Руслан Салютін щодо закону про трансплантацію органів: Ми готові до цього, і у нас є відповідна кількість фахівців

Якщо спеціалісти почнуть вже зараз проводити операції з трансплантації оргаів, то через два-три роки у нас буде не один, не два, не три, а десять трансплантаційних центрів, де ми зможемо виконувати відповідну кількість трансплантацій, яких потребують наші громадяни. 

Про це заявив в ефірі “Прямого” заступник директора Інституту хірургії та трансплантології Шалімова Руслан Салютін.

Наша позиція лікарів дуже проста – ми за прийняття нової редакції закону про трансплантацію. Бо вважаємо, що саме ця редакція є правильною і вірною, і вона дозволить змінити ситуацію, яка склалася в трансплантології в нашій країні. Але не треба розраховувати на те, що лише прийняття закону зможе зрушити застарілі проблеми за один момент. На превеликий жаль, це буде відбуватися протягом двох-трьох, а то і п’яти років. Тому що прийняття лише одного закону проблеми не вирішує. Це питання доволі глибоке, воно комплексне, і воно потребує рішення не лише на законодавчому рівні, а й на рівні підзаконних актів, на рівні сприйняття суспільством, на рівні відповідного фінансування і взагалі на рівні реформування системи охорони здоров’я як галузі.

Тому що трансплантологія – це лише верхівка системи охорони здоров’я. Це високоспеціалізована медична допомога. І вона не може розвиватися лише окремо, без загальної системи охорони здоров’я, без реформування загальної системи охорони здоров’я. Але прийняття цього закону конче потрібно для нашої країни.

– Я так розумію, що там одна з найважливіших норм – це ця презумпція згоди або незгоди. Так?

Без перестановки слагаемых сумма не изменяется. Дивіться. Питання полягає в тому, що фактично 49% країн мають презумпцію згоди, 51% країн має презумпцію незгоди. Але кількість трансплантацій, яка виконується в цих країнах, розвинутих країнах, не залежить від самої презумпції згоди чи незгоди. Питання полягає – перше – в системі. Друге – у фінансуванні. І третє – в сприйнятті трансплантації і взагалі медицини суспільством. Немає принципової різниці: є презумпція згоди чи немає презумпції згоди.
Якщо ми візьмемо, наприклад, США – там діє презумпцію незгоди. Якщо ми візьмемо Німеччину – презумпція незгоди. В більшості країни Британського домініону – презумпція незгоди. Ще раз повторюю, питання не в самому законі, а в його виконанні. І ця дискусія – презумпція згоди чи презумпція незгоди – це заведення ситуації в глухий кут. Тому що треба фінансувати систему охорони здоров’я, треба пояснювати людям, проводити соціальну рекламу, а не сперечатися: чи презумпція згоди, чи незгоди. Це не є саме головне. Головне – це система.

– З точки зору наявності фахівців ми готові? Наприклад, аби трансплантологія в Україні була на тому самому рівні, як у Білорусі.

Я можу сказати, що, в принципі, ми готові до цього, і у нас є відповідна кількість фахівців, які можуть виконувати ці високотехнологічні втручання. Я можу сказати, що ми не зможемо виконувати, наприклад, 1500 трансплантацій на рік. Ми зможемо виконувати на даний час 500-600, але ми можемо це виконувати. І якщо ми це почнемо зараз, то через два-три роки у нас буде не один, не два, не три, а десять трансплантаційних центрів, де ми зможемо виконувати відповідну кількість трансплантацій, яких потребують наші громадяни.

– А ринок “чорної” трансплантології? Цей закон може захистити і якось обійти ці ризики чи ні?

Закон доволі жорстко прописаний в цьому плані, що стосується “чорної” трансплантації. Але я хочу вам сказати, що треба розділяти два моменти. Це незаконну трансплантацію, і треба розрізняти вербовку живих донорів, які надають свій орган при житті. Наприклад, за гроші. Наших громадян вивозять в Туреччину або в інші країни. Ці питання треба розрізняти. У нас все, на превеликий жаль, зґрунтовано до однієї кучі. І ми всі говоримо, що це так звана “чорна” трансплантологія. Хоча цього у нас в країні немає.

17 травня Верховна Рада України у другому читанні може розглянути законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно трансплантації органів. Pаконопроектом № 2386а-1 “Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині” регулюватиметься питання щодо трансплантації людських органів та інших анатомічних матеріалів для збереження життя інших людей.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.