Україні – 30. Безвіз, пенсійна реформа, заборона “ВКонтакте” та вибухи у Калинівці: хроніка 2017

24 серпня 2021 року Україна святкує свій тридцятий День Незалежності. Як відбувалось становлення української держави з 1991 року по сьогоднішній день, читайте у хроніці на сайті телеканалу “Прямий” PRM.UA.

Нагадуємо віхи української історії від 1991 по 2021 рік.

2017 рік: обстріли Авдіївки, День добровольця, вибухи на військових складах у Балаклії та Калинівці, вбивство Максима Шаповала, Аміни Окуєвої та Дмитра Вороненкова, заборона “ВКонтакте” та “Однокласників”, безвізовий режим з ЄС, вірус Petya.A, закон про освіту, звільнення Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова, “Євробачення” в Україні, пенсійна реформа та великий обмін полоненими.

ПОЛІТИКА ТА СУСПІЛЬСТВО

З 29 січня почались запеклі бої під Авдіївкою Донецької області, російсько-окупаційні війська двічі вели по місту інтенсивні обстріли й намагалися атакувати. В підсумку бій за авдіївську промзону тривав 19 годин. Українські військові, зазнаючи втрат, відбили усі спроби штурму. Противник випустив 1578 боєприпасів по силам АТО в районі Авдіївки та по самому місту. Вогонь вівся з забороненої Мінськими домовленостями великокаліберної артилерії.

31 січня у результаті масованих обстрілів з боку терористів “ДНР” Авдіївка залишилась без води і світла. У місті оголошено надзвичайний стан, було евакуйовано хворих та дітей. Президент України Петро Порошенко перервав свій візит до Німеччини.

2 березня внаслідок вибуху та обрушення гірської породи на шахті № 10 “Степова” ВАТ “ЛьвівВугілля” у с. Глухів Сокальського району Львівської області на горизонті 550 м, в 119 конвеєрі загинуло 8 гірників та 21 — травмовано.

14 березня в Україні вперше відзначили День українського добровольця.

Вночі 23 березня у місті Балаклія Харківської області вибухнув один з найбільших в Україні складів боєприпасів. Пожежа охопила кілька майданчиків зберігання танкових та артилерійських снарядів калібру 125 і 152 мм, вогонь поширився приблизно на третину території бази, площа якої становить 368 га. Місцеві жителі почали одразу залишати місто, згодом і влада розпочала евакуацію людей у 5-кілометровій зоні навколо військових складів. Пожежу на складі загасили лише наступного дня — 24 березня.

У Києві 23 березня на перехресті бульвару Тараса Шевченка та вулиці Пушкінської біля готелю “Прем’єр Палас” з автоматів розстріляли колишнього депутата Державної Думи РФ Дениса Вороненкова та його охоронця.

Вороненков переїхав жити разом з сім’єю до Києва в грудні 2016 року. Він отримав українське громадянство і за власною ініціативою дав свідчення у справі про держзраді експрезидента Віктора Януковича.

Вбивцю ексдепутата – Павла Паршова – поранив охоронець ексдепутата, згодом Паршов помер у лікарні. В організації вбивства підозрюється громадянин Росії, кримінальний авторитет Володимир Тюрін – колишній цивільний чоловік удови Вороненкова Марії Максакової.

31 березня новітній український транспортний літак Ан-132 вперше піднявся в повітря на київському аеродромі на Святошино.

16 травня президент України Петро Порошенко ввів у дію нові санкції проти Росії, внаслідок яких, зокрема, були заблоковані соцмережі “ВКонтакті” та “Однокласники”, програму 1С, інтернет-портали Яндекс, Mail.Ru, антивіруси Kaspersky та Dr.Web, а також та деякі російські телеканали.

17 травня у Європарламенті у Страсбурзі відбулася урочиста церемонія підписання законодавчого акту, яким буде запроваджений безвізовий режим для громадян України. Документ був підписаний президентом Європейського парламенту Антоніо Таяні та міністром внутрішніх справ та національної безпеки головуючої у Раді ЄС Мальти Кармело Абелою. На церемонії підписання також були присутні президент України Петро Порошенко та доповідач Європарламенту з питання українського безвізу Марія Габріель.

