Україні – 30. Здобуття Незалежності: хроніка 1991 року

24 серпня 2021 року Україна святкує свій тридцятий День Незалежності. Як відбувалось становлення української держави з 1991 року по сьогоднішній день, читайте у хроніці на сайті телеканалу “Прямий” PRM.UA.

Нагадуємо віхи української історії від 1991 по 2021 рік.

1991 рік: автономія Криму, референдуму, ГКЧП, проголошення Незалежності і перший президент

ПОЛІТИКА І СУСПІЛЬСТВО

12 лютого 1991 року- відновлення кримської автономії, яка була ліквідована 30 червня 1945 року після насильницької депортації кримських татар у травні 1944-го.

Рішенню про створення Автономної Республіки Крим передував референдум на півострові, де на запитання “Ви за відтворення Кримської АРСР як суб’єкта Союзу РСР і учасника Союзного договору?” позитивно відповіли понад 94% його учасників.

Щоб не “втратити” Крим, влада якого хотіла перетворити його на самостійний суб’єкт у новому Союзному договорі, Верховна Рада України, головою якої був Леонід Кравчук, ухвалила закон, яким в межах території Кримської області відновлювалася Кримська АРСР у складі УРСР.

17 березня 1991 року відбувся Всесоюзний референдум про збереження СРСР. В Україні на запитання “Чи вважаєте ви за необхідне збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, у якій будуть повною мірою гарантуватися права і свободи людини будь-якої національності” схвально відповіли 70,2% виборців, проти – 28,0% (це найбільший показник проти збереження СРСР серед усіх радянських республік).

Одночасно з цим референдумом в Україні за наполяганням Народного Руху України за перебудову було проведене республіканське консультативне опитування: “Чи згодні ви, що б Україна була у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України”. Позитивно на нього відповіло більше 80 % опитаних. За змістом питання не тільки не збігалося з питанням союзного референдуму, а й навіть заперечувало його.

16 липня 1991 року в Україні вперше й востаннє було відзначено як День незалежності. У Києві відбувся концерт українських гуртів на площі тоді ще Жовтневої революції, апогеєм якого став виступ гурту “Брати Гадюкіни” і заключний феєрверк.

“Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України”, – йдеться у тексті постанови “Про День проголошення незалежності України” від 16.07.1990. Як відомо, цього ж дня у 1990 році Верховна Рада УРСР ухвалила “Декларацію про державний суверенітет України”.

1 серпня Україну з візитом прибув президент США Джордж Буш-старший. Його промова перед депутатами Верховної Ради увійшла в історію як “Промова “Котлета по-київськи” (Chicken Kiev speech). У ній американський президент фактично виступив проти державної незалежності України, натомість закликавши до економічної самостійності, та підтримав підписання нового Союзного договору, який мав би реформувати СРСР у федерацію. Спостерігачі зазначають, що така його позиція була не в останню чергу була зумовлена початком кривавого розпаду Югославії

18 серпня 1991 року з метою збереження СРСР і запобігання підписанню нового “Договору про Союз суверенних держав” у Москві був створений Державний комітет з надзвичайного стану (Государственный комитет по чрезвычайному положению – ГКЧП), який наступного дня усунув від влади президента Радянського союзу Михайла Горбачова.

Центральна влада УРСР фактично підтримала путчистів, не назвавши їхні дії неконституційними. Також ГКЧП повністю підтримала ЦК КПУ, а масові видання “Радянська Україна”, “Робітнича газета”, “Сільські вісті”, “Правда Украины” три дні друкували матеріали ГКЧП у повному обсязі.

В Україні проти ГКЧП виступили націонал-демократии та націоналісти: НРУ, УРП, Союз українського студентства, “Меморіал”, Товариство Лева, СНУМ. Цікаво, що донецькі шахтарі теж постановили не визнавати розпорядження ГКЧП, оголосили про безстроковий політичний страйк, вимагаючи заборони КПРС та Компартії України.

Тож 20 серпня Президія Верховної Ради УРСР ухвалила заяву, в якій зазначалося, що постанови ГКЧП не мають юридичної сили на території України.

Після провалу путчистів 24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила “Акт проголошення незалежності України”, текст котрого написав Левко Лук’яненко. “За” проголосували 346 депутатів. Одночасно було проголосовано і постанову Верховної Ради УРСР “Про проголошення незалежності України”. “За” – 321 голос.

Українська Радянська Соціалістична республіка припинила своє існування, постала держава Україна з неподільною та недоторканою територією, на якій чинними є тільки власні Конституція, закони та постанови уряду.

