Україні – 30. Новий правопис, ЄС і НАТО у Конституції, монобільшість “слуг” та зустріч Зеленського з Путіним у Парижі: хроніка 2019 року
24 серпня 2021 року Україна святкує свій тридцятий День Незалежності. Як відбувалось становлення української держави з 1991 року по сьогоднішній день, читайте у хроніці на сайті телеканалу “Прямий” PRM.UA.
Нагадуємо віхи української історії від 1991 по 2021 рік.
2019 рік: інтронізація предстоятеля Православної церкви України Епіфанія, вирок Віктору Януковичу, закріплення у Конституції курсу на ЄС і НАТО, вирок політв’язню Павлу Грибу, вибори президента і перемога Володимира Зеленського, акція “Дякую, Петре!”, закон про державну мову, перевибори Верховної Ради і формування монобільшості “Слуги народу”, уряд Гончарука, зняття недоторканості з депутатів і закон про імпічмент, новий правопис української мови, обмін полоненими, публікація стенограми розмови Трампа і Зеленського, “музичний” день Незалежності та “Марш захисників”, згода на “формулу Штайнмаєра”, акція “Ні капітуляції!”, зустріч Володимира Зеленського з Путіним у Парижі та скандал з MARUV на відборі “Євробачення-2019”.
ПОЛІТИКА І СУСПІЛЬСТВО
1 січня в Україні відзначили 110-ту річницю з дня народження лідера Степана Бандери, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б. 18 грудня 2019 року Верховна Рада України ухвалила постанову № 9234 про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв на прийдешній рік, серед яких – день народження Степана Бандери.
1 січня в Україні стартувала президентська виборча кампанія. За лічені хвилини до Нового року на той час керівник “Студії Квартал 95” Володимир Зеленський розвіяв головну інтригу останніх місяців, заявивши, що балотуватиметься на посаду президента.
Лейтмотивом його передвиборчої кампанії став вираз “я вам ничего не должен”.
Його новорічне звернення транслювали замість традиційного привітання президента України в ефірі телеканалу “1+1”, що належить олігарху Ігорю Коломойському. До речі, олігарх надавав підтримку Зеленському під час передвиборної гонки. З цієї причини його стали вважати якщо не підконтрольним, то явно лояльним до Коломойського.
6 січня патріарх Варфоломій вручив Томос про автокефалію Православної церкви України митрополитові Київському Епіфанію під час літургії у храмі Святого Георгія у Стамбулі передав предстоятелю Православної церкви України, митрополиту Епіфанію Томос про автокефалію. Так в Україні з’явилася незалежна і канонічна церква, що стала п’ятнадцятою в диптиху світового православ’я.
16 січня день пам’яті “кіборгів” – захисників Донецького аеропорту. Бої за Донецький аеропорт тривали з вересня 2014 року до 22 січня 2015 року і стали одними з найзапекліших у війні на сході України. Бої розгорнулися між українськими військами і бійцями добровольчих формувань з однієї сторони та силами проросійських збройних угруповань і окупаційних військ з іншої за контроль над Донецьким міжнародним аеропортом.
22 січня в Україні відзначають 100-річчя з Дня Соборності. Це свято відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.
24 січня Оболонський районний суд Києва визнав екс-президента Віктора Януковича винним у вчиненні державної зради та засудив заочно до 13 років позбавлення волі. Основою для звинувачень послужило звернення Януковича від 1 березня 2014 року, у якому він закликав російського президента Володимира Путіна ввести війська в Україну.
3 лютого відбулася інтронізація глави Православної церкви України Епіфанія під час літургії у Соборі Святої Софії Київської.
Вибори президента України. 3 лютого ЦВК завершила приймати документи від кандидатів. Заяви подало 90 осіб, що є рекордною кількістю для України. 8 лютого Центральної виборчої комісії завершила реєстрацію та зареєструвала рекордну для України кількість кандидатів у президенти — 44 людини.
5 лютого у Софійському соборі під головуванням митрополита Київського і всієї України, предстоятеля ПЦУ Епіфанія відбулося перше засідання синоду Православної церкви України, на якому затверджено його склад.