11 червня набуло чинності рішення Європейського Союзу про надання громадянам України безвізового режиму для короткострокових поїздок до країн ЄС і Шенгенської зони (за винятком Великобританії та Ірландії).

Багатьом запам’ятався виступ президента України з нагоди отримання безвізу з ЄС,в якій він заявив про остаточний розрив з Росією і “руским миром”. “Прощай, немытая Россия”, – заявив тоді глава держави.

27 червня державні та великі комерційні установи України зазнали масштабної вірусної атаки на держвідомства та компанії України. Вірус-здирник невідомого походження, подібний на WannaCry, атакував комп’ютерні системи сотень держустанов та компаній. Цей вірус називався Petya.A або mbr locker 256.

Вірус шифрував інформацію на жорсткому диску комп’ютера, вимагаючи за відновлення роботи викуп розміром 300 доларів у біткоїнах.

Від атаки вірусу постраждали: близько 30 банків, серед яких Ощадбанк, Південний, ОТП, ПУМБ, ТАСКомерцбанк, Укргазбанк, Розрахунковий центр, Мега банк, Кристал банк, Укрсоцбанк, Радабанк, Кредо банк, Idea банк, Юнісон, Перший інвестиційний банк, Кредит оптима, Траст капітал, Проминвестбанк, Реконструкції і розвиток, Вернум, Глобус. Також система інфраструктури (80% підприємств, підпорядкованих Міністерству інфраструктури), Кабмін, мобільні оператори, ЗМІ, підприємства енергетичної сфери. Постраждали аеропорт “Бориспіль”, “Укрзалізниця”, Київський метрополітен, ДТЕК, Укренерго, Київенерго, Укрпошта, “Нова пошта”.

Після України вірус Petya.A почав заражати комп’ютерні мережі в Росії (зокрема “Роснефть” та деякі банки), Франції, Великобританії, Іспанії, Індії, США.

Цього ж дня, 27 червня, у Києві внаслідок підриву автомобіля загинув полковник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Максим Шаповал. Під автівку був закладений вибуховий пристрій.

1 вересня у повному обсязі набула чинності Угода про асоціацію між Євросоюзом та Україною.

5 вересня Верховна Рада України ухвалила закон України “Про освіту”, яким визначено, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. 25 вересня президент України Петро Порошенко підписав цей закон.

Мову навчання регулює 7-ма стаття закону. Згідно з нею, вільний вибір мови навчання є невід’ємним правом громадян України, яке реалізується в рамках цього закону, за умови обов’язкового вивчення державної мови в обсязі, достатньому для інтеграції в українське суспільство. Громадянам України гарантується право отримання освіти державною мовою і регіональними мовами або мовами меншин. Це право забезпечується через мережу дошкільних дитячих установ, загальних середніх, позашкільних, професійно-технічних і вищих державних і комунальних навчальних закладів з українською або іншими мовами навчання, яка створюється відповідно до потреб громадян згідно із законодавством України про освіту.

8 вересня у центрі Києва по вул. Великій Васильківській, 5 внаслідок підриву автомобіля загинув вояк чеченського походження Алі Тімаєв (позивний “Тимур Махаур”). Як зазначили в Службі безпеки України, Тімаєв всіма можливими засобами боровся з «путінським» режимом, був особистим ворогом Рамзана Кадирова, постійно переслідувався спецслужбами РФ та Чеченської Республіки. Загалом щодо нього було скоєне три замахи на вбивство.

16 вересня під час нічної пожежі у дитячому таборі “Вікторія” в Одесі троє дітей загинуло, четверо постраждали

26 вересня у Калинівці Вінницької області почались вибухи на артилерійських складах. У зону ураження вибухонебезпечних речовин і предметів, які знаходилися на цих військових складах потрапили населені пункти у радіусі п’яти кілометрів.

