Закон про Інститут національної пам’яті несе дуже багато ризиків для українців у Польщі – Розенко

Україна керується в першу чергу своїми національними інтересами і своїми принципами, на яких вона будувала і будує переговорну позицію з Польщею. Що стосується позиції польського президента, то це наслідок того, що його хтось дезінформував щодо тональності переговорів, а також щодо наслідків переговорів.

Про це в ефірі “Прямого” заявив віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

– У Польщі відреагували, що переговори з вашим польським колегою не були успішними. Сьогодні наразі маємо текст такої заяви. Ця заява на мене особисто не справила враження. Тому що там немає жодних практичних якихось дій, а виключно набір епітетів. Що ви скажете з цього приводу?

Я думаю, що ми користуємося в першу чергу своїми національними інтересами і своїми принципами, на яких ми будували, в тому числі, і будуємо переговорну позицію з Польщею. Тому використовувати термін, що неуспішні були переговори, з точки зору, наприклад, української сторони я би все-таки не став. Я думаю, що вже той факт про те, що у нас з’явилася можливість розпочати переговори з польською стороною і принаймні абсолютно чітко зафіксувати ті позиції, які турбують українську сторону і вирішення яких ми хочемо спільно з нашими польськими партнерами досягнути, – це вже все-таки, на мій погляд, крок вперед. І попри песимістичність польської сторони на процес переговорів, я все-таки висловлюю впевненість і стриманий оптимізм щодо подальшого переговорного процесу.

І хочу звернути увагу, що навіть відразу після завершення переговорів був коментар мого колеги польського, віце-прем’єра Глинського, який теж сказав про те, що переговори були непростими, але однозначно це крок вперед і рух в правильному напрямку. На жаль, на наступний день щось у Варшаві змінилося і почали домінувати якісь інші коментарі. І представники, в першу чергу, канцелярії МЗС, Адміністрації польського президента, які не були присутні на переговорах, починали коментувати позицію української сторони.

Потім з’явився коментар пана Дуди. Я вважаю, мені здається, що польського президента просто хтось дезінформував щодо тональності переговорів, щодо наслідків переговорів і, що саме головне, щодо перспектив подальших україно-польських перемовин.

– Сьогоднішню спільну заяву ви як розцінюєте: як успіх, крок вперед, чи це просто формальність?

Однозначно я хочу сказати про те, що дух цієї заяви повністю відповідає тому, що ми пропонували польській стороні наші позиції, переговорні позиції на переговорах у Варшаві. І ми говорили про те, що новий закон про Інститут національної пам’яті в Польщі несе дуже багато ризиків щодо дотримання прав і свобод українців у Польщі. Це, ні багато ні мало, більше одного мільйона наших співгромадян живуть або працюють в Польщі. І справді, є великий ризик щодо того, що їх будуть переслідувати за певні свої або політичні позиції, або щодо поглядів на історію. І наша переговорна позиція була про те, що різні погляди на історію не мають бути приводом для “полювання за відьмами” і для обмеження прав.

Плюс, я хочу зазначити, ми багато говоримо про дотримання прав українців, і це була одна з наших переговорних позицій: Україна чітко дотримується цього питання, і що ми будемо захищати права наших співгромадян і українців за кордоном.

Але мало хто звернув увагу на те, що в цьому законі був застосований вперше в чинному польському законодавстві термін “Східна Малопольща”. І це вже дуже серйозний сигнал, і цей термін може стати в майбутньому приводом для пред’явлення певних навіть територіальних претензій до України. Щоб ви розуміли, термін “Східна Малопольща” – це приблизно в одному рядку стоїть термін, як “Крым – исконно русская земля”, який нам втокмачували наші сусіди-росіяни протягом останніх 26 років. Теж це починалося просто як гасло, яке перетворилося потім в анексію Криму. Зараз ми також, до речі, підняли це питання на переговорах з Польщею. Але, напевно, нашим ЗМІ треба на це активно звертати увагу, бо це вже дуже серйозний сигнал щодо можливості висунення територіальних претензій до України.

Обговорювали широке коло питань. Процес переговорний почався. Процес переговорний не закінчився, і я сподіваюся, що польська сторона почула позицію української сторони, і зробить певні висновки. І, саме головне, зробить реальні кроки щодо того, щоб діалог продовжився, щоб дружба між двома народами – українським і польським – розвивалася, щоб жодним чином не підбурювати далі екстремістські прояви в одній чи іншій країні.

Тому я ще раз наголошую на тому, що я все-таки доволі оптимістично ставлюся на хід переговорного процесу україно-польського. І українська сторона дуже конструктивна, дуже відкрита і дуже щиро налаштована на проведення подальших переговорів з польською стороною.

Нагадаємо, що зустрічі віце-прем’єра-міністра України Павла Розенка та міністра культури і національної спадщини Польщі Петра Глинського, яка відбулася у Варшаві 16 лютого.

Сейм Польщі  26 січня прийняв закон про заборону пропаганди так званої “бандерівської ідеології“. МЗС України у відповідь на такі дії польської сторони заявило, що глибоко стурбоване фактом ухвалення 26 січня 2018 року Сеймом Польщі закону про заборону пропаганди так званої “бандерівської ідеології”. У МЗС виразили сподівання, що Сенат Польщі при розгляді даного законопроекту виявить політичну мудрість стосовно питань, які можуть негативно вплинути на розвиток двосторонніх відносин.

Нагадаємо, раніше український парламент ухвалив постанову № 7553 про Заяву Верховної Ради України у зв’язку з ухваленням Сеймом і Сенатом Республіки Польща змін до закону про Інститут національної пам’яті.

ОБСЄ закликали президента Польщі ветувати поправки до закону про Інститут національної пам’яті.

Нагадаємо, Ізраїль виступає категорично проти схвалення Сенатом Польщі закону про Інститут національної пам’яті.

Президент України Петро Порошенко закликав Польщу до об’єктивності та діалогу у зв’язку з прийнятим Сенатом законом про Інститут національної пам’яті, який також передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів.

Сенатські комісії Польщі підтримали без поправок новелізацію до Закону про Інститут національної пам’яті, який також передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів.

У парламенті Ізраїлю розглянуть законопроект, згідно з яким польський закону про покарання за заяви про причетність поляків до злочинів Третього рейху, прирівнюється до заперечення Голокосту.

Законопроект “про бандерівську ідеологію” стосується тільки тих, хто публічно і “всупереч фактам”заперечують такі злочини як заперечення або применшення відповідальності виконавців злочинів, скоєних формуваннями, що колаборували з III Німецьким Рейхом. За публічне приписування польському народові відповідальності за злочини Третього Рейху загрожуватиме до трьох років ув’язнення.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.