Крім того, 24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення про взяття під свою юрисдикцію усіх розташованих на українських теренах військових формувань збройних сил та про створення Міністерства оборони України.

У спадок від СРСР Україна отримала 14 мотострілецьких, 4 танкові, 3 артилерійські дивізії та 8 артилерійських бригад (9 293 танки і 11 346 бойових машин), 4 бригади спецпризначення, 9 бригад ППО, 7 полків бойових вертольотів, три повітряні армії (1 500 бойових літаків) і окрему армію протиповітряної оборони.

Також Україна отримала контроль над 176 міжконтинентальними балістичними ракетами, що несли сумарно 1 272 ядерні боєголовки, а також над близько 2 500 одиницями тактичної ядерної зброї.

У серпні 1991 року чисельність дислокованих в Україні військ нараховувала близько 980 тисяч осіб.

30 серпня 1991 року через підтримку державного перевороту, який намагалось влаштувати ГКЧП, в Україні була заборонена Комуністична партія України та Комуністична партія Радянського Союзу. Власність і майно КПУ та КПРС на території України перейшло на баланс Верховної та місцевих рад народних депутатів.

Після прийняття парламентом з третьої спроби постанови “Про підняття над будинком ВРУ синьо-жовтого прапора” 4 вересня 1991 року він був вивішений над будівлею українського парламенту як символ незалежної України поруч з державним прапором УРСР. Через два тижні постановою “Про прапор України” Президія ВРУ дозволила використовувати синьо-жовтий прапор у протокольних заходах до прийняття нової Конституції України.

5 жовтня набув чинності закон України “Про правонаступництво України”, згідно з яким Україна проголошувала себе наступницею Української РСР.

24 жовтня Верховна Рада ухвалила заяву “Про без’ядерний статус України”, в якій оголосила, що проводитиме політику, спрямовану на повне знищення ядерної зброї та компонентів її базування, що розташовані на території української держави.

4 листопада Верховна Рада України ухвалили закон “Про Національну гвардію України”.

1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнському референдум щодо проголошення незалежності України. Було винесено одне питання: “Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?”. У референдумі взяли участь 31 891 742 особи — 84,18% населення України. З них 28 804 071 особа (90,32%) проголосувала “За”. Зокрема, незалежність України підтримали 54% кримчан і 57% севастопольців.

Одночасно на виборах президента України, які пройшли 1 грудня 1991 року, Леонід Кравчук отримав підтримку 19 643 481 виборців (61,59%) і посів перше місце у всіх регіонах, за винятком Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської, де переміг В’ячеслав Чорновіл, набравши 23,27% (7 420 727 голосів).

Початок міжнародного визнання України, Польща та Канада офіційно визнали нашу країну 2 грудня 1991 року.

5 грудня 1991 року у стінах Верховної Ради пройшла інавгурація Леоніда Макаровича Кравчука, який став першим президентом України.

6 грудня Верховна Рада України прийняла закон “Про Збройні сили України”. Цей день й понині є професійним святом всіх військовослужбовців Збройних сил України.

8 грудня Леонід Кравчук разом із вищими посадовими особами Білорусі і Росії підписав угоди про розпуск СРСР і створення Співдружності Незалежних Держав, які 10 грудня були ратифіковані Білоруссю і Україною, а 12 грудня і Росією.

12 грудня Верховна Рада України ухвалила закон, яким скасувала кримінальну відповідальність за добровільні гомосексуальні стосунки.

21 грудня остаточно ліквідуючи СРСР, керівники 11 з 15 колишніх радянських республік — Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизія, Молдавія, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан і Україна — підписали в Алма-Аті (Казахстан) Декларацію про утворення Співдружності Незалежних Держав. Столицею СНД став Мінськ. Не увійшли до СНД лише Грузія, Латвія, Литва та Естонія.

23 грудня 1991 року у Рівному 55-й окремий полк зв’язку першим серед військових формувань колишнього СРСР, що дислокувались на території України, склав присягу на вірність українському народові.

25 грудня 1991 року о 19-00 по центральному телебаченню СРСР востаннє виступив президент Радянського Союзу Михайло Горбачов, констатувавши розпад і зникнення такої держави як СРСР. О 19-38 на куполі Кремлівського палацу було спущено прапор СРСР.

ЕКОНОМІКА

Верховна Рада УСРСР 20 березня 1991 року оголосила розташовані на території України банки власністю республіки та утворила на базі Українського республіканського банку Держбанку СРСР Національний банк України.

