Відставка Разумкова: підготовка до дострокових виборів президента та знищення парламентаризму?

30 вересня у Верховній Раді України фракція “Слуги народу” ініціювала відставку спікера українського парламенту Дмитра Разумкова.

Спочатку Давид Арахамія запросив від імені парламентської фракції “Слуга народу” підписні листи на збір 150 підписів за відставку голови Верховної Ради, згодом він направив ще один такий запит – від власного імені.

Сам Дмитро Разумков не вважає ініціатором свої відставки лідера фракції “слуг” народу у парламенті Давида Арахамію, натякнувши на те, що він виконує “колективне рішення” третіх осіб. Крім того, голова Верховної Ради заявив, що не мав конфлікту з фракцією “Слуги народу” й волів би обговорити ситуацію з її депутатами, але його не запрошували на зустріч з парламентськими “слугами”.

Також Дмитро Разумков, один з найближчих соратників Володимира Зеленського на початку його політичної діяльності та творець перемоги президентської партії на парламентських виборах, закинув нардепам, що вони, відступили від принципів, з якими партія “Слуга народу” йшла на вибори.

Згодом в Офісі президента відхрестились від причетності президента Володимира Зеленського до спроби звільнити Дмитра Разумкова, й назвали цю ініціативу чи не особистою справою Давида Арахамії.

Втім, у цю заяву адміністрації Зеленського повірити важко, і вона швидше скидається на спробу глави держави дистанціюватись від гучного політичного скандалу зі зміною нелояльного голови Верховної Ради.

Як відомо, суперечності між Дмитром Разумковим та Офісом президента України назрівали вже давно. По-перше, голова Верховної Ради на засіданнях РНБО часто не голосував за введення санкцій; по-друге, спікер забракував усі кандидатури від “Слуги народу” на посаду керівника апарату парламенту; по-третє – чинний голова Ради виступив проти так званого закону про “олігархів” і всупереч волі президента направив цей законопроєкт до Венеційської комісії. Крім того, Дмитро Разумков часто вступав у публічну полеміку з представниками команди президента, які просували ті чи інші ініціативи глави держави.

Чому в Офісі президента вирішили звільнити Дмитра Разумкова, які у нього політичні перспективи, як його відставка змінить розклад сил в українській політиці й до чого тут позачергові парламентські та президентські вибори читайте у матеріалі PRM.UA.

Чому в Офісі президента хочуть звільнити Дмитра Разумкова?

“Причин декілька. В першу чергу, влада Зеленського дуже еволюціонує, і вони вже хочуть послуху за таким ударом кулака. Тобто це швидше робити, а не як потрібно по закону, по процедурі. А потрібно робити, що хоче, в першу чергу, Офіс президента. А Разумков, при всіх своїх недоліках, все ж таки вибудував стосунки з усіма фракціями в парламенту, і принаймні такого (кричущого – ред.) порушення регламенту я не бачив”, – зазначив політтехнолог Тарас Загородній.

За його словами, ситуація загострилась, оскільки Разумков не хотів порушувати процедуру під час ухвалення законопроєкту про “олігархів”.

“Хоча він не є жодного разу боротьбою з олігархами, бо у влади є всі можливості для того, щоб боротися з олігархами”, – зауважив політтехнолог.

На думку політолога, директора Інституту світової політики Євгена Магди спроба звільнити голову Ради викликана тим, що Разумков перестав вписуватися в політичну систему координат Зеленського.

“І відповідно тому його хочуть змінити на більш керованого і більш передбачуваного Руслана Стефанчука (перший заступник голови Верховної Ради – ред.). Тобто це лише свідчення того, що у державній владі України працює така сама модель, як у “95 Кварталі”, – заявив він.

Керівник політико-правових програм ГО “Український центр суспільного розвитку” Ігор Рейтерович також вказує на те, що Дмитро Разумков не тільки не хотів постійно розглядати законопроєкти за скороченою процедурою і з порушенням регламенту, а й має певну політичну вагу у “Слузі народу” і намагався налагодити хоч і формальну, але співпрацю з опозиційними фракціями.

