“Зе-правосуддя”: чому гальмується судова реформа й чим це загрожує Україні

23 вересня посли “Великої сімки” заявили про занепокоєння і розчарування процесом судової реформи в Україні. Дипломати констатували, що графік конкурсу Ради суддів для добору кандидатів до Етичної ради не відображає важливості та невідкладності судової реформи. Пізніше у ЗМІ з’явилась інформація про те, що низка країн-учасниць Євросоюзу поставила  питання про можливість скасування безвізового режиму для України та низки інших держав. І хоча судова реформа не вказана основною причиною ймовірного скасування безвізу, ця інформація з’явилась буквально через кілька днів після заяви послів G7. Така ситуація спонукає поставити питання щодо ймовірних наслідків провалу судової реформи в Україні.

Чи може відсутність реальної судової реформи позбавити Україну безвізового режиму з Євросоюзом – розбирався PRM.UA

Судова реформа Зеленського – що це таке?

У червні 2021 року Володимир Зеленський затвердив проєкт так званої “Стратегії розвитку органів правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки”. Цей документ, на думку експертів, переважно має загальні формулювання, які можна досить широко трактувати.

Юристи аналітичного центру DEJURE дослідили стратегію судової реформи Зеленського і дійшли наступних висновків:

– Стратегія переважно має  формулювання, які можна досить широко трактувати як у бік реформ, так і в бік консервування статус-кво;

– не містить чітких критеріїв досягнення цілей стратегії, які б могли свідчити про її успішне чи не успішне виконання, натомість всіяна канцеляритом на кшталт “покращення”, “удосконалення”, “розширення”, “оптимізація” тощо;

– положення стратегії щодо формування Вищої кваліфкомісії суддів сформульовані надто загально і не забезпечать нової якості органу навіть за умови формального виконання їх;

– документ пропонує вдосконалити процедуру заміщення вакантних посад у місцевих судах “окремими” конкурсними процедурами з урахуванням критеріїв доброчесності й професійності. Впровадження таких “окремих правил” може бути використане для посилення впливу недоброчесної Вищої ради правосуддя на цей процес;

– вдосконалення процедури добору членів Вищої ради правосуддя із залученням міжнародних експертів та перевірка на доброчесність чинних членів ВРП – формально відповідають зобов’язанням у Меморандумі з МВФ і ЄС, але є занадто загальними та потребують конкретизації;

– повноваження Вищої ради правосуддя відкликати суддів з відставки (які пройшли кваліфікаційне оцінювання і відповідають доброчесності) – раніше аналогічним положенням хотіли повернути на посади всіх недоброчесних суддів, які пішли у відставку, бо не хотіли проходити кваліфікаційне оцінювання;

– повноваження ВРП призначати голів судів, якщо самі судді тривалий час їх не обирають – це повернення до сумнозвісної практики, що існувала за часів Януковича. Тоді судова система управлялася з Вищої ради юстиції, через яку сформували “вертикаль судової влади”. Голови судів повинні мати виключно представницькі функції, або ж ця посада має бути ліквідована взагалі;

– повноваження ВРП погоджувати бюджетні запити на фінансування судів – ще одна можливість контролювати суди шляхом узалежнення їх від Вищої ради правосуддя, яка зможе винагороджувати лояльні суди щедрим бюджетом і карати незалежних. Система бюджетного планування має зберегти незалежність кожного суду.

Про міжнародну реакцію на так звану “судову реформу” Зеленського розповів колишній генеральний прокурор України Руслан Рябошапка.

“Джанні Букіккіо, голова секретаріату Венеційської комісії, про це теж сказав декілька днів тому на конференції в Києві. Він сказав, що варіант президентський судової реформи лише остаточно доб’є цю судову систему і судову реформу” – сказав ексгенпрокурор в ефірі “Прямого”.

Згодом до парламенту внесли законопроєкт “Про конституційну процедуру”, який стосується діяльності Конституційного суду України. Венеційська комісія ознайомилася з цим документом і надала свої рекомендації. Основним недоліком цього законопроєкту комісія називає відсутність положень про нову систему конкурсного відбору суддів за участю міжнародного компонента, як це рекомендовано в терміновому висновку.

29 червня Рада ухвалила законопроєкт “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України” (ВККС). Ця комісія проводить конкурсні відбори суддів, займається їхнім переведенням з одного суду в інший, а також перевіряє кваліфікаційний рівень суддів.

До листопада 2019 року ВККС працювала у нормальному режимі, проводила конкурси на суддівські посади в місцевих судах. Однак кандидатів, які пройшли перевірку, не призначили на посади через припинення повноважень членів ВККС в результаті першої спроби Зеленського провести суддівську реформу.

