Пастка для України: чому рашизм не варто порівнювати з німецьким нацизмом
Джерело: Facebook-сторінка автора
Одна з найпідступніших пасток приписування Росії “нацизму” полягає в тому, що аналогію між Росією та гітлерівською Німеччиною дуже легко обернути проти інтересів України й на користь… “хорошим русским”.
Логіка дуже проста: “Якщо Росія зараз хворіє на нацизм, як колись Німеччина, отже, невдовзі Росія перехворіє на нацизм, як колись перехворіла Німеччина. А потім Росію можна буде успішно демократизувати, як повоєнну Німеччину”.
Я такий аргумент неодноразово чув від різних західних співрозмовників (якщо не помиляюся, один раз навіть від Тімоті Снайдера).
Тут на сцену тріумфально виходять “хорошие русские”, вони ж “ліберальні імперці”, і кажуть: “Саме так! Ось щойно з Путіним щось станеться, і ми одразу почнемо будувати в Росії демократію!”.
В чому тут пастка? В тому, що Німеччина до Гітлера була національною державою німців, хоч і травмованою тим, що досить багато німців жили за її межами. Але в кордонах до 1938 року Німеччина не була “в’язницею народів”. Звідси й можливість поступової розбудови демократії в одній, “окремо взятій” ФРН.
Натомість Росія досі в’язниця десятків народів, яких тільки насильством, стираючи їхню власну ідентичність, можна змусити увійти до складу якоїсь віртуальної “російської нації”. Тому демократизувати Росію як ціле, в її міжнародно визнаних кордонах, в принципі неможливо. Варто сказати народам Росії — як колись сказав Єльцин – “беріть стільки суверенітету, скільки зможете проковтнути” – і вони, один за одним, починають серйозні розмови про власну державну незалежність, тобто розбудову власної національної держави (показові приклади 1990-х – це Чечня і Татарстан). І втримати їх від цього можна лише силою, тобто згортанням демократії та посиленням авторитаризму — що і відбулося з переходом від Єльцина до Путіна.
Тому аналогія між путінською Росією та гітлерівською Німеччиною саме в аспекті “національного питання” – це глибоко хибна аналогія.
Тому так важливо наголошувати, що рашизм — це не нацизм, а інший, не менш небезпечний, різновид фашизму. І рецепти “денацифікації”, які спрацювали в повоєнній Німеччині, в російській ситуації геть ні до чого. Тут потрібна не денацифікація, а деколонізація і деімперіалізація. А це, як ви розумієте, зовсім інша справа.
P.S. Віктор Трегубов поширив цей мій допис зі своїм коментарем, в якому він взагалі заперечує, що Росія є колоніальною державою — а отже, коли ми це стверджуємо, то самі поширюємо шкідливий для нас стереотип. Але я б так далеко не заходив. На мій погляд, Росія є колоніальною державою, і про це варто говорити з європейцями — і тому, що без згадки про колоніалізм ми європейцям взагалі нічого про Росію не пояснимо, і тому, що по суті це правда. Просто треба враховувати, що “континентальна імперія”, на відміну від “морської” – це зовсім інший тип колонізації, а саме побудований на асиміляції та знищенні ідентичності колонізованих народів, замість збереження жорсткої ієрархії між колонізованими та колонізаторами.
Нагадаємо, 2 травня 2023 року Верховна Рада України офіційно визнала рашизм державною ідеологією Росії та закликала міжнародні організації та уряди демократичних країн підтримати засудження цієї політики.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.