між Україною та Росією підтверджувалася”.

Більше коментарів прозвучало від українських експертів та політиків. Так, політична експертка Олеся Яхно назвала статтю Медведєва людиноненависницькою та антиукраїнською.

“Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв вийшов зі стану “політичного сну” (періодично з ним таке трапляється), і вирішив написати на рідкість антиукраїнську статтю. Я б навіть сказала – людиноненависницьку. Ми в Україні вже звикли до пропагандистських штампів з боку РФ – про історію, “русофобію”, “братський народ” і одночасно “неонацистів”. Але щоб від офіційної особи звучали прямі образи – це якийсь новий “рівень”. В одному з пунктів доходить навіть до згадки й перенесення на сучасні реалії теми погромів, що взагалі за межею”, – зазначає експертка.

Вона також виділяє два блоки звинувачень Медведєва проти України та її керівництва.

“Якщо узагальнити, то можна виділити два блоки – власне принизлива стилістика на адресу самої України (в загальному, спроба дегуманізації) і стандартна мантра про те, який поганий Захід, мета якого використовувати Україну як анти-Росію”, – пояснює Яхно.

Вона додає, що попри заяви представника країни-агресора, саме Росія, починаючи з 2014 року, “перейшла від наздоганяючої стратегії у відносинах із Заходом до стратегії злому”.

“Перегляд кордонів з Україною від 1991 року, втручання у вибори в низці країн, ліквідація людей на території інших держав, кібератаки тощо. Це і є дії в напрямку злому системи, що склалася після Другої Світової війни”, – пише експертка.

На її думку, цією статтею РФ хоче перекласти відповідальність за власні помилки 2014 року на українську владу.

Вона також висловила думку щодо мети написання статті, а також відверто образливого тону, який вибрав заступник голови Радбезу РФ.

“Навіщо це все написав Медведєв? Давно помічено, що українська тема – це такий спосіб привернути увагу до себе (як на рівні внутрішньоелітної конкуренції, так і на рівні суспільства). Також це може бути пов’язано зі зверненням до певних західних політиків. Але тон і стилістика, яку використовує Медведєв, дискредитує саму російську владу”, – резюмує Яхно.

Журналіст Юрій Бутусов вважає, що Медведєв не випадково вибрав образливий та фейлетонний стиль для своєї статті.

“Це не випадково. Всі два з половиною роки Росія бореться за вплив на Зеленського, намагається емоційно впливати на його свідомість і його страхи. Зеленський намагається знайти з Росією компроміси, намагається бути зручним партнером для Кремля.  Тому начальником комітету з розвідки і куратором всіх спецоперацій проти Росії Зеленський призначив відкритого проросійського політика Руслана Демченка. Тому з Кремлем безпосередньо говорить Андрій Єрмак. Тому міністром оборони залишається Андрій Таран. Ці безпечні для Кремля люди – гарантія для Росії, що ніяких різких рухів і ескалації бойових дій з боку України не буде”, – зазначає журналіст.

На думку Бутусова, головною метою Путіна є припинення вогню на Донбасі, адже припинення бойових дій – це і є фактична капітуляція, припинення опору.

Він упевнений, що тільки антиросійський курс і прозахідний курс отримає в Україні підтримку суспільства.

“І на Банковій і в Кремлі не повинно бути на цей рахунок ніяких сумнівів. Так, будь-які спроби припинити стріляти в Україні приведуть до Майдану. У Путіна і Медведєва і всієї їх агентури немає шансів. Так, Україна зміцніє, і у нас знайдуться герої, які навіть в нинішніх важких умовах борються на фронті.

Прийде час – ми викинемо окупантів і з Донбасу і з Криму. А найкращою відповіддю на істеричні листи з Кремля стануть демонстрації патріотів 14 жовтня у день Захисників і захисниць України”, – наголошує журналіст.

Народний депутат від “Європейської Солідарності” Олексій Гончаренко звертає увагу на логічні суперечності у статті Медведєва.

У своїй колонці на “Українській правді” Гончаренко також розбирає основні тези статті Медведєва.

“Вони далі продовжують вірити у вигадані ними ж тези про “один народ”, відсутність в українців самоідентифікації.  Кремлівська методичка не оновилась ні на йоту, хоча восьмий рік спротиву у розв’язаній Кремлем війні, здавалося, мав би їх чомусь навчити. Принаймні, підштовхнути до певних роздумів про те, що ворожі відносини між Україною і Росією – наслідок саме імперських амбіцій Москви і злочинного ставлення до українців протягом тривалого часу”, – зазначає депутат.

Він також зауважує, що попри офшорний скандал навколо Зеленського і його оточення російські політики теж фігурують у численних антикорупційних розслідуваннях.

Він також відреагував на тезу Медведєва про українських “неонацистів”, яка залишається однією з ключових у російській пропаганді.

“Дуже смішно, якби не було так сумно, слухати про українських “нациків” від поплічника путінського режиму. який своїми грошима утримує відвертих нацистів на Донбасі. Режиму, який продовжує вбивати українців, окуповує території України, Грузії, Молдови, проводить агресивні дії по всьому світу, підтримує диктаторів і тиранів”, – підкреслює депутат.

На думку Гончаренка, стаття Медведєва вчергове нагадала про те, що Росія просто так нізащо не відчепиться від України.

