Сергій Головатий: Угорщина була неправдивою, коли говорила про те, що Україна порушила міжнародне право

Україна не порушила ні міжнародних конвенцій універсального рівня, якими є Міжнародний пакт про громадянські і політичні права і Міжнародний пакт про соціальні, економічні і культурні права, міжнародні договори, членом яких вона є, стороною, за своїм членством у Раді Європи.

Про це в інтерв’ю, яке провела Світлана Орловська, заявив член Венеційської комісії, заслужений юрист України Сергій Головатий.

– З приводу рішення Венеціанської комісії стосовно “мовної” статті закону про освіту. Вона стала на бік України, але там 126 пунктів.

А хто вам сказав, що Венеційська комісія стала на бік України?

– А на чий бік вона стала? Угорщини?

Вибачте, Венеційська комісія є найавторитетніший у світі експертний орган, авторитет якого визнає ООН, Брюссель, ЄС, Страсбург, Рада Європи, США як член Венеційської комісії, Японія як член Венеційської комісії, багато інших країн Азії, Африки і Латинської Америки. Тому Венеційська комісія як експертний орган ніколи в світі не ставала, не стає і їй ніхто не дасть стати на чийсь бік, крім того, що її мандат полягає в одному – винести свій висновок стосовно відповідності закону якоїсь держави міжнародним стандартам і передовсім європейським – і все.

– Скажімо так, Венеційська комісія не побачила тих загроз, зокрема у цій “мовній” статті 7 закону про освіту, про які говорила Угорщина. Які вона рекомендації дала Україні?

У висновку Венеційської комісії, з нього випливає… Я не знав навіть, про що ви мене будете питати, але я завжди готовий як учень на екзамені. 25 сторінок, 126 параграфів. І якщо їх всі перечитати, ми побачимо, що Угорщина була неправдивою, коли вона говорила про те, що своїм законом Україна порушила міжнародне право. А якраз цей висновок говорить про те, що Україна не порушила ні міжнародних конвенцій універсального рівня, якими є Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 66 року і Міжнародний пакт про соціальні, економічні і культурні права 66 року, і не порушила ті міжнародні договори, членом яких вона є, стороною, за своїм членством у Раді Європи. А це Рамкова конвенція про захист прав національних меншин, а це Європейська хартія міноритарних і регіональних мов, а це Європейська соціальна хартія, а це Європейська конвенція з прав людини і зокрема її 12-й протокол стосовно запобігання дискримінації. І все. Нічого в міжнародному праві Україна цим законом не порушила. І це не можна так трактувати, що Венеційська комісія стала на бік України. Вона сказала правда. А угорський уряд говорив неправду.

– А угорський уряд все одно продовжує наполягати на тому, що Венеційська комісія все ж таки визнала претензії Угорщини до “мовної” статті України. Що рекомендувала Венеційська комісія?

Рекомендації містяться в шести пунктах. Що рекомендовано? Перше – це забезпечити при імплементації статті 7 освітнього закону достатній рівень навчання офіційними мовами ЄС у відповідних меншинах. А це офіційні мови ЄС: польська, словацька, угорська, румунська, болгарська.

Друге – продовжувати забезпечувати достатню пропорцію освіти мовами меншин у початковій і середній школі. Третє – покращити якість навчання державної мови саме для цих меншин. Бо угорці і румуни її не знають на тому рівні, на якому знають українці. Далі – доповнити відповідні перехідні положення закону стосовно поступовості переходу реформи. У нас зараз три роки, як ми чули від міністра освіти, що для певних мов може бути продовжений до п’яти років.

П’яте – вилучити приватні школи, де будуть навчатися меншини з-під дії 7 статті. Це легко зробити, бо це передбачено конвенцією. На приватні школи вона не буде поширюватися, але це не значить, що у приватних школах освіта буде виключно мовою нацменшини. Тому що ці школи все одно є на території України, і там навчаються громадяни України. А з висновку випливає, що кожен громадянин України повинен володіти державною мовою. І п’яте – ввійти в перебігу, в імплементації нового освітнього закону в новий діалог з представниками відповідних меншин. І останнє – шосте – забезпечити, щоб імплементація цього закону не ставила під загрозу культурну спадщину меншин і продовження навчання в традиційних школах. Все.
Що тут немає? Тут немає того, що Україна порушила міжнародне право. Тут є те, що наголос на якість державної мови викладання. І тут є технічні аспекти, які вкладаються у формат політику, яку буде здійснювати саме Міністерство освіти в рамках складання навчальних програм, підготовки вчителів, забезпечення навчальними посібниками. І все.

