Рош га-Шана: як в юдаїзмі святкують Новий рік і до чого тут риб’яча голова

Щороку в Умань на свято Рош га-Шана з усього світу приїздять хасиди – представники ортодоксальної гілки іудаїзму. Вони відвідують могилу праведника (цадика) раббі Нахмана, що заснував брацлавську гілку хасидизму. В останній рік свого життя Нахман закликав послідовників провести свято разом з ним. Його учні витлумачили це як настанову до щорічних відвідин могили вчителя. Відтоді Україна стала одним з центрів паломництва для послідовників найбільш містичної течії юдаїзму.

PRM.UA пропонує читачам дізнатись більше про свято Рош га-Шана та особливості його святкування.

Яблука, мед і риба: як в юдаїзмі святкують початок року

Рош га-Шана (на івриті “голова року”) називають юдейським Новим роком. Це свято припадає на 1-2 тішрея за юдейським календарем (цього року святкується 6-8 вересня). З Рош га-Шана починається відлік року за юдейською традицією. Оскільки євреї ведуть літочислення від початку створення людини (за Торою), то 2021 року вони святкуватимуть 5782 рік.

На Рош га-Шана прийнято не стільки радіти початку року, скільки розмірковувати над власним життям і намагатися змінити його на краще. У цьому сенсі важливими є перші 10 днів після Рош га-Шана, які в юдаїзмі називаються першими днями розкаяння, коли євреї усвідомлюють тогорічні гріхи та очікують на вирок Бога, який вирішує, чи буде людина жити в наступному році.

Напередодні Рош га-Шана заведено розривати дані протягом року обітниці, щоб постати перед судом Всевишнього очищеними від невиконаних обітниць (в тому числі й таких, що були забуті й тому залишилися невиконаними).

Євреї намагаються закінчити всі приготування до свята ще до полудня, щоб звернутися усіма думками до майбутнього дня Суду.
Також прийнято в цей день давати значно більше грошей на благочинність. Крім того, на Рош га-Шана звичай їздять на могили праведників, щоб заручитися їх підтримкою на майбутньому суді.

На початку трапези в ніч на Рош га-Шана господиня запалює свічки, коли родина повертається з синагоги. На столі має бути все, що потрібно було для святкової трапези, і глава сім’ї робить “кідуш” (святкове благословення та молитва), який складається з трьох благословень:

1. “Благословен є Господь, що творить плід виноградної лози!”;

2. “Благословен є Господь, який обрав нас з усіх народів, і підніс нас над усіма племенами, і освятив нас Своїми заповідями! І дарував Ти нам, Господь, Бог наш, з любов’ю цей день пам’яті … Бо нас Ти вибрав, і освятив серед усіх народів, і слово Твоє, Цар наш, – істина й непорушно навіки. Благословен Ти, Господь, Цар треба всією землею, що освячує Ізраїль і день пам’яті!”;

3. “Благословен є Господь, за те, що Ти дав нам життя, і підтримував нас, і дав нам дожити до цього часу!”

Після цього омивають руки, розрізають хали (єврейські святкові хлібини круглої форми) і починають трапезу.

Також їдять фаршировану рибу – ґефілте фіш. На тарілці з рибною стравою обов’язково повинна лежати її голова, яка символізує власне голову року – буквально “рош га-шана”. Під час поїдання риб’ячої голови заведено бажати іншим, щоби вони завжди були в голові, а не у хвості.
Також на святковому столі бажано мати моркву, нарізану кружальцями — вона символізує золоті монети. На святковій трапезі також їдять яблука і мед, які символізують багатство і солодкість нового року.

Ще традиційно їдять фініки, на івриті назва фрукта звучить як “тамар” (у перекладі “закінчилася гіркота”) і разом зі з’їденим фініком усе погане залишається в старому році.

На Рош га-Шана також їдять гранат, оскільки цей фрукт сповнений зернятками, що символізує родючість. При цьому говорять: “Дай Бог, щоб заслуги наші помножилися, немов зернятка граната”.

Під час споживання того чи іншого продукту промовляють відповідне побажання:

• цибуля – “Хай буде бажанням Твоїм, Всевишній, щоб недруги наші були відсічені”;
• фініки – “Хай буде бажанням Твоїм, Всевишній, щоб вороги наші зникли з лиця Землі”;
• буряк – “Хай буде бажанням Твоїм, Всевишній, щоб не стало у нас супротивників”;
• морква – “Хай буде бажанням Твоїм, Всевишній, щоб не було вироку проти нас і щоб заслуги наші були зачитані перед Тобою”.