Відновлена Вища кваліфікаційна комісія суддів буде складатися з 16 членів, вісім з яких призначаються серед суддів або суддів у відставці. Членів ВККС на чотири роки призначає Вища рада правосуддя за результатами конкурсу.
Конкурсна комісія проводитиме конкурс на зайняття посади члена ВККС у два етапи:

– відбір кандидатів за результатами розгляду поданих ними документів, результатів спеціальної перевірки, відповідної інформації з відкритих джерел;

– проведення співбесіди з відібраними кандидатами та визначення переліку кандидатів для рекомендації Вищій раді правосуддя.

Членів конкурсної комісії призначає Вища рада правосуддя. ВРП є головним органом у системі судової влади України. ВРП майже повністю контролює призначення і звільнення суддів, а також притягнення їх до відповідальності в разі порушення.

Суб’єктами формування конкурсної комісії є Ради суддів, прокурорів, адвокатів і Національна академія правових наук в особі президії. До складу цієї комісії входять: три особи з-поміж суддів або суддів у відставці, запропоновані радою суддів; по одній — від рад прокурорів, адвокатів і Національної академії правових наук. Крім того,  міжнародні експерти матимуть вирішальний голос при відборі кандидата до ВККС.

Наразі члени ВРП не проходять перевірку на доброчесність. Саме тому, на думку експертів, у цей орган потрапляють здебільшого лояльні до системи представники, які потім призначають на суддівські посади таких самих заангажованих осіб.

Аби ситуація змінилася, Зеленського запропонував створити Етичну раду. Вона складатиметься з трьох чинних суддів чи суддів у відставці, яких делегує Рада суддів, та трьох експертів від міжнародних організацій, з якими співпрацює Україна в питанні антикорупційної та судової реформи. Завдання Етичної ради – оцінити доброчесність кандидатів до ВРП та подати суб’єктам призначення список рекомендованих.

Так, 14 липня парламент ухвалив закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя”. 3 серпня законопроєкт підписав Зеленський. Документ, зокрема, передбачає створення Етичної ради, яка перевірятиме членів ВРП на доброчесність.

Ще одним етапом судової реформи Зеленського є цифровізація судочинства – “суд у смартфоні“, який є частиною проєкту «держава у смартфоні. На Банковій планують у такий спосіб зменшити кількість бюрократичних процедур і прискорити  судовий процес. Експериментальним майданчиком електронного судочинства має стати ще не запущений Суд інтелектуальної власності.

За словами голови Комісії з питань правової реформи Сергія Іонушаса, планується створити повноцінну платформу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, яка стане основою “суду в смартфоні”.

Гальмування судової реформи та реакція міжнародих партнерів України

28 липня посли “Великої сімки” дали перший сигнал владі про необхідність пришвидшення судової реформи. Дипломати зустрілися з главою Верховного суду й закликали до оновлення Вищої ради правосуддя та ВККС.

“Посли G7 зустрілися з головою Верховного суду Данішевською, щоб обговорити спільний інтерес у щонайшвидшому впровадженні української судової реформи. Посли підтвердили свою відданість підтримці реформи та оновлення Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів”, – йдеться у заяві послів.

23 вересня посли “Великої сімки” знову наголосили, що занепокоєні просуванням судової реформи в Україні.

“Посли G7 продовжують спостерігати за процесом судової реформи в Україні із занепокоєнням. Вони із розчаруванням звертають увагу на графік конкурсу Ради суддів для добору кандидатів до Етичної ради Вищої ради правосуддя після того, як міжнародні партнери висунули своїх кандидатів”, – зазначили європейські дипломати.

Посли G7 наголошують, що запропонований графік не відображає важливості та невідкладності цієї реформи: “Посли продовжують закликати Раду суддів та всіх українських партнерів забезпечити швидке висування експертів до Етичної Ради ВРП”.

“Реформа Конституційного суду повинна забезпечити прозорий, конкурентний відбір нових суддів КСУ і гарантувати тимчасове збільшення вимог до голосування, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії”, – зауважують представники “Сімки”.

На думку народної депутатки від “Європейської Солідарності” Іванни Климпуш-Цинцадзе українська влада політизує усі процеси, які мають гарантувати незалежність однієї гілки влади від іншої та буксує судову реформу.

