Представник Мінагрополітики на “Прямому”: Про фінансування АПК, дотації фермерам та ринок землі
Гість програми “Разом” на телеканалі “Прямий” — перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.
– Проект бюджету на 2018 рік. Підтримка АПК на рівні 1% ВВП – більше 6 мільярдів гривень. Передбачено підтримку фермерським господарствам – більше 1 мільярда гривень. Це добре. Але на цьому тлі, що забрали зі спецрежиму повернення ПДВ 26 мільярдів. В цьому році дали 5,5. Це в п’ять разів менше.
“Я пропоную подивитися на статистику реалізації наших програм, які в цьому році діють. І там серед інших програм є аж чотирьохмільярдна програма допомоги аграріям. Вона організована подібно до спецрежиму повернення ПДВ. Але вона повертає гроші, сплачені бюджету, як податок на додану вартість. Із 4 мільярдів, я думаю, до кінця року ми витратимо десь 3. Не більше. Тобто у нас залишиться залишок, не використаний навіть по 4 мільярдам. При тому, що говоримо, що спецрежим давав можливість акумулювати 20-30 мільярдів гривень протягом року. Тобто, коли ми переводимо це в більш-менш прозорий режим, коли розмір допомоги чітко корелюється з розміром сплачених податків – власне, така статистика у нас”.
– Це ваші слова: що реалізація вашої програми дасть змогу протягом трьох років збільшити кількість робочих місць в селі вп’ятеро, а також щорічно оновлювати парк агротехніки на 10%. Це досить-таки швидкі темпи і реальні?
“Вп’ятеро збільшити кількість робочих місць – це досить швидкі темпи. Це відбудеться за рахунок створення нових робочих місць, за рахунок нових фермерських господарств і за рахунок того, що ми будемо підтримувати ці фермерські господарстві, які вже є.
Нові фермерства будуть створюватися за таким же механізм, як вони і створювалися. Єдине, що, маючи таку підтримку, ми забезпечимо тим, хто вперше хоче стати фермером, стартовий капітал. Як правило, це невеликі гроші. Але навіть ці гроші люди в банках залучити не можуть. Тому що ринок землі для нас поки що залишається мрією по факту. І іншого майна, яке можна було би віддати в заставу, немає. Більше того, банки до нових позичальників ставляться дуже обережно. Тому ми будемо підтримувати таких людей, які проявляють ділову ініціативу. І ми сподіваємося, що це всі ті підгалузі сільського господарства, які потребують великої кількості ручної праці, які просто не піддаються механізації. Тому будуть рости робочі місця”.
– Чи варто було б все ж таки надавати дотації більше тим, хто потребує, а не великим інтегрованим компаніям?
“Питання великих чи не великих інтегрованих компаній – це питання дискусійні. Великі інтегровані компанії – це не завжди погано. І не тільки зло. Зокрема саме вони забезпечують нам валютну виручку і те місце, яке Україна посідає у світовій спільноті виробників продовольства.
Фермери, використовуючи 20% сільськогосподарської землі, продукують лише 8% ВВП сільського господарства. Вони не дотягують до середніх показників ефективності галузі. І саме тому ми будемо їх допомагати, щоб вони могли технічно переозброюватися і підвищувати свою продуктивність.
Що стосується дотацій, то механізм таким чином побудований, що хто більше заплатив ПДВ, той більше отримав дотацій. Причому все це відбувається автоматично і без будь-якого втручання держави, що немаловажливо”.
– Скільки наші фермери в новому проекті бюджеті зможуть отримати дотацій на один гектар?
“У нас ріллі 32 мільйони гектарів. І на це ми даємо допомоги 6,3 мільярда гривень”.
– Чому зросли ціни на сільськогосподарські продукти?
“У всіх основних продовольчих групах товарів – зерно пшениці, зерно жита, гречка – ми маємо такий об’єм урожаю, який перекриває наше внутрішнє споживання, плюс експорт. Тому я впевнений, що ми будемо із хлібом. І передумов будь-яких для зростання цін на продовольство немає”.
– Де взяти кадри, щоб піднімати галузь? Бо молодь їде до міста.
“Насправді це є величезна проблема і загроза. Наприклад, підприємство “МХП” за останній рік підняло вдвічі заробітну плату своїм працівникам, щоб зупинити відтік кадрів. Тому, наприклад, там некваліфікована праця оцінюється в 10 тисяч гривень на місяць в селі. І все одно підприємство стикається з величезним дефіцитом кадрів, з небажанням людей працювати. Вони вимушені конкурувати з європейськими роботодавцями”.
– Чому знецінилась праця на землі?
“Праця коштувала мало, але зараз в силу того, що світ стає відкритим і не є проблемою виїхати в іншу країну, відповідно, ринок праці теж буде на це реагувати. Що стосується пенсій – ми чекаємо голосувань у ВР, і це дасть можливість вже в жовтні пенсії піднімати”.
– Питання відкриття ринку землі…
“Ми насправді ведемо колосальну роз’яснювальну роботу. і остання соціологія показує, що зміщається сприйняття – більше стає позитивного сприйняття ідеї ринку землі. Але основний меседж уряду залишається тим, що ринок землі – це перш за все можливості для її правильного використання тими, хто зараз є власником. Це мова не йде про продаж. Не обов’язково її продавати. Але людина має можливість з цією землею щось робити”.