Світ

Переворот в Судані: від проросійського тирана до військової хунти

Світ
Переворот в Судані: від проросійського тирана до військової хунти

У четвер, 11 квітня, у суданській столиці Хартумі стався військовий переворот з метою усунення від влади президента країни Омара аль-Башира та його оточення.

Про це повідомляють телеканали Al-Hadath та Al-Mayadeen.

Перебіг перевороту

Зазначається, що в ніч на четвер військові затримали понад 100 наближених до президента посадовців та силовиків, зокрема керівника президентської гвардії, керівника провладної партії “Національний конгрес” Ахмеда Харуна і колишнього віце-президента Алі Османа Таха. Саме Таха був головним “яструбом” режиму аль-Башира та ініціатором застосування сили проти учасників протесту в Хартумі.


Повідомляється, що напередодні військового перевороту, 10 квітня, Омар аль-Башир намагався втекти з країни, однак був заблокований в аеропорту Хартума.

Військовий переворот – це кульмінація масових акції протесту, що тривають з грудня 2018 року. Остання акція протесту, шестиденне сидіння на площі Хартуму, намагались розігнати силами місцевих правоохоронців та спецслужб, але армія стала на сторону протестувальників. Внаслідок сутичок за різними оцінками загинули від 6 до 20 людей та ще близько 50 дістали поранення.

Зазначається, у найближчі три місяці вводиться надзвичайний стан. Найближчі два роки державою управлятиме Військова Рада, після чого в країні відбудуться демократичні вибори. В країні зупиняється дія Конституції та ліквідовуються всі органи державної влади. Військові закрили повітряний простір країни на найближчі 24 години, а також всі прикордонні переходи “до подальших вказівок”. Також запроваджено комендантську годину на місяць з 22:00 до 4:00. Про це все повідомив міністр оборони країни Ахмед Авад ібн Сауд.

Однак місцеве агентство SUNA повідомляє, що уже оголошена амністія для усіх політв’язнів режиму аль-Башира. Служба національної безпеки і розвідки оголосила про звільнення всіх політичних в’язнів по всій країни.  Зазначається, що з в’язниць були випущені також затримані учасники протестів, які пройшли в країні в останні дні. Кількість звільнених людей не уточнюється.

Хто такий Омар аль-Башир

Омар Хасан Ахмед аль-Башир – суданський державний і військовий діяч, чинний президент Судану з 1993 року, глава провідної партії “Національний конгрес” з 1996 року.

Прийшовши до влади в результаті військового перевороту, він очолив Раду командування революції національного порятунку, а потім став президентом країни. В період його правління тривала громадянська війна в Південному Судані, що закінчився підписанням мирної угоди і незалежністю півдня країни. У той же час вибухнув кровопролитний конфлікт в Дарфурі, в результаті якого загинули 200-300 тисяч осіб і близько 2,7 млн стали внутрішньо переміщеними особами. Паралельно вибухнув конфлікт з сепаратистами в Південному Кордофані.

За аль-Башира Судан зазнав ісламізації держапарату і багаторазово критикувався з боку міжнародного співтовариства (аж до визначення Судану як “країни-вигнанця”). У той же час вдалося досягти деяких успіхів в економіці за рахунок збільшення видобутку і продажу нафти, а також налагодити хороші відносини з Китаєм, Росією і деякими іншими державами.

21 липня 2008 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт аль-Башира за звинуваченням у геноциді у зв’язку з конфліктом у Дарфурі, де, як стверджується, здійснювались етнічні чистки. Таким чином аль-Башир став першим чинним главою держави, проти якого було висунуто звинувачення органом міжнародної юстиції. Дане рішення МКС зазнало критики з боку членів Ліги арабських держав, Африканського союзу, Руху неприєднання, які відмовилися його виконувати.

У квітні 2015 роки аль-Башира було переобрано на черговий президентський термін з офіційним результатом 94,05% голосів виборців. У 2016 році оголосив, що не збирається виставляти свою кандидатуру на президентських виборах 2020 року. Однак у 2018 році правлячий Національний конгрес Судану оголосив про підтримку аль-Башира на майбутніх виборах.

У грудні 2018 року – січня 2019 року Судан зіткнувся з наймасштабнішими виступами за усі 30 років, які країною править Омар аль-Башир. У результаті протестів загинуло до 37 демонстрантів. У свою чергу уряд пообіцяв провести термінові економічні реформи.

До чого тут Росія

Омар аль-Башир підтримував тісні контакти з керівництвом Російської Федерації. Зокрема Судан був один з найбільших експортерів російського зерна та сільгосппродукції.

Окрім того, російські компанії “Газпром” та “Зарубежнефть” мали інтерес до розвідки в шельфі Судану. Такі розробки  мав фінансувати російський Газпромбанк, зокрема мова йшла про нафтопереробний завод в Порт-Судані. Також в планах була геологорозвідка в африканській республіці державною корпорацією Росгеологія.

Мав аль-Башир з Росією напрацювання і в енергетичній сфері. Зокрема мова йшла про російський плавучий атомний енергоблок, наземну АЕС на 1,2 МВт та гідроелектростанцію на річці Ніл.

Усі ці напрацювання, а також можливість створення російської військової бази в Червоному морі обговорювались між суданським та російським лідерами в 2017-2018 роках. Тоді Путін заявляв, що “Судан може стати російським ключем в Африці”, що особливо важливо, після нарощення економічної присутності Китаю в регіоні.

Раніше Служба безпеки України також опублікувала докази участі в розгоні демократичних мітингів в Хартумі проросійських найманців ВПК Вагнера. зазначалось, що найманці використовують країну, як перевалочний пункт для постачання зброї та людського ресурсу в треті країни контингенту, які РФ викорстовує в своїх геополітичних іграх.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.