Симеон і Сафроній: що відомо про митрополитів, які пішли геть від Москви
Після Собору Української православної церкви Московського патріархату стало зрозуміло, хто в Україні за об’єднання церков, а хто проти. Щоправда, двоє митрополитів УПЦ МП відмовились розривати зв’язок з Константинополем. Це митрополит Вінницький і Барський Симеон та митрополит Черкаський і Канівський Сафроній.
Про те, що відомом про митрополитів, які пішли геть від Москви у матеріалі “Прямого”.
Колишній лікар і претендент на предстоятельство УПЦ МП
Його високопреосвященство Симеон, митрополит Вінницький і Барський. В миру більш відомий, як Шостацький Володимир Іванович. Майбутній митрополит Вінниччини народився 1962 року в селі Райківці на Хмельниччині.
Після закінчення школи в 1980 році відбув строкову службу в Радянській Армії. У 1982 вступив до Вінницького медінституту, де за його словами, він й вирішив стати священиком.
Протягом 1987-1991 років навчався у Московській духовній семінарії. З 1990 по 1994 роки виконував послух блюстителя Патріаршої резиденції у Даниловому монастирі Москви. У 1994 році став насельником Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Поступив до Київської духовної академії.
У травні 1996 року висвячений на єпископа Володимир-Волинського і Ковельського, очолив відроджену Володимир-Волинську єпархію. У 2002 році зведений у сан архієпископа.
Рішенням Священного Синоду Української православної церкви від 10 червня 2007 року призначений архієпископом Вінницьким і Могилів-Подільським, керівником Вінницької єпархії. У липні 2011 зведений у сан митрополита.
Зауважимо, що митрополит Симеон був одним з найбільш ймовірних претендентів на посаду очільника УПЦ МП. У 2014 році митрополит Симеон пройшов у другий тур виборів предстоятеля УПЦ МП та зайняв третє місце з результатом 9 голосів. Чинний предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій набрав тоді 36 голосів, а митрополит Бориспільський та Броварський Антоній отримав 24 голоси.
Митрополит Симеон – єдиний з учасників Собору 13 листопада, який не підписав постанову про рішення визнавати неканонічним рішення Синоду Константинопольського патріархату стосовно українського церковного питання.
Відроджувач православя на Черкащині та лідер “проукраїнського крила” в Московському патріархаті
Його високопреосвященство кир Софроній, митрополит Черкаський та Канівський. В миру більш відомий, як Дмитро Савич Дмитрук. Митрополит народився 1940 року у селі Мнишин на Рівненщині. Після закінчення середньої школи у 1957 році працював на будівництві. З 1960 до 1962 рік служив строкову службу в Радянській армії.
З 1962 по 1966 рік навчався в Московській духовній семінарії. Протягом 1966-1970 років навчався в Московській духовній академії, закінчив її зі ступенем кандидата богослов’я. У листопаді 1968 року висвячений у сан диякона, а у квітні 1971 року прийняв чернечий постриг на честь святого Софронія, єпископа Іркутського.
З 1970 по 1972 рік працював при Московській духовній академії професорським стипендіатом, співробітником Церковно-археологічного кабінету і старшим екскурсоводом. Протягом 1974-1979 років викладав у Московській духовній академії та семінарії.
З жовтня 1979 року служить на Черкащині, спершу, як настоятель храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці в селі Старий Коврай Чорнобаївського району Черкаської області. Впродовж 1980-1987 років – настоятель храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці в Черкасах. У 1987-1989 рр. – настоятель Спасо-Преображенського храму в місті Городищі Черкаської області. За його словами, Черкащина була областю де найбільше поширювалась офіційна радянська політика наукового атеїзму. За період служби на Черкащині збільшив кількість храмів з 58 до 507.
З 1989 до 1992 року – настоятель Свято-Борисо-Глібського храму в місті Бориспіль Київської області, благочинний Бориспільського округу.
У серпні 1992 року висвячений в єпископа Черкаського і Канівського. 3 листопада 2000 року возведений у сан архієпископа. З жовтня до грудня 2001 року тимчасово керував Полтавською і Кременчуцькою єпархією. У вересні 2008 році возведений у сан митрополита.
Митрополит виступає за автокефальну українську церкву починаючи з 1990-тих років. У 2005 році, після Помаранчевої революції, митрополит Софроній звернувся до єпископату УПЦ, закликавши негайно домагатися автокефалії для УПЦ, користуючись сприятливою політичною ситуацією. В РПЦ заслужив клеймо “націоналіста”. Однак митрополит є одним з найбільших критиків чинного Патріарха УПЦ КП Філарета. Вважає, що найкраща кандидатура майбутнього очільника автокефальної церкви – це всесвітньо відомий православний теолог та богослов архімандрит Кирило (Сергій) Говорун.
Нагадаємо, президент України Петро Порошенко заявив, що 27-29 листопада у Синоді Вселенського патріархату, де буде ухвалюватися рішення про затвердження Томосу, візьме участь заступник голови Адміністрації президента Ростислав Павленко.
Читайте також: Шлях до томосу: понад 300 років боротьби за автокефалію
Нагадаємо, 7 листопада Петро Порошенко та предстоятель Фінляндської православної церкви обговорили підготовку до отримання Україною Томосу.
Раніше радник президента України Ростислав Павленко сказав Росія намагатиметься перешкодити отримати Україні Томос і буде використовувати всі можливі засоби для цього.
Президент України Петро Порошенко та Вселенський патріарх Варфоломій підписали історичну угоду про створення незалежної Української православної церкви. Це Угода про співпрацю у створенні незалежної православної церкви в Україні, Вселенський Патріарх надає Томос, визнаючи незалежність української церкви, і вручає його обраному на Соборі Предстоятелю.
Помічник Варфоломія повідомив, що найскладнішим було рішення про автокефалію для УПЦ, а Томос – це другий і не такий важкий крок.
Також читайте повне повне інтерв’ю “Прямому” Філарета, патріарха Київського і всієї Русі-України.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.