Розчарування чи гідний фінал для всіх: рецензія на 6 серію 8 сезону “Гри престолів”
Ми чекали цього вісім років. Серіал, який здійснив революції в своїй сфері, змусив прилипнути до телеекранів на моніторів комп’ютерів мільйони і мільйони глядачів по всьому світу, завершився. Остаточно всі крапки над “і” були поставлені 19 травня, коли вийшла 6 та остання серія найпопулярнішого продукту від телеканалу HBO “Гра престолів”.
“Прямий” вже переглянув серію та пропонує вам свою реакцію на фінал “Гри престолів” в двох главах: перша безспойлерна, друга – для тих, хто вже переглянув серію або ж просто не боїться дізнатись весь сюжет.
ГЛАВА I. БЕЗ СПОЙЛЕРІВ
Остання серія, як і попередня, триває 80 хвилин. Після бурхливих подій 5 серії, коли фанати серіалу розділились на справжніх хейтерів та обожнювачів, усі без винятку завмерли в очікуванні розв’язки. Саме в цій серії вузол, який так старанно заплутували сценаристи, мав розв’язатись. Чи бути розрубаним. І автори вибрали останній варіант.
Напередодні фіналу “Гри престолів” журналісти поцікавились у всіх ключових акторів серіалу, як вони ставляться до заключної серії. Найбільш інтригуючими та лякаючими виявились реакції Емілії Кларк (Дейенеріс) та Кіта Харінгтона (Джон Сноу). Перша не змогла відповісти “так” на запитання, чи задоволена вона фіналом, а Кіт просто охарактеризував серію як “розчаровуюча”. Що ж, Кіт був абсолютно правий. Розчарування – саме цю емоцію буде відчувати переважна більшість фанатів “Гри престолів”. Такої прісної та передбачуваної розв’язки точно ніхто не чекав.

Перш за все, в 6 серії найбільш відчутний надмірний поспіх авторів. Шість серій для заключного сезону виявилось дійсно замало, навіть попри збільшений хронометраж кожної з них. Занадто багато ключових подій намагались втиснути в кожен епізод. І якщо попереднім це як не як можна було пробачити за хороший візуал, акторську гру та вміння загравати з публікою, то у фіналі цей поспіх виліз боком. Екранного часу не вистачило, щоб показати деталі, які б змогли достукатись до кожного з глядачів. Сюжетні повороти йшли один за одним, через що втрачалась їх значущість. Навіть самі актори, здається, втратили весь свій ентузіазм – їх гра в цьому епізоді натягнута й фальшива.
Другий серйозний промах фіналу – передбачуваність. Майже все, що вангували глядачі цьому епізоду, справдилось. Проте якщо у 5 серії очікувані події все одно були показані настільки захопливо, що ти забував, як дихати, то в 6 серії вони не викликають жодних емоцій. А шкода – головна кульмінація цієї серії дійсно могла достукатись до найбільш сокровенного в серцях фанатів. На жаль, вона була втілена на екрані так байдуже й так відсторонено, наче самі автори вже втомились від “Гри престолів” і просто хотіли завершити все якнайшвидше.

Ну й найстрашніше, що могло трапитись з епізодом – він був нудний. Він кожної сцени так і віяло нудьгою. Весь більш-менш екшен та сюжетні маневри завершились вже у перші півгодини, а серія ж тривала цілих 80 хвилин. Решту епізоду історія просто тупцювала на місці, намагалась розповісти, як завершились арки головних героїв, але зовсім не викликала зацікавлення їх майбутнім.
Можливо, розчарування серією викликане надмірними очікуванням після настільки бурхливого та сповненого подіями сезону. Або ж авторам просто не вистачило сил переплюнути все, що було написане раніше. Шкода, але фінал восьмирічної епопеї залишає після себе гіркий присмак нерозуміння та розчарування. Могло бути набагато краще, але на жаль.
ГЛАВА II. СПОЙЛЕРИ
Ну що ж. Головна інтрига розкрита – історія Буренародженої з дому Таргарієнів завершилась так, як і очікували фанати. Дейенеріс пала жертвою свого ж божевілля, а знаряддям її смерті став Джон Сноу чи вірніше буде називати його Ейгон Таргарієн. Дені мертва, її дракон в розпачі летить геть з тілом Матері, попередньо спаливши дотла той самий Залізний трон. Сцена досить символічна, вже тут автори дають такий товстезний натяк – сидіти на цьому троні Сноу точно не буде. І ніхто не буде. Бо майбутньому королю Семи королівств в принципі не потрібен трон, він має свій.

