Стрічка новин

Знову проти: у Раді зареєстровано вже два проекти постанов про скасування судової реформи

Знову проти: у Раді зареєстровано вже два проекти постанов про скасування судової реформи

У Верховній раді зареєстровано вже два законопроекти, які мають на меті скасування ухваленої 3 жовтня парламентом судової реформи.

Багатостраждальний закон Рада розглядала довго. До документу було внесено рекордну кількість правок – 5,5 тисяч. Багато політиків говорили неодноразово, що розгляд законопроекту затягується, а від несвоєчасного прийняття судової реформи “страждав” й інший документ. Лише після ухвалення 3 жовтня судової реформи депутати нарешті змогли проголосувати й за пенсійну, чим запустили нарешті обіцяне прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом осучаснення пенсій.

Спочатку технологія затягування

Треба сказати, що судова реформа – це не просто трьохтижнева робота, як вчора, 3 жовтня, заявив спікер парламенту Андрій Парубій. До ухвалення законопроект мав багато противників. Адже реформа могла бути прийнята ще 21 вересня. Однак, опозиція зробила максимум для того, щоб Верховна Рада не прийняла судову реформу. Народний депутат, перший заступник голови фракції “БПП” Ігор Кононенко заявляв: “Після того, як декілька разів не відбулося голосування, опозиція створила у залі не дуже сприятливий емоційний фон, який теж не був на користь результативного голосування. Я вважаю, що опозиція сьогодні зробила максимум для того, щоб ми не прийняли судову реформу. Бо застосовується технологія: реєструються шалена кількість поправок, одна і та ж поправка обігрується по 50-100 разів, потім ці поправки ставляться на підтвердження – і прийняття законопроекту затягується. Це технологія опозиції”.

Порушення регламенту чи поправка

Так, автор зареєстрованого у Раді проекту постанови № 6232-П2, депутат від «Батьківщини» Альона Шкрум у пояснювальній записці до документу стверджує, що ухвалення цього рішення відбулося із грубими порушеннями вимог Регламенту Верховної Ради України, “а тому воно не може вважатися прийнятим відповідно до закону і підлягає скасуванню у передбачений Регламентом спосіб”.

До речі, учора, 3 жовтня, на своїй сторінці у Facebook Шкрум, говорячи про внесені поправки до судової реформи, привела зовсім інші аргументи. Відтак, законотворець наголосила, що 20 нардепів від «Опозиційного блоку» нібито не випадково підтримали правки депутата Андрія Лозового до Кримінального процесуального кодексу України. “Це поправка для Оппоблока, яка подана чужими руками – через їх союзника, Радикальну партію, а саме через багатостраждального за свою мільйонну декларацію з мощами та іконами пана Лозового. Це поправка, яка” знімає з гачка “колег з Оппоблока, а також колишніх регіоналів , на яких були відкриті кримінальні справи”, – написала Шкрум.

Нагадаємо,що 3 жовтня Верховна Рада проголосувала за судову реформу, причому “Опоблок” віддав 20 голосів за президентський законопроект, а фракція “Самопоміч” відмовилась за нього голосувати. А сьогодні, 4 жовтня, лідер фракції “Самопоміч” Олег Березюк разом зі своїми однопартійцями звинуватив владу в буцімто руйнації судової системи.

І другий – про регламент

Авторами проекту постанови № 6232-П1 є народні депутати від “Самопомочі” – якраз тієї політичної сили, яка відмовилась голосувати за судову реформу – є Олена Сотник, Андрій Журжій, Ірина Подоляк та Оксана Сироїд. Депутати-законотворці також аргументують своє рішення про подачу такого проекту порушенням регламенту при ухваленні рішення щодо судової реформи. Більше того, у своїй пояснювальній записці парламентарі приводять нібито факти “копкодавства” при голосуванні за поправки у реформу. У “Самопомочі” нині стверджують, що буцімто депутатські групи проголосували поправку депутата Андрія Лозового, а відтак – в інтересах колишніх “регіоналів”.

Що ж насправді у поправці?

У Радикальній партії вже встигли відреагувати на звинувачення. Там кажуть, що правка члена її фракції у ВР Андрія Лозового до судової реформи була єдиною корисною у “ганебному законі”.

Член фракції РПЛ Ігор Мосійчук на своїй сторінці у Facebook написав, що його правка носить виключно правозахисний характер. “Її мета примусити слідство працювати ефективно, якісно і в короткі терміни а не роками тримати підозрюваних на гачку або й взагалі у в’язниці. Десятки тисяч людей за не доведеними звинуваченнями сидять по в’язницях роками. Я особисто бачив в Лукянівському СІЗО людину яка без вироку суду провела у в’язниці дев’ять (!!!) років. Друге. Правка Лозового дозволяє обвинуваченому оскаржити необґрунтоване на його думку обвинувачення. Що в цьому поганого? Це розширяє право людини на захист”, – заявив депутат.

На його переконання, противники правки Лозового – «Наєм, Шкрум та інші європопулісти розповідають, що ухвалення цієї правки допоможе уникнути відповідальності злочинцям». «Це підла і цинічна брехня бо правка Лозового це інструмент правозахисту який примушує правоохоронну систему працювати ефективно і в той же час посилює право людини на захист», – зауважив він.

Тим не менше, важлива реформа була прийнята. 3 жовтня Рада нарешті запустила судову реформу. Найбільше голосів за судову реформу дала фрація БПП (111 голосів). В підтримку реформи проголосували 70 депутатів “Народного фронту”, 20 депутатів “Оппоблоку”, 17 парламентарів групи “Відродження”, 10 нардепів групи “Воля народу” та 1 депутат від РПЛ.

Як відомо, з проект реформи не підтримали фракції “Батьківщини” та “Самопомочі”. Проти проголосували 13 позафракційниї депутатів та 5 депутатів від БПП.