Візит путіна до Мінська: найбільша загроза — ракетні атаки з Білорусі, не виключений також “Сувалкський сценарій”.
Фото: REUTERS
Візит російського диктатора Путіна до Республіки Білорусь (РБ), який анонсується на 19 грудня, слід сприймати як елемент військово-політичного тиску. І на Україну (нам дають зрозуміти, що можливі сценарії лютого 2022), і на країни НАТО – насамперед Польщу та Балтійські держави.
РБ потрібна РФ насамперед як можливий плацдарм для повторного вторгнення в Україну. Крім того, росіяни активно використовують інфраструктуру білоруських збройних сил, включаючи три аеродроми. Зокрема для завдання ударів по Україні. За останній тиждень зафіксовано передислокацію на білоруські аеродроми трьох російських МіГ-31К, які здатні нести гіперзвукові ракети “Кинжал”. Вони під час масованої ракетної атаки на Україну 16 грудня підіймалися у повітря, але обстрілів не робили. Крім того, до нас з РБ може піти нова хвиля іранських безпілотників.
Щодо сухопутного вторгнення з Білорусі в Україну на кшталт того, яке було у лютому поточного року. На цей момент на території РБ міститься від 9 до 10 тисяч військовослужбовців РФ. Цієї кількості недостатньо, щоб кваліфікувати цю присутність як контингент вторгнення. Водночас повністю виключати повторення лютневого сценарію не можна. Тим більше, що питання передислокації потрібної кількості сил та засобів – питання часу. Не випадкові в цьому сенсі заяви головкома ВСУ Залужного про те, що можливий повторний наступ агресора на Київ, зокрема – з боку Білорусі.
На думку командувача Обʼєднаних Сил ЗСУ генерал-лейтенанта Сергія Наєва, під час цієї зустрічі будуть відпрацьовуватися питання подальшої агресії проти України та ширшого залучення збройних сил республіки білорусь до операції проти України, зокрема, на нашу думку, і на суходолі.
Американська сторона оцінює такі ризики як мінімальні. Але й вона не виключає такого сценарію.
Збройні Сили РБ – це близько 55 тисяч особового складу. З них 15 тисяч – цивільні. Сухопутні війська РБ налічують до 24 тисяч осіб. Найбоєздатніші є три бригади: 38-та гвардійська окрема мобільна бригада (Брест), 103-та гвардійська окрема мобільна бригада (Вітебськ) та 5-та окрема бригада спеціального призначення (Мар’їна Гірка).
Щорічний призовний контингент складає приблизно 50 тисяч осіб. Навчений резерв – близько 290 тисяч осіб. До чверті військовослужбовців – контрактники.
Якщо гіпотетично припустити можливу частку ЗС РБ у вторгненні на територію України, то білоруси можуть виставити близько 15-20 тисяч підготовленого особового складу. Попри відсутність у них реального бойового досвіду, їх підготовка все одно значно вища, ніж у “чмобіків” РФ.
Окрім гіпотетичного повторного вторгнення з боку Білорусі на територію України не слід відкидати можливість так званого “Сувалкського сценарію” – вторгнення на територію країн Балтії з боку РБ.
“Сувалкський коридор” — це частина території завдовжки близько 100 км, яка гіпотетично може поєднати РБ з Калінінградською областю Росії. В цей час там проходить кордон Польщі з Литвою (названий “коридор” за розташованим на території коридору польському місту Сувалки).
Не випадково останнім часом Польща активно передислоковує важку бронетехніку, включаючи танки “Абрамс” та отримані з Південної Кореї на цей напрямок. Країни Заходу не виключать можливості військових провокацій проти Польщі та країн Балтії з боку РБ та РФ.
Примітно, що в день візиту Путіна до Республіки Білорусь прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак зустрінеться зі своїми колегами з країн Скандинавії, Балтії та Нідерландів на саміті Об’єднаних експедиційних сил (JEF) у столиці Латвії Ризі, а потім вирушить до Естонії, щоб зустрітися з британськими військами та НАТО.
Ще одна небезпека з боку РБ – розміщені там дивізіони оперативно-тактичних комплексів “Полонез” із дальністю ураження до 300 км. А також батареї С-300, які модифіковані для завдання ударів по наземних цілях на відстані до 200 км. Крім того, Білорусь має 20 тактичних ракет “Точка” і 60 тактичних ракет Р-11.
До потенційних загроз варто віднести наявність на озброєнні й на консервації ЗС РБ понад 1,3 тисячі танків Т-72Б. Це дуже багато. Росіяни зараз розконсервують свої танки Т-62 та Т-64 (цифри тут – рік випуску). А Т-72 – нова модель, до того ж яка пройшла певну модифікацію у складі збройних сил Республіки Білорусь. І я не виключаю, що під час путінського візиту буде порушено питання про передачу росіянам бронетанкової техніки, яка належить РБ.
У переліку загроз також військово-технічна співпраця у моменті розконсервації білоруських військових складів. І можливості передачі рф боєкомплекту, включаючи снаряди калібром 122 мм і 152 мм. Це покращує, зокрема, питання логістики – “плече” поставок з тієї ж Білорусі значно коротше, ніж із глибинних районів Росії.
Розуміючи всі ці ризики, ми значно зміцнили тисячокілометровий кордон з РБ. Активно велися та ведуться інженерно-фортифікаційні роботи.
Нещодавно закінчилися командно-штабні навчання ЗСУ із залученням бригади територіальної оборони. Легенда навчань – відбиття можливого наступу із боку РБ. Як превентивні заходи можна використати та заяви української сторони, що у нас достатньо засобів ураження – і ми не будемо спокійно спостерігати за можливою підготовкою до вторгнення.
Є певний оптимізм, що сценарій лютого 2022 року – сухопутне вторгнення, але тепер уже спільних російсько-білоруських сил – не повториться. І зараз основні загрози – можливість повторення ракетних атак і атак дронів з боку РБ. Ну і на постійній основі головним болем для нас залишаються військові навчання на території Білорусі, які відвертають ЗСУ від ключових ділянок фронту.
За оцінками британської розвідки, Білорусь відіграла ключову роль у наступі Росії на Київ на початку повномасштабного вторгнення в лютому. Втім, білоруські та російські підрозділи, які зараз залучені до навчань, навряд чи становлять достатню силу для того, щоб здійснювати успішний новий наступ на півночі України.
Нагадаємо, очільник Кремля Володимир Путін прилетить до Мінська 19 грудня для зустрічі з самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком.
Тим часом в Американському інституті вивчення війни повідомили, що збройні сили Білорусі навряд чи нападуть на Україну, попри оголошену самопроголошеним президентом Олександром Лукашенком раптову перевірку бойової готовності військових.
Як відомо, 12 грудня у Білорусі розпочали переміщення російської військової техніки у межах так званого регіонального угруповання військ. Техніку переганяють ближче до кордону з Україною.
Того ж дня в Американському інституті вивчення війни повідомили, що зусилля Кремля, спрямовані на те, щоб змусити Білорусь підтримати наступальну кампанію Росії в Україні, є частиною довгострокових зусиль щодо зміцнення контролю над РБ, проте маловірогідно, що Лукашенко наважиться вдертися до нашої держави.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.