У МОН запропонували три моделі навчання у школах нацменшин

Міністерство освіти і науки України запропонувало три моделі імплементації “мовної” статті 7 нового українського закону про освіту.

Про це йдеться у заяві на сайті МОН, присвяченій офіційному висновку Венеційської комісії щодо українського закону. Зазначається, що комісія врахувала більшість поправок МОН, і її висновок є збалансованим та конструктивним.

“Враховуючи рекомендації, МОН пропонує наступні моделі імплементації ст7, що будуть прописані в Законі «Про загальну середню освіту». Моделі навчання у школах з мовами меншин будуть враховувати освітні потреби дітей різних національних громад, зважаючи на три критерії.  Перший критерій – вразливість мови, другий – мовне середовище, у якому проживає меншина, і третій критерій – мовна група, до якої належить відповідна мова”, – зазначають у міністерстві.

Так, перша модель передбачає можливість викладання мовою меншини всіх предметів з 1-го до 11(12)-го класу поряд з українською мовою. Дана модель буде застосована до вразливих мов, тобто тих, що не мають власної держави для розвитку мовної термінології.

“Наприклад, кримські татари не мають жодної іншої держави, яка займалася б розвитком термінології їхньої мови, наразі громада проживає виключно в українськомовному чи російськомовному середовищі, що також не сприяє розвитку кримськотатарської”, – зазначають у міністерстві.

Друга модель буде застосована до громад, мови яких належать до мов Євросоюзу, і може мати два варіанти залежно від мовної групи та середовища проживання громади. Перший варіант буде стосуватись громад, чия мова належить до слов’янської мовної групи, та які проживають у переважно українськомовному середовищі (наприклад, польська, словацька, болгарська громади).

“Як і передбачено Законом, діти, чия материнська мова належить до цієї групи, зможуть повністю навчатися рідною мовою у дитсадку та початковій школі, водночас вивчаючи українську. З 5-го класу поряд з предметами, що вивчаються рідною мовою, будуть запроваджуватися предмети, що вивчаються українською, їх частка буде збільшуватися та пропорційно зростатиме до старшої школи”, – вказують у МОН.

Другий варіант буде враховувати особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп, які переважно проживають у середовищі рідної мови (зокрема — у румунських та угорських громадах). Для шкіл із цими мовами навчання перехід на вивчення предметів українською відбуватиметься ще поступовіше.

Третя модель може бути застосована до національних громад, материнська мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також, що проживають переважно в середовищі власної мови (мова йде про російську громаду).

“Діти, що навчатимуться за цією моделлю, переходитимуть на навчання предметів українською одразу після 5-го класу. Діти, материнська мова яких російська, легко засвоюють українську, водночас вони здебільшого проживають у середовищі саме російської мови – у сім’ї, на вулиці спілкуються нею, переглядають фільми й телебачення російською. Отже, єдине місце, де діти з цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну мову, – це школа. Вивчаючи предмети українською, водночас продовжуючи вивчати російську як предмет, діти зможуть на якісно високому рівні оволодіти одразу обома мовами – і українською, і російською”, – наголошують у міністерстві.

Нагадаємо, Венеціанська комісія підтримала Україну щодо державної мови навчання. Як повідомлялось, що Україна вважає висновок Венеціанської комісії щодо мовної статті закону “Про освіту” збалансованим та конструктивним.

Раніше президент Петро Порошенко заявив, що завдяки ухваленому закону про освіту кожен українець незалежно від етнічного походження зможе вільно говорити українською та кількома іншими мовами.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.