Україні – 30. Відмова від асоціації з ЄС і початок Революції Гідності: хроніка 2013 року

24 серпня 2021 року Україна святкує свій тридцятий День Незалежності. Як відбувалось становлення української держави з 1991 року по сьогоднішній день, читайте у хроніці на сайті телеканалу “Прямий” PRM.UA.

Нагадуємо віхи української історії від 1991 по 2021 рік.

2013 рік: звільнення Юрія Луценка, зґвалтування у Врадіївці, затримання ректора-хабарника Петра Мельника, 1025-річчя Хрещення Київської Русі, останній візит Володимира Путіна, відмова від Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, початок Євромайдану, “йолка” Януковича і жорстоке побиття студентів, старт Революції Гідності, знесення пам’ятника Леніну у Києві та бій Володимира Кличка з Олександром Повєткіним.

ПОЛІТИКА І СУСПІЛЬСТВО

1 січня вперше у своїй історії Україна почала головувати в Організації з безпеки й співробітництва в Європі (ОБСЄ). Крім того, Україна почала головувати в Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС).

13 лютого у Донецькому аеропорту впав літак Ан-24, який летів чартерний рейсом з Одеси. Пасажири прямували на матч між донецьким “Шахтарем” та дортмундською “Борусією”. 5 осіб загинули і 9 отримали поранення.
Згодом комісія з розслідування причин катастрофи з’ясувала, що літак впав через помилку екіпажу.

7 квітня президент України Віктор Янукович підписав указ про помилування ексміністра внутрішніх справ Юрія Луценка та ексміністра охорони навколишнього середовища Георгія Філіпчука.

27 червня 2013 року у селі Врадіївка, що на Миколаївщині, місцева жителька Ірина Крашкова потрапила до лікарні в тяжкому стані після того, як її побили і зґвалтували. Спочатку сам факт зґвалтування правоохоронці намагалися заперечувати, а кримінальне провадження, незважаючи на наявність у потерпілої важких травм, спершу відкрили за статтею “нанесення легких тілесних ушкоджень”. Потерпіла назвала кривдників – капітана міліції Євгена Дрижака, лейтенанта Дмитра Поліщука і таксиста Рябиненка.

Згодом з’ясувалося, що Поліщук – племінник прокурора Заводського району Миколаєва, а Євген Дрижак, якого залишили на волі, похресник начальника Миколаївського облуправління міліції.

У селищі з’явилися листівки із закликами захистити Ірину Крашкову. Не вірячи в об’єктивність слідства, близько 300 осіб увечері 30 червня зібралися біля Врадіївського районного суду. Люди вимагали, щоб капітана Дрижака затримали як підозрюваного. Люди з натовпу розгойдували і намагалися перевернути автозак із затриманими. Проте суд заарештував тільки двох – Поліщука і Рябиненка. У Дрижака начебто було алібі.

1 липня врадіївці влаштували мітинг біля райвідділу міліції, там були виламані двері та ворота внутрішнього двору, розбиті вікна, пошкоджені службові автомобілі. Штурмувальники кидали у вікна пляшки, пустили в хід петарди, сльозогінний газ і, навіть, коктейлі Молотова. Вночі до Врадіївки прибув начальник обласної міліції з півсотнею бійців “Беркуту”. На ранок стало відомо, що начальник УМВС в Миколаївській області та керівник Врадіївського райвідділу міліції відсторонені від займаних посад.

Згодом, усі обвинувачені постали перед судом: Євгена Дрижака та Дмитра Поліщука засудили на 15 років з позбавленням міліцейського звання, Сергій Рябіненко засуджений на 11 років.

27 липня під час отримання хабара затримали ректора Національного університету Державної податкової служби України Петра Мельника.

На суд, який мав обрати підозрюваному запобіжний захід, ректор не приходив, посилаючись на поганий стан здоров`я, а коли було ухвалено рішення про примусовий привід, Мельника привезли до будівлі суду на кареті швидкої допомоги.

