Рейнджери з великої дороги: огляд на комедійну драму “Дог” з Ченнігом Тейтумом
Уже цього четверга в українських кінотеатрах стартує показ драматичної комедії “Дог”, яка стала свого роду творчим бенефісом улюбленого актора Стівена Содерберга – Ченнінга Тейтума.
Наскільки вдалим вийшов бенефіс розповідає кінооглядач “Прямого”.
Бріггс – колишній рейнджер, якого комісували з армії через поранення, і тепер він безуспішно намагається адаптуватись до цивільного життя. Колишній командир Бріггса дає йому останнє завдання – доправити на похорони побратима бельгійську вівчарку Лулу, яка разом з рейнджерами виконувала завдання в кількох військових кампаніях. І от два відставних рейнджери їдуть через все західне узбережжя США на похорони до свого побратима, зустрічаючи дуже екзотичних персонажів та переживаючи веселі пригоди.
Тейтум у “Дог” став одночасно виконавцем головної ролі, продюсером та співрежисером та вклав у стрічку багато особистого. Лулу – це кличка його собаки, яка вмерла досить недавно. Історія з мандрівкою західним узбережжям – це досвід, який Тейтум переживав разом з друзями, після смерті одного з їх компанії. Історія про собак на службі в Армії США – це досвід Тейтума у зйомках документального фільму про таких тварин. А історії про ПТСР та труднощі адаптації після війни – це досвід родичів та знайомих актора, які служили у війську. Таким чином скомпонувавши низку власних чи розказаних близькими досвідів – Тейтум створив фільм, який межує між веселим роад-муві та драматичною історією про адаптацію американських ветеранів.
“Дог” – це не просто варіація на тему “Тернер і Гуч” про комедійну історію дружби людини та собаки з різними характерами, які міняють одне одного на краще. Це історія про двох ветеранів (так, один з них чотирилапий, але воював і травмувався не менш двоногих), які волею долі зустрілись знову після війни та намагається знайти себе. Вони не розуміють правил сучасного світу з його “намаганням бути в потоці” та “токсичними людьми”. Їм складно бути не лише з оточенням, а й з самим собою. Вони постійно гризуться і сваряться, аж поки не усвідомлюють, що більш нікого у них немає і лише вони можуть врятувати одне одного.
“Дог” – це картина, яка має подвійне дно. За смішними та почасти абсурдними пригодами чоловіка та собаки криється історія про намагання знайти місце у світі, який так довго боронили за океаном.
В сухому залишку, “Дог” – це історія, яка зуміла поєднати легкість комедійного роад-муві та драматичність соціального кіно про ПТСР. Тейтуму вдається втримати цю тонку межу, щоб не перетворити стрічку ні у своєрідну версію “Тернер і Гуч” з превеселим гепі-ендом, ні в сентиментальну драму на кшталт “Хатіко”. Якщо фільм матиме касовий успіх, думаю власників бельгійських вівчарок стане більше.
Спеціально для Прямого Ігор Кромф.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.