7 лютого Верховна Рада України внесла поправки до Конституції, які закріпили курс на повноправне членство в Європейському Союзі та НАТО.
Проект змін до Конституції подав у вересні 2018 року президент Петро Порошенко. Ініціативу президента викликана небажанням допустити реванш РФ – щоб наступна, можливо, більш проросійська влада не змогла відіграти назад інтеграцію в ЄС та НАТО, адже знайти для цього 300 голосів буде складно.
Анонсуючи цю ініціативу ще 24 серпня 2018 року, Петро Порошенко заявив, що “існує очевидна загроза ревізії європейської та євроатлантичної стратегії під впливом різних зовнішніх та внутрішніх обставин”.
Зміни до Конституції додають формулювання про європейську та євроатлантичну інтеграцію до преамбули та ще трьох статей Конституції.
Ще одна новація – прибрати з перехідних положень пункт 14 про тимчасове використання існуючих військових баз для іноземних формувань на правах оренди.
Це роблять, щоб Конституція формально не дозволяла перебувати в Криму Чорноморському флоту Росії.
“Підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України”, – тепер йдеться у преамбулі до Конституції.
У статті про повноваження Верховної Ради “визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики” доповнили формулюванням – “реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору”.
26 лютого Конституційний Суд України визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. Цю кримінальну відповідальність запровадили у 2015 році на вимогу ЄС (для візової лібералізації) та МВФ.
22 березня український політв’язень Павло Гриб засуджений у Росії до шести років позбавлення волі. Його було викрадено у Білорусі 24 серпня 2017 та таємно перевезено на територію Росії. Звинувачувався російськими слідчими органами в організації тероризму: за версією обвинувачення пропонував своїй знайомій у Краснодарському краї влаштувати вибух на лінійці в школі № 26 у м. Сочі за допомогою саморобного вибухового пристрою. 7 вересня 2019 року звільнений в рамках обміну між Україною і РФ.
31 березня перший тур виборів президента України. Явка виборців склала 63,52 %. До другого туру вийшли Володимир Зеленський (30,24 % голосів) та Петро Порошенко (15,95 % голосів).
11 квітня президент України Петро Порошенко підписав указ про призначення 38 суддів Вищого антикорупційного суду України, таким чином сформовано перший його склад.
19 квітня Володимир Зеленський і Петро Порошенко напередодні другого туру виборів провели дебати з елементами шоу на НСК “Олімпійський”.
21 квітня в Україні пройшов другий тур чергових президентських виборів, на яких Володимир Зеленський набрав 73,22% голосів виборців, а Петро Порошенко – 24,45%. Явка виборців склала 61,37%.
24 квітня кілька тисяч людей прийшли до будівлі Адміністрації президента , щоб подякувати Петру Порошенку, чия президентська каденція добігає кінця, щоб висловити подяку за зроблене ним для України. Порошенко подякував їм за підтримку та нагадав, що залишається в політиці, і його цілі – перемога на парламентських виборах і “повернення на Банкову” після наступних президентських виборів. У відповідь на останню заяву натовп почав скандувати “Через рік!”.
25 квітня Верховна Рада України прийняла закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. 15 травня президент України Петро Порошенко підписав його.
Закон закріплює, що єдиною державною мовою в Україні є українська – і вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави. 2021 року набуде чинності положення закону, згідно з якими складання іспиту на рівень володіння державною мовою є необхідною умовою для набуття громадянства України.
30 квітня ЦВК оголосила результати другого туру, перемогу отримав Володимир Зеленський із результатом 73 % голосів
20 травня у Верховній Раді відбулась інавгурація шостого Президента України Володимира Зеленського. Серед почесних гостей на ній перебували президенти Грузії, Естонії, Латвії, Литви та Угорщини, а також чотири з п’яти попередніх українських президентів. Озвученим в інавгураційній промові першим рішенням Зеленського став розпуск парламенту VIII скликання.
21 травня Володимир Зеленський видав указ про припинення повноважень Верховної Ради України і призначив позачергові вибори на 21 липня 2019 року.
22 травня Кабінет Міністрів України схвалив нову редакцію українського правопису.