Зрештою, його було відпущено під домашній арешт з носінням електронного браслета. У серпні 2013 року Мельник зняв браслет і втік з-під домашнього арешту. Його оголосили у міжнародний розшук. Згодом з’явились повідомлення, що він перебуває у США.

27-28 липня в Україні відзначали 1025-річчя Хрещення Київської Русі. До Києва з’їхалися предстоятелі деа’яти православних церков світу, які відслужили молебень на Володимирській гірці.
Це був останній раз, коли до України приїздив президент Російської Федерації Володимир Путін. Він виступив на конференції “Православно-слов’янські цінності – основа цивілізаційного вибору України”. Він назвав росіян, українців і білорусів “єдиним народом” та висловив бажання про об’єднання Росії й України у рамках однієї держави.

18 серпня у Києві з нагоди 1025-річчя Хрещення України-Русі Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом (Шевчуком) освячено Патріарший собор Воскресіння Христового, головний собор Української греко-католицької церкви.

12 вересня на Одещині сталась повінь, яка стала однією з наймасштабніших за останні сто років. Було підтоплено 13 населених пунктів області.

21 листопада за кілька днів до Вільнюського саміту східного партнерства Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготування до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Розпорядження про це було офіційно оприлюднене прем’єрміністром України Миколою Азаровим.

Ввечері цього дня, відгукнувшись на заклик Мустафи Найєма в соцмережах, на київському Майдані почали збиратися перші мітингувальники. Це стало початком Євромайдану.

Проте Окружний суд Києва заборонив встановлювати малі архітектурні форми, в тому числі намети, на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі.

24 листопада у Києві у зв’язку з відмовою уряду підписати договір про асоціацію з Євросоюзом на Майдані Незалежності відбувся найбільший мітинг опозиції за період президентського правління Віктора Януковича, який зібрав за різними оцінками від 60 до 150 тисяч осіб. “Євромайдан” одноголосно прийняв вимогу відставку уряду Азарова, скасування рішення уряду про відмову від асоціації ЄС, підписати Угоду про асоціацію України та Євросоюзу на саміті у Вільнюсі, звільнити з ув’язнення Юлію Тимошенко, а також звернення до країн Заходу із закликом запровадити персональні санкції проти Януковича та представників його влади.

Уперше такий масовий мітинг у Києві пройшов під численними прапорами Європейського Союзу, які майоріли поряд із синьо-жовтими стягами.

Мітинги з аналогічними вимогами відбулися в Харкові, Львові, Луганську, Вінниці, Донецьку, Кривому Розі, Сумах та Чернівцях.

26 листопада Віктор Янукович у телеефірі пообіцяв, що угоду України з ЄС підпишуть, коли країна буде готова до цього економічно. Він також закликав міліцію і протестуючих не застосовувати силу під час акцій протесту.

29 листопада українські студенти організували живий “євроланцюг” між Києвом та Перемишлем.

Маршрут ланцюга розпочався у Києві й проліг через Житомир, Рівне, Львів і до Шегині на кордоні з Польщею. Загальна довжина його становила 625 кілометрів.

У ніч з 29 на 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності спецпідрозділ “Беркут” жорстоко розігнав мітингувальників.

Ще перед четвертою годиною ранку на Майдан почали завозити вантажівками елементи новорічної ялинки, яку зводили неподалік місця протесту. Тоді ж загони міліції оточили близько тисячі активістів, які стояли з прапорами і мирно співали пісень. У результаті нападу силовиків десятки людей отримали поранення, головним чином це були студенти з Києва й інших областей України. Відеозаписи, оприлюднені в інтернеті, стали наочним доказом звірячого поводження силовиків з мирними людьми.

Рятуючи пікетувальників від “Беркуту”, ченці Михайлівського собору відкрили для них церковну браму. Для багатьох це стало знаком: українська церква – з народом.

Від жорстокості “Беркуту” постраждали щонайменше 79 осіб. 35 людей було затримано, але згодом звільнено. Проти учасників мітингу відкрили кримінальні провадження – за статтями “спротив представникам влади” і “хуліганство”.

Керівництво держави відмежувалося від дій силовиків, а глава президенської адміністрації Сергій Льовочкін навіть подав у відставку (яка, втім, не була прийнята).

