Верховна Рада ухвалила закон про реформу освіти
Верховна Рада України прийняла у другому читанні законопроект №3491-д “Про освіту”, чим дала старт освітній реформі у країні.
Про це повідомив кореспондент телеканалу “Прямий” з парламенту.
За документ проголосували 255 парламентарів.
Так, законом вводиться 12-річне навчання в школі і встановлюються щорічні асигнування з державного бюджету на освіту на рівні не менше 7% ВВП. Зокрема, повна загальна середня освіта триває 12 років і передбачає закінчення початкової освіти (4 роки), базової середньої освіти (5 років) і профільної середньої освіти (3 роки) у старшій школі або професійних закладах освіти.
Навчання у школі діти можуть починати в 6 або 7 років. При цьому навчання учнів за програмами 12-річної школи для початкової освіти розпочинається 1 вересня 2018 року, для базової середньої освіти – 1 вересня 2022 року і для профільної середньої освіти – 1 вересня 2018 року.
У той же час, результати навчання випускників після завершення основної (9 клас) та старшої школи повинні обов’язково підтверджуватись зовнішнім незалежним тестуванням, перелік предметів для якого визначає Міністерство освіти і науки.
Закон передбачає введення посади омбудсмена для забезпечення належних умов реалізації права на освіту. Так, освітній омбудсмен призначається на посаду урядом строком на 5 років без права повторного переобрання.
Планується, що омбудсмен має право розглядати скарги, подані учнями і студентами, їхніми батьками, законними представниками, а також педагогами та науковцями. Він може звертатися до органів державної влади та правоохоронні органи за виявленими фактами порушення права людини на освіту і порушення законодавства в сфері освіти.
Також проект передбачає можливість організації державно-приватного партнерства в сфері освіти на підставі договорів і може передбачати спільне фінансування установ освіти.
Крім того, встановлюється мінімальний оклад кваліфікованих педагогів у 3 мінімальні зарплати з 2018 року. При цьому робота педагогічних і науково-педагогічних працівників оплачується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів засновників, власних надходжень навчальних закладів, грантів.
Згідно з проектом, кожні 5 років передбачена сертифікація педагогів, яка проводиться з метою оцінки їх здатності проводити педагогічну діяльність відповідно до професійних стандартів. За її результатами працівникові присвоюється певна кваліфікаційна категорія, про що видається відповідний сертифікат.
Планується встановити, що посадовий оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується на 10%. Ті, хто пройшли сертифікацію, отримують щомісячну доплату в розмірі 20% посадового окладу на термін дії сертифіката.
Зазначимо, для узгодження суперечливої статті щодо мови освіти було скликано нараду з представників депутатських фракцій і груп, під час якої було узгоджено компромісне рішення.
“Усі фракції об’єдналися навколо проукраїнської позиції в питанні захисту української мови”, – сказав лідер фракції “Блоку Петра Порошенка” Артур Герасимов.
За розрахунками Кабміну, реалізація закону потребуватиме додаткових коштів із Держбюджету – близько 300 мільйонів гривень.
Нагадаємо, раніше міністр освіти Лілія Гриневич у ефірі “Прямого” анонсувала навчання представників національних меншин у школах рідною мовою.