Жінка, заради якої варто вбивати: огляд на “Місто Гріхів 2”
Восени все більше тягне до похмурих історій з гіркуватим присмаком. В цю пору найкраще читати та дивитись, щось в нуарному чи готичному стилі. Саме під таку пору ідеальне для прочитання продовження культової серії коміксів Френка Міллера “Місто Гріхів” – “Жінка, заради якої варто вбивати” від видавництва MAL’OPUS.
Сюжет мальопису закручується навколо історії фатального кохання Двайта Маккартні до жінки на ім’я Ава, яке спершу зробило з нього, колись успішного фотокореспондента, папараці, що шпигує за невірними подружжями, а тепер неприємним флешбеком повертається знову, щоб знищити його життя ще раз.
Головний герой — типовий персонаж неонуарного трилера. Самотній чоловік з суворою та повчальною історією життя. Він втомлений обставинами та оточенням і намагається знайти спокій. Однак, як життя будь-якого неонуарного персонажа — спокій йому може снитись, і то навряд чи, бо сняться, як правило, кошмари.
Своє чергою головна антагоністка коміксу Ава — типова “фам фаталь” – жорстока і сексуальна бестія, яка маніпулює чоловіками, граючи у свою хитру. Однак з іншого боку — це нещасна жінка, яка намагається вижити в жорстокому чоловічому світі, як вміє.
Окрім центральної лінії в коміксі є ще багато побіжних ліній — це й історія поліцейського детектива, який вагається між професійним обов’язком та пристрастю, й історія відомого за першою частиною Марва і його любові до стриптизерки Ненсі й звісно повії Старого міста, куди ж без повій в цій історії.
Вся ця сукупність яскравих образів врівноважена логічно розгорнутим динамічним сюжетом, що робить цей 208-ми сторінковий графічним роман повноцінним неонуарним кримінальним трилером.
Промальовка коміксу принесе вам задоволення, якщо ви втомились від надокучливого строкатості барв марвелівської серії. Лише червоні літери на обложці вносять якусь кольору різнобарвність в чорно-білу гаму коміксу. Взагалі особливо розпинатись про художню роботу Міллера в цьому мальописі не варто, вона сама за себе вже давно все сказала: обривистість ліній, силуетність персонажів та розмитість інтер’єрів з мінімальною зацікавленістю деталями, коротше все, щоб зосередити читача на емоційній основі коміксу та занурити його в темну та мутну атмосферу Міста.
Переклад Микити Янюка (який перекладав і першу частину саги українською) витримує атмосферу та динаміку мальопису. Хоча лексика героїв могла б бути й більш брутальнішою, все-таки жанр це дозволяє.
Щодо якості видання, то воно таке ж вдале, як і попередній том “Важке прощання” – обкладинка з матовою основою й тисненням, пронумеровані сторінки, що не склеюються. В цілому видання високої якості, як і решта коміксів видавництва.
В сухому залишку – “Місто Гріхів 2: Жінка, заради якої варто вбивати” – це достойне продовження витвореного Міллером всесвіту Міста Гріхів та якісний неонуарний кримінальний трилер про фатальне кохання, помсту та нове життя.
Спеціально для Прямого Ігор Кромф.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.