Вже за півгодини розпочалась евакуація жителів і станом на 2 годину ночі більшість жителів Калинівки та сусідніх населених пунктів були евакуйовані. Всього було евакуйовано близько 30 тисяч осіб. Близько двох тисяч будинків зазнали пошкоджень від вибухів, повністю було зруйновано 12. Серйозних травм зазнала одна жінка.

Повністю вдалось очистити території від боєприпасів лише 28 листопада. Як і у випадку з вибухами та пожежею на складі в Балаклії найбільш імовірною версією події називалась диверсія з боку РФ.

18 жовтня у Харкові позашляховик Lexus влетів у натовп людей. За кермом перебувала 20-річна Олена Зайцева, прийомна дочка місцевого бізнесмена. У результаті аварії загинули шестеро людей.
Її та ще одного учасника аварії Геннадія Дронова було засуджено до 10 років позбавлення волі.

25 жовтня українські політв’язні Кремля, лідери кримськотатарського національного руху Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров були звільнені та передані російською владою Туреччині. 27 жовтня вони прибули в Україну.

30 жовтня внаслідок обстрілу близ Глевахи на Київщині загинула громадський активіст та військовослужбовець Аміна Окуєва. Вона була активною учасницею Революції Гідності. Після початку бойових дій на Донбасі, вона вирушила туди у складі батальйону “Київ-2”, пізніше служила у батальйоні “Золоті ворота”. Її чоловік Адам – чеченський військовик, якого звинувачували у замаху на президента РФ Володимира Путіна. На подружжя вже скоювали замах у червні цього ж року, тоді поранень зазнав Осмаєв та нападник.

7 листопада народні депутати підтримали ухвалення у другому читанні законопроектів №3238-д та №3239-д про внесення змін щодо державної підтримки кінематографії. Перший передбачає, що виробництво національних фільмів та озвучених українською іноземних, а також роботи з виготовлення архівів національних фільмів не будуть оподатковуватися податком на додану вартість до 2023 року. Другий – дозволяє до початку 2023 року ввозити товари для кіновиробництва без мита.

8 листопада ДП “Антонов” провело публічний демонстраційний політ безпілотного комплексу “Горлиця”.

16 листопада Верховна рада України підтримала законопроект, відповідно до якого 25 грудня – так званий “католицький великдень” – оголошено вихідним днем.

15 грудня президент України Петро Порошенко присвоїв Окремому президентському полку почесну назву імені гетьмана Богдана Хмельницького та вручив бойове знамено

16 грудня сталась повінь на Закарпатті, яка призвела до підтоплення 2,4 тисяч гектар, переливу восьми ділянок автодоріг та необхідності евакуації 146 людей із 40 затоплених осель у с. Вільхівка Іршавського району. Перелив річки Боржави через дамби перевищив рівень катастрофічного паводка 1998 року.

27 грудня пройшов великий обмін полоненими. Російські окупанти віддали Україні 73 полонених. Натомість повинні були отримати 306 чоловік, але 43 людини відмовилися їхати на окуповані території.

ЕКОНОМІКА

6 жовтня завершено будівництво нового Бескидського тунелю – другого за довжиною залізничного тунелю в Україні. Відкриття тунелю відбулося 24 травня 2018 року, а рух потягів розпочався 25 травня. Пропускна здатність тунелю збільшилася з 47 до 100 пар поїздів на добу, а швидкість проходження зросла з 15—40 до 60—70 км/год. Тунель є частиною Пан’європейського транспортного коридору, який проходить територією Італії, Словенії, Угорщини, Словаччини та України.

3 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон про пенсійну реформу. В Україні відбувся перерахунок пенсій, якщо раніше він проводився з урахуванням середньої заробітної плати в діапазоні між 1,198 тисяч та 3,764 тисяч гривень, то тепер за основу береться виключно середня зарплата в розмірі 3,764 тисяч гривень. Крім того, реформа передбачає підвищення необхідного стажу для виходу на пенсію до 25 років у 2018 році і поступове підвищення до 35 років у 2028 році.