“Все свідчить про те, що, на жаль, гасла не відповідають діям чинної влади України. І політизація абсолютно всіх процесів, які мали б відбуватися незалежно, які мали б гарантувати незалежність одної гілки влади від іншої – вони попрані й попираються буквально щоденно, починаючи від того, як налягають і натискають на парламент України, як парламентська монобільшість порушує будь-які засади демократизму, парламентаризму, законів і Конституції. І це так само екстраполюється і на судову владу і на “буксування” судової реформи, – вважає депутатка.

Вона підкреслила, що фракція “Європейська Солідарність” вважала, що “якраз законопроєкт, що стосувався Вищої ради правосуддя був дуже далеким від досконалості”

29 вересня у ЗМІ з’явилась інформація, що низка країн-учасниць Євросоюзу поставила  питання про можливість скасування безвізового режиму для України та низки інших держав. І хоча судова реформа не вказана основною причиною ймовірного скасування безвізу, ця інформація з’явилась буквально через кілька днів після  останньої заяви послів G7. Це змушує задатись питанням щодо ймовірних наслідків провалу судової реформи в Україні.

Як пише “Радіо. Свобода”, проблему безвізу підняли через часті порушення. Зазначається, що громадяни України, Молдови, Албанії та Сербії користуються безвізовим режимом для незаконного проживання в ЄС і подавачі необґрунтованих клопотань про притулок.

За даними ЗМІ, про це свідчить внутрішній документ ЄС від 27 вересня. Його випустили під час поїздки президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн по Західних Балканах. Згідно з цим документом, Німеччина, Франція та Італія розчарувалися через часті зловживання безвізовим режимом з боку вищезазначених країн.

Згодом цю інформацію спростували у Кабінеті міністрів та Міністерстві закордонних справ України.

Так, прессекретар МЗС Олег Ніколенко заявив, що у Євросоюзу наразі немає жодних підстав для скасування безвізового режиму з Україною.

“Питання безвізу час від часу виникає як в європейському, так і українському медіасередовищі. Українська сторона не отримувала офіційних сигналів від Європейської Комісії про загрозу скасування безвізового режиму з ЄС. Ніяких причин для такого рішення немає і не може бути”, – підкреслив спікер.

Крім того, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина назвала інформацію про загрозу скасування безвізу “інсценуванням перед самітом Україна – ЄС”.

“Повністю можу спростувати інформацію, що Україна не відповідає критеріям функціонування безвізового режиму. Моя позиція базується на офіційному звіті Європейського союзу, за результатами якого ухвалюється рішення щодо продовження чи призупинення безвізу. А він говорить про те, що Україна відповідає безвізовим критеріям”, – заявила Стефанішина.

Однак, в день появи інформації про загрозу втрати безвізу заявилась заява президента Венеційської комісії Джанні Букіккіо. Він наголосив на необхідності негайного створення Етичної ради при Вищій раді правосуддя. Голова комісії також підкреслив, що Рада суддів повинна без подальших затримок провести свої призначення.

“Судова реформа була в центрі мого недавнього плідного обміну думками з президентом України Володимиром Зеленським. Ця реформа має вирішальне значення для майбутнього країни, вона викликає дуже великі очікування в українському суспільстві”, – заявив Букіккіо.

Він відзначив важливість прийняття закону, який дозволить відновити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, “яка повинна якомога швидше приступити до заповнення численних суддівських вакансій”.

“Ще одна важлива частина цієї реформи – створення Етичної ради…Міжнародні партнери України вже висунули своїх кандидатів. Зараз настійно необхідно, щоб Рада суддів України без подальших затримок провів свої призначення, які необхідні для проведення реформи”, – наголосив президент Венеційської комісії.

Він підкреслив, що всі зацікавлені органи повинні утримуватися від будь-яких заходів, дій, бездіяльності або процедур, що призводять до затримки створення Етичної ради, що може завдати непоправної шкоди реалізації незалежної та ефективної судової системи в Україні.

“Відповідальність за проведення судової реформи лежить на всіх … Я впевнений, що українські судді розуміють, що ця реформа необхідна не тільки для репутації та авторитету української судової системи, а й для України в цілому і для всіх українських громадян. Я закликаю їх взяти на себе відповідальність і підтримати реформу”, – додав Букіккіо.

PRM.UA поспілкувався з політичним експертом Тарасом Чорноволом щодо ймовірності скасування безвізу та наслідків провалу судової реформи в Україні.

На думку експерта, реформування судочинства наразі немає перспектив, оскільки протистояння влади й суддів зумовлено корупційними інтересами обох сторін.