Так, мова йде про Брана Старка, Триокого ворона. Саме його кандидатуру на посаду правителя Семи королівств запропонував Тіріон Ланністер та підтримали голови всіх найголовніших домів Вестеросу. Тіріон аргументує свою пропозицію тим, що народ об’єднують не армії та герби, а історії. “Нема в світі нічого сильнішого хорошої історії. Її не зупинити, жодному ворогу не зупинити. А чия історія краща, ніж в Брана Зломленого”. Проте ці ж слова можна з легкістю застосувати до будь-кого з головних героїв “Гри престолів”.
Тіріон – завжди вів розгульне життя, пережив не один раз особисту драму, численні рази був за крок до смерті, проте не пав духом, спромігся вирости над собою і стати гідним чоловіком. Санса – з наївної та безхарактерної дівчинки виросла у впевнену собі правительку, в міру жорстоку, але справедливу. Ар’я – будучи ще молодшою за Сансу пізнала горя і страждання чи не найбільше з усіх героїв, змогла стати безликою, майстерно повернула борги тим, хто змусив її страждати, вбила Короля Ночі врешті-решт! Список можна продовжувати без кінця і краю. Проте королем вирішено обрати саме Брана – незрозуміло, чому решта голів своїх домів погодились на це, вони про його подвиги знають лише з розповідей самого Брана, на власні очі вони бачили лише хлопчиська у візку, який любить непомітно підкрадатись до людей та змушувати їх ніяковіти.

Тіріон знову стає десницею. Він не хоче цього, як і Бран не прагне володарювати, проте автори роблять помітний акцент саме на небажанні головних керівників Семи королівств бути на своїх посадах. Раніше таку ж рису приписували й Джону Сноу як ще один плюс в перелік, чому Джон повинен стати хорошим королем. Аналогії занадто грубі й очевидні й дуже ріжуть око. Незрозуміло, чому Сірий Черв’як, який до цього так рвався покарати Тіріона за зраду його королеви, допускає такий хід подій. Його армія стоїть в Королівській гавані, він має повне право вимагати хоч якоїсь відплати за смерть Дейенеріс, проте в результаті не отримує майже нічого.
Найбільше засмучує, звісно, доля Джона Сноу. Будучи справжнім спадкоємцем Залізного Трону він все одно повертається туди, звідки, по суті, почалась його історія – в Нічний Дозор. Позаду лишились всі сподівання фанатів щодо майбутнього цього героя. Насправді, не зовсім зрозуміло, а для чого Нічний Дозор тепер існує? Оберігати Північ? Від кого? Здичавілі стали жителям Півночі друзями, армія мертвих зазнала поразки. Навіть сам Джон сумнівається в тому, чи існує взагалі тепер Нічний Дозор. “А він зараз існує?” запитує він в Тіріона, на що чує відповідь, що світу завжди потрібен буде дім для бастардів та зломлених. Ну прекрасно, тепер Нічний дозор зі щита живих перетворився в притулок для знедолених, прекрасна перспектива. Єдине, що дійсно порадувало в історії Джона Сноу – він такий зустрівся зі своїм лютововком Привидом та приласкав улюбленця. Хоч якісь благання фанатів були почуті.

Санса Старк, очікувано, стає королевою Півночі, заодно випросивши у Брана автономію для своїх земель. Важко сказати, чи буде вона хорошою королевою, проте вибір у Півночі невеликий, тож на безриб’ї і Санса – королева. Ар’я взагалі відправляється на захід від Вестероса, де “закінчуються карти”, аби дізнатись, що ж там знаходиться за горизонтом. Мабуть, лише фінал її історії не викликає запитань – її список спорожнів, місця серед королівської знаті вона для себе не бачить, тож подорож внікуди без планів на повернення виглядає цілком логічно.

Отож, фінальна крапка в екранізації творіння Джорджа Мартіна поставлена. Усі героїв в тій чи іншій мірі отримали свої розв’язки. І попри не дуже вдалий фінал “Гра престолів” все ж таки спромоглась перевернути наше уявлення про те, як можуть виглядати серіали. І її успіх не кане в небуття, адже як розповів сам Мартін, нас очікує щонайменше ще п’ять спін-оффів по всесвіту “Пісні льоду та полум’я”, три з них вже знаходяться на стадії розробки. Вже наприкінці цього року розпочнуться зйомки “Довгої ночі” – пріквелу, який розповідатиме історію Вестеросу за тисячі років до подій “Гри престолів”. Що ж, будемо сподіватись, що автори не підведуть і зможуть втримати планку, яку поставила “Гра престолів”. Будемо чекати.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.