1 грудня у Києві пройшов один із найбільших мітингів Революції Гідності. Опівдні колона мітингувальників рушила з Михайлівської площі вулицею Володимирською до парку Шевченка, а звідти у бік Хрещатика, потім пройшла Бессарабською площею і попрямувала до Майдану Незалежності. За різними даними, того дня у центр Києва вийшло від півмільйона до 800 тисяч осіб. Міліція, яка заблокувала напередодні підступи до Майдану Незалежності, під натиском людей змушена була відступити.

Мітинг під прапорами ЄС відвідали закордонні дипломати: віце-президент Європарламенту Яцек Протасевич, колишній глава Європарламенту Єжи Бузек та колишній глава польського уряду, лідер партії “Закон і справедливість” Ярослав Качинський.

Мітингувальники зайняли будівлю КМДА та Будинок профспілок – там розташувався Штаб національного опору.

Частина демонстрантів здійснила спробу підійти до дверей Адміністрації Президента, але була зупинена “Беркутом”, який уперше застосував світлошумові гранати і сльозогінний газ. Після чого почалося переслідування і побиття демонстрантів. У сутичці постраждали близько 40 журналістів, у тому числі й іноземних видань.

Приблизно о 17:00 на Банковій з’явилися Віталій Кличко, Петро Порошенко та Олег Тягнибок, які стали поміж радикалами і міліцією, намагаючись заспокоїти обидві сторони.

1 грудня – народження “Автомайдану” – співтовариства автомобілістів, які підтримували Євромайдан. Увечері колона приблизно з 300 автомобілів спробувала проїхати до президентської резиденції “Межигір’я”, проте по дорозі в село Нові Петрівці їм перегородили шлях 4 автобуси спецпідрозділу “Беркут”.

Цього дня акції протесту відбулися в багатьох містах країни. Наймасовішим був протест у Львові – близько 40 тисяч осіб. У Луцьку протестували понад 8 тисяч, у Тернополі – понад 5 тисяч, у Чернівцях – близько 5 тисяч. Акції також відбулися у Рівному, Харкові, Дніпропетровську, Хмельницькому, Одесі, Вінниці, Ужгороді, Кіровограді, Донецьку, Луганську, Житомирі.

8 грудня у Києві відбувся так званий “Марш мільйона”. На віче на Майдані Незалежності зібралися, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 мільйона громадян. Було оголошено про намір блокувати урядові будівлі та встановити наметові містечка на вулицях урядового кварталу.

Опозиція дала тодішньому президенту Януковичу 48 годин для виконання вимог Майдану і пообіцяла блокувати його резиденцію у Межигір’ї. По завершенні офіційної частини заходу мітингувальники рушили на вулиці урядового кварталу, де створили і побудували кілька блокпостів і барикад, зокрема на вул. Грушевського, Лютеранській, Круглоуніверситетській та перехресті Шовковичної й Богомольця.

8 грудня активісти повалили пам’ятник Леніну на бульварі Шевченка біля Бессарабського ринку в Києві. На постаменті встановили державний прапор України та червоно-чорний прапор ОУН-УПА.

Того ж дня на Майдані було сформовано 15 загонів цивільної самооборони, які назвали “сотнями”.

У ніч із 10 на 11 грудня 2013 року численні підрозділи внутрішніх військ і “Беркута” зробили першу спробу розігнати мирних протестувальників на Майдані у Києві. Основною точкою протистояння стала барикада на Інститутській, а після її руйнування – простір між сценою і Будинком профспілок. Тоді зі сцени Руслана Лижичко і Юрій Луценко закликали киян прийти на допомогу Майдану, а Михайлівський Золотоверхий собор уперше за багато століть скликав людей до спротиву набатом.

З кожною годиною людей у центрі столиці більшало – станом на п’яту ранку мітингувальників на Майдані було вже близько 10 тисяч. Кількома годинами пізніше силовики спробували штурмувати Київраду, однак захисники будівлі почали поливати їх із другого поверху водою з пожежних брандспойтів, а на вході до КМДА зчинилася бійка.