“Також Офіс президента дуже обурила історія з так званим законом про “олігархів”. Заяви спікера щодо законопроєкту підривала єдність влади та свідчило про те, що Офіс президента до кінця все не контролює і не може дати відповіді на всі ключові питання, які стоять перед владою”, – зазначив експерт.

“І Разумков у цьому плані був для них орієнтиром. Усі ці фактори й бажання Офісу президента остаточно взяти тотальний контроль над Радою, усунути опозицію від будь-яких процесів прийняття рішень зіграли сою роль”, – додав експерт.

Він також підкреслив, що ще одним “недоліком” в очах Офісу президента було те, що чинний спікер парламенту, хоча б процедурно намагався прислухатись до представників опозиційних фракцій.

Політолог Олег Саакян наголосив на тому, що і звільнення Разумкова, і його залишення на посаді несуть ризики для Володимира Зеленського і його оточення.

“Це логічне завершення цієї історії й початок ще більшої. Тому що, зрозуміло, що Зеленський після того, як замахнувся на відставку Разумкова, вже не може піти назад. Градус протистояння було ескальовано до того ступеня, що це б було сприйнято як слабкість і мало б ще більш негативні наслідки, ніж відставка Разумкова.

Хоча й вона зараз дасться дуже нелегко і недешево для “слуг народу”. Недешево – у розумінні того, що це припаде на бюджетний процес і, відповідно, голоси будуть коштуватимуть і певних забаганок у рамках майбутнього бюджету та й багато чого іншого, з одного боку. Зрозуміло, що тут між поганим варіантом відправити у відставку Разумкова, і дуже поганим – залишити його і показати свою слабкість – у президента обрали перше”, – розповів політолог.

Він також вважає, що Разумкова звільнять, хоч і зі складнощами, але призначення Руслана Стефанчука спікером стане також недешевою забавою для “слуг”, проте таки відбудеться.

Як вплине відставка Дмитра Разумкова на українську політику?

Як вважає Тарас Загородній, після відставки Разумкова серед соратників президента взагалі не висловлюватимуть будь-які альтернативні думки.

“Взагалі те, що я бачу – мені це дуже нагадує ейфорію “Партії регіонів” після “Євро-2012″… Після того, як вони прибрали Авакова, за моїми спостереженнями, у них таке відчуття повного контролю країни, і що вони можуть робити в парламенті й в країні все, що завгодно. Але ми вже проходили таке”, – наголосив він.

Втім, Тарас Загородній не вірить, що відставка чинного спікера призведе до переформатування чи розпаду монобільшості.

“Можливо, олігархічні групи, які все ж таки присутні в “слугах народу”, можуть її розколоти. Все ж таки у них фінансові можливості є. Але це навряд чи. Якщо зараз знімуть Разумкова, то не відбуватиметься щось масштабне. Вони ж недаремно везуть депутатів у Трускавець. Вони там хочуть, щоб всі здали підписи. Недаремно силовиків туди везуть. Тобто, знаєте, пряником і батогом вони хочуть примусити фракцію слухатись їх”, – зазначив політтехнолог.

Він також вважає, що ще одне питання, яке в Офісі президента хочуть вирішити у Трускавцях – це провести закон №5600, який значно збільшує податковий тиск на українців.

“Влада сконцентрувалася, вони відчули те, що вони вже можуть, в їхньому розумінні, керувати”, – додав Тарас Загнородній.

Проте політолог Олег Саакян вважає, що відставка Дмитра Разумкова може значно вплинути на політичне майбутнє Володимира Зеленського.

“З одного боку навколо Разумкова артикулюється й сформується певна опозиція з-поміж самих “слуг” – яка це кількість депутатів, ми не знаємо, але скоріше за все вона буде”, – пояснює політолог.

За його словами, поява Дмитра Разумкова як окремого гравця цю конструкцію ламає, що може позначитись на образі самого Зеленського і на подальшій стратегії його політичного позиціювання.

