“Велике будівництво” замість субсидій: чому Зеленський “скинув з рахунків” малозабезпечених українців

Протягом 2021 року в Україні кардинально змінились правила надання субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, що призвело до відчутного зменшення кількості домогосподарств, які мають право на отримання допомоги від держави.

На думку експертів, опитаних PRM.UA, чинна українська влада свідомо обмежує доступ громадян до субсидій через нестачу коштів у державному бюджеті, тому, аби спрямувати фінансові потоки у більш вигідні для себе проєкти на кшталт “Великого будівництва”, було вирішено пожертвувати інтересами соціально незахищених верств населення.

З чого все починалось: велика реформа у сфері житлових субсидій 2015 року

Як відомо, з 1 квітня 2015 року для уникнення колапсу енергетичної сфери України було значно підвищено тарифи на електроенергію (зросли на 5%-50% для різних категорій споживачів), на газ (зросли у 3,3 рази – 6 разів). Крім того, вартість газу для теплокомуненерго, від яких споживачі отримують гарячу воду та опалення, зросла у 2,2 рази, а у травні зросли тарифи для водоканалів на водопостачання та водовідведення від 4% до 102% залежно від конкретного підприємства.

Щоб уникнути масових неплатежів з боку населення з 1 травня 2015 року була запроваджена нова система субсидіювання комунальних послуг.

Житлова субсидія – безповоротна адресна державна соціальна допомога мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.

Право на субсидії отримали домогосподарства, витрати яких на оплату комунальних послуг перевищують розмір визначеного обов’язкового платежу, який обраховується окремо для кожної родини.

Також було визначено нормативи житлово-комунальних послуг, на оплату яких держава може встановити субсидію – вони коригувались залежно від висотності житла (до багатоповерхівок застосовують понижувальний коефіцієнт, порівняно з будинками меншої висотності) та регіону (північні області мають більший коефіцієнт, порівняно з південними).

Розмір субсидій у новій системі став залежати від частки доходу, що його заявник витрачає на комунальні послуги. Так споживача стимулювали менше споживати газу та електроенергії, тоді як у старій системі розмір субсидії був пропорційний рівню витрат – чим більшу частку в доходах домогосподарства займали комунальні послуги, тим більша субсидія призначалася. За такої системи у заявника існувала спокуса збільшити споживання комунальних послуг та залишити за собою право одержувати субсидії.

Згодом переглядались соціальні норми і нормативи житла для надання субсидій. Так, у 2016 році норма використання природного газу для індивідуального опалення знизилась з 7 до 5,5 куб. м на 1 кв. м опалюваної площі на місяць. У 2020 році – до 4 куб. м.

Як змінився механізм надання житлових субсидій 2015 року:

– субсидія призначається на 12 місяців, а не на півроку, як було раніше, автоматично перераховується на наступний термін вже без додаткових заяв;
– для оформлення субсидії потрібні лише заява та декларація (скасовано необхідність надання довідок про доходи);
– субсидія призначається на підставі задекларованих даних заявника;
– скасовано деякі обмеження щодо майнового стану осіб: наявність у власності двох житлових приміщень або двох автомобілів, здача в найм житлового приміщення (єдине обмеження ─ здійснення одноразової купівлі на суму понад 50 тисяч гривень);
– скасовано обмеження щодо наявності у складі домогосподарства осіб працездатного віку, які не мають офіційної зайнятості і не перебувають на обліку як безробітні.

“У 2015 році ми робили так, щоб усі мали можливість отримати субсидії, їх було отримати легко, просто, у автоматичному режимі, то зміни, які введені урядом Шмигаля, могли призвели до колапсу системи соціального захисту населення. До речі, “Європейська Солідарність” і Петро Порошенко дуже активно протестували проти нової системи надання субсидій”, – згадує віцепрем’єрміністр України у 2016-2019 роках Павло Розенко.

Прихід до влади Володимира Зеленського: підвищення тарифів та повзуче згортання системи житлових субсидій

На тлі масштабного погіршення економічної ситуації в Україні, яке почалось ще у 2019 році після приходу до влади президента Володимира Зеленського, та продовжилось у 2020-му, коли у тому числі і через епідемію коронавірусу ВВП країни впав на 4%, уряд вирішив обмежити доступ українців до субсидій.

І це при тому, що рівень бідності в Україні серед населення, що працює, за результатами першого півріччя 2020 року склав 42,4%. Станом на 1 лютого 2021 року він зріс до 50%.

На думку Павла Розенка, влада Зеленського свідомо руйнує субсидіальну систему в Україні.

