У пір’ї та з дивним скелетом: у Бразилії виявили нового динозавра

У Бразилії виявили нового дивакуватого динозавра Убіражара (Ubirajara jubatus), який мав пухнасту “гриву” і стрічкоподібними утвореннями на плечах. Убіражара не тільки один з нечисленних видів пернатих динозаврів з Південної півкулі (жив на території суперконтиненту Гондвани) – це ще й перше свідчення наявності складних покривних структур (“гриви” і “стрічок”) у динозавра, який не належить до манірапторів і не є близькою ріднею птахів.

Про це пише sciencedirect.

У грудні 2020 року стало відомо про убіражару (Ubirajara jubatus), компсогнатіду вражаючою рівня збереження, виявленої в бразильській формації Крато (Crato Formation), відкладення якої датуються віком 113-115 мільйонів років.

Все тіло цього динозавра було вкрите м’яким коротким пухом, довжиною від 3 до 18 мм, а ось уздовж спини і хвоста, захоплюючи також передні кінцівки, проходила “грива” з довгим порожнім пір’ям, товщиною близько 0,3 мм і довжиною до 10-11 сантиметрів. Завдяки скороченням шкірних м’язів динозавр міг стовбурчити свою “гриву”, і саме в такому положенні, обумовленому трупним задубінням, це пір’я закарбувалися на крейдяній пластині, в якій була виявлена ​​убіражара. Пір’я “гриви” були досить м’якими і не могли забезпечувати захист від хижаків, тому передбачається, що вона використовувалася в основному для демонстрацій, збільшуючи розміри тварини по аналогії з шерстю переляканої або розсердженої кішки.

Тим же цілям, мабуть, служили й чотири довгих смуговидних утворення на плечах тварини, що досягали в довжину 15 сантиметрів (рис. 1). Раніше схожі структури, хоч і відносно менших розмірів, були виявлені у деяких китайських видів динозаврів. Роберт Сміт, глава наукового колективу, який описав убіражару, припустив, що ці “стрічки” складалися з кератину – не дуже важкої, щодо гнучкого і легко замінного матеріалу, який, до того ж обходився організму набагато дешевше кісток, а його пошкодження не викликало важких травм. Що примітно, схожі утворення (хоча і складаються з видозміненого пір’я) – так звані вимпели – можна виявити й у сучасних птахів, наприклад у вимпельного райського птаха, у самців якої чотири довгих тонких пера кріпляться на згині крил.

Чи була виявлена ​​убіражара самцем або самкою – сказати важко. Дослідники припускають, що це був самець, причому досить молодий, який не досяг максимальних розмірів. Навіщо йому в такому випадку були потрібні такі чудернацькі засоби демонстрації? Можливо, розгадка полягає в тому, що в убіражари, як і у деяких інших видів динозаврів, здатність до розмноження наступала раніше, ніж тварина досягала фізичної зрілості. Також можливо, що “грива” і “стрічки” цієї компсогнатіди використовувалися не тільки під час шлюбних ритуалів, але і, наприклад, при “побутових” з’ясуваннях стосунків з родичами.

Крім пір’я, відносно добре збереглися й інші деталі анатомії “гривастого” динозавра: шар жировоску (трупного жиру), пір’яні фолікули в області спини і кератинові кігтеві пластини на пальцях передніх кінцівок.

Хоч компсогнатіди і не належать до еволюційної лінії птахів, вони виявилися напрочуд успішною групою дрібних хижих динозаврів: представники цього сімейства існували протягом майже п’ятдесяти мільйонів років, а їх залишки були знайдені в Європі, Китаї та Південній Америці (плюс ще один поки непідтверджений зразок з Нової Зеландії), що має на увазі якщо не всесвітній, то досить широкий ареал.

Раніше у шматку бурштину виявили череп найменшого динозавра в історії.