“Єдиний прийнятний для Кремля варіант ― щоб нас не існувало, як народу і держави. Тому потрібно продовжувати тверезо дивитися на речі і бути готовими до довгої, затяжної боротьби за свою незалежність”, – резюмує політик.

Публіцист і телеведучий Віталій Портников зауважує, що стаття Медведєва є безпрецедентною з точки зору тональності й ставлення українського політичного керівництва.

“Таких відвертих особистих образ на адресу президента Зеленського не дозволяв собі жодний російський чиновник чи пропагандист. У Кремлі чітко дали зрозуміти, що чекають такого “співрозмовника” у Києві, з яким можна було б домовлятися на російських умовах”, – каже публіцист.

На думку Портникова, вихід статті пов’язаний, зокрема, із внутрішньополітичними мотивами Медведєва. Як відомо, він намагається повернутися до того впливу, який він мав у часи свого прем’єрства. Однак той факт, що Медведєв повертається на українській темі свідчить про те, що він говорить те, що подобається Путіну. Те, що президент РФ хотів би сказати своєму українському колезі, але поки утримується.

Він також висловлює подив від того, що Зеленський весь час говорить про можливість зустрічі з Путіним.

“Зеленський не може зрозуміти, що у Росії вже чекають на наступного президента України. У Кремлі будуть робити все можливе, щоб повалити владу Зеленського й дестабілізувати ситуацію в Україні. Зеленський мав би йти на порозуміння з патріотичними, державницькими силами. Мав би усвідомити, що Україна має перетворитись на демократичну країну, яка йде шляхом реформ. Але Зеленський робить все навпаки. З одного боку, для Кремля він є ворогом, а з іншого боку він формує в Україні режим особистої влади за білоруським чи російським зразком”, – наголошує публіцист.

Портников акцентує на нерозумінні Зеленським важливості формування коаліції з патріотичними силами за західними партнерами.

“Зеленський зриває всі домовленості зі США та Євросоюзом. Згадаймо хоча б історію з обранням керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. І це після того, як вимога про це обрання була зафіксована в американсько-українських домовленостях під час візиту Зеленського до США”, – каже публіцист.

Він додає, що Зеленський також не реагує на проблеми зі своєю репутацією, коли у Pandora Papers його прізвище з’явилось серед найбільших корупціонерів світу включно з Володимиром Путіним.

“Нерозуміння того, що неможливо побудувати авторитарний режим в умовах, коли тебе ненавидить Росія і нерозуміння Заходом блокування реформ є загрозою не стільки для самого Зеленського, скільки для України загалом”, – підсумовує Портников.

Висновки

Стаття Медведєва стала доповненням путінського тексту й у більш грубому тоні повторює його тези про “один народ”, “зовнішнє управління” та “націоналістів-бандерівців”. Очевидно, що без вказівки Кремля цей текст не був би опублікований, що згодом фактично підтвердив Дмитро Пєсков. Він прямо сказав, що Путін підтримує основні тези статті й говорив про них у тій чи іншій формі.

Попри заяви Офісу Зеленського про те, що вони беруть до уваги лише офіційні заяви Кремля, прозвучала теза про те, що Путін все ж говорив про ймовірність зустрічі з українським колегою. Мовляв, у статті Медведєв стверджує про неможливість діалогу з чинним українським керівництвом, однак Путін раніше стверджував протилежне. Ймовірно, на Банковій все ж сподіваються на зустріч з президентом РФ попри невиконані обіцянки, про які йдеться у статті Медведєва.

Усі тези медведєвського тексту свідчать про те, що Росія не відмовилась від протистояння з Україною. Кремль буде далі дестабілізувати ситуацію в нашій державі, доки до влади не прийде “правильно налаштоване” керівництво. Відтак, Україна має посилювати “націоналістичні”, тобто державницькі позиції, аби не допустити проросійського реваншу, на який чекають у Кремлі.

Попри ворожі заяви Кремля в Офісі президента не хочуть формувати коаліцію з патріотичними силами. Натомість за словами Віталія Портникова, на Банковій формують режим особистої влади Зеленського за білоруським чи російським зразком.

Росія чітко дала зрозуміти, що розглядає Зеленського як “зрадника”, який не виконав взяті на себе домовленості. Образи й та принизливий тон Дмитра Медведєва на адресу українського президента можна розглядати як неофіційну заяву президента РФ Володимира Путіна. Через свою людину господар Кремля заявив про готовність почекати, доки в Україні не зміниться влада. Наразі ж російсько-українська війна триватиме.

Нагадаємо, раніше Медведєв заявив, що вважає безглуздими контакти з керівництвом України. До того ж українців в РФ назвали неосвіченими і необов’язковими людьми.

Як відомо, президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий до зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним тет-а-тет, яка, на його думку, може дати “неочікуваний результат”.

Раніше у Кремлі заявили, що Зеленський і Путін зустрінуться, коли зрозуміють про що розмовляти.

Однак російська сторона заявила, що підняття питання окупованого Росією Криму на ймовірній зустрічі Зеленського з Путнім, виключає саму можливість проведення цієї зустрічі.

Окрім цього, Путін відмовляється обговорювати з президентом України Володимиром Зеленським Донбас. У Кремлі заявили, що Росія нібито не є стороною конфлікту.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.