6 червня Верховна Рада України прийняла закон “Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України”, який врегульовує процедуру імпічменту президента України.
Суперечку у сесійній залі викликала і сама процедура ухвалення закону про імпічмент. Через те, що друге читання документа відбувалося одразу після його ухвалення у першому читанні, частина депутатів розцінила це як порушення регламенту роботи Верховної Ради.
Втім, експерти зазначають, що закон неможливо реалізувати на практиці, а питання імпічменту є просто піар-темою для Офісу президента України, за допомогою якої демонструють, що Зеленський виконує свої обіцянки.
19 червня знайшли застреленим народного депутата України, координатора групи “Інформаційний спротив” Дмитра Тимчука.
11 липня Верховна Рада України прийняла новий Виборчий кодекс. Він скасовує мажоритарну виборчу систему та запроваджує пропорційну виборчу систему з відкритими регіональними списками. Незмінним, при цьому, залишається виборчий бар’єр для політичних партій – 5%. Також Виборчий кодекс закріплює гендерну квоту – принаймні двоє із п’яти кандидатів у виборчому списку партії мають бути жінками. Окрім запроваджуючи пропорційну виборчу систему, кодекс змінює положення, що стосуються інших типів виборів, зокрема, змінено розмір грошової застави на президентських виборах.
21 липня в Україні відбулися парламентські вибори. За результатами підрахунку голосів, партія “Слуга народу” набрала – 43,16%, “Опозиційна платформа – За життя” – 13,05%, “Батьківщина” – 8,18%, “Європейська солідарність” – 8,10%, “Голос” – 5,82%.
Ці вибори відзначилися масовим голосуванням за бренд Володимира Зеленського та “Слуги народу”, особливо це проявилося на “мажоритарці”. Висуванці від його партії обійшли багатьох досвідчених політиків, які роками працювали на тому чи іншому окрузі. Деякі кандидати по кілька разів переобиралися в своїх округах, але програли кандидатам від “Слуги народу”.
Разом з депутатами, обраними за мажоритарною системою в одномандатних округах партія “Слуга народу” змогла вперше історії України сформувати у парламенті так звану монобільшість.
17 серпня у Одесі у готелі “Токіо-Стар” у результаті пожежі загинуло 9 людей.
24 серпня за ініціативою президента України Володимира Зеленського не проводили військовий парад, який він назвав “помпезним і точно не дешевим”.
Натомість, за рішенням Володимира Зеленського, кліпмейкер Алан Бадоєв став новим режисером святкових заходів до Дня Незалежності. У минулому він був бізнес-партнером Зеленського по телепродакшину Gaudi Studio. Відбулась так звана “Хода гідності”, в якій взяли участь представники різних військ, ветерани АТО, медики, вчителі, спортсмени, дипломати, волонтери та діти. Чи не найбільше українських громадян вразив у цей день реп на Майдані Незалежності співачки Аліни Паш та спів Тіни Кароль на даху консерваторії.
Натомість незгодні з рішенням Володимира Зеленського про скасування параду активісти та учасники війни на Донбасі провели “Марш захисників”.
Ветерани війни на Донбасі пройшли від парку імені Тараса Шевченка, вниз по бульвару Шевченка, Бессарабською площею до Майдану Незалежності. Серед учасників “Маршу захисників” було багато батьків загиблих на Донбасі бійців, а також дітей, які втратили на війні батька чи матір.
За даними поліції, учасників заходу було близько 20 тисяч, а загалом на Майдані Незалежності зібралося близько 50 тисяч людей.
29 серпня відбулося перше засідання Верховної Ради України IX скликання. Головою Ради обрано Дмитра Разумкова, прем’єр-Міністром —громадського активіста Олексія Гончарука, главою СБУ —друга дитнства Зеленського і продюсера “Студії Квартал 95” Івана Баканова.
Найсмішнішим стало те, що на хвилі популярності “зеленої” влади (основним кольром у виборчій кампанії та “Слуги народу” був зелений колір – ред.) Олексій Гончарук пообіцяв 40% зростання ВВП. Насправді його уряд став чи не найгіршим в історії України. За 2019 рік промисловість в цілому скоротилась на 1,8%, переробна промисловість – на 2%, постачання електроенергії, газу, пари – на 4,1%. Дефіцит державного бюджету України в 2019 році становив 72,4 мільярда гривень, тобто близько 1,8% ВВП. У 2019 році Україна отримала 2,5 мільярда прямих іноземних інвестицій, тобто на 100 мільйонів більше, ніж у 2018 році.
