Суд про держзраду Януковича допитав екс-міністра закордонних справ Леоніда Кожару
Сьогодні, 6 березня, у Оболонському районному суді Києва продовжилось засідання у справі про державну зраду екс-президента Віктора Януковича.
Судовий процес перейшов до етапу допиту свідків захисту.
Першим допитали екс-міністра закордонних справ України Леоніда Кожару.
Екс-міністр заявив про вплив іноземних країн на події в Україні наприкінці 2013-на початку 2014 року.
“З власного досвіду, такі ознаки були. Такі заходи впливу і тиску можна визначити по двох лініях. Перша – нав’язування керівництву країни певних сценаріїв…” – зазначив він.
За словами дипломата, назвати конкретні країни він може лише в закритому режимі, тому що це стосується національної безпеки, оскільки стосується чинних лідерів європейських країні може вплинути на безпеку України.
“Я патріот держави і за внутрішніми переконаннями не можу розголошувати інформацію, яка вплине на міжнародне становище України”, – свідок Кожара відмовляється називати прізвища у відкритому режимі, відповідаючи на запитання адвокатів про те, хто конкретно з іноземних чиновників “впливав на події на Майдані”.
Адвокат Сердюк попросив суд перевести засідання суду в закритий режим, щоб свідок міг відповісти на це питання, аде суддя відмовив у задоволенні цього клопотання.
Кожара також не пам’ятає, чи планувався будь-який офіційний візит колишнього президента України Віктора Януковича до Російської Федерації у лютому 2014 року.
“Я про це не можу сказати ствердно. Я не пам’ятаю”, — заявив Кожара.
Заява екс-президента України Віктора Януковича до президента РФ Володимира Путіна з проханням ввести війська, не є офіційним документом для ООН.
Про це сьогодні заявив екс-глава МЗС.
“Заява, яку демонстрував постперд РФ у ООН Віталій Чуркін не є офіційним документом в ООН — вона є додатком до офіційної ноти Російської Федерації”, — сказав дипломат.
Він також не зміг однозначно відповісти, чи мав право президент запрошувати в Україну іноземні війська.
“Я ще раз майже дослівно спробую процитувати статтю із закону про міжнародні договори України. Президент України має право проводити переговори, укладати будь-які міжнародні договори без додаткових повноважень, це стаття закону України”, – підкреслив Кожара.
На прохання прокурорів уточнити, чи є факт введення іноземного військового контингенту одноосібним рішенням президента, захисники заперечили, що в матеріалах справи відсутня згадка про “введення військ”.
На питання, чи може президент сам приймати рішення про використання військ на території України, Кожара сказав: “Я не фахівець з конституційного права, але згода на допуск іноземних військ на територію України, згідно з Конституцією, дає Верховна Рада України. Ми можемо написати що завгодно і кому завгодно, але згоду дає Верховна Рада, президент вносить тільки пропозицію”.
За його словами, рішення відкласти підписання угоди про асоціацію між Україною і ЄС ухвалив 21 листопада 2013 року тодішній прем’єр-міністр України Микола Азаров.
“21 листопада 2013 року після засідання Кабінету Міністрів прем’єр-міністр України на той час Микола Азаров ухвалив розпорядження про перенесення підписання угоди про асоціацію з ЄС. Саме так обговорювалося і на уряді: не про відмову підписання, а про перенесення підписання”, – сказав екс-міністр.
Він додав, що у 2013 році угода про асоціацію Україна-ЄС вступала у конфлікт з попередніми економічними угодами.
“Існувала глобальна і загальна підстава, що на листопад 2013 року ні Україна, ні українські партнери не були готові до підписання цієї угоди і імплементації угоди… Саме економічна частина не повинна була бути конфліктною з зонами зовнішньої торгівлі, які Україна уклала раніше… Зокрема це стосувалося зони вільної торгівлі в рамках СНД”, — розповів Кожара.
Він зауважив, що українська сторона заздалегідь попередила країни ЄС про неможливість підписати угоду про асоціацію і ЗВТ на саміті “Східного партнерства” у Вільнюсі, що викликало різку реакцію протилежної сторони.
“Україна відчула шалений тиск з боку наших європейських партнерів, особливо напередодні саміту. Я прибув до Вільнюса 28 листопада, одразу ж ми розпочали переговори з Європейською комісією. Був дуже жорсткий тиск, щоб Україна підписала документ. Окремі представники ЄС говорили, що вже не висувають жодних умов, тільки підпишіть. Але у нас всі рішення були ухвалені. Підписання не відбулося. Після завершення вільнюського саміту ще відбулися двосторонні перемовини з лідерами окремих держав Євросоюзу і Європейської Комісії. Дуже жорстко проводила переговори європейська сторона, за межами дипломатичного етикету, на рівні ультиматумів і погроз. Але потяг пішов, і рішення було прийняте”, – зазначив Кожара.
Він також наголосив, що виконання угоди, укладеної у лютому 2014 року між лідерами опозиції, представниками західних країн і колишнім президентом Віктором Януковичем могло зняти напругу в Україні.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.