Тим часом кількісна перевага вже явно була на боці активістів Майдану, і спецназівці під зростаючим натиском людей відступили.

31 грудня Сотні тисяч киян святкували Новий рік на бунтівному Майдані.

КУЛЬТУРА І ШОУ-БІЗНЕС

21 червня до Списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО внесені дерев’яні церкви Карпатського регіону України й Польщі. В переліку церков – 8 розташовані в Україні (4 у Львівській області, по 2 в Івано-Франківській і Закарпатській областях), а також 8 храмів, які розташовані у Польщі. 23 червня Список поповнився ще одним об’єктом з України – Херсонесом Таврійським (Крим). Наразі у Списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО перебуває 7 об’єктів української історії і культури.

Пісня року: The Hardkiss — Make-Up. Цей твір у рік свого виходу отримала дві нагороди на премії YUNA, “Відкриття року” та “Кращий кліп року”.

ЕКОНОМІКА

29 липня Росія заборонила імпорт продукції української кондитерської компанії Roshen, посилаючись на її погану якість. Зокрема, в молочному шоколаді був нібито виявлений бензопірен. У компанії Roshen на це відповіли, що їх звинуватили у порушенні неіснуючих норм. Ембарго на кондитерську продукцію на знято й досі.

Середня зарплата у січні – 2 758,11 гривні, у грудні – 3 309, 24 гривні.

У 2008 році рівень інфляції склав 0%.

Спад ВВП до 2012 року становив 0,3%.

СПОРТ

3 січня українська жіноча збірна з біатлону в естафетній гонці 4х6 км виграла золото на етапі Кубка світу. Український квартет складався з Юлії Джими, Валентини Семеренко, Олени Підгрушної та Віти Семеренко.

9 лютого на чемпіонаті світу з біатлону українка Олена Підгрушна здобула золоту медаль, Віта Семеренко — бронзу.

17 липня у Казані (Росія) закінчилась XXVII Літня Універсіада, на якій розігрувався 351 комплект медалей з 27 видів спорту серед представників 162 країн. Україна здобула рекордну кількість медалей: 77 (12 золотих, 29 срібних і 36 бронзових), а переможцем медального заліку стала збірна Росія, яка завоювала 292 медалі.

27 серпня – 1 вересня 2013 року В Україні вперше проходив Чемпіонат світу з художньої гімнастики. До Києва з’їхались 300 спортсменок з 59 країн світу. Тоді збірна України виграла на турнірі п’ять нагород – одне “золото”, по два “срібла” та “бронзи”. Цікаво, що золота винагорода дісталася Ганні Різатдіновій, яка вперше стала чемпіонкою світу, а нині є надією нашої збірної на Олімпіаді в Ріо.

6 вересня у відбірковому матчі Україна — Сан-Марино групового турніру за право виходу у фінальну частину Чемпіонату світу збірна України з футболу перемогла з рахунком 9:0, встановивши рекорд власної результативності в одному матчі.

5 жовтня у Москві у спорткомплексі “Олімпійський” український боксер Володимир Кличко переміг Олександра Повєткіна за очками після 12 раундів та відстояв титули чемпіона світу за версіями WBA, WBO, IBF та IBO.

12 жовтня у Лас-Вегасі в бою проти мексиканця Хосе Раміреса у професійному боксі дебютував дворазовий Олімпійський чемпіон український боксер Василь Ломаченко. Він переміг у четвертому раунді технічним нокаутом.

ПОМЕРЛИ

13 січня – Михайло Горинь, український політик, почесний голова Української Республіканської партії.

12 лютого – Геннадій Удовенко, український політик, міністр закордоних справ України (1994-98), керівник Українського Народного Руху (1999-2003), член Ради президентів Генеральної Асамблеї ООН.

2 травня – Микола Мащенко, український актор (“Сон”), сценарист, кінорежисер (“Комісари”, “Овод”, “Паризька драма”, “Вінчання зі смертю”, “Мамо, рідна, кохана”).

20 грудня – Ігор Слісаренко, український тележурналіст.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.