3 вересня Верховна Рада України схвалила законопроект, який передбачає зняття недоторканності з народних депутатів.
Законопроектом передбачено виключення зі статті 80 Конституції положення, що гарантує парламентаріям депутатську недоторканність, а також неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затриманими чи заарештованими без згоди Верховної Ради.
5 вересня розпочав роботу новостворений Вищий антикорупційний суд України.
7 вересня у результаті операції по взаємному звільненню утримуваних осіб до України повернулися 22 українські моряки, двоє співробітники СБУ та 11 українських політв’язнів Кремля — Олег Сєнцов, Володимир Балух, Едем Бекіров, Павло Гриб, Микола Карп’юк, Станіслав Клих, Олександр Кольченко, Євген та Артур Панови, Олексій Сизонович та Роман Сущенко.
Серед ув’язнених, які повернулися в Москву – головний редактор “РІА Новини-Україна” Кирило Вишинський, який був затриманий за підозрою в державній зраді. Також був обміняний бойовик так званої “ДНР” Володимир Цемах, який вважається важливим свідком у справі про збитий над Донбасом малайзійський “Боїнг”.
Напередодні обміну Зеленського просили не відпускати Цемаха група депутатів Європарламенту, уряд Нідерландів і представники Міжнародної слідчої групи щодо катастрофи MH17. Тепер вони вимагають видачі бойовика від Росії.
25 вересня Адміністраці президента США оприлюднив стенограму телефонної розмови між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським, яка відбулася 25 липня.
У ній Трамп закликає Зеленського співпрацювати з його адвокатом Руді Джуліані, критикує “несправедливе звільнення” українського генерального прокурора Віктора Шокіна і негативно оцінює експосла США в Україні Марі Йованович.
Він також згадує про розслідування Шокіна щодо компанії Burisma, у наглядовій раді якої працював Хантер Байден – син колишнього віцепрезидента США Джо Байдена, який є можливим суперником Трампа на виборах.
Зеленський у відповідь обіцяє президенту США, що новий генпрокурор України буде на 100% його людиною, що він вивчить ситуацію.
Спікер Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі ініцювала розслідування у справі про імпічмент президента США Дональда Трампа, підозрюваного у тиску на президента України Володимира Зеленського у власних особистих і політичних інтересах.
1 жовтня українська сторона в Тристоронній контактній групі в Мінську зі врегулювання ситуації на Донбасі погодила текст “формули Штайнмаєра”, яка надає особливий статус окупованим Росією територіям Донбасу. За словами Володимра Зеленського, питання про те, коли будуть виведені російські війська з Донбасу, мають бути обговорені у Нормандському форматі. Йде активна підготовка до зустрічі з Володимиром Путіним.
2 жовтня у багатьох містах України пройшли протестні акції “Ні капітуляції!” проти імплементації Мінських угод за “формулою Штайнмаєра”. Найбільша акція відбулась у Києві. 6 жовтня у десятках українських міст та закордоном відбулися акції “Ні капітуляції!” проти “формули Штайнмаєра” та відведення українських військ від лінії розмежування на Донбасі.
10 жовтня президент України Володимир Зеленський провів найдовшу у світовій історії пресконференцію, що тривала понад 14 годин, під час якої надав відповіді на понад 500 запитань від майже 300 журналістів
12 жовтня на позачерговому засіданні Собор Православної Церкви Еллади визнав автокефалію ПЦУ
8 листопада Міжнародний суд ООН визнав свою юрисдикцію на розгляд справи “Україна проти Росії”, відхиливши всі аргументи Росії[
8 листопада Олександрійський патріархат, який займає друге місце у диптиху православних церков світу, першим зі старих патріархатів пентархії окрім Вселенського офіційно визнав автокефальну Православну церкву України — патріарх Феодор ІІ пом’янув митрополита Київського Епіфанія.