“Крім того, Разумков у самій ніші Зеленського стане на ідеологічні позиції суголосні стартовим позиціям Зеленського, критикуючи у цьому випадку президента не прямо, а опосередковано. Мова може йти про те, що президент вже не той Зеленський, за якого голосували виборці. І це може коштувати достатньо серйозних електоральних втрат для самого Зеленського”, – підкреслив Олег Саакян.

Євген Магда передбачає новий наступ влади Зеленського на опозицію.

“Наскільки це у нас буде повний КВН – я думаю, ми побачимо достатньо швидко. Тому що до суттєвої консолідації влади це не призведе, тому що далі, здається, вже немає куди. Але те, що будуть знову намагання опозицію поламати через коліно, як було з ухваленням закону про олігархів. Це цілком зрозуміло”, – заявив він.

Як може бути пов’язана відставка Разумкова з достроковими президентськими і парламентськими виборами?

За словами Тараса Загороднього, намагання призначити головою Верховної Ради Руслана Стефанчука також може бути пов’язана зі сценарієм дострокових президентських виборів. Адже після добровільної відставки президента, як це, можливо, планують в Офісі президента, виконувачем обов’язків глави держави буде спікер парламенту – і віддавати таку посаду ненадійному Разумкову є ризикованим.

“І наступне питання – все ж таки я не виключаю сценарію, що готують дострокові президентські вибори, а тоді виконуючим обов’язки повинен бути спікер парламенту. І Разумков може зробити багато сюрпризів, будучи в якості президента. Може, наприклад, сам висунутися. Тому що пану Разумкову як спікеру важко буде злетіти, умовно кажучи, тому що у нас немає успішних спікерів в нашій політичній історії. А як виконуючий обов’язки президента – це зовсім інша посада і стартовий майданчик”, – розповів Тарас Загородній.

Він також вважає, що ймовірність дострокових президентських виборів в Україні вища, ніж дострокових парламентських.

“Чому? Тому що не буде у Зеленського більше ніколи такої фракції. Від слова “зовсім”. Він вже знає, хто і скільки коштує, на кого можна натиснути. Вже зібраний компромат, десь 200 людей в нього є. А так, якщо зараз пройдуть вибори, я не вірю в соціологію, якою вони самі себе заспокоюють. І дай боже, щоб вони 15% набрали. Тому в парламентські менше вірю, ніж в президентські”, – заявив політтехнолог.

За його словами, ця осінь буде точкою біфуркації для Зеленського, після якої після зростання тарифів, після зростання цін на все він не зможе більше розраховувати вже на другий термін.

“Тому поки є рейтинг, є можливість поки що… на їхню думку, немає можливості піднятися суперникам, тому вони так і поспішають. Саме через це, до речі, вони і хочуть протиснути закон про олігархів так званий. Головна мета його – відсікти можливості фінансування кампаній з боку капіталу: не тільки великого, а й середнього капіталу.

І звичайно, що їм дуже заважає Порошенко в якості кандидата на президентських виборах. Бо вони сподівалися, що патріотичний електорат сильно захоче голосувати за Зеленського, але ми бачимо, що цього не відбувається. У Порошенка стабільний рейтинг, а це їм дуже і дуже заважає. Бо вони хочуть, щоб патріотичний електорат голосував саме за Зеленського. І саме через це такі рухи йдуть”, – підкреслив Тарас Загородній.

На думку Ігоря Рейтеровича, в Офісі президента як варіант розглядають спарені виборів президента і парламенту.

“З парламентськими все зрозуміло – якщо вони будуть строковими, то “Слуги народу” такої підтримки як минулого разу не отримають, тому їм треба ці вибори проводити раніше.

Тому варіант зі спареними виборами потрібен з двох причин. Перша – це можливість прив’язати рейтинг Зеленського до “Слуги народу” і таким чином набрати більше, ніж вони у реальності б отримали без Зеленського. Друга – згідно з соцдослідженнями, немає абсолютно ніякої гарантії, що Зеленський за два з половиною роки легко переобереться. Тому є такий сценарій – переобрати Зеленського, щоб отримати ще п’ять років, тобто краще сім з половиною років при владі, ніж п’ять”, – розповів експерт.

Він додав, що у Зеленського ще не вирішили дати старт достроковим парламентським і президентським виборам, а розглядають їх як запасний варіант.