– Знаєте, що все це буде деталізовано під час розробки закону про середню освіту. Тому що закон про освіту – це сьома “мовна” стаття. Вона носить рамковий характер. І міністр закордонних справ України Павло Клімкін сказав, що все це буде відбуватися в тісному контакті з нацменшинами. І Лілія Гриневич сказала, що всі моделі будуть розроблятися.

Вони вже розробили три моделі. Одну модель – для мов корінних народів: кримськотатарського, гагаузького і караїмського. Друга модель – для меншин, які є з тих держав що є членами ЄС. І третя модель – для тих меншин, держави яких не належать до ЄС. Це Білорусь, Росія і так далі.

– Там були рекомендації стосовно російської мови від Венеційської комісії.

Ви почули від мене про російську мову?

– Ні.

Немає!

– Це маніпуляція виходить?

Звичайно.

– Тобто конкретно в цих 126 параграфах немає згадування?

У параграфах є. В опису ситуації це є. А в рекомендація – немає. А чому немає? Тому що, коли аналізувала Венеційська комісія статтю 7 на відповідність європейських стандартам, міжнародним стандартам – проблем не побачила. Але проблеми можуть випливати, як вони кажуть, стосовно російської мови – з того, що вона найпоширеніша. У питанні того, як за статтею 7 витлумачений однаковий підхід щодо мов ЄС і щодо російської мови. І тут неспівпадіння. Тобто нібито різні меншини ставляться в різне становище – нібито є дискримінація. Але вони скрізь по тексту і в одному з параграфів кажуть, що нібито це може говорити про те, що нібито це невиправданий такий підхід до російської мови, що нібито це порушує питання дискримінації.

Але вони кажуть, що це не може бути виправдано, якщо інше обґрунтування не буде знайдено. А інше обґрунтування може бути знайдено у перебігу розгляду цієї справи в Конституційному суді, а вона вже там є. Конституційний суд України відкрив провадження стосовно цього подання депутатів. І тому Венеційська комісія сказала, що це не її мандат – визначати конституційність статті 7, відповідність статті 10, 22, 53-й Конституції, і що це має зробити Конституційний суд. Якщо він не знайде якоїсь достатньої обґрунтованості, чому у такій позиції є російська мова відносно угорської зокрема, то тоді це буде означати дискримінацію. Якщо ж Конституційний суд визначить, що для такого підходу диференційованого є підстави, то тоді дискримінації не буде. Але це справа вже внутрішня. І тоді, якщо Конституційний суд вирішить, ніхто не зможе Україні закидати те, що вона щось порушує.

– Головна тема сьогодні – це те, що запрацював у нас новий Верховний Суд України. Сьогодні була представлена урочисто і голова Верховного Суду України. І там був президент України, і був президент Венеційської комісії Джанні Букіккіо.

Почались зміни у правильному напрямку – це добре. Це оцінка Венеційської комісії і президента. Тому що вона є в багатьох висновках Венеційської комісії, що Україна рухається в правильному напрямку. Більше того, коли я слухав виступ Джанні Букіккіо, він сказав, що якби Україна цього не зробила у співпраці з Венеційською комісією, то тоді Україна мала би дуже погану репутацію. Бо з такою конституційною реформою в ділянці правосуддя Україна потрібна Європі. Без такої реформи, яку вона зробила, Україна Європа була би нецікавою.

Але, ви знаєте, те, що ви мене запитуєте, що там твориться в сесійній залі, процесуальні кодекси, – це у вас були тут депутати з “Батьківщини”, з інших. Хай ці депутати розкажуть, що вони там творять в сесійній залі. Мене зацікавили інші слова Джанні Букіккіо, які не чули наші громадяни. Але вони є дуже важливими, вони є те, що називається “забута історія Україна”. Чому сьогодні була інаугурація Верховного Суду України? Ви знаєте?