15 листопада неподалік від міста Балаклія Харківської області відбулися поодинокі вибухи на складах зберігання боєприпасів. У результаті двоє військових загинули, ще п’ятеро отримали поранення.
18 листопада Російська Федерація передала Україні катери Бердянськ і Нікополь, а також буксир Яни Капу, захоплені 25 листопада 2018 року в ході інциденту в Керченській протоці
4 грудня в Одесі сталася пожежа у будинку для літніх людей на вулиці Троїцькій, в результаті якої загинуло 16 осіб. Постраждали ще приблизно тридцять. У будівлі знаходилися кілька фірм, а також наукові та навчальні установи. За даними ДСНС, пожежа сталася через загоряння побутового електричного обладнання в кабінеті на третьому поверсі коледжу. Її гасили майже добу. За словами прем’єр-міністра Олексія Гончарука, причиною трагедії стало недбале ставлення керівництва й персоналу коледжу до протипожежної безпеки. Керівників ДСНС області вже відправили у відставку.
9 грудня відбулась зустріч голів держав Нормандської четвірки – України, Росії, Франції та Німеччини в Парижі. Вони вирішили, що Мінські угоди залишаються базою для мирних переговорів. Також сторони домовилися про обмін утримуваними особами за принципом “всіх на всіх” до 31 грудня й розведенні ще в трьох пунктах на лінії зіткнення.
Зеленський “заглянув” в очі Путіну – так, на двосторонній зустрічі Зеленського і Путіна піднімалося питання транзиту й постачань в Україну російського газу. На газових переговорах у Мінську 20 грудня сторони домовилися про продовження транзиту через територію України на п’ять років.
12 грудня заарештовано основних підозрюваних у резонансному вбивстві журналіста Павла Шеремета: українських військових Яну Дугарь, Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка. Перед цим керівники правоохоронних органів провели велику пресконферецію, на якій також був присутній і Володимир Зеленський.
23 грудня завершено будування моста через Керченську протоку, введено в експлуатацію залізницю, що з’єднує Росію та окупований нею Крим.
28 грудня апеляційний суд Києва змінив запобіжний захід із утримання під вартою на особисті зобов’язання ексберкутівцям, яких підозрювали у вбивстві людей під час Революції гідності — Павлу Аброськіну, Сергію Зінченку, Олександру Маринченку, Сергію Тамтурі і Олегу Янішевському.
29 грудня відбувся масштабний обмін утримуваними особами між Україною з одного боку та ОРДЛО і Російською Федерацією — з іншого. До України повернулося 76 осіб, зокрема Станіслав Асєєв, Богдан Пантюшенко, натомість віддано 127 осіб, зокрема п1ятоьох представників “Беркуту” та трьох “харківських терористів”.
ЕКОНОМІКА
24 червня Національний банк України з 25 жовтня 2019 року запроваджує в обіг банкноту номіналом 1000 гривень, на котрій розміщено портрет Володимира Вернадського. 25 жовтня — Національний банк України ввів у обіг банкноту номіналом 1000 гривень.
13 листопада Верховна рада зробила перший крок до земельної реформи. Депутати ухвалили в першому читанні законопроект про ринок землі, в основному завдяки голосам “Слуги народу”. Він передбачає, що вже з жовтня 2020 року в Україні можна буде проводити операції купівлі-продажу землі, але за певних обмежень.
3 грудня холдинг NEQSOL Holding, до якого азербайджанська входить компанія Bakcell, завершив угоду з купівлі українського мобільного оператора “Vodafone Україна”.
За перші 11 місяців 2019 року в добувній промисловості і розробці кар’єрів зростання становило 0,8%, в переробній промисловості – падіння на 1,7%, в поставках електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря – падіння на 2,7%.
КУЛЬТУРА І ШОУ-БІЗНЕС
18 лютого у фінальному змаганні конкурсу “Америка має талант: Чемпіони” українська художниця піском Ксенія Симонова зайняла третє місце.