“У будь-якому разі Банкова все одно отримує парламент зі спікером Русланом Стефанчуком, який буде бездумно виконувати забаганки Офісу президента і голосувати з порушенням процедури та здорового глузду та нівелювати будь-які запити та права парламентської опозиції”, – зазначив експерт.

Як зазначає Олег Саакян, в Офісі президента можуть розраховувати на те, що у разі дострокових президентських виборів, ані їхні політичні супротивники, ані олігархи не зможуть підготуватись до них, що гарантуватиме Володимиру Зеленському перемогу.

“У частини команди Зеленського є уявлення про те, що рейтинги можуть почати просідати, особливо під натиском соціальних питань. І, відповідно, поки рейтинги ще високі й немає старту виборчої кампанії іншими суб’єктами, то олігархи, швидше за все, не встигнуть зробити ставки й когось іншого розкрутити. У цих умовах можна зірвавши “стоп-кран” дочасних виборів, перемогти на президентських виборах, забезпечивши собі не два терміни, а півтора. А якщо почекати до планових виборів, то цілком вірогідно, що цього не вдасться вже”, – зауважив політолог.

На його думку, якщо Володимир Зеленський втратить 226 голосів за рахунок самих “слуг” та найближчих сателітів, то це можливість переобрати парламент, забезпечивши собі нехай менше, але згуртованіші голоси, відкинувши тих, хто орієнтується на інші групи.

Він також вказав на те, що звільнення Дмитра Разумкова може сплутати карти Офісу президента на дострокових виборах.

“Щодо Разумкова, то ця зміна образу електоральної мапи фактично ускладнює для Офісу президента можливість реалізації дочасних парламентських та президентських виборів. У випадку і першого, і другого – створюється абсолютно інша реальність.

У випадку парламентських виборів Разумков, швидше за все, зі своїм проєктом може відтягнути частину голосів у “слуг” – і це також буде інша реальність. А у випадку дочасних президентських виборів – наслідки відставки Разумкова ламає схему протистояння вигідному кандидату у другому турі. Тобто відставка Разумкова робить складнішою реалізацію сценарію дострокових виборів”, – підкреслив Олег Саакян.

Євген Магда також вважає, що в Офісі президента є спокуса дострокові вибори, доки у Володимира Зеленського є високий рейтин.

“Проте треба розуміти, що навіть проведення таких виборів не спричинить формування у нього більшості у парламенті. І це проблема для Зеленського та його самолюбства”, – додав він.

Чи зможе Дмитро Разумков створити свою політичну силу?

На думку Ігоря Рейтеровича, політичне майбутнє Дмитра Разумкова залежатиме від того, чи скористається він своїм шансом, поки перебуває на медійній хвилі.

“Це залежить від того, як Разумков себе почне поводити після відставки. Якщо він одразу займе активну опозиційну, хоч й конструтивну позицію, почне консолідувати навколо себе депутатів від “слуги народу” або фракцій та груп, які не входять до провладної більшості, то це серйозно змінить розклади у владі, і вона не буде такою монолітною, як вона здається”, – вважає експерт.

Тоді владі доведеться реагувати на дії Разумкова й розуміти, що вона контролює не всіх депутатів.

“Але якщо Разумков після відставки вирішить взяти паузу, то все це нічим не закінчиться. Якщо він втратить свою “емоцію” і не скористається відставкою, йому вкрай складно буде повернутись в активну політику. Він не матиме доступу як спікер до телебачення, ефірів, до офіційних заяв”, – заначив Ігор Рейтерович.

На його думку, влада може зробити попередження тим бізнес-групам, які могли б підтримати Разумкова й потенційно поставити на його політичну силу, як на більш помірковану альтернативу Зеленському.

“Разумков може позиціювати себе як політик, який з одного боку частково збирається виконувати обіцянки “Слуги народу”, а з іншого – розуміє, що Україна достатньо складна держава, де треба прислухатись до опозиції і консенсусом приймати рішення, а не все зводити до узурпації влади. Тому тут все від Разумкова залежить”, – підсумував експерт.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.