На Рош га-Шана також бажають одне одному бути записаним до Книги Життя, а не до Книги Смерті.

Метою святкових обрядів, що виконуються на початку трапези Рош га-Шана, є початок нового року з добрих вчинків, як заповідано в Торі.

Інша назва Рош га-Шана – “свято сурм” або “день пам’яті про звуки сурм”, оскільки в цей день прийнято трубити у баранячий ріг (шофар). Звучання сурм проголошує владу Бога, дарування людям Тори, суд над людством.

У чому сенс сурмління в баранячий ріг на Рош га-Шана?

Сурмління в “шофар” означає, що в цей день євреї “коронують” Всевишнього на царство над усім світом – адже про коронацію земного монарха і сходження його на престол сповіщають звуками сурм.

Мета сурмління в “шофар” – нагадати про заслуги прабатьків, і особливо – про жертвоприношення Іцхака (біблейського Ісаака, якого Бог наказав Аврааму принести в жертву, але в останню мить замінив на ягня).

У Торі з цього приводу сказано так: “Всевишній сказав тоді Аврааму: “Твої нащадки будуть сурмити перед лицем Моїм у баранячий ріг, і Я пригадаю тоді їм заслугу жертвопринесення Іцхака, сина Авраама!” Тому сурмління в “шофар” – це ще один засіб “мобілізувати” предків для захисту євреїв у день суду.

Сурмління в “шофар” нагадує про дарування єврейському народу Тори, при її даруванні якої (згідно з тією ж Торою) чувся надзвичайно сильний звук “шофара”, який означав укладення нового союзу між Богом і народом Ізраїлю.

Як уже згадувалося, “шофар” роблять з баранячого рогу. І роблять його не прямим, а зігнутим – щоб натякнути нам про обов’язок євреїв схилитися перед волею грізного Судді, перед яким вони постануть в судний день.

День каяття і суду: свято Йом Кіпур

Кульмінацією десятиденного періоду є Йом Кіпур (“день суду”), який припадає на 10 тішрея (цього року святкується 15-16 вересня) та є днем трауру, каяття та посту. Згідно з Талмудом, у цей день вирок Бога скріплюється печаткою, але протягом десяти днів покаяння людина може випросити прощення у Всевишнього своїм розкаянням і добрими справами змінити вирок. Саме тому в цей день заведено жертвувати гроші бідним або на благочинні проєкти.

На Рош га-Шана, десять днів розкаяння та Йом Кіпур у синагозі під час ранкової молитви трублять у шофар (баранячий ріг), який своїм пронизливим звуком покликаний пробудити душу до каяття.Також на єврейський Новий рік прийнято виконувати обряд ташліх (на івриті “ти викинеш”) – символічне викидання у річку власних гріхів у вигляді хлібних крихт.

На Йом Кіпур до синагоги приходять багато людей, оскільки в юдаїзмі цей день вважається священним. Євреї залишаються не лише на службу, яка триває протягом дня майже безперервно. Багато хто молиться у синагозі всю ніч.

На Йом Кіпур єврей повинен “виснажувати душу”, саме тому в цей день заборонено святкувати, займатися справами. Натомість протягом 24 годин євреї мають дотримуватись суворого посту, обмежуючи себе в їжі, питті, роботі та задоволеннях. Подібний піст є досить важким й не всі наважуються їх дотримуватись. Однак, більшість євреїв все ж намагаються у міру своїх можливостей обмежувати себе (не палити, не їсть солодкого тощо).

У деяких громадах поширений капарот – обряд спокутування, коли вимовляються слова “Хай буде це моєю спокутою”, і живу курку або півня крутять над головою. Символічне значення цього звичаю – перенесення на птаха лих, які присуджені людині за гріхи минулого року. Після здійснення обряду в птаха відносять до шойхет (різника) і дарують м’ясо бідним, або ж замінюють її грошима для роздачі нужденним.

Завершується Йом Кіпур сурмлінням у шофар. Оскільки цей день є дуже відповідальним, добропорядні юдеї мають знаходитись у синагозі – на очах у Бога.

Нагадаємо, до Умані почали прибувати хасиди на святкування єврейського нового року. Для охорони порядку в місто відправили сотні поліцейських і Нацгвардію.

Минулого року Кабінет Міністрів заборонив паломникам-хасидам відвідувати Україну через пандемію коронавірусу.