23 лютого співачка MARUV (Ганна Корсун) перемогла у Національному відборі на 64-й пісенний конкурс “Євробачення”. Але вона не підписала контракт з “Національною суспільною телерадіокомпанією України”. Вони не знайшли спільного рішення щодо місії представника України на міжнародному пісенному конкурсі. Тому НТСУ вирішило не посилати свого учасника на “Євробачення 2019”.
Проте найбільше критики припало на учасниць дуету Anna Maria – кримчанок Анну і Марію Опанасюк, чия мати займає посаду “віцепрем’єра” в уряді окупованого Криму, а тато – судді в місцевому “Верховному суді”. В Україні вони фігурують у кримінальних провадженнях про держзраду, а їхні імена можна знайти в базі “Миротворець”. Згодом з’явилися повідомлення, що мама артисток навіть отримала медаль міноборони РФ “За повернення Криму”.
Головне відкриття 2019 року alyona alyona з її композицією “Як би я була не я”.
За півроку з виховательки дитсадка до королеви хіп-хопу, про яку пишуть The New York Times та VOGUE. Пісня звучить як персональний маніфест Альони.
7 вересня український фільм “Атлантида” режисера Валентина Васяновича здобув перемогу в офіційній конкурсній програмі “Горизонти” 76-го Венеційського кінофестивалю.
13 грудня Косівську мальовану кераміку внесено до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства
СПОРТ
10 березня Дмитро Підручний на Чемпіонаті світу з біатлону в гонці переслідування виграв перше чоловіче золото на чемпіонатах світу з біатлону в історії України
16 березня збірна України з біатлону виборола бронзові медалі на Чемпіонаті світу з біатлону в жіночій естафеті.
30 березня боксер Олександр Гвоздик переміг Дуду Нгумбу технічним нокаутом і зберіг титул чемпіона WBC.
13 квітня боксер Василь Ломаченко захистив титули чемпіона світу за версіями WBA Super та WBO в легкій вазі, нокаутувавши британця Ентоні Кроллу
19 травня донецький “Шахтар” достроково став переможцем чемпіонату України з футболу 2018—2019 та у 12-й раз виборов чемпіонство
15 червня молодіжна збірна України з футболу вперше в історії виграла Чемпіонат світу U-20. Українські футболісти обіграли команду Південної Кореї у фінальному матчі з рахунком 3:1.
20 липня Ольга Харлан здобула золоту медаль у змаганнях на шаблях на Чемпіонаті світу з фехтування та стала шестиразовою чемпіонкою світу.
11 серпня на Чемпіонаті Європи зі стрибків у воду, що проходили в Києві, українські спортсмени здобули 7 медалей. 13-річний Олексій Середа став наймолодшим переможцем у таких змаганнях.
31 серпня Василь Ломаченко переміг британця Люка Кемпбелла та захистив титули чемпіона світу за версіями WBA, WBO і The Ring у легкій вазі, а також виграв вакантний титул чемпіона WBC в легкій вазі.
26 листопада українська стрибунка у висоту Ярослава Магучих за підсумками сезону-2019 отримала від Світової легкої атлетики нагороду “Висхідна зірка” (Female Rising Star) як найкраща молода легкоатлетка світу.
ПОМЕРЛИ
9 квітня — Бенюк Петро Михайлович, 73, український актор, Народний артист України.
11 квітня — Пономаренко Іван Вікторович, 74, український співак, Народний артист України.
14 травня — Богуцький Юрій Петрович, 66, український державний діяч, міністр культури і мистецтв (1999, 2001—2005), міністр культури і туризму (2006—2007).
21 травня — Іващишин Маркіян Йосипович, 52, український громадський, політичний і культурний діяч, підприємець. Один з провідників «революції на граніті» 1990 року.
25 травня — Кремінь Дмитро Дмитрович, 65, український поет, публіцист, есеїст, перекладач, заслужений діяч мистецтв України (2016), лауреат Шевченківської премії (1999).
6 червня — Мушкетик Юрій Михайлович, 90, український письменник, Герой України.
22 липня — Мусіяка Віктор Лаврентійович, 73, український політик, один з авторів тексту Конституції України.
21 жовтня в авіакатастрофі загинув колишній міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий. Він перебував за штурвалом вертольота, який зазнав аварії в Полтавській області.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.