7 червня Верховна Рада України прийняла рішення про перепідпорядкування Україні союзних підприємств на території республіки.

7 жовтня Верховна Рада затвердила “Статут Національного банку України”.

За даними Державного комітету статистики України, з серпня по грудень 1991 року інфляція склала 290%.

Грудень 1991 року – останній місяць, коли в Україні були у вжитку відрізні купони на харчові продукти і предмети першої необхідності.

31 грудня 1991 року було зареєстровано “Ощадбанк” як самостійну банківську установу — Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України. Його утворено на базі установ Сбербанку колишнього СРСР в Україні

КУЛЬТУРА І ШОУ-БІЗНЕС

Вийшов другий альбом львівського гурту “Брати Гадюкіни” під назвою “Ми — хлопці з Бандерштадту”.

Вийшов повнометражний анімаційний фільм за мотивами однойменної поеми Івана Котляревського “Енеїда” , створений “Укранімафільм”. Режисер — Володимир Дахно.

Фільми:

Історична драма “Голод 33” кінорежисера Олеся Янчука “Голод 33”, знятий за мотивами повісті Василя Барки “Жовтий князь” про Голодомор 1932-1933-х років; військова драма “Останній бункер” режисера Вадима Іллєнка про останній етап боротьби УПА з загонами НКВС; “Козаки йдуть” – художній фільм режисера Сергія Омельчука;
комедія “Мина Мазайло” режисера Сергія Проскурні; історична драма “Карпатське золото” режисера Віктора Живолуба та інші.

У Харкові засновано видавництво “Фоліо”.

У Запоріжжі пройшов другий за рахунком та перший у незалежній Україні фестиваль “Червона рута”. Серед переможців: “Андрій Кіл” (Андрій Кузьменко, Львів), “Пліч-о-пліч” (Ольга Юнакова, Львів), Жанна Боднарук (Чернігів), Табула Раса” (Київ), “Жаба в дирижаблі”, “Лівий Берег” (Прилуки), “Плач Єремії” (Львів), Інесса Братущик і Орест Хома (Львів), Ірчик зі Львова (Львів), Сестри Тельнюк (Київ), “Мертвий півень” (Львів), гурт “Бункер Йо” та інші.

СПОРТ

6 травня на чемпіонаті світу український стрибун із жердиною Сергій Бубка, стрибнувши на 6 м і 7 см, встановив свій десятий світовий рекорд для відкритих стадіонів. Цього ж року бубка покращив своє досягнення до 6 метрів 10 сантиметрів.

5 серпня на змаганнях в Мальме Сергій Бубка встановив черговий рекорд у стрибках з жердиною.

НАРОДИЛИСЬ:

21 січня — Михайло Федоров, віце-прем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації України.
24 січня — Жан Беленюк, український борець греко-римського стилю. Народний депутат України IX скликання.
7 лютого — Наталія Довгодько, українська веслувальниця, олімпійська чемпіонка.
15 березня — Сергій Кривцов, український футболіст.
21 травня — Євгеній Макаренко, український футболіст.
26 травня — ART DEMUR, український співак, композитор, автор пісень.
31 травня — Дар’я Петрожицька, українська актриса театру і кіно.
13 червня — Юлія Думанська, українська співачка.
14 червня — alyona alyona, українська реп-співачка, автор пісень.
28 червня — Артем Пивоваров, український виконавець, автор пісень, саунд-продюсер.
7 серпня — Наталка Кобізька, українська акторка театру та кіно.
24 жовтня — Yarmak, український реп-виконавець.
5 листопада — Дмитро Підручний, український біатлоніст, чемпіон світу.
12 грудня — Анна Заячківська, українська модель, акторка. Міс Україна 2013.
17 грудня — Артем Мєх, український співак, колишній соліст групи “Пара Нормальних”.
31 грудня — Олександр Піскунов, український актор театру та кіно.

ПОМЕРЛИ:

14 липня — Павло Морозенко, радянський актор театру і кіно, заслужений артист УРСР (“Роман і Франческа”, “Знайомтесь, Балуєв!”, “Над нами Південний Хрест”, “Женя, Женєчка і “катюша”, “Десятий крок”, “Не судилось”, “Слідство ведуть знавці”, “Війна на західному напрямку”).

8 серпня – Іван Кожедуб, український льотчик-ас, тричі Герой Радянського Союзу, маршал авіації. За роки Другої світової війни війни здійснив 330 бойових вильотів і в 120 повітряних боях збив 66 німецьких літаків.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.