4 грудня Петро Порошенко підписав закон №7275, який у пресі охрестили законом “маски-шоу стоп”. Серед іншого документ передбачає, що судовий розгляд й досудове розслідування автоматично фіксується за допомогою аудіо- і відеозаписуючих засобів. Крім того, при проведенні обшуків обов’язково має бути присутній адвокат.За законом, докази, отримані правоохоронцями з порушенням цих норм, будуть визнані неприпустимими в суді.

22 грудня Стокгольмський арбітраж оприлюднив рішення, за яким угода “Нафтогазу” та “Газпрому” 2009 року про купівлю-продаж природного газу була переглянута на користь України (зменшена ціна, скорегований принцип “бери або плати”, відхилені більшість російських вимог щодо штрафів тощо).

КУЛЬТУРА І ШОУ-БІЗНЕС

7-13 травня у Києві пройшов 62-й пісенний конкурс “Євробачення 2017”. У конкурсі взяли участь представники 42 країн. Переможцем став Салвадор Собрал із Португалії з піснею “Amar Pelos Dois”, який набрав 758 балів. Перша трійка країн – Португалія, Болгарія і Молдова, всі здобули найвищу сходинку за всю їхню історію участі в Євробаченні.

Проте справжнім відкриттям “Євробачення” стала композиція ONUKA “Interval”. Платівка гурту опинилася в електронних чартах iTunes Британії, Німеччині, Польщі, Нідерландах, Данії та Швеції. У основних чартах iTunes цих країн альбом досі тримається у першій 50-ці.

Президент України Петро Порошенко скасував своє перебування на фіналі пісенного конкурсу “Євробачення” через загибель мешканців Авдіївки в результаті обстрілу.

Фільм року – “Червоний”. Режисер фільм- Заза Буадзе, сценарій до фільму написав автор книги Андрій Кокотюха. У кінострічці розповідається про молодого воїна УПА Данила Червоного, якого зіграв актор із Львівського тетру ім. Леся Курбаса. Герой підняв повстання у сталінському ГУЛАЗі, вижив та намагається вирватись на волю.

Загалом у 2017 році зняли 27 фільмів, які отримали фінансування з держбюджету.

Музичним феноменом року стала пісня гурта KAZKA “Свята”, яка одразу стала хітом на радіостанціях України. У 2017 пісня увійшла в топ-10 найбільш ротованих пісень за версією FDR MEDIA, посівши 9 місце. Входить до ТОП-50 найпопулярніших україномовних пісень на YouTube.

29 січня у Володимирському соборі було проведено молебень, а на Лук’янівському цвинтарі в Києві відбулось прощання та перепоховання видатного українського письменника Олександра Олеся та його дружини, де започатковано “Алею почесних перепоховань”.

СПОРТ

29 квітня Володимир Кличко програв у поєдинку з Ентоні Джошуа за титули чемпіона світу за версіями IBF, WBA і IBO з боксу на стадіоні Wembley у Лондоні. Вже 3 серпня Володимир Кличко оголосив про завершення боксерської кар’єри.

30 вересня українська збірна на змаганнях в “Іграх Нескорених” виборола 14 медалей: 8 золотих, 3 срібних та 3 бронзових.

ПОМЕРЛИ

6 січня український художник Дмитро Стецько.

8 лютого – Віктор Чанов, український футболіст (“Шахтар” Донецьк, “Динамо” Київ, “Маккабі” Хайфа, Ізраїль), тренер.

7 квітня — Василь Литвин, український кобзар, заслужений артист України, народний артист України, голова Спілки кобзарів України, лауреат премії фонду Т. Г. Шевченка.

27 квітня — Лев Миримський, народний депутат України.

30 квітня – Борис Олійник, український поет (Сива ластівка, У дзеркалі слова, Золоті ворота), політик, депутат Верховної ради від КПУ.

31 травня – Любомир Гузар, Верховний архієпископ Києво-Галицький, архієпископ і митрополит Київський, єпископ Кам’янецький (2005-2011 рр.), кардинал Католицької церкви, глава Української греко-католицької церкви (2005-11 рр.).

3 листопада —у віці 117 років померла найстаріша жителька України Христина Нагорна.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.