Польща і Литва є найближчими союзниками України – Парубій на полях Міжпарламентської асамблеї
Майбутня зустріч голів парламентів Балто-Чорноморського союзу, перспективи членства України в ЄС та Виборчий кодексі в Україні.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю “Прямому” на полях дев’ятої Міжпарламентської асамблеї розповів Голова Верховної Ради України Андрій Парубій.
Знаємо, що топ-темою була протидія російській агресії. Знаємо, що сьогодні навіть Сейм Литви ухвалив відповідну резолюцію про несприйняття цих незаконних виборів в ОРДЛО. Як ви думаєте, це такі рішучі кроки до того, щоб вже в січні 2019 року вона так само продовжила санкції проти РФ? І ще таке питання: а чи не збирається наша Верховна Рада ухвалити відповідну постанову, щоб можливо посилити санкції про РФ?
Насправді Польща і Литва є напевно найближчими союзниками України, тому що ми так само відзначали та говорили про п’яту річницю початку Майдану. Від початку Майдану і Польща, і Литва незмінно буде поруч з Україною: і допомагаючи фінансово, і реабілітацією наших бійців з передової, до речі маленька Литва найбільшу кількість українських воїнів реабілітувала на своїй території та за власний кошт. Тому, звичайно, від них ми маємо найбільшу підтримку і для нас навіть було несподіванкою, що сьогодні коли нас запросили в Сенат, ухвалили резолюцію про не прийняття того фарсу, який Путін називає “виборами” на окупованій території. І в цілому, ви правильно зазначили, вся діяльність асамблеї проходила під питанням безпеки. В нашій резолюції підсумковій дуже багато було віддано, власне, на безпековому питанні: енергетична безпека, кібербезпека. Адже ми напередодні виборів не лише в Україні, а і Європарламенті, а також в багатьох країнах Східної Європи.
Також щодо питання гуманітарної безпеки, для мене було дуже важливим, що всі учасники міжпарламентської асамблеї у свої резолюції зазначили, що вони вітають створення в Україні автокефальної помісної православної церкви й власне на цій сесії ми прийняли рішення про створення ще одного комітету нашої міжпарламентської асамблеї. Це комітету з питань безпеки.
Також ми домовились, що будемо ініціювати перед парламентами наших країн і перед парламентами наших сусідів спільну заяву-постанову про резолюцію стосовно початку Другої світової війни. Коли комуністи й нацисти спільно розпочали криваву війну в Європі, поневолюючи європейські народи. ми цю тему визначили, як об’єднальну тему усіх країн: від Фінляндії, Естонії, Латвії й аж до Грузії. Для мене було дуже важливим, що згодились на мою пропозицію, щоб на наступну, ювілейну сесію міжпарламентської асамблеї, яка буде проходити в Києві будуть запрошені члени міжпарламентської асамблеї балтійської (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва – ред.) і члени міжпарламентської асамблеї “Україна-Грузія-Молдова”. Таким чином ми маємо змогу вперше зібрати сімох спікерів Балто-Чорноморського союзу, всіх країн, які межують з Росією, які на сьогодні є щитом Європи проти російської агресії. Я сподіваюсь, що всі голови парламентів відгукнуться на мою пропозицію, і на початку червня наступного року, ми будемо в Києві приймати широкий форум, де будуть присутні голови парламентів всіх країн нашого регіону, які кожного дня на собі відчувають російську агресію.
Саме в кінцевому документі бачили прописана ініціатива новий “план Маршала” для України розрахований на 2020-2027 роки. Така дорожня карта реформ для того, щоб ще стати ближчим до вступу до ЄС. Як ви думаєте, чи буде дійсно працювати ця дорожня карта. Тому що хотілося б, все ж таки побачити Україну у ЄС.
Це насправді важлива ініціатива, яка демонструє стратегічне бачення нашої співпраці й нашого розвитку. Ми виходили з простих міркувань: з 2025 до 2027 років у Раді Європи головуватиме Польща, а з 2027 до 2029 головуватиме Литва. Ми між собою визначили, що це унікальний час, таке ідеальне вікно можливостей для кардинальних рішень стосовно вступу України в ЄС. Ми між собою узгодили, що в ці роки буде оптимальний час і до нього потрібно спільно підготуватись. Зі свого боку Україна має провести всі необхідні дії, щоб коли ми матимемо той період не стояло питання “Чи може Україна бути членом ЄС?” Зі свого боку Польща та Литва мають провести переговори й консультації з європейськими парламентами, щоб ми могли вийти на кардинальне рішення, навіть не через десять років, а в більш короткий період. Ми вже чули заяви деяких європейських лідерів про можливість через десять років долучити Україну до ЄС. Але ми вирішили не покладатись лише на чиїсь заклики, розробляти спільний план, спільну стратегію, що може зробити Україна, що може зробити Польща й Литва для того, щоб той період між 2025-2027 роками, ми вийшли на ключове рішення стосовно приєднання України до ЄС. Ми узгодили завдання кожної сторін по реалізації цієї стратегії.
Вчора ви так само анонсували можливість розгляду головного кошторису країни на 2019 рік: 22 листопада, а от з питання Виборчого кодексу? Знаємо, що питання перебуває в комітетах, там трошечки затягували процес. Де зараз документ? Чи можемо ми все ж таки побачити його розгляд на наступному пленарному тижні?
Виборчий кодекс і закон “Про мову” та закони, які мають величезну кількість правок до свого розгляду, але водночас і один, і другий закон є для мене важливими. Адже я є автором Виборчого кодексу, а закон “Про мову” з початку цього року визначив, як одну з прерогатив на осінь. І звичайно я очікую рішення комітетів. До Виборчого кодексу 4500 правок, до закону “Про мову” – 2000 правок. Щойно комітет завершить свою клопітку роботу, я про це неодноразово говорив, негайно запропоную парламенту на розгляд і законопроекти, тому що вважаю їх стратегічно важливими для розвитку української держави. Наступного тижня я планую, що ми зможемо розглянути бюджет і вважаю, що всі підготовчі роботи можливо провести до того, що ми 22 листопада могли вийти на ухвалення рішення”.
Втручання в українські вибори, які будуть з боку РФ. Яким чином можна завадити цьому?
Це звичайно має бути спільна взаємодія. На кібербезпеку має бути колективна відповідь, тому ми проводимо переговори з нашими партнерами щодо залучання України до натівської й європейської системи кібербезпеки. Звичайно наше завдання – це зміцнювати наші інституції, зокрема передбачається виділення коштів для ЦВК для забезпечення кібербезпеки. Більш того я мав розмови з новобраними членами ЦВК. Планується створити окремий відділ ЦВК, який би моніторив і власне опікувався питанням кібербезпеки. тому це має бути поєднання нашої національної дії з забезпечення безпеки виборів, але також і підтримки наших партнерів з НАТО та ЄС.
Нагадаємо, перший заступник Голови фракції Партії “Блок Петра Порошенка” Ігор Кононенко розповів, що питання щодо внесення до Конституції положень про європейську та євроатлантичну інтеграцію можуть винести в зал парламенту уже в листопаді.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.