– Тому що сторіччя.

Про це говорив Букіккіо. Якраз мова йде про те, що саме 15 грудня 1917 року Центральна рада ухвалила закон про утворення Генерального суду. І дала циркуляр, який сказав, що на підставі закону, виданого українською Центральною радою 15 грудня 17 року, всім судовим установам і суддям на території Української Народної Республіки належить проголошувати присуди, вироки і постанови іменем Української Народної Республіки замість уживаної досі формули “по указу временного правительства”. І Букіккіо вітав. Тому що не те, що в Європі, а в Україні мало хто знає, що Україна має довготривалу історію державності, і що суд був утворений української держави ще сто років тому. І тому він закликав суддів вже нового суду, щоб вони продовжували саме утвердження того, про що йшлося у період становлення, перших днів становлення української державності.

– Мені головне, щоб ця символічність мала практичну користь для українців. Мається на увазі, щоб судова реформа привела до незалежності суддів і суду. А це ми зможемо зрозуміти лише конкретно по результатах.

Я вас не буду переконувати. Але щоб та символічність співпала або вилилась у практичну дійсність. Я хочу ще вам один історичний документ зацитувати, і ми на тому закінчимо. Саме для того, щоб це було не просто символічно, а щоб земна правда злилася з небесною правдою, з небесною справедливістю, яка йде від всесвіту, від космосу, тоді саме для суддів Української Народної Республіки була складена молитва українського судді.

І послухайте, як вона звучить актуально для сьогодення, для практичної реальності: “Боже, я єдина істота на світі, якій ти дав час у твоїй всемогутності силу осуджувати або виправдати подібних до себе. Переді мною люди схиляють голови, до мого слова вони линуть, до моєї мови вони прислухаються, моїм наказам підкоряються, за моїми порадами вони миряться, розлучаються або полишають свої матеріальні блага. За одним моїм знаком двері тюрем зачиняються за засудженими або відкриваються до свободи. Мій вирок змінює бідність на багатство, а достаток – на жебрацтво. Від мого рішення залежить доля багатьох життів. Яку жахливу і важку ношу ти поклав на мої плечі, Боже. Допоможи мені, Боже, бути достойним такої високої місії, щоб велич цієї посади не спокушало мене. Щоб не охопила мене гордість чи пиха. Щоб не вабила мене спокуса. Щоб не спокушали мене почесті й оманливі знаки величі. Благослови, Боже, руки мої: увінчай моє чоло, щоб став я магістром справедливості, яку ти створив для людського суспільства. Зроби з моєї тоги непідкупну мантію”. Сьогодні її вручали голові Верховного Суду. І я пропускаю дуже багато і йду до кінця.

“Коли буде мене мучити невпевненість – проясняй мій розум. Коли буду коливатися у прийнятті якогось рішення – надихни мене. Коли буду спантеличеним – укріпи мене. Коли я впаду – підніми мене. І нарешті, коли настане день і я умру і як підсудний повинен буду з’явитися перед твоїм найвищим ликом для останнього суду – подивись на мене зі співчуттям. Вимов, Боже, свій вирок. Ісусе Христе, суди мене як бог. Я судив як людина. Людині властиво помилятися”. Але всі ми перед богом на тому останньому суді: що зробили – те і будемо мати.

Тому ця традиція для українського судді, яка була випрацювана ще тільки на перші дні Української Народної Республіки, чи не варто було би нам цю українську традицію, щоб судді – не всі віруючі, є атеїсти – але чи це не проймає тоді, коли перед богом суддя відповідає за ті безчинства, за ті кривди, за ті неправди, за ті несправедливості, за ту підкупність, за ту лояльність або продажність, яку вони демонструють дуже часто і багато до сьогодні, щоб цього всього позбутися і служити правді, служити справедливості, як до того і закликає молитва.

– Що все ж таки має стати запорукою справедливого судочинства?

Людина. Якщо людина сама внутрішньо справедлива і чесна – жодних перепон немає для того, щоб і судити, і чинити правосуддя. Тобто давати справедливий присуд, вирок чи постанову.

Як повідомляв “Прямий”, Венеціанська комісія закликала Україну внести зміни у “мовну статтю” українського закону про освіту щодо російської мови.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.