“Коли ми говоримо про судову сферу, тут маємо подвійну проблему. Річ у тім, що це випадок, коли зло воює зі злом і добра тут не має. В цьому протистоянні маємо кругову поруку судового корпусу і Офісу президента. З жодного боку немає сили, яка б орієнтувалась на чесний суд. В суддівському корпусі корупція дуже глибоко вкоренилася. Зрозуміло, що вони будуть всіма силами намагатися зберегти свій статус-кво. Але цьому мала протистояти влада”, – каже Чорновіл.

Експерт переконаний, що чинна влада не зможе виконати свої зобов’язання перед Західними партнерами й врешті-решт провалить судову реформу.

“А далі Зеленський вибудував свою пряму систему тиску на суддів. Це паралельно замішано на паралізації всієї судової системи через колосальну нестачу суддів на місцях і неготовність їх відбирати за чесними принципами. І Зеленський явно не збирається йти іншим шляхом. Тому, на жаль, ми можемо говорити не про “якщо” а про “коли” Зеленський і його оточення не виконають зобов’язання по судовій реформі перед Євросоюзом” – зазначає Чорновіл.

Він додає, що наразі відтягування реформи відбувається з обох сторін – судді не хочуть запускати Етичну комісію, а влада не зацікавлена у реальному здійсненні судової реформи.

Експерт переконаний, що Євросоюз наразі не буде вживати жорстких заходів через затягування судової реформи в Україні, однак в результаті за її провал відповідатиме Зеленський.

“Поки що я бачу тільки напівміри, оскільки в Європі бачать лише зрив реформи з боку суддів. Вони розуміють, що влада не має права втручатися в судову гілку влади, тому Захід поки що висловлює осуд щодо дій суддів і вимагає від Зеленського щось із цим робити. Але робити це в межах Конституції й не порушуючи незалежність судової гілки влади. З часом, коли судова реформа не запрацює, відповідальною в Україні буде одна людина. Ще й при нинішній концентрації влади, якої ще ніколи не було в Україні, навіть за Кучми чи за Януковича. Цей факт сприятиме охолодженню відносин із Заходом, виключення України з нормального процесу співпраці з Європою”, – говорить Чорновіл.

Він додає, що від санкції проти українського керівництва Європу також стримує війна, яку розпочала Росія, окупувавши українські території. Зеленський розуміє це і використовує як запобіжник від прямих претензій Заходу.

Чорновіл також зауважив, що наразі гальмування судової реформи не загрожує Україні втратою безвізового режиму з Євросоюзом, однак у майбутньому ЄС може ускладнити або навіть призупинити безвіз.

“Історія з безвізом має свою передісторію. Впродовж 2020 року збиралися скарги щодо Молдови, Грузії, західні Балкани і Україна. Щодо цих країн набралися претензії, які оформлялися в окремих документах. І у серпні цього року був виданий внутрішній документ Євросоюзу, який об’єднав усі скарги й зауваження. І в чому для України виникає тривожний момент. Хоча щодо громадян нашої держави прямих скарг немає, на відміну від молдаван і грузинів. Але Україну чомусь вважали певним фактором загрози. Ймовірно це наслідок певного пропагандистського впливу. На Заході поширюється фейк про те, що Україна нібито створює міграційні загрози. І тому поява нашої держави у цьому списку – це, звісно, неприємно”, – зазначає політичний експерт.

Він додає що цей список є внутрішнім документом і не виноситься на розгляд керівників держав Євросоюзу.

“13 жовтня буде розгляд цього документу на засіданні Ради з міграційних питань, де будуть вирішувати, чи давати хід цьому питанню. Але там не увалюватимуть рішень щодо припинення безвізу. Вони хіба що констатують наявність проблем і дадуть рекомендації щодо їх вирішення. Але якщо потім це питання буде винесене на розгляд Ради Європи, то для нас можуть виникнути проблеми. Зокрема ускладнення безвізового режиму, певні обмеження для України”, – каже Чорновіл.

Експерт застерігає, якщо Україні раптом скасують безвіз, то ми його не отримаємо ще багато років, але сам факт повного скасування є малоймовірним,

“Скоріше йдеться про обмеження або тимчасове призупинення. Це передбачено внутрішніми європейськими документами для цілого ряду випадків. До речі, ми вже вийшли на той поріг, після якого може відбутись призупинення безвізового режиму”, – резюмує Чорновіл.

Варто нагадати, раніше Президент України Володимир Зеленський підписав ініційований ним закон про Вищу раду правосуддя.

Нагадаємо, Венеційська комісія розкритикувала зміни у Верховному суді та судову реформу Зеленського.

Крім того, Комітет міністрів Ради Європи висловив стурбованість можливими несприятливими і довготривалими наслідками для Верховного Суду внаслідок реалізації нової судової реформи.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.