“Ціни послуги ЖКГ, на газ, на електрику будуть зростати і платіжки для українців лише збільшуватимуться. Замість того, щоб намагатись захистити людей через встановлення справедливих цін на газ, або через розширення системи субсидій, Зеленський та його уряд не знайшли нічого кращого, ніж сказати, що за тарифи вони не відповідають, що за тарифи відповідає місцева влада.

Це величезна маніпуляція, коли центральна влада починає перекладати відповідальність за тарифоутворення на місцеву владу.

За тарифну політику і за те, що система субсидій нинішньою владою фактично зруйнована відповідає Зеленський і його уряд. Люди багатшими не стали, вони просто перестали платити за житлово-комунальні послуги”, – підкреслив він.

Ще більше по кишені українців вдарило різке підвищення тарифів на газ, транспортування газу та електроенергію з січня 2021 року: було скасовано пільговий тариф в 90 коп/кВт-год для населення на перші 100 кВт-год електроенергії і встановлено єдиний тариф на рівні 1,68 грн/кВт-год. З 1 січня 2021 року тарифи на теплопостачання зросли від 5,5% до майже 50% залежно від регіону. Вартість холодної води зросла у середньому на 10-15%.

Вартість газу з грудня 2020 року зросла з 6,33 грн/куб. м до 7,22 грн/куб. м. Через значне соціальне збурення уряду довелось терміново встановлювати граничний розмір ціни на газ для побутових споживачів на рівні 6,99 грн/куб. м.

Як наслідок – нарахування за житлово-комунальні послуги у травні 2021 року сягнули 11,7 мільярдів гривень, що на 34,5% більше у порівнянні з травнем минулого року.

Під гаслами боротьби з “тіньовими доходами” у травні 2021 року було введено нові правила отримання субсидій на послуги житлово-комунального господарства. Згодом їх було знову змінено – у бік пом’якшення.

У підсумку субсидії було скасовано для тих, хто:

– здійснив купівлю квартири, земельної ділянки, транспортного засобу (крім мопеда або причепа), товарів довгострокового використання на суму понад 50 тисяч гривень одноразово протягом року, що передує року звернення за субсидією;
– має банківський депозит у сумі понад 100 тисяч гривень;
– здійснив купівлю-продаж валюти та банківських металів протягом року до звернення за субсидією на суму понад 50 тисяч гривень;
– декларує відсутність доходу і перебував за кордоном понад 60 днів, за винятком перебування на лікуванні, у відрядженні, для нагляду за дитиною;
– має заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг та з оплати аліментів понад три місяці;
– не повернув до бюджету незаконно отриману субсидію за попередній період;
– має авто, якому менш ніж 5 років з дати випуску;
– має два і більше автомобілів, яким немає 15 років з дати випуску;
– не має доходів і при цьому ніде не навчався, не працював, не мав статусу безробітного.

Як наголосила експертка у сфері ЖКГ Кристина Ненно, уряд не досяг задекларованої мети, і від цих змін насправді найбільше постраждали добросовісні та соціально незахищені люди.

“У реальності ми маємо те, що особи, які влаштовані на мінімальну зарплату, але отримують зарплати у конвертах, отримують право на субсидії, а люди похилого віку, які живуть на мінімальну пенсію, але мають ще один мінімальний додатковий дохід, то їхні офіційні статки занадто високі для отримання субсидій. Тож цілі були заявлені дійсно гарні, але практика свідчить, що поки у нас нормально не запрацює податкова та інші органи, то сенсу небагато”, – зауважила вона.

Також було вирішено про повну монетизацію субсидій – тобто усі субсидіанти з травня 2021 року почали отримувати кошти у готівковій формі. Але і тут не обійшлося без проблем – у липні почались затримки з виплатами грошей. Як повідомляв “Ощадбанк” це сталось через “технічні причини”, тобто банку просто не перераховували кошти з державного бюджету.

Ще одне нововведення від 1 травня 2021 року – скасовано функціонування комісій при місцевих органах влади, що виносили рішення про призначення житлових субсидій в окремих випадках за наявності умов, за яких така субсидія не призначається. Найчастіше це стосувалось надання субсидії на понаднормову площу житла та коли у батьків зареєстровані, але не проживають діти або інші члени домогосподарства. Також розглядались екстремальні випадки – втрата і псування майна через пожежу чи коли відносно заможна родина залазила у борги, витрачаючись на лікування когось із членів родини.

За словами міністра соціальної політики у 2016-2019 роках Андрія Реви, всі ці заходи спрямовані на зменшення кількості отримувачів субсидій, адже саме рішеннями таких комісій призначалось до 40% субсидій.

“Вони (чинна влада – ред.) у 2020 році зменшили програму житлових субсидій на 10,5 мільярдів. Кількість субсидіантів скоротилася з 7 мільйонів до 3 мільйонів. В той час як бідність виросла на 10 пунктів”, – розповів він.

“Цьому сприяло прийняття рішення щодо зміни порядку обчислення сукупного доходу – це постанова №632 від 2020 року. І цьому сприяла постанова №420 в квітні вже 2020 року. Згідно з останньою постановою, були скасовані комісії щодо призначення субсидій. Щоб ви розуміли, 40% субсидій в Україні призначалися через рішення таких комісій… Виходячи з конкретних умов, в яких проживає заявник, субсидія призначалася через рішенням комісії. Але такі комісії вони скасували”, – повідомив Андрій Рева.

Втім, за словами Кристини Ненно, чинна влада вже переглянула своє рішення про ліквідацію комісій з призначення соціальної допомоги від держави.

“Вже винесли на публічне обговорення відповідний проєкт, в якому є норми, згідно яких будуть створювати органи, які будуть приходити перевіряти чи справедливо громадяни отримують державну адресну допомогу (не тільки субсидії). Але тут одразу виникло питання, яким чином вони будуть оцінювати, за якими показниками визначати, що це домогосподарство потребує державної допомоги. Зараз експертне середовище намагається підготувати максимум стандартів, за якими можна визначати “нормальні умови проживання”, – заявила експертка.

Нові правила отримання компенсацій за послуги ЖКГ призвели до того, що значна частина домогосподарств втратила право на субсидії.

“У квітні влада прийняла нові правила надання субсидій. Вони мали на меті лише одне – скоротити число субсидіантів. Найкраще політику влади можна оцінити з конкретних цифр. Якщо у 2017-2018 роках близько семи мільйонів домогосподарств отримували субсидії, то зараз – лише 2,8 мільйони”, – нагадав екс-віцепрем’єрміністр Павло Розенко.

“Наприклад, тариф на газ зараз приблизно у 2,5 рази більше, ніж рік тому, тарифи на послуги ЖКГ за два останні роки зросли приблизно на 60%. Але кількість субсидіантів зменшилась”, – додав він.

Якщо у 2016 році субсидії на оплату житлово-комунальних послуг отримали 6,5 мільйонів домогосподарств, станом на липень 2021 року – лише 2,242 мільйони.

У такій ситуації населення нарощує борги за “комуналку” – за даними Державної служби статистики, борги населення за комунальні послуги станом на кінець червня 2021 року становили 66,3 мільярди гривень.

Ще більше ситуацію погіршили нові умови переоформлення субсидій – замість простого і прозорого механізму, який існував раніше, українських громадян зобов’язали подавати оновлену заяву та декларацію про доходи. Це призвело до хаосу в органах соціального захисту населення. Через провалену інформаційну кампанію Кабінету Міністрів України довелося звертатися з офіційною заявою з закликом “не піддаватися панічним настроям, не створювати масових скупчень”.

Також за президентства Володимира Зеленського уряди “монобільшості” закладали у бюджет все менше коштів на виплату житлових субсидій.

Так, у держбюджеті-2019 було закладено 46,7 мільярдів гривень субвенцій на виплату субсидій, що на 36% менше, ніж роком раніше. У 2020 році на субсидії виділили 36,4 мільярдів – на 22% менше ніж у 2010-му. На 2021 рік у бюджеті було закладено 35,2 мільярдів гривень субвенцій на виплату компенсації. Проте ці кошти станом на серпень вже використано на 88,5%, тож планується вносити зміни до бюджету, щоб виплатити допомогу у розпал опалювального сезону.

Натомість у 2015 році закладена у держбюджет сума на субсидії збільшилася до 19,1 мільярди гривень (+178%), у 2016-му – до 46,4 мільярди (+143%), у 2017-му – до 72,4 мільярди (+56%), у 2018-му –72,7 мільярди грн (+0,4%). Тобто зараз уряд виділяє на субсиді вдвічі менше, ніж у 2018 році.

На думку Андрія Реви, суттєве скорочення видатків на субсидії пов’язано з тим, що влада в умовах нестачі бюджетних коштів віддає перевагу президентським піар-проєктам, а не допомозі громадянам країни у скрутні часи.

“Вам потрібно або скорочувати “Велике будівництво”, або скорочувати соціальні програми. Враховуючи таких корифеїв, як Галина Третьякова, яка очолює комітет з соціальної політики, Марина Лазебна, Марченко, який кричав, що не буде пенсій 40-річним… То скажіть мені, будь ласка, на що очікувати простим людям? “Зелені” вважають, що епоха бідності закінчилася з їхнім приходом до влади ще у квітні 2019 року”, – зазначив ексміністр соціальної політики.

З цим погоджується і виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

“Як можна оцінювати політику влади у цій сфері, коли у неї немає грошей на субсидії. Тому всі її дії мають на меті тільки одне – максимально скоротити можливі “зазіхання” людей на отримання субсидій. Тому всі їхні дії були під цією важливою, з точки зору влади, серйозною темою. Ви ж розумієте (у бюджеті – ред.) грошей немає. Ми ж розуміємо, що роздати гроші на субсидії – це не те ж саме, що роздати гроші на “Велике будівництво”, – зауважив експерт.

Нагадаємо, з так званого Антикоронавірусного фонду у 80,9 мільярдів гривень під час пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 35 мільярдів було виділено на президентську програму “Велике будівництво” – реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг. Трохи згодом уряд перерозподілив частину цих коштів, залишивши Укравтодору 26,2 мільярди гривень.

Скасування карантинних обмежень у сфері ЖКГ: що далі?

Уряд з 1 жовтня скасовує карантинні соціальні норми споживання на газ для приготування їжі та підігріву води, електроенергію, водопостачання. Під час спалаху COVID-19 та локдаунів 2020 року вони були збільшені на 50%.

19 серпня 2021 року президент Володимир Зеленський підписав закон, який зняв обмеження на відключення населення від газу, електроенергії та інших видів комунальних послуг за заборгованість з оплати вартості комунальних послуг, яка передбачалася законодавством щодо умов адаптивного карантину.

Тож постачальники мають право відновити відключення через 30 днів після того, як регіон вийде з “червоної” зони карантину.

Щоб відновити подачу комунальних послуг у разі відключення, побутовим споживачам крім погашення заборгованості доведеться також сплатити послугу повторного підключення. Наприклад, в залежності від технічних умов та регіону витрати побутових споживачів на відключення від електроенергії за борги і повторного узгодження протоколу можуть становити від 600 до 2000 гривень.

Перед цим Міністерство юстиції України наказом № 1061/5 від 23 березня 2021 року дозволило державним і приватним виконавцям накладати арешт на рахунки боржників за комунальні послуги, а банкам – автоматично списувати кошти з таких арештованих рахунків.

Андрій Рева не виключає, що чинна влада згодом запровадить практику вилучення у боржників їхнього житла.

“Вони (чинна влада -ред.) зменшили норми споживання, і таким чином дефіцит, який утворився в системі фінансування субсидій, 10 мільярдів гривень, намагаються перекрити за рахунок зменшення кількості отримувачів житлових субсидій. Як наслідок, ми бачимо різке зростання заборгованості за житлово-комунальні послуги. І прямим наслідком цього є не збільшення програми фінансування субсидій, а пропозиції щодо відключення за борги людей, які не платять за комірне”, – вважає ексміністр.

Внаслідок нинішньої політики влади восени можна очікувати нової хвилі неплатежів за комунально-житлові послуги, проте масового відключення боржників від послуг ЖКГ не буде, вважають експерти.

“На сьогоднішній день борги є і вони зростають. І людина між вибором купити поїсти та вдягнутись чи сплатити комунальні послуги, вона вибере перший варіант”, – говорить Кристина Ненно.

Втім, вона виключає масове відключення боржників від послуг ЖКГ цього опалювального сезону. По-перше, це важко здійснити фізично – особливо у старому житловому фонді, а по-друге, таку практику запровадять згодом, після винесення достатньої кількості відповідних рішень судів.

З цим згоден і економіст Олег Пендзин.

“У новому опалювальному сезоні слід очікувати сплеску неплатежів, обов’язково. Найголовніша проблема полягає у тому, що люди багатшими не стали. Якщо у людей немає грошей, то вони їх ніде не візьмуть. А те, що людям пообрізали соціальні норми для отримання субсидій, те, що скасували комісії при райдержадміністраціях, ввели майновий ценз на отримання субсидій. Тож величезна кількість людей грошей не отримує, а грошей платити за послуги ЖКГ немає – і безперечно будуть борги”, – заявив експерт, зауваживши, що людей навряд чи будуть позбавляти послуг з теплопостачання – тим більше це неможливо у старих будинках, де неможливо відключити одну квартиру.

Тим часом Андрій Рева прогнозує зростання соціального напруження через неможливість сплачувати за житлово-комунальні послуги та подальші жорсткі “каральні” кроки влади у відповідь.

“Якщо у вас немає коштів, то ви платити не можете. Правда? Це буде перша природна реакція українців на відсутність житлових субсидій. І змусити їх платити можна спробувати каральними методами: пеня, штрафи… Але якщо люди не платять основну частину боргу, вони ж і не будуть платити іншу. Тому будуть пробувати відключати житлово-комунальні послуги. Закон підписаний. І наступним кроком будуть забирати житло за борги. Чим це все закінчиться – я думаю, вам пояснювати не потрібно”, – зазначив ексміністр.

Криза “імітаційної” субсидіальної системи від Зеленського: чи можливо виправити ситуацію?

На думку Павла Розенка, єдиний вихід – повернутись до практики, яка існувала з 2016 року, максимально розширюючи можливість отримати державну допомогу соціально незахищеним верствам населення.

Втім, політичний та економічний експерт Борис Кушнірук вважає, що систему субсидій неможливо розглядати окремо від політики формування тарифів.

За його словами, якби газопостачальні компанії та ТКЕ закуповували газ у другому кварталі, коли він коштує найдешевше, і до них була ліцензійна вимога мати річний обсяг газу, то у цьому випадку газ і тепло були б дешевшими. Крім того, на його думку, необхідно встановлювати тариф раз на рік станом на 1 липня – коли газ найдешевший, при цьому люди мають платити у вигляді абонплати – тобто річна сума споживання має бути поділена на 12 місяців.

“У цьому випадку, при трьох подібних складових, сума субсидій була б значно меншою, ніж є зараз. Відповідно, проблему вирішили б елементарним чином – через механізм правильного формування тарифів. Зараз виникла проблема, що ціни на пальне і на газ стрімко зростають (і це залежить від ситуації на світових ринках, ігор “Газпрому”), тому зараз владі безкінечно не вистачатиме коштів, оскільки коли формувався держбюджет на 2021 рік, ніхто не передбачав, що ціна тисячі кубів газу зросте з 70 до понад 500 доларів. Тому зараз влада шукатиме кошти для збільшення обсягу фінансування субсидій”, – заявив експерт.

Борис Кушнірук зазначив, що чинна система тарифоутворення, коли взимку різко дорожчає газ, штовхає людей на накопичення боргів за послуги ЖКГ, і створюється ситуація, яка є негативною для української економіки.

“Це проблема комплексна, яка пов’язана не тільки з безпосередньо субсидіями, а й самою економічною політикою у сфері житлово-комунальних послуг”, – додав він.

На переконання Андрія Реви, чинна влада не здатна визнавати свої помилки, а відтак – і виправляти їх, тому вирішити проблему субсидій в Україні можливо лише зміною чинного президента та його команди.

“Ви чули, щоб президент Зеленський визнавав свої помилки? Вони вважають, що все роблять правильно… Вони дуже далекі від людей і не знають, чим насправді живуть люди. Хоча, якщо ви подивитесь на декларації, то більше ста “слуг народу” за останній рік дуже непогано покращили своє матеріальне становище: і житло, і машини, і багато інших речей. Тобто вони відверто не розуміють, які ж там проблеми у простих людей, чим вони незадоволені. От і все”, – підсумував він.

Як стало відомо, що втрата субсидії, нарахування пені або навіть втрата майна, можуть стати наслідками несплати боргів за комунальні послуги. Крім того, самих отримувачів субсидій збираються перевіряти додатково.

Раніше заступник міністра соціальної політики пояснив, які категорії населення отримають субсидії автоматично, а кому їх перерахують.

Нагадаємо, Кабінет Міністрів України скасував норму про збільшення на 50% соціальних нормативів на житлово-комунальні послуги при призначенні субсидій. Підвищений норматив буде діяти тільки в разі введення в регіоні “червоного” рівня карантину.

Між тим, п’ятий президент, лідер партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко наголосив, що в Україні зростають комунальні тарифи, натомість влада суттєво скоротила кількість домогосподарств, які отримують субсидії, і вкотре переносить індексацію пенсій. Порошенко закликав негайно внести зміни у державний бюджет і збільшити кошти на виплату субсидій.

Нагадаємо, 19 травня Кабінет міністрів України спростив нарахування субсидії за новими правилами.та змінив умови їхнього перепризначення..

Крім того, в Україні з 1 травня всі субсидії надаються виключно у готівковій